Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
ТРИВОЖНІ ВІСТІ ІЗ скишьщиш Боротьба з'а рівноправність жіноцтва -понеслась сильним відгомоном не тільки по Аме риці. Вона пішла по всьому сві ту та в кінці прибилась і в наш галицький куток і на Велику У- країну. Актуально зрушила з місця жіночий поступ між українка ми Наталія Кобринська. В 1876 роді вона виїхала до Відня з -бажанням доповнити свою ос віту та поглянути у ширший світ. Каж,е народна приказка: “Не тільки світу що у вікні” У Відні Кобринська як інтелігент на жінка познайоїмилася з людьми' вищої освіти й соці- яльного становища, пригляну лась,др ширшого світу та пог либила .своє знання. Вона чита ла багато, й не є виключене що з йіреєи і журналів дізналася про боротьбу жін'о'цтва Захід ної Ввропи за рівноправність. її з природи висока інтеліген ція сприйняла цю нову ідею й вона почала над цим працюва ти й розвивати свої пляни. У другу поїздку Кобринська ви бралась до Швайцарії в 1880 p., і там знову мала нагоду при глянутись до свобідного життя .швейцарської жінки. Слід заз начити, що в тім самім часі у Швайцарії відбувалась конвен ція Міжнародного Червоного Хреста, який мав свій осідок у чинну участь американська ос- Женеві. У цій конвенції брала новиця Червоного Хреста, Кла- ра Бартон. Участь жіноцтва, в тодішніх часах, у народних і державних справах не зважаю чи на часті .накиди людей вузь ких доглядів, набірала широкої реклами й значення. Дро жіно чий рух писали часописи й ми мохіть робили розголос жіно чій ..справі. Ці: вісті про поступ жіноцтва в інших країнах My- сіли,. заохочувати Кобринську до праці на цім полі, й вона вернувшись 13 заграниці зор ганізувала в 1854-році у Ста ніславові перше жіноче това риство. І хто- з нас не знає, яку хре- стоносну^дорогу перейшла На таля Кобринська в боротьбі за іідею освободження української жінки! Скільки прикростей, на кидів та обмови вона витерпі ла за свій чин. Одначе як тама раз прірвалась, вода поплила •широким струмом і вже ніщо -не змогло її завернути. За Крб? ринською пішли другі. Рік 1887 виказує, що Кобринська за по- пуіічю Івана Франка'зазнайоми лася з жіноцтвом Великої Ук раїни, з Оленою Пчілкою, Ган ною Барцінок та іншими.. Українська жінка най перш .вибивалась на літературному полі. Участь тодішнього нашо го жіноцтва в, організаційних громадських справах поступа ла дуже помалу. Наша жінка з природи скромна, боязка, при- вязана виключно до родини й свого дому, не легко давалася притягти до жіночої організа ції, й тому таких жінок як На таля Кобринська чи Олена Пчілка через це розпука бра лась. Одначе час минав собі спокійно й приносив зовсім не залежно від нікого й нічого рі зні зміни. Зерно, яке засікла між українським жіноцтвом Ко бринська, згодом набрало сили. й розвинулось пишно в Союз Українок на галицькій землі. Виросло нове жіноцтво, яке кинулось до просвіти й органі зації та до змагань, але вже не лише за рівноправність. В 1920. році визнали рівногравність жінки Злучені Держави а за ни ми Австралія, Англія, та інші демократичні держави. Українська жінка бере участь в боротьбі за народні права, за створення української держав ності. В політиці ми мали у польськім соймі таких визнач них українських, жінок як Оле на Кисілевська, Мілена Рудни- дька, які вели у Варшаві бо ротьбу за права українського народу. За першої світової вій ни боролись за українську дер жавність із зброєю в руках О- лена Степанівна, Софія Галеч- ко й інші. Після війни вмерли за українську справу замучені ворогом Ольга Басараб, Віра Бабенк*о й інші, а друга світова війна принесла нових героїнь, замучених, за українську спра ву, ік Олена Теліга, Людмила Старидька Черцяхівська, Хари- тя Конрненко і багато інших. А скільки то в цій. хвилиці незна них українських героїнь кла дуть свої голови за українську державність в УІП'А чи за совіт ською залізною заслоною в бо ротьбі з московським больше- вицькиїм гнобителем нашого народу! Хто ж розкаже світові про цих наших героїнь, за пролиту кров нашим жіноцтвом в бо ротьбі за волю України, хто дасть знати світові, ngo знище ні українські родинні огнища, розгублених дітей, терпіння наших матерей, про наших ви голоднілих і поневіряних тепер на скитальщині?! Тільки українське жіноцтво у вільній, Америці,, має cnppVory це зробити. Ми можемо це зро бити, зг}фтовані в нашу дорогу організацію Союзу Українок Америки та другі наші сестрині організації. Століття боротьби за рівно правність жінки минуло. Тепер, особливо в Америці, кожна жінка є свобідна й може підня ти свій голос у кожній справі. Для нас українок Америки найважнішою справою в цю Нещодавно дійшли до нас такі вісті із скитальщини, які можуть наїправду поважно за непокоїти. В американській зоні де найкраще зорганізо вано й розбудовано < культур не й економічне життя серед скитальців, переведено пере міну валюти. Люди могли ви міняти тільки по 400 марок на особу у відношенні 1 до 10 . -Як що хто мав більше гро шей,, можна було скласти у банках, але покищо без ближ чого означення, коли й на скільки буде можна з цього капіталу користати. Це відби вається в першу чергу на у- країн-ських видавницггва;х, культурний і громадських ор ганізаціях, підприємствах вся кого роду, робітнях і т. п. „Гр.дімддянка” орган Обієд- •нання Українських Жінок на Еміграції що був лучником між жіноцтвом усіх зон в Німеч'чин і який обслу говував теж по можності й за кордон ОІМ НіІ'М ечч и н И ЖІїН о ч і організації, й який був одино ким лучником та дорадником жіноцтва що виїздило до різ них країн на працю, — заста новлено. Чи вдасться пізніше якось дю важну справу налад нати, на разі не знати. Друку вання великого жіночого аль манаху, що вже був готовий пору є поміч в боротьбі за ви зволення нашого^народу та до помога у переселенні в безпеч ні краї тисячів наших найкра щих людей зо скитальщини. •Благословенна є ця хвилина, в якій централя Союзу Украї нок Аімерики рішила скликати Світовий Конгрес Українсько го Жінодтва, а теж не менш важним є приступлення СУА у звязок з Федерацією Амери канського Жіноцтва. Скликання, Світового Ковдре- су Українського Жіноцтва,, я- кий відбудеться цього ррку 1 й 2 жовтня у Филаделфії, в я- кім часі теж відбудеться й 8 -ма Конвенція СУА, накладає на нас членок СУА, а теж і на всіх українок Америки великий о- бовязок і відповідальність. Наш Світовий Жіночий Кон грес має -стати гідною українсь кою маніфестацією, яку повин ні піддержати всі українці Аме рики :й. Канади, а особливо жі- ноцтвр церковних та світських товариств, бо програма ОКУЙІ обніматиме питання які терка, ються кожної українки патріот ки, а не тільки одної групи чи одної частини жіноцтва. КоїЦг грес матиме змогу, підняти .го лос і вцести апель.до світу в о- бороні українського народу, я- кий зврдить. тепер кріваву бо ротьбу за своє визволення, за -незалежну соборну Українську Державу. до друку, відложео на неозна чений час. Загальний зїзд де- легатур що був заповіджений на 3 й 4 липня, відкликано. У звязку з цим Головна У- права видала до своїх делега- -тур обіжник в якому запові дає що брак готівки й через те можливості особистої ко мунікації (залізничі квитки не* пропорці онально дорогі), кладе великі обовязки на де- легатури які не покидаючи ор ганізаційної та культурної праці, будуть, мусіти покищо, самі давати собі раду п р и по мочі хіба листовних 'інструк цій управи. Захитане теж існування ін ших видавництв, якиім*не тіль ки забракне капіталу на ви дання, але й відбірців, бо лю ди мусіТи'муть дуже рахувати ся з кожною маркою. Кріза о- бійме й відібеться на наших, театрах, школах, робітня^ та інших підприємствах. Загро- жена екзистенція багатьох людей. А в якому 'положенні знайдеться ввесь с к и т а л ь ч ий. загал, що вже й теїпер з най більшим зусиллям ледви жи вотів, можна собі уявити. Цеж утруднить навіть продаж, тих останків скитальчого добра яке ще дехто -має, бо запотре- бування на де’8’навіть серед зруйнованого місцевого насе ленню зійде др мінімум. Цілої грози положення наших ски тальців^ не дасться на разі/ означити. Одно певне — що сьогодні більше як коли му сить озватись й поспішити з допомогою кожне щире укра їнську серце. Олена, Кисілевська ПЕРЩрГД, ТРЬОХ СУГШР- НИЩВ У стейті Мейн у правиборах для номінації кандид^та^на се натора з републиканськрї пар тії, була одна жінка й три чо ловіки. Жінка, яка тепер € посолкою з того стейту, Маргарета Смит, одержала 63,629 голосів, а всі три чоловіки разом усього 59, 348. Кампанія не була легка, бо перший її суперник був,говер- но р стейту і другий суперник колишній гоівернор стейту Мейн. А всеж вдць пере|мрглаг бо мабуть цим разом жінки ор ганізовано піддержали жінку. Малий стейт Мейн це стара твердиня релублщканціз. Вибо ри там у вересні, й хто, пере може у правиї^орах, вже майже певно буде вибраний у вибо рах. Це була б друга сенаторка з вибору. Перша була Гетті Ка- ревей. з Аркешхь Вона перший раз була назначена говернором на місце померщого чоловіка, а потім була й вибрана (Юлія М. Шустакевич ЯК УКРАЇНКИ ВИКОРИСТАЛИ СУФРАЖ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
