Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Л. Бурачинська В долині Лімниці... Хатня обстановка Коли перенесемось думками у села над Лімницею, вирина ють перед нами їхні привітні сільські хатки. Більшість крита соломою, але тут і там висо таться дахи з гонт, а то й ви блискує бляха. Хоч перетвоірю- валось наше село, та поволі. Завжди задержувало свої квіт ники, рясні садки і веселі ві конця. А над усім височіла де ревина церковця в тіні розло гих дерев. А як було в хатах? Тут також вік не минув безслідно і впро вадив дещо нового. Правда, в загальному воно не змінилось. Таксамо розложене в хаті все устаткування, таксамо розпи рається в куті могутня сільсь ка піч. Але є дещо нового. То му хочемо тепер приглянутись, як виглядала сільська кімната перед цією війною. Перейді мось по селах Завій, Грабівка і Решняте. У середнє заміжньої сімї є лише одна мешкальна кімната. Велику частину її займає сіль ська піч. Багатьом воїна вида ватиметься пережитком. Та в суворих умовинах нашого клі мату й сільського життя вона являється справжнім домаш нім вогнищем. Чистенько вибі лена, ще й підведена глиною, дає зимою потрібне тепло, а цілий рік готує у своїх челю стях -емаліну поживу. У куті біля печі стоїть ліжко. Воно важке й міцне, як присто їть сільському устаткуванню. Матеріял дубовий, або буко вий, тільки в новішому часі стали виробляти ліжка ялові. Розмір його бував різний. Зви чайно воно запускане на темну .краску. Ліжка зачіплені на гач ках і легко їх можна розібрати. Сільська господиня їх часто шурує. На споді ліжко густо вило жене доіщинками. Тут намішу ють околіт житньої соломи, так щоб'був рівний з бічниця- ми. Подекуди вже починають уживати сінника з грубого мі шкового полотна. Одначе біль- шість господарств сінника ще нг знає. Солому прикривають вере тою, що заступає наше прос тирало. Це біла тканина з льо ну, мішаного з коноплями, зі- шита посередині білим лучен- н-ям (рід мережки). В Решняі- тому стелять у будень білу, а у свято такуж верету, перероб лену чорними смужками у взір. В Завою вживають у будень веріт, тканих у синю, зелену й вишневу кліточку, а у свято за- стелюють простиралом із льня ного полотна, гарно вишитим на краю. В Грабівці верета теж має такі колірові смужки, але буває однакова в будень і в свято. Назагал повинно бути веріт у кожній хаті більше, бо їх треба часто прати. В Реш нятому кожна відданиця діс тає у приданому 10-12 веріт, а дальші до свого господарства мусить сама старати. їхня тка нина груба й туга, але згодом , від частого прання мяікне й ро биться; гладка, приємна. Окремої уваги заслуговують подушки на ліжку. Про них господині дуже дбають і вже найменша кількість — це 4, що повинна лежати в узголовя іх. Піря в подушках тільки гусяче, дерте, а то й гусяне мішане з пухом. Не даром же біля кож ного господарства стадко гу сей! Пошевки були давніше гладкі, білі, а тепер стали їх ви шивати й укладають вишива ним боком до кімнати. Нераз пишається аж вісім подушок на такому ліжку. Особливо там де підростають дочки, мусить мати заздалегідь про це дба ти. Укриваються на ліжку в літі веретою, а зимою накидають поверх неї коц, а в ногах по душку. Переходимо до стола. Це найважніший предмет обста новки. Він стоїть у куті під свя тими образами, й довкруги нього збирається' вся сімя. Ма теріял його звичайно твердий ясень, явір, дуб, а в новішому часі почали комбінувати: при дубовій підставі дають верх із смереки. Розмір буває різний. Та всюди бачимо, що форма його подовгувата, щоб уміс тився добре в ,,покутті та зі брав довкруги себе численну сільську сімю. На підставі з чо- тирох ніг спочиває подовгува та скринка. На ній наложена столова плита, як її називають „плаха”, вільно, не прикріпле на до підстави.. У скринці є звичайно сховок на різні речі. Столи бувають у більшості гладкі, але трапляються й сто ли різблені на зграбно виріза них ніжках. Звичайно стіл за стелений скатертиною. Лише в Решнятому не застелюють стола в будень, але в свято о- бовязково. Святкова скатерть є з тонких льняних ниток, пе рероблена червоними тканими смужками. У Завою повинна бути на столі і в будень біла, гладка скатерть, а в свіято ви шиваний обрус. Вишивають уже по новітньому — краєм» йде вузенький^іночок, а в кут ках і по середині китиця. У Гра бівці також застелюють cifyi скатертю свого виробу. Вона виткана з льону й конопель у пасочки й кліточки. Розмір скатерти усе подовгуватий, щоб відповідав формі сільсь кого стола. Збоку біля дверей ще один важний предмет обстановки — мисник. Це шафка, призначена на хатню посуду й як така най більше змінилась із сільської обстановки. Давніше це були чотири полиці, злучені бічни ми стінками, що стояли прямо на підлозі, або мали підставу — шафку з дверцятами. Тоді на полицях укладали поливані миски та іншу посуду як збан ки, плескачі і т. д. В долішній частині, що замикалася двер цятами, стояв горщик із моло ком, бохонець хліба та старша посуда, що .її вживали до ва рення. Одначе, як сказано, ста рих мисників уже небагато зо сталося. Посуди стало більше, як уживали в давнину та й для чистоти краще зберігати її за склом. Через те знайшлись по сільських хатах подекуди за склені „креденси”, що в засаді практичніші від мисників, та не такі мальовничі. Дальшим важним предме том у хаті є скриня. Коли вона різблена, то стоїть у хаті між столом і ліжком. Коли скром ніша, ставлять її в коморі. Скриню звичайно роблять з твердого матеріялу, явора або дуба. Звичайно має природний колір дерева й часто потемніла від старості. Новіші скрині ви робляють із ялового матерія лу й розмальовують колірово. Тло буває темно-червоне, а на ньому вирізблені темні й ясні лінії й кружала. Залишаються ще лави. Вони звичайно такі довгі як дві хагг- Н'і стіни, значить, тягнуться від мисника до ліжка, а на „покут ті” під образами, творять кут. Давніше робили їх із дуба, а тепер із ялового матеріялу. Ширина їх ЗО — 50 цм. Лав не прикривають нічим, тільки як усю хатню обстановку, часто миють і шурують. Для допов нення лав почали появлятися в новішому часі стільці, зви чайні, без опертя, з ялового ма теріялу. Кут, в якому стоїть стіл, зветься „покуттям” Святі об рази, що тут нанизані, нада ють йому особливої поваги. Образів повинно бути щонай менше 8 штук, тісно поруч се бе. Посередині Ісус Христос і Мати Божа, дальше св. Мико- лай і св. Параскевія, св. Апог- столи та святий, яікого храм святкують у селі. В новішому часі на краях додавали також образи Тараса Шевченка та I- вана Франка. Образи купували в містечку або на прощі в Го-^ .шові, куди їздили щороку на першої або другої Богороди ці. Рямки до образів робили сільські століярі, кедрові або ялові. Прикрасою над образа ми вішали паперові квітки та пучки зілля (васильок, ласка вець). Між образами на стіні приміщують тепер світлини членів рідні. (Продовження на стор. 12-ій) Стіл у селі Грабівці, різьба в дереві. Скриня в Перегжську. Бізьба й малювання на дереві
Page load link
Go to Top