Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЖОВТЕНЬ; 1947 _______ _______ НА ЗУСТРІЧ НАДІЯМ Уже передане писала я иа ,цих сторінках про важну-місію „Нашого Життя”, як одиноко го жіночого самостійного жур налу серед усього українсько го жіноцтва деб його доля те- лер не кинула. А оце приходять потвер дження цих слів, одні за дру гими. У попередному числі признання вартості журналу від мужчини. У цьому числі від ЖІНІКИ-СОЮЗЯ'НКИ, .колишньої редакторки „Українки” Скільки тут,, скільки жалю за їх організаційним дорібком, за їх виданнями, якими й ми користувались! Якже тяжко вони цю утрату відчувають! / Біо хотяй наші сестри організа ційно думаючі зуміли і в тепе рішніх тяжких обставинах створити осередки організа ційного життя- й .праці, так їх завтра таке непевне, що годі покладати надії на їх довге існування. Тому .наші сестри радіють нашою праіцею тут-на амери.-' .канеькім континенті, яку вва жають своїм продовженням чи перенесенням. Воші раді/ щ о ідея, для якої працювали не пропала, що вона-живе тут між нами і -обєднує до., такої -всенародної праці, яку вони вели. Во.ни цінять наш часопис далеко більше як^ми, бажалиб бачити його більшим і радо вітають його як середник ін- формацій про життя-буття у- країнської жінки в Америці Надсилають матеріали до по міщення, бо- наші сестри ба жають поділитися з нами сво їм пережитим, шукають у нас дружніх почувай^ Піддержки длія несДннія т.ягару скиталь- щини. Тож ми повинні піти назу стріч їхнім .надіям. „Наше Життя” повинно служити так їм як і нам, аж поки порядку ючі світом не вирішать їх до лі. Чи ми під тїґм кутом гляди мо на нашу газету, чи зясову- ємо собі його ролю, це питан ня. За всіми даними, виходить що ні. Якось нам здається, що раз вже заіонувала газета, то повинна вдержатись хоч і по вітрям. Бо якже інакше пояс нити собі вашу байдужність? Коли вже .не говорити про збірки які повинні відбутися хоч раз у рік, так богато й пе редплат ще не вирівняних за 1947 р. Том v $ дорогі читачки, дай- М'О трохи уваги цій справі. Подбаймо про вирівняння передплат, про пожертви на пресовий фонд, щоб час від часу можна число збільшити, коли матеріалу призбирається. Щоб наш журнал сміливо гля дів в будучність та продовжу вав звяз'ки між українським жі ноцтвом по обох боках океа ну. Олена Штогрин, прес. реф. УКРАЇНКИ В АНГЛІЇ Недавно' приїхали до Манс- фелд 16 українок на працю у фабриці ниток. Оочувають се бе дуже 'добре, праця гариа, харчі вдоволяючі, мешкайть'у лриватних домах. Вільні від праці хвилин» по свячують еа вивчення англійсь кої мови, часом відвідують кі но й театр. Покищо відчувають брак у* країнських газет,. РЯТУВАННЯ ЕВРОПИ (Продовження зі стор. 2) чення миру й свободи. Тим більше, що Америка малаб платити продуктами, отже тимсамим забезпечилаб у себе працю на 4 роки, не допускаючи до можливого хочби часткового безро біття. За ту поміч треба буде заплатити у подате ax^jyre коли бу де більше праці, то лекше буде їх заплатити. Та найгірше є те, що ніхто не подбає про .поміч народам за большевиїцькою залізною стіною. Ті народи потерпіли у війні, а Україна і Білорусь потерпіли найбільш з усіх націй. Вони най^ гірше знищені й зруйновані, й їм скоріше треба помочі як дру гим націям. Але Москва жадної помочі туди не допустить. Сама •не тільки що не поможе а ще й їх ограблю-є дальше, а чужої по мочі ие допустить, бо боїться, що демократична Америка може мати вшив на народи український та білоруський, 'а Також на інші поневолені Москвою народи, й так помогти розсадити зо середини кремлівську тюрму народів. Московський медвідь борониться з усіх сил, щоб до розва лу тюрми, в якій тримає своїх жертв, не допустити.- Він ще й жертвам каже, щоб йому помагали держати їх іу ярмі. Всеж і московська бастиля не вічна, й їй теж прийде кінець. Покищо план Маршалла може послужити добрим прикла дом для поневолених Москвою народів, наскільки народи мо жуть собі помогти, коли вони на свободі й можуть самі рішати про свою долю, й наскільки Америка готова доповнити їхню ■самопоміч своєю-допомогою, й привернути у них добробут, за поруку миру й свободи. Л-ка. Американський військовий командант ® Німеччині, гене рал Клей, недавно забрав офі ційно слово у справі Українсь кої Повстанської Армії а влас не її відділу, що недавно пе рейшов в американську зону Німеччини. •В американськім військовім звідомленні сказано, що Укра їнська Повстанська Армія, яка бореться за незалежність У- країни, -нараховує коло 20,000 вояків-, щ о зводять завзяті бої" із совітсько-російською та по льською армією. Українські проти-комуністичні партизани озброєні в гармати, легку ар тилерію, кулемети, кріси й ру чні гранати — сказано у зві домленні, на основі зізнань 40 українських повстанців, які не давно перейшли з Польщі в а- мериканську зону Німеччини. „На початку червня — гово риться в звідомленні — 15,000 до 20,000 партизан звели бої з великими силами польських та соївітсько-російських військ в 'районах Нового Санча, Зако паного, та інших. Частина УПА в силі приблизно 10,000 вояків була окружена й відтята. Інша група в силі коло 4,000 вояків в напрямку на південь пішла через Чехословаччину в напря мі американської зони Німеч чини. Командант відділу УПА, що перейшов в американську зону та був інтернований аме риканськими військами в Де- гендорфі, заявив, що члени його відділу прийшли в аме риканську зону в надії, що во ни допоможуть Злученим Дер жавам в майбутній війні про ти Росії. В американському військо вому звідомленні сказано, що вже повідомлено про дальші відділи УПА в силі 1,000 до 2,500 вояків, що є в дорозі до американської зони. Збільше но прикордонну сторожу та заалар.мовано чехословацьку армію й поліцію заступити до рогу повстанця^. ■У зйідомленні теж говорить ся про охоплення чехами ко менданта повстанського відді лу „Бурлак”, якого вважають „правою рукою” таємничого ‘провідника українського виз вольного руху Бандери. Охо плення групи „Бурлака” у складі озброєних трох чолові ків і одної дівчини чехи нази вають „найбільшим арештом в, останніх тижнях” проти-пар- тизанської кампанії. Генерал Клей заявив на пре совій конференції, що ще «е прийнято жадних рішень щодо дальшої долі інтернованих в Дегендорфі 40 українських по встанців. Вияснюючи старанні доходження у справі причин і цілей приходу українських во яків, генерал Клей заявив: „Доходження потривають пра вдоподібно довший час. Ми не можемо визначити нашого майбутнього відношення до них, як доівто не встановлено точних фактів’'. На запитання, чи ті", яким ви кажеться російське громадян ство, будуть видані Оо вітам на евентуальне домагання, гене рал Клей заявив: „Якщо вони є російськими громадянами, де .Ще не мусить-значити; ->що ■вони' будуть завернені до Ро сії; це залежить від воєнних законів, які до них застосуєть ся”. Генерал Клей з черги заявив, що інтері-юваїних українських повстанців не будуть вважати за екитальців. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Дня 4 серпня упокоїлася в Бозі Ірина Збудовська, родом з Надвірняшцини (Галичина) у 25 році життя. Покійна прибула иедавно до Англії з групою наших пересе ленців з Німеччини і була од ною з дуже активних жінок у суспільно-громадській пращі, й останнє активно працювала як членка Союзу Українці». У похороні, що відбувся в Молверв (Вустершаер) юрім є- диного брата покійної взяли у- часть представники українсь ких установ иа терені Англії та численно зібрані мешканці та бору, які болюче відчули смерть молодої заслуженої жінки-промадшки. ПОМЕРЛА МЕРІ ВУЛЛІ У Вестпорт, Н. їй., померла Мері Вуллі, проживши 84 ро ки. Вона- була. - през«д€*ггмою Маввт Голійо®к Калледж від 1900 до 1937 року, й одною з найвизначніших жінок у Злуче них Державах. Шанували її як заслужену вихованцю, аі в між народній політиці була вона ві дома як проповідниця світово? го миру через загальне роз зброєння. В 1932 Мері Вуллі була деле гаткою Злучених Держав на конференцію роззброєння в Женеві. В часі своєї довгої праці о- держала багато' відзначень. В останніх роюах важко хворува ла. ГЕНЕРАЛ КЛЕЙ ПРО Ш
Page load link
Go to Top