Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ВИШИВКИ Здавалосяб, що про вишив ки нема що говорити. Всіж знаємо, що скрізь по наших ■селах здавна вишивають со рочки, спідниці, запаски, пере- мітки. Ніхто й уявити собі не може української сорочки без вишивки, мережки чи якоїсь стебнівки. Бачимо ті вишивані й мережані прикраси і прохо димо попри них без особливої уваги. А над вишнівками варто застановитись, бо вони є бага тим виявом української народ ної творчості та переховують первістки мистецької культури глибокої давнини). Розглядаючи вишивки, ми зразу завважимо, що вони є відмінні та властиві для кожної округи. Легко можемо виділи ти поодинокі типи . вишивок, нпр. гуцульські, бойківські, лемківські, буковинські, полі ські, полтавські, волинські, по кутські й інші Можемо навіть розділити їх більш подрібно й вибрати окремо — сокальські, товміацькі, яворівські, v борщів- ські, долинські і т. д., а навіть з поодиноких місцевостей, нпр. на Гуцульщині — ворохтянські, ріцькі, жабівські, космацькі. Отже кожна округа, 'навіть се ло, оаме у вишивках виявляє свій особливий смак, свою від рубну моду. Вишивки поодиноких окру гів різняться між собою рисун ком узору, способом виконан ня, добором красок, розміщен ням на предметах. За взорами відрізняємо вишивки квіткові й геометричні. Денеде подибу ємо й тваринні мотиви — пта шки, олені, метелики. Найбіль ше маємо геометричних виши вок; вони є скрізь у всіх Околи цях. На Гуцульщині, Поліссі, бойківській верховині — тільки такі; в інших околицях висту пають поруч з квітковими взо рами. Поодинокі взірці мають свої назви. Коли приглянемось виконан ню вйиіивок, вирізнимо багато способів вишиття: низинка, хрещики,, гаптування, вирізу вання, мережання, шилтя гоозаі- гольне, ланцюжком, галузкою, стебнівкою й багато інших. Найбільш поширені способи — це мережання, низинка й хре щики, які в останніх часах за ступають доволі часто гапту ванням. Дуже цікаве й давнє є низинне шиття, яке виконують на спосіб ткання. В доборі красок найбільш поширена сполука чорної та червоної краски. Багато виши вок, особливо давніх, є одно- колірові: червоні, чорні, або шиті сирими воскованими нит ками. Вони виступають на Бой- ківщині, Поліссі, призбручансь- кому Поділлі, Яворівщині. По руч одноколірових маємо ви шивки дуже барвні й живі, по ширені особливо у південно* І східних околицях Галичини й на Буковині. В новіших часах , стали поширюватися щораз j більше вишивки різнобарвні, я- кі в богатьох випадках засту пили давні, вартісні й типові для околиці зразки, та на міс це чистого й прозорого вишив- коиого рисунку внесли барвну пестроту без смаку й застано ви. Дим причинились до обез- цінення вишивки. Розміщення вишивок це ду же важна річ. Від приміщення залежить якість вишивки. На окремих речах, а то й на одно му предметі, нпр. на вуставці, підполиччі, дудах, рукавах, по- грудках, ковнірі, пазусі, лиш тві, швах сорочки — є різні ви шивки, застосовані до' місця ве личиною, рисунком, виконан ням, красками. В різних околи цях стосують вишивки різно; денеде їх багато, денеде буває лише одинока вузька вуставка нпр. на Бойківщині, Яворівщи- ні, Лемківщині, Тернопільщині. Знову на придністрянському Поділлі, Покутті і Буковині, Подніпровю, маємо дуже бага то вишиття, яке вкриває цілі рукави, погруддя, плечі, при- діл сорочки відповідно' дібра ними й розміщеними взорами. Тому дуже прикре явище що в останніх часах поширене недба ле й невластиве розміщення ви шивок на предметах народного вбрання й хатнього вжитку. На рукавах сорочки нпр. вишива ється всякі узори здовж і по перек, ЯКІ ЗО'ВОІМ не годяться з собою, на запасці-фартушку, який звичайно не буває взагалі вишиваний, хіба лише вузень кими пасочками й мережками — дається широкі поперечні вишивки на цілій поверхні. Це безперечно вимагає багато праці, часу й грошей, та рівно часно свідчить про занепад ви- шивкового мистецтва, смаку й стилевості. Не кількість різних узорів і барвних ниток, але до бір узорів і красок, майстерне, виконання, поміркованість і властиве розміщення творять вартість і красу української ви шивки. Українське вишивкове мис тецтво має глибоку й світлу традицію. Воно живе й сього дні у повному багатстві та кра сі. Нашим о'боївязком є збері гати його, плекати й розвива ти. Можна це осягнути через докладне пізнання народних вишивок у всіх їхніх регіональ них відмінах, через виучування техніки й стилевості вишивок поодиноких типів та округів, через зберігання й пошану для давніх, традицією захованих зразків, через обдумане, по мірковане я доцільне стосуван- вя вишивок до народного вбрання й інших ужиткових •предметів. Ірина Г-ла. ЯК ПРАЦЮЮТЬ УКРАЇНСЬКІ СКИТАЛЬЦІ В АНГЛІЇ Часопис “Українська Думка” в Лондоні помістив такий до пис: Село Кавнтон, у провінції Вотінгам—оце наше місце пра ці. Група українських робітни ків, в числі 50 осіб, приїхала тут із одного із переходових таборів на працю в сільськім господарстві. Кілька будинків біля села бу довані на одну моду, носять на зву “гостелів” — це наш новий дім. По довгім збірнім житті в та борах тут на перший погляд видалося багатьом трохи за- спокійно, тихо аж сумно, не диво, миж привикли до не ду же то нормальних життєвих обставин по таборах в Німеч чині. По кількатижневім побуті при праці ми помітили, що тиждень має має “легкі й тяж кі” дні — тут кожний розрізняє суботу й неділю від інших днів тижня — а правду кажучи, ще недавно в таборах цеї різниці мабуть ніхто не помічав. До “тяжких днів” мабуть на лежить понеділок, не дивно, цеж перший день по суботі і неділі. Пятниця — це день виплати грошей — досить веселий день, робітник відчуває, що він вже повновартісна" людина, яка не живе коштом других, але тру дом своїх рук — працює для себе і має надію на свою кра щу будуччину. Праця в сільському госпо дарстві майже всюди однакова, полять буряки, картоплі, збіж жя, носять і возять сіно. Пра ця здорова, всюди багато сві жого повітря. Початок одначе не був для всіх так дуже роже вий, було багато таких, що їм вперше прнйшлося працювати на рілі, ну й майже у всіх за час “опіки тьоті УНРРИ” дещо шкіра на руках потоншала, за раз вже всі привикли, руки ста ли сильніші і всі чуються ба дьорі й здорові, як колись у се бе вдома. Більшість робітників працює індивідуально по фармах. t та кож малі групи по 5—10, які працюють гуртом по більших фармах. В “гостелі”, в якому мешкає мо — харчуємось. Харчі пожи вні й добрі. Вільні від праці хвилини проводимо різно: одні вчаться англійської мови, чи тають газети, книжки, інші (звичайно молодші) прохо джуються по тихих вуличках села, тут стрічаються із меш канцями села. Ці дуже ввічли ві, й хоч тяжко, всеж таки з ко жним днем краще навязуються у нас з ними розмови та гарні товариські взаємини, а головно спільні гутірки багато помага ють для засвоєння англійської мови. Так як тиждень має понеді лок і суботу, так день має ра нок і вечір, — ранок всіх бу дить, кожний спішить до свого місця праці — у вечорі у госте лі гамірливо, весело, часом чу ти пісню, робітники приїхавши з праці діляться враженнями всі задоволені, веселі — всі зна ють, що праця це гарантія бу- дучності. Б. Г З вистави українського мистецтва на Зїзді Ліги Україн ської Молоді, у Филаделфії. Сидять студентки Академії СС. Василіянок з Факс Чейз, які недавно прибули зо скитальщини. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
