Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЗАМОРДУВАЛИ ЕПИСКОПА РОМЖУ Підкарпатський єпископ Да й м о І'ванцьо в Питсбургу о- держав відомість що больше вики замордували в Мукачеві, в Карпатській Україні, україн ського греко-католицького е- пископа Теодора Ромжу. Інформація з Праги подає ЩО' большевики хотіли приму сити еписко.па Ромжу перейти на російське православя, а ко ли нічого не дооягли, „покін чили” з ним в той спосіб що коли він їхав фірою з двома священиками, післали важкий віз з вояками який у розгоні наїхав на фіру елискотіа й у- бив його та обох священиків на місці. Вістка з Лондону передає що після того нападу важко поранений епискол Ромжа ще і жив, але чекісти на місці його добили. 'Покійний єпископ прожив усього 36 років. ПЕРШІ РОДИНИ НАШИХ РО БІТНИКІВ УЖЕ В АНГЛІЇ Згідно з обіцянкою британ ської влади спровадити робіт ничі родни з континенту, пер ші транспорте тих родин по чинають напливати" до Аеглії. Один з перших траншортів українських родин зустріли дня 28 листопада в Лондоні п редст авники українського громадянства, в особах паро- ха Лондону, о. дек. Жана та секретаря СУБ-у. В приймальній салі готелю зібралось 14 жінок разом з ді тьми. Навязалась товариська гутірка, в якій прибулі засяг нули інформації про умовини життя в Англії, зокремаж жит тя українського. По кількох днях перебуван ня в Лондоні, прибулі виїхали до призначених для них roc- j телів. Жінки, що приїхали першим тр ан спо рт о м, п о тф орму ва л и, що на континенті складаються •нові транспорти робітничих родин, і що небавом треба їх сподіватися в Англії. ШКОЛА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА В ПАРИЖІ Українська школа ім. Шевчен ка в Парижі розподілила уче- ників на дві групи, початкову й другу в якій діти вже вміли читати й писати по українськи. У другій групі навчають у- країнської мови, історії й гео графії України, про українсь ке письменство, релігії, співу. Також провадять у школі пласт і вчать українських тан ків. Якщо батьки зголосять до- статочне число дітей в до шкільнім віці, управа школи відкриє теж дитячий садок. В листопаді відбувся в Діл- ЛІНГЄ.НІ, в Німеччині, другий зїзд Центрального Представ ництв а У країнськ ої Ем і грації (ЦПіУЕ), яке є українським допомоговим комітетом в Ні меччині. Головою ЦПУЕ знову обра ний Василь Мудрий, колишній редактор Діла у Львові. М. Підгірянка ВСІМ НА ЩАСТЯ, НА ЗДОРОВЛЯ В мряк серпанках мріють зорі, Небо дивні шепче речі, Линуть голоси в просторі: Щедрий вечір, добрий вечір!... Дзвони дзвонять десь в далечі, Темні гори звуки ловлять: , Щедрий вечір, добрий вечір, І Добрим людям на здоровля. j Тим що в труді горблять плечі, І А бадьорі гасла мовлять: Щедрий вечір, до-брий вечір!... На вік довгий, на здоровля! Тим що- йдуть в негоду сміло З віщим голосом Предтечі, Що народне роблять діло: Щедрий вечір, добрий вечір!... Тим що полки молодечі На майбутній час готовлять: Добрий вечір, щедрий вечір, На здоровля, на здоровля! Тим що сяйва злото-сині У зимовій глуші ловлять На широкій Україні — Всім на щастя, на здоровля! Ніколи не забувайте про те що часопис Наше Життя по требує безупинної 'піддержки усіх членок СУА. DANCE tendered by the SOYUZ UKRAINOK OF AMERICA BRANCH 1 on SATURDAY EVENING, JANUARY 31, 1948 at St. George Auditorium 217-19 East 6th Street, New York, N. Y. Music by Nicholas Antoshkiw and his 7 Piece Orchestra COMMENCING 7:30 P. M. Admission 75 cents Tax Included Відділ 1-ший СУА запрошує всі околичні відділи що належать до Окружної Ради СУА, як теж всіх наших прихильників взяти численну участь. Прийдіть усі щоб весело забавитись на Балю. За добру забаву ручить Комітет. танки, продовжаючи свою путь. /І'Години наші довжилися, ставали віком, тюремна тиша ста вала невиносимою1, дразнила нас. Ми застукали через стіну до другої камери, де сиділи хлоіпці і спитали їх, що нового в них. Зони відстукали, що між ними є самі політичні, посполитих від них сьогодні теж забрали. Вони думають, що сьогодні рішиться наша доля і ждуть її спокійно. Цей спокій хлопців перейшов і на нас. Галька, Талька й я подали собі руки і сказали, що, щоб не сталося, ми себе не покинемо, будемо держатися міцно, твер до й гордо, як горді доньки Великого' Народу. А буде нам дана воля, так ми рушаємо на Київ. Наш княжий город, наших пред ків столиця потребує молодих рук до праці й ми їх їй дамо. Талько, чи тямиш цей великий мент, як ми у трійку стали під вікном камери, зворушені до глибини, рівним дзвінким го лосом вимовляли слова присяги? Ти проводила. І палали наші очі вогнем завзяття, росло на ше серце, наливалося любовю до Неї, жадобою чину, великих дій, стискалися наші руки на знак довічної дружіби. За прися гою поплила молитва, щира, віддана, глибока. В камері знов запанувала мертва тиша. Було чути, як бються ісерця й рівномірний крок дйжурного на коридорі. Вулиця теж ■опустіла й біліла до сонця своїм камінням. Ми сиділи побіч се бе, очі звернені на екран, уста тихо нечутно шептали молитву. Поволі підкрадався вечір і тінями лягав по кутках камери. Ти ша ставалася ще глибшою. Вже навіть втих крок дйжурного на коридорі. Здалека час до часу чути було тупий гук гарматних стрілен. Ми ждали долі, що вагалася до нас .прийти. Нечайно здрішулася вся тюрма. Задрижали мури, посипав ся тинк зі стін на долівку. Десь ізатріщало бите вікно і заревли несамовитими голосами людські гортанки. Ми поглянули на себе переляканими очима, думали, що тюрма підмінована, летить у повітря. Стиснули міцніше в руках вервички, притулилися до себе, заплющили очі. Тюрма вдруге здрішулася, вдруге почули ми людські кри* ки вже виразніше, але ми сиділи дальше на місцях. Крики ста вали чим раз виразніші і організовані, так, що ми могли розріз нити вигуки, що суироводжали брязкіт скла й розбивання му ру: “:Гей руп! Ану, хлопці, враз!” Ми стрепенулися, цеж не підмінована тюрма летить в повіт ря, це мабуть наші друзі власними руками розбивають тюрму, здобувають волю. Мов зелектризовані цею наглою думкою зір валися ми з місця й прибігли до дверей. Миттю вибила я скло візитирки й відхилила її бляшану заслону. З коридору бухнув на нас дим. Тюрма горить! — пронеслося жахливим окликом від две рей і зморозило наші спини. Польки забігали мов божевільні по камері, закричали спазматичним плачем, підносячи руки в гору. За малу хвилину психоза була би огорнула цілу каамеру, та притомна Талька прискочила до одної з них, легким рухом вда рила її в лице і спокійним, але рішучим голосом наказала їм бу ти тихо. Це дійсно помогло. Вони спочатку незрозумілими очи ма глянули на неї, а потім сіли у кутку й боязно тихо похлипу- вали. (Дальше буде). Ці речі можна набути у п. Марії Хомин, на адресу Централі СУА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
