Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЖОВТЕНЬ, Ї947 SBasssssss&sssaaa З НАШОГО ТАБОРОВОГО ЖИТТЯ ПЕКУЧІ СПРАВИ (Допис з — У вас вже відбувся скрь н іін ґ ? — Скільки людей “ви- скрінґували”? А дальше, ще одно, саме -ва жливе питання, на яке* важко відповісти: що тепер -гадайте робити? Ось такі .розмов» ду же часто почуєте при зустрічі українських таборян лз різних таборів. Але, ви може й Є; рдзбїраєтеся в тому гаразд, що це таке скрі- нінґ, що як той шуліка, довго кружляє понад головами табо рян і спадає на них несподіва но. Коли вже люди перестали його й надіятися... Отже скрінінґ, це перевірка хто має право до назви* ДП й до звязаних з цим привилеїв, а хто ні., — й тому йото треба з тобсру видалити. Х'іож має право до ДП? Властиво тільки ці, яких нім ці насильно- вивезли 'з рідного краю до Німеччини на приму сові роботи. Але це треба до казати посвідкою німецько го уряду праці, заряду фаб рики, підприємства — взагалі доказом праці. А що робити •якщо вивезений, «є прочуваю- чи що це так важний документ, десь його затратив? Що роби ти як нещасний.скингалець з під бомб врятувався тільки в тім що- ча нім а все решта пропа ло? Або як служив парубком «а селі у бавера й не подбав і:рс урядову посвідку від ньо го? Тоді треба це доказати зіз наннями так усійіиіми як і ш па пері. Треба відповісти на без ліч питань що мають доказати, що ти не є воєнний'Злочинець не німецький коляборант. РОЗПОВІСТИ де був і що робив памятного 1939 року а де 40, 41 і далі, аж до сьогодні. Коли, :ті,* з ким приїхав у Німеччи ну. Що робив? Чому не верта єш “на роді'ну” і т. .подібні речі, що від них так закрутиться то бі в голові, що вже сам не зна єш, що пишеш а що говориш. А тоді замикається книга тво го призначення, й д и здоров до дом у й аж за кілька тижнів, пе режитих в непевності, довіда єшся, яка твоя дальша доля. Але, що. мають писати й зіз- -навати ті всі (а є їх не мало!) що їх німці взагалі насильно не .вивозили, а воїни самі, добро-, вільно, втІка-ли голіруч, часто “на зелену границю” крізь го- ри-ріки щоб тільки подальше -від ног "і рлади ш ~ окупувала їх батьківщин}г втікати, щоб не бути переслідувані1 угл а ^ в=ої релігійні й політичнії переко нання, за> свою громадську, політичну а то й наукову та ■мистецьку працю? В такому важкому положенні знайшлася Німеччини) , теж численна <нвша' ’■давня емі грація з часів першої: світової війни, що жила довгі: літа на чужині, переважно в Чехосло- ваччині у Празі, Под&£р£дах, в Карпатській Україні, еміграція що так багато зробила Добра для свого народ'у^с.воєк) науко вою працею. І вона теж, — лю ди старші віком, бувші вже й горожани чехословадь'кі, мусі ли кинути все і йти. у невідоме у другу еміграцію*^ Від чогож, остаточно, зале жить вислід провірки? Голов- но;від складу Комісії, а частин но й від місцевої УНРРА. Знай дуться там люди з людськими п о ч у в а кн я м и, і з - з^озу м ієн ям трагедії яка привела людей до табору, тоді вислід привірки буде людяний, відсуджений від прав ДП. буде 5-6, найбільше 10. відсотків. Але складаються Комісія із люде-й, що в кожному скиталь- цеві підозріває воєнного зло чинця, крутія що не можеа ві рити жадному його слову, тоді скрінінґ робить у таборі правдиве спустошення, як це й сталося у великому українсько му таборі в Авґсбурзі, що був, можна сказати центром нашо го наукового й культурного життя. Там відсуджено від пра ва перебувати в таборі, цілу че твертину мешканців табору і то саму “верхівку”: увісь теат ральний ансамбль шйкращого в американській зоні театру, враз з директором, визначним мистдем Володимиром Блава- | цьким, велику частину профе- 1 сорів чинного під цю пору у- ніверситету, учителів гіміназій й багато других. ! Голова скрініїнґової комісії в Аввґсб}рґу скликав одного дня • збори таборян і сказав: І —" Я сконтактувався із совіт ськими' представниками у вжа тих справах. Тепер я знаю, і хто такі українці. 5Н5уду пово- I дитись так як каже^ мені моє ] сумління. І Жостокий вислід скрінінГу викликав загальне співчуття. У всіх таборах тої округи виві шено жалібні прапори, вислано до головної кватири американ ської військової влади й УНР РА письма із жаданням провір ки справи й переведення ново го скріїнінґу. Виїхала й депута ція й найповажніших грома дян, навіть табори литовські, е- стонські висказали свої спів чуття й солідарність... Одначе всі ці заходи не ба гато помогли. Ледви 120 осо- а аіно д^.де. кев ^азо ДП, а решта 540 осіб мулли з Т' ти-. ;,о переходового німе^іьк :о: мешкання і працю в місті, ‘буде могти лишитися в Авґзбурґу, хто ні, того дадуть на село на господарську працю у німців. Та люди не опускають рук. Не даром за нами кілька років війни, каторжної роботи по фабриках а то й концентрацій них таборів. Зараз же зоргані зовано самодо’помогу. Перша поспішила з скромною поміччю українська Санітарно-Харита- тиБна Служба, Суспільна Опі ка, організується збірку на до- п о м оігу те ат р а л ь н ій дружині, родинам, з дітьми, старшим, за- служеним людям. Я к мурашки не покидають зруйнованого гнізда а зразуж беруться до його відбудови, так само й на ші таборяни організують само допомогу а водночас продов жують дальше свою культурну працю. Жива ми, непоборна нація! Але ще на цьому не можна поперестат Треба думати, що дальше буде. Здорові, молоді люди з охотою йдуть на працю до Англії, до Белгії й де тра питься. Але що буде * із стар шими? Що з матерями з неліт- німи дітьми? Що буде із заслу женими громадськими, науко - вими старшими робітниками, робітницями що все життя й сили віддали свому народови? Яка доля жде їх? Наід цим тре ба пов-ажно застановитися і щссь робити доки час, в першу чергу нашій заморській імігра ції. Цеж все люди ще вповні духових сил, активні, працю ючі, хібаж не дозволимо їм пропадати десь у німецьких до мах дл'я старців чи домах при тулку. Оце поважжа й не лег ка до розв'язання проблема — яку одначе мусить'ся чзсно, по зитивно ро'зівіязати; О. К. ДОЛЯ СКИТАЛЬЦІВ У часописі Українська Три буна- з Мінхен (в американській зоні Німеччини) чйтаємо: Хто забере непрацездатних? Коли стали відомі точні умо ви набору робітників до- Бел гії й Англії, прийшла сама со бою до голови- кожного з нас думка: “'Ну, гаразд! Післія трьох місяіців кожна молода людина — робітник у Белгії чи Англії забере до себе на утри мання4 «свою рідню. А хтож за бере „тих- старих, малолітніх і непрацездатних, що не мають таких молодих людей на робо тах закордоном?” Правда, СХС подумала над тим і організовує для; таких лю дей доп'С.могову акцію. Але — це ще мало. Перше, така акція і в най ширших розмірах, не за безпечить усіх задовільно-; а друге, т ;рю остаточний виОзд их евро пейс ь- б тільки з Ні- уеіх, що поки- УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТ НА ДЖЕМБОРІ МИРУ У ювилейному році 35-ліття існування Українсько го Пласту треба відзначити участь укра їнських пластунів у міжнарод ному зїзді скавтів з цілого сві ту на Джемборі Миру в Муа- сон (Францій). Початкове холодне, стрима не відношення до українських пластунів, як до зовсім нових у великій окавтовій рідні, перемі нилось у правдиву симпатію та приязнь. Незабутнє враження лиши лось по українській Службі Бо жій для чужинецьких скавтів, •які забажали запричащатись у греко-католицькому обряді що були в числі понад 200 осіб. Потому були перші виступи у- країнських пластунів: три іЧ)ч- ки на спільній ватрі підтабору Зодіяк, і врешті переведення самостійної ватри для цілого підтабору. Ця ватра- напевне, залишить для обох сторін, як найкраще враження. До прог рами, приготованої українськи ми пластунами, долучилися ще французькі екавти, а їх хор “Пті Шантер” був надзвичай но гарним доповненням програ ми. Наші пластуни окористали- на Джемборі дуіже багато. В ат мосфері взаємних зацікавлень і співпраці, навязалиіся правди ві вузли пластового* ібратерс- тва. Майстерно й з великою ви нахідливістю та доцільністю, розбуд о вані таб ори різних скавтових делегацій дали змо гу зазнайомитися з різнород- ними ділянками пластової піо- інірки та іншої пластової май стерності. Українські пластуни виступа ли на Джемборі Миру, як окре ма делегація, з усіми відзнака ми УкраїЙського Пласту, й бу ли задоволені зо своєї участі на Джеміорі Миру. Участь українських пластунів в Джемборі треба завдячити в першу чергу матеріяльний до помозі Українських Допомого- вих Комітетів'Канади та Амери ки, які дали по 2,000 в харчах і готівкою, і сердечній помочі у здобутті різних формальних доіз-волів визначіних українсь- ки.х лр'омайян в Парижі. що такої можливості для них немає. І Зачуваю, що вже місяць то му на терені одної області чле ни СУМ, що виїздять на робо ту, а не обтяж-ені своєю роди- лою, зобовязались кожен заб рати після трьох місяців праці одіну малолітню чи старшу не працездатну людину. Але чомусь не помічаю, щоб цю шляхетну ініпіятиву гуртка СУМ хтонебудь піддержав. Ярослав Дзиндра. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
