Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЖОВТЕНЬ, Ї947 SBasssssss&sssaaa З НАШОГО ТАБОРОВОГО ЖИТТЯ ПЕКУЧІ СПРАВИ (Допис з — У вас вже відбувся скрь н іін ґ ? — Скільки людей “ви- скрінґували”? А дальше, ще одно, саме -ва жливе питання, на яке* важко відповісти: що тепер -гадайте робити? Ось такі .розмов» ду же часто почуєте при зустрічі українських таборян лз різних таборів. Але, ви може й Є; рдзбїраєтеся в тому гаразд, що це таке скрі- нінґ, що як той шуліка, довго кружляє понад головами табо рян і спадає на них несподіва но. Коли вже люди перестали його й надіятися... Отже скрінінґ, це перевірка хто має право до назви* ДП й до звязаних з цим привилеїв, а хто ні., — й тому йото треба з тобсру видалити. Х'іож має право до ДП? Властиво тільки ці, яких нім ці насильно- вивезли 'з рідного краю до Німеччини на приму сові роботи. Але це треба до казати посвідкою німецько го уряду праці, заряду фаб рики, підприємства — взагалі доказом праці. А що робити •якщо вивезений, «є прочуваю- чи що це так важний документ, десь його затратив? Що роби ти як нещасний.скингалець з під бомб врятувався тільки в тім що- ча нім а все решта пропа ло? Або як служив парубком «а селі у бавера й не подбав і:рс урядову посвідку від ньо го? Тоді треба це доказати зіз наннями так усійіиіми як і ш па пері. Треба відповісти на без ліч питань що мають доказати, що ти не є воєнний'Злочинець не німецький коляборант. РОЗПОВІСТИ де був і що робив памятного 1939 року а де 40, 41 і далі, аж до сьогодні. Коли, :ті,* з ким приїхав у Німеччи ну. Що робив? Чому не верта єш “на роді'ну” і т. .подібні речі, що від них так закрутиться то бі в голові, що вже сам не зна єш, що пишеш а що говориш. А тоді замикається книга тво го призначення, й д и здоров до дом у й аж за кілька тижнів, пе режитих в непевності, довіда єшся, яка твоя дальша доля. Але, що. мають писати й зіз- -навати ті всі (а є їх не мало!) що їх німці взагалі насильно не .вивозили, а воїни самі, добро-, вільно, втІка-ли голіруч, часто “на зелену границю” крізь го- ри-ріки щоб тільки подальше -від ног "і рлади ш ~ окупувала їх батьківщин}г втікати, щоб не бути переслідувані1 угл а ^ в=ої релігійні й політичнії переко нання, за> свою громадську, політичну а то й наукову та ■мистецьку працю? В такому важкому положенні знайшлася Німеччини) , теж численна <нвша' ’■давня емі грація з часів першої: світової війни, що жила довгі: літа на чужині, переважно в Чехосло- ваччині у Празі, Под&£р£дах, в Карпатській Україні, еміграція що так багато зробила Добра для свого народ'у^с.воєк) науко вою працею. І вона теж, — лю ди старші віком, бувші вже й горожани чехословадь'кі, мусі ли кинути все і йти. у невідоме у другу еміграцію*^ Від чогож, остаточно, зале жить вислід провірки? Голов- но;від складу Комісії, а частин но й від місцевої УНРРА. Знай дуться там люди з людськими п о ч у в а кн я м и, і з - з^озу м ієн ям трагедії яка привела людей до табору, тоді вислід привірки буде людяний, відсуджений від прав ДП. буде 5-6, найбільше 10. відсотків. Але складаються Комісія із люде-й, що в кожному скиталь- цеві підозріває воєнного зло чинця, крутія що не можеа ві рити жадному його слову, тоді скрінінґ робить у таборі правдиве спустошення, як це й сталося у великому українсько му таборі в Авґсбурзі, що був, можна сказати центром нашо го наукового й культурного життя. Там відсуджено від пра ва перебувати в таборі, цілу че твертину мешканців табору і то саму “верхівку”: увісь теат ральний ансамбль шйкращого в американській зоні театру, враз з директором, визначним мистдем Володимиром Блава- | цьким, велику частину профе- 1 сорів чинного під цю пору у- ніверситету, учителів гіміназій й багато других. ! Голова скрініїнґової комісії в Аввґсб}рґу скликав одного дня • збори таборян і сказав: І —" Я сконтактувався із совіт ськими' представниками у вжа тих справах. Тепер я знаю, і хто такі українці. 5Н5уду пово- I дитись так як каже^ мені моє ] сумління. І Жостокий вислід скрінінГу викликав загальне співчуття. У всіх таборах тої округи виві шено жалібні прапори, вислано до головної кватири американ ської військової влади й УНР РА письма із жаданням провір ки справи й переведення ново го скріїнінґу. Виїхала й депута ція й найповажніших грома дян, навіть табори литовські, е- стонські висказали свої спів чуття й солідарність... Одначе всі ці заходи не ба гато помогли. Ледви 120 осо- а аіно д^.де. кев ^азо ДП, а решта 540 осіб мулли з Т' ти-. ;,о переходового німе^іьк :о: мешкання і працю в місті, ‘буде могти лишитися в Авґзбурґу, хто ні, того дадуть на село на господарську працю у німців. Та люди не опускають рук. Не даром за нами кілька років війни, каторжної роботи по фабриках а то й концентрацій них таборів. Зараз же зоргані зовано самодо’помогу. Перша поспішила з скромною поміччю українська Санітарно-Харита- тиБна Служба, Суспільна Опі ка, організується збірку на до- п о м оігу те ат р а л ь н ій дружині, родинам, з дітьми, старшим, за- служеним людям. Я к мурашки не покидають зруйнованого гнізда а зразуж беруться до його відбудови, так само й на ші таборяни організують само допомогу а водночас продов жують дальше свою культурну працю. Жива ми, непоборна нація! Але ще на цьому не можна поперестат Треба думати, що дальше буде. Здорові, молоді люди з охотою йдуть на працю до Англії, до Белгії й де тра питься. Але що буде * із стар шими? Що з матерями з неліт- німи дітьми? Що буде із заслу женими громадськими, науко - вими старшими робітниками, робітницями що все життя й сили віддали свому народови? Яка доля жде їх? Наід цим тре ба пов-ажно застановитися і щссь робити доки час, в першу чергу нашій заморській імігра ції. Цеж все люди ще вповні духових сил, активні, працю ючі, хібаж не дозволимо їм пропадати десь у німецьких до мах дл'я старців чи домах при тулку. Оце поважжа й не лег ка до розв'язання проблема — яку одначе мусить'ся чзсно, по зитивно ро'зівіязати; О. К. ДОЛЯ СКИТАЛЬЦІВ У часописі Українська Три буна- з Мінхен (в американській зоні Німеччини) чйтаємо: Хто забере непрацездатних? Коли стали відомі точні умо ви набору робітників до- Бел гії й Англії, прийшла сама со бою до голови- кожного з нас думка: “'Ну, гаразд! Післія трьох місяіців кожна молода людина — робітник у Белгії чи Англії забере до себе на утри мання4 «свою рідню. А хтож за бере „тих- старих, малолітніх і непрацездатних, що не мають таких молодих людей на робо тах закордоном?” Правда, СХС подумала над тим і організовує для; таких лю дей доп'С.могову акцію. Але — це ще мало. Перше, така акція і в най ширших розмірах, не за безпечить усіх задовільно-; а друге, т ;рю остаточний виОзд их евро пейс ь- б тільки з Ні- уеіх, що поки- УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТ НА ДЖЕМБОРІ МИРУ У ювилейному році 35-ліття існування Українсько го Пласту треба відзначити участь укра їнських пластунів у міжнарод ному зїзді скавтів з цілого сві ту на Джемборі Миру в Муа- сон (Францій). Початкове холодне, стрима не відношення до українських пластунів, як до зовсім нових у великій окавтовій рідні, перемі нилось у правдиву симпатію та приязнь. Незабутнє враження лиши лось по українській Службі Бо жій для чужинецьких скавтів, •які забажали запричащатись у греко-католицькому обряді що були в числі понад 200 осіб. Потому були перші виступи у- країнських пластунів: три іЧ)ч- ки на спільній ватрі підтабору Зодіяк, і врешті переведення самостійної ватри для цілого підтабору. Ця ватра- напевне, залишить для обох сторін, як найкраще враження. До прог рами, приготованої українськи ми пластунами, долучилися ще французькі екавти, а їх хор “Пті Шантер” був надзвичай но гарним доповненням програ ми. Наші пластуни окористали- на Джемборі дуіже багато. В ат мосфері взаємних зацікавлень і співпраці, навязалиіся правди ві вузли пластового* ібратерс- тва. Майстерно й з великою ви нахідливістю та доцільністю, розбуд о вані таб ори різних скавтових делегацій дали змо гу зазнайомитися з різнород- ними ділянками пластової піо- інірки та іншої пластової май стерності. Українські пластуни виступа ли на Джемборі Миру, як окре ма делегація, з усіми відзнака ми УкраїЙського Пласту, й бу ли задоволені зо своєї участі на Джеміорі Миру. Участь українських пластунів в Джемборі треба завдячити в першу чергу матеріяльний до помозі Українських Допомого- вих Комітетів'Канади та Амери ки, які дали по 2,000 в харчах і готівкою, і сердечній помочі у здобутті різних формальних доіз-волів визначіних українсь- ки.х лр'омайян в Парижі. що такої можливості для них немає. І Зачуваю, що вже місяць то му на терені одної області чле ни СУМ, що виїздять на робо ту, а не обтяж-ені своєю роди- лою, зобовязались кожен заб рати після трьох місяців праці одіну малолітню чи старшу не працездатну людину. Але чомусь не помічаю, щоб цю шляхетну ініпіятиву гуртка СУМ хтонебудь піддержав. Ярослав Дзиндра. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
