Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
ТРИВОЖНІ ВІСТІ ІЗ скишьщиш Боротьба з'а рівноправність жіноцтва -понеслась сильним відгомоном не тільки по Аме риці. Вона пішла по всьому сві ту та в кінці прибилась і в наш галицький куток і на Велику У- країну. Актуально зрушила з місця жіночий поступ між українка ми Наталія Кобринська. В 1876 роді вона виїхала до Відня з -бажанням доповнити свою ос віту та поглянути у ширший світ. Каж,е народна приказка: “Не тільки світу що у вікні” У Відні Кобринська як інтелігент на жінка познайоїмилася з людьми' вищої освіти й соці- яльного становища, пригляну лась,др ширшого світу та пог либила .своє знання. Вона чита ла багато, й не є виключене що з йіреєи і журналів дізналася про боротьбу жін'о'цтва Захід ної Ввропи за рівноправність. її з природи висока інтеліген ція сприйняла цю нову ідею й вона почала над цим працюва ти й розвивати свої пляни. У другу поїздку Кобринська ви бралась до Швайцарії в 1880 p., і там знову мала нагоду при глянутись до свобідного життя .швейцарської жінки. Слід заз начити, що в тім самім часі у Швайцарії відбувалась конвен ція Міжнародного Червоного Хреста, який мав свій осідок у чинну участь американська ос- Женеві. У цій конвенції брала новиця Червоного Хреста, Кла- ра Бартон. Участь жіноцтва, в тодішніх часах, у народних і державних справах не зважаю чи на часті .накиди людей вузь ких доглядів, набірала широкої реклами й значення. Дро жіно чий рух писали часописи й ми мохіть робили розголос жіно чій ..справі. Ці: вісті про поступ жіноцтва в інших країнах My- сіли,. заохочувати Кобринську до праці на цім полі, й вона вернувшись 13 заграниці зор ганізувала в 1854-році у Ста ніславові перше жіноче това риство. І хто- з нас не знає, яку хре- стоносну^дорогу перейшла На таля Кобринська в боротьбі за іідею освободження української жінки! Скільки прикростей, на кидів та обмови вона витерпі ла за свій чин. Одначе як тама раз прірвалась, вода поплила •широким струмом і вже ніщо -не змогло її завернути. За Крб? ринською пішли другі. Рік 1887 виказує, що Кобринська за по- пуіічю Івана Франка'зазнайоми лася з жіноцтвом Великої Ук раїни, з Оленою Пчілкою, Ган ною Барцінок та іншими.. Українська жінка най перш .вибивалась на літературному полі. Участь тодішнього нашо го жіноцтва в, організаційних громадських справах поступа ла дуже помалу. Наша жінка з природи скромна, боязка, при- вязана виключно до родини й свого дому, не легко давалася притягти до жіночої організа ції, й тому таких жінок як На таля Кобринська чи Олена Пчілка через це розпука бра лась. Одначе час минав собі спокійно й приносив зовсім не залежно від нікого й нічого рі зні зміни. Зерно, яке засікла між українським жіноцтвом Ко бринська, згодом набрало сили. й розвинулось пишно в Союз Українок на галицькій землі. Виросло нове жіноцтво, яке кинулось до просвіти й органі зації та до змагань, але вже не лише за рівноправність. В 1920. році визнали рівногравність жінки Злучені Держави а за ни ми Австралія, Англія, та інші демократичні держави. Українська жінка бере участь в боротьбі за народні права, за створення української держав ності. В політиці ми мали у польськім соймі таких визнач них українських, жінок як Оле на Кисілевська, Мілена Рудни- дька, які вели у Варшаві бо ротьбу за права українського народу. За першої світової вій ни боролись за українську дер жавність із зброєю в руках О- лена Степанівна, Софія Галеч- ко й інші. Після війни вмерли за українську справу замучені ворогом Ольга Басараб, Віра Бабенк*о й інші, а друга світова війна принесла нових героїнь, замучених, за українську спра ву, ік Олена Теліга, Людмила Старидька Черцяхівська, Хари- тя Конрненко і багато інших. А скільки то в цій. хвилиці незна них українських героїнь кла дуть свої голови за українську державність в УІП'А чи за совіт ською залізною заслоною в бо ротьбі з московським больше- вицькиїм гнобителем нашого народу! Хто ж розкаже світові про цих наших героїнь, за пролиту кров нашим жіноцтвом в бо ротьбі за волю України, хто дасть знати світові, ngo знище ні українські родинні огнища, розгублених дітей, терпіння наших матерей, про наших ви голоднілих і поневіряних тепер на скитальщині?! Тільки українське жіноцтво у вільній, Америці,, має cnppVory це зробити. Ми можемо це зро бити, зг}фтовані в нашу дорогу організацію Союзу Українок Америки та другі наші сестрині організації. Століття боротьби за рівно правність жінки минуло. Тепер, особливо в Америці, кожна жінка є свобідна й може підня ти свій голос у кожній справі. Для нас українок Америки найважнішою справою в цю Нещодавно дійшли до нас такі вісті із скитальщини, які можуть наїправду поважно за непокоїти. В американській зоні де найкраще зорганізо вано й розбудовано < культур не й економічне життя серед скитальців, переведено пере міну валюти. Люди могли ви міняти тільки по 400 марок на особу у відношенні 1 до 10 . -Як що хто мав більше гро шей,, можна було скласти у банках, але покищо без ближ чого означення, коли й на скільки буде можна з цього капіталу користати. Це відби вається в першу чергу на у- країн-ських видавницггва;х, культурний і громадських ор ганізаціях, підприємствах вся кого роду, робітнях і т. п. „Гр.дімддянка” орган Обієд- •нання Українських Жінок на Еміграції що був лучником між жіноцтвом усіх зон в Німеч'чин і який обслу говував теж по можності й за кордон ОІМ НіІ'М ечч и н И ЖІїН о ч і організації, й який був одино ким лучником та дорадником жіноцтва що виїздило до різ них країн на працю, — заста новлено. Чи вдасться пізніше якось дю важну справу налад нати, на разі не знати. Друку вання великого жіночого аль манаху, що вже був готовий пору є поміч в боротьбі за ви зволення нашого^народу та до помога у переселенні в безпеч ні краї тисячів наших найкра щих людей зо скитальщини. •Благословенна є ця хвилина, в якій централя Союзу Украї нок Аімерики рішила скликати Світовий Конгрес Українсько го Жінодтва, а теж не менш важним є приступлення СУА у звязок з Федерацією Амери канського Жіноцтва. Скликання, Світового Ковдре- су Українського Жіноцтва,, я- кий відбудеться цього ррку 1 й 2 жовтня у Филаделфії, в я- кім часі теж відбудеться й 8 -ма Конвенція СУА, накладає на нас членок СУА, а теж і на всіх українок Америки великий о- бовязок і відповідальність. Наш Світовий Жіночий Кон грес має -стати гідною українсь кою маніфестацією, яку повин ні піддержати всі українці Аме рики :й. Канади, а особливо жі- ноцтвр церковних та світських товариств, бо програма ОКУЙІ обніматиме питання які терка, ються кожної українки патріот ки, а не тільки одної групи чи одної частини жіноцтва. КоїЦг грес матиме змогу, підняти .го лос і вцести апель.до світу в о- бороні українського народу, я- кий зврдить. тепер кріваву бо ротьбу за своє визволення, за -незалежну соборну Українську Державу. до друку, відложео на неозна чений час. Загальний зїзд де- легатур що був заповіджений на 3 й 4 липня, відкликано. У звязку з цим Головна У- права видала до своїх делега- -тур обіжник в якому запові дає що брак готівки й через те можливості особистої ко мунікації (залізничі квитки не* пропорці онально дорогі), кладе великі обовязки на де- легатури які не покидаючи ор ганізаційної та культурної праці, будуть, мусіти покищо, самі давати собі раду п р и по мочі хіба листовних 'інструк цій управи. Захитане теж існування ін ших видавництв, якиім*не тіль ки забракне капіталу на ви дання, але й відбірців, бо лю ди мусіТи'муть дуже рахувати ся з кожною маркою. Кріза о- бійме й відібеться на наших, театрах, школах, робітня^ та інших підприємствах. Загро- жена екзистенція багатьох людей. А в якому 'положенні знайдеться ввесь с к и т а л ь ч ий. загал, що вже й теїпер з най більшим зусиллям ледви жи вотів, можна собі уявити. Цеж утруднить навіть продаж, тих останків скитальчого добра яке ще дехто -має, бо запотре- бування на де’8’навіть серед зруйнованого місцевого насе ленню зійде др мінімум. Цілої грози положення наших ски тальців^ не дасться на разі/ означити. Одно певне — що сьогодні більше як коли му сить озватись й поспішити з допомогою кожне щире укра їнську серце. Олена, Кисілевська ПЕРЩрГД, ТРЬОХ СУГШР- НИЩВ У стейті Мейн у правиборах для номінації кандид^та^на се натора з републиканськрї пар тії, була одна жінка й три чо ловіки. Жінка, яка тепер € посолкою з того стейту, Маргарета Смит, одержала 63,629 голосів, а всі три чоловіки разом усього 59, 348. Кампанія не була легка, бо перший її суперник був,говер- но р стейту і другий суперник колишній гоівернор стейту Мейн. А всеж вдць пере|мрглаг бо мабуть цим разом жінки ор ганізовано піддержали жінку. Малий стейт Мейн це стара твердиня релублщканціз. Вибо ри там у вересні, й хто, пере може у правиї^орах, вже майже певно буде вибраний у вибо рах. Це була б друга сенаторка з вибору. Перша була Гетті Ка- ревей. з Аркешхь Вона перший раз була назначена говернором на місце померщого чоловіка, а потім була й вибрана (Юлія М. Шустакевич ЯК УКРАЇНКИ ВИКОРИСТАЛИ СУФРАЖ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
