Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ДЕЛЕГАТИ й ГОСТІ НА ПАНАМЕРИКАНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ Зліва направо сидять: І. .Григоращук (Аргентина), інж. В. Коссар (Канада), о. С. В. Савчук (Канада), О. Лотоцька (ЗДА), о. д-р В. Кушнір (Канада), Е, Піддуїбчишин (ЗДА), І. Го- рачук (Бразилія), о. М. Іванів (Бразилія),.д:р Л. Мишуга (ЗДА). Стоять (зліва направо): Е. Рогач (ЗДА), ред. Б, Катамай (ЗДА), лроф. М. Чуібатий (ЗДА), інж. А. Білопольський (Аргентина), ред. С. Шумейко (ЗДА), д-р Т. Дацків (Канада), М. Гетьман (Канада), д-р Л. Цегелський (ЗДА), проф. О. Ґрановський (ЗДА), О. Обельницький (Канада), О. Я- ремко (ЗДА). В Навечеря св. Николая Гас день, а родився сумерк, що заповідав велику, тради ційну, Миколаївську ніч.. Софія сиділа біля стола за- дивлена у маленьке віконце ліддашної кімнати. Вона леті ла думками далеко, далеко на рідну землю, а може й до са мого Бога ... В залізній заржавілій печі догоряв вогонь, і крізь відхи лені дверцята кидав свої остан ні бліески на маленькі шибки замальовані квіттям молодого .морозенка). У затишному ку точку, на малому білому лі жечку спали дві маленькі голо вочки,, а такі великі, великі скарби людства. їх кюлисаліа ангельська тиша, яку вони від часу до часу закрашували крізь сон щасливим діточим сміхом, а Софієні думки даль ше блукали -по рідних лісах та хатах дорогої України — Софіє! Софіє! Чуєш, Со фіє! Що з тобою? Ти знову? Та киньже, залшии хоч у цей вечір Треба щось обдума ти, так не можна. Чи діти вже спліять? — Так оба вснули, пі шли раньте спати, щоб ско ріше ранку діждати. Він опу стив голову і болюча усмішка 'блискавкою заграла на його обличчі, та це був момент. Е- нергій'ниім рухом він взяв її за руку. Софіє! Йоіго очі були повні блеску, повні новонаро- дженіої радості. Ти знаєш На стю, знаєш та що служить у „бавера” там на горі св. Ан- ни ? Вона принесла пару . чер воних яблучок і горіхів. Каже: .пробачте за такий .маленький даруночок, але це наш такий звичай, що сьогодні щось ді тям треба. Но, а крім цього в тебе ще десь є заховані кекси, знаєш ті з минулого року, ве сною „фасовані” Ти казаха, що треба їх заховати дітям на дорогу, ануж будуть куди- небудь вивозити. Я думаю що сьогодні таки можна в такий день В її очах блисли дві великі сльози й вона мовчки свою голову схилила на його рамя Ти плачеш, Софіє? Алеж памятай, ми на еміграції. Воно у нас і так прегарно скла лось, то не всім так пощасти ло, як нам Вона підняла свої заплакані очі і промовила тихим, болю чим голосом: Ні, мій дорогий друже! Перед кількома хвили-. нами я була там у н-ас дома, тіід вікнами рідної хати Так хотілось побачити в той па- мятний вечір батька, матір, рі дних — але їх ніде не було Замісць їх голосу я чула дзво ни мертвецької тиші й скаву ління голодних собак ... Я чим скоріш вернулася сюди на впростець, знаєш тою вузень кою вуличкою попри церкву — а та стояла чорна, мовчазна, самітн-я з похиленими хреста ми, як одинокий свідок страш ної дійсності — там уже ніхто не чекає на св. отця Миколая Так, Софіє! там уже ніхто не чекає, але вони чекають вони чекають по лісах у зем лянках. Вони чекають там да леко в країні вічного снігу, у ледяних хатках, із закутими серцями, з вірою в перемогу правди й справедливості, яка творить чуда, як колись тво рив св. отець Миколай. — Мамо! мамо! ци взе був святий Миколай? — Спи, спи, моя дитинко, ще не був, але вже скоро прийде... Воно притулило свою золоту головочку до малої подушеч ки і з щасливим усміхом за снуло вдруге. Ходімо, Софіє, треба гото вити подарки. Він чіпляв чер- еоні яблучка на зелену ниточ ку і привязував їх до поруччя діточого ліжечка. Софія зро била дві маленькі коробки, насипала туди^ кексів та горі хів, намалювала двох янголів, і теж почгпила поруч тремтя чих на ниточці ябло:к. І було вже все готове, а вони ще дов го стояли мовчазні біля своїх діточок і залюбки вдивлялись на свій одинокий скарб на чу жині. Крізь вікно закрадався* рога тий місяць і з найбільшою ці кавістю приглядався Микола ївському вечорові на піддаш- ній кімнаті. Тільки о диню кий морозенко, котрий нікому й нічому не прикладав ваги, він щораз то більшою' пильністю замальовував маленькі шибки, а .потім став переноситись зо своїми малюнками на тонень кі стіни кімнати. Він спускався щораз нижче й нижче, що раз ближче і ближче сплячих двох янголят. Софія уважно відсу нула ліжечко на середину кім нати, по свойому звичаєві зро била хрестик над дітьми і гли- ВШАНУВАЛИ ПАМЯТЬ ЖІНОК МУЧЕНИЦЬ Жалібною академією вини- пегські відділи Союзу Украї нок Канади і відділ СУМК вша нували память світлих поста тей українського жіноцтва, що віддали своє життя за кращу долю свого народу. Академія відбулась 14 груд ня увечорі в салі при церкві св. Михаїла у Винштегу. По Служ бі Божій Владика Мстислав відправив панахиду і виголо сив проповідь про заслуги трох великих постатей — Люд мили М. СтарицькО'ї-Черняхів- ської, Хариті Кононенко й О- лені Теліги, які відданістю У- країні символізували незломну волю нашого жіноцтва боро тись за кращу долю українсь кого народу. Кбніцерт почався вступною промовою пані А. Сарчук. По тім виступив Мужеський Хор під проводом Волод. Вогоно- са, який відспівав дві релігій ні пісні та вязанку стрілецьких пісень. Обширні реферати про жит тя та діяльність трох визнач них жінок-мучениць виголо сили: про Людмилу Стариць- ку-ЧерніЯХІвську — .пані О. Са вчук; про Олену Телігу панна Д. Гаврисишин, а про Харитю Кононенко панна Н. Войціхів- ська. Коротко але дуже цікаво промовляла недавно прибув- ша з Европи пані Наталя До рошенко, відома артистка й декляматорка. Вона особисто знала всіх трох ворогами за мучених діячок, і тому ЇЇ спо гади про їхню працю та пере живання з ними мали особли ву вартість для слухачів. При кінці промови пані Дорошен ко відчитала частину прологу з історичної драми „Петро> До рошенко”, що її написала Лю дмила 'Старицька-Черня'хівсь- ка. боко зідхнувши, пішла відпо чивати. ___ . . . . . Світав ранок, а посередині кімнати на малому ліжечку із двох маленьких груденят луна ла пісовька: О хто, хто Миколая любить, О хто, хто йому вірно слу жить Наталка Д. Австрія, листопад, 1947. З нагоди Різдвяних Свят і Нового Року сердечні побажання щастя, здоровля й многих літ, Голов ній Управі й усьому членству СУА, та прихиль никам нашої організації, складає ВІДДІЛ Інший СУА В НЮ ИОРКУ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
