Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
"андку,- У Листопадові Роковини Знову золотолистий листопад. А його перший день це ра ковини великої історичної події, роковини проголошення Са мостійної Західно-Укрдїнської Народної Републики у Львові, 29 років тому, раннім ранком «а вежі ратуша й на всіх держав них будівлях гордо замаяв жовто-блаки-ґний прапор — си'мвол укранської влади у. столиці Західних Українських Земель. Камя- ними1 вулицями міста залунали маршові кроки перших відділів українського війська, які зараз же на другий день мусіли зво дити важкі бої з переважаючими силами польського наїзника. Тільки завдяки незвичайному героїзмові тих незначних військо вих сил удалося три тижні удержати Львів при українській вла ді. І хоча все свідоме громадянства, без ніяких різниць, карно підчинилося своїй владі— встоятись не було сили. Одначе тут не час і не місце застановлятись над невдачами. Навіть найбільші народи побіч перемог зазнавали теж невдач. Чин 'Першого Листопада започаткував нову добу у визволь них змаганнях українського народу. Він запалив чергові поко ління до безпгреривної важкої визвольної боротьби. З нього черпали силу славна Українська Галицька Армія й Українська Повстанська Армія, яка до сьогодні продовжає визвольну бо ротьбу. Поволі старілися, а то й відходили творці й учасники пер- шолистопадового чину.. .Але започатковану ними боротьбу пе реймало й продовжало з величезним запалом і жертвенністю молодше покоління. Чим міцніше й дужче затискались окови польського окупанта, тим сильніший спротив ставили борці за права й волю -українського народу. іКращі з них гинули на ши беницях, по тюрмах, .а.деякі від підступної кулі, без суду. Польські вязниці заповнялися все новими й новими україн ськими політичними вязнями: священиками, студентами, робіт никами, селянами. Рік-річно у. роковини Першого Листопада тисяч} українців спішили до ,церкощ на богослужевня, щоб помянути тих-що впа ли у нерівній боротьбі. Рік-річао у Львові на Святоюрській Го рі у цей великий день зявлявся між вірними наш сідоглавий Князь Церкви, Митрополит Андрей, та благословив українсь кий народ на дальші терпіння, на дальші змагання й жертви, аж до остаточної перемоги. В Україні сьогодні, в день великих роковин, мовчать дзво ни, закриті церкви. Зо Святоюрської Гори не спливає цілюще благословення. Ч е р в о н и й окупант саме в одні з листопадових роковин позбавив життя нашого Князя Церкви —- Митрополита графа Андрея Шептицького. Нічим не відмічає сьогодні Львів своїх славних днів. Одначе Листопадовий міт горить ясним вог нем у серцях всіх українців: і тих що мусять мовчати на рідних несвоїх землях, горить у серцях засланих у сніги Сибіру, Со- ловок, Колими та в руді степи Казахстану. Горить у серцях ти- сячів українців прогнаних з прадідніх земель' у піски Прусії й ДІлеську. Горить у зболілих серцях українців, що мусять в го лоді й' холоді скитатись на чужині. Теж не згас він у серцях а- мериканських українців, які більш як коли звертаються всією своєю душею до страждального українського народу. У великі роковини першого листопада 1918, очі всіх україн ців, де вони не булиб, зверйені на рідні землі. Бо там на розло гій Україні продовжується діло започатковане тому 29 літ у Львові. Українська Повстанська Армія під проводом генерала Та раса Чуприки, великого сина Галицької Землі, веде нерівну бо ротьбу з червоним окупантом. Звіти про героїчні бої У'ПА до ходять аж сюди, за океан. Вояки УПА виснажені, без належної зброї, без мундурів борються на життя й смерть, щоб раз на завжди зник із земної кулі червоний прапор — символ насилля над гідністю людини й нації. Американські українці мусять помогти українським пов- Кожний народ, що має вироблену, націона'ірну свідомість, прямує до незалежного державного життя й не піддається у цій боротьбі, поки, не осягне своєї мети, Народ із ^до'ровою мора- лю, зо сталевим гартом громадського світогляду^мусить вийти побідником. Тільки кволі душі падають забутими&іід жорстоке колесо історичних ПОДІЙ. Український народ вже сотки літ змагає до великої ідеї са мостійного державного життя. Довга й кріївава б|йа та бороть ба. Поніс український народ незмірну втрату в чЩ татарщини, зазнав руїну під новим терором російського деспотизму. Ски- тається по світі бездомним. Але не впав давніше ^ртлинах най- чорніших годин, не піддається зневірі й тепер. Царінь україн ського народу лишився здоровим і родючим, хо*£ листя обску бане й гилля поломане. Є: В чім.лежить та велика невичерпана сила життєздатності .українського народу? Передусім у великій ідеї, самостійного державного життя. В тім безнастаннім палаючім вогні могучого бажання, сильного хотіння жити самостійно й управляти своїм .життям'.без чужого наказу. В тій сильній волі бути незалежним .госпо.дарем.-,на своїй власній землі. От це велике хотіння до самостійного життя'проявилося яс ним блеском ще під упадку княжої доби в козацьких подвигах, у вогневих словах Шевченка, Франка й Лесі Українки, й стало невгасаючим маяком, .що освітив рух національйого відроджен ня у деаятаадцятім столітті й став найголовнішим стимулом до визвольної збройної боротьби в першій світовій війні. !Й сього дні блеск того маяка, рефлектора кидає світло по всім світі, де тіль*и живуть українці, просвічуючи їм дорогу; вказуючи всім разом прямувати до світла правди й перемоги над злом. Та велика ідея зроджує незломну волю жити, сталити гарт душі й вірити в її успіх. Така віра у слушність ідеї це найсиль- ніший мотор, що здвигає народ у хвилинах найбільшої зневіри. Під цю пору розпорошеності українців по всіх закутинах світу потрібно свідомо й пляново плекати віру в успіх нашої державницької ідеї. Потрібно вщепити її в як найширших ма сах, бо сила віри у вибрану ідею це найсильніший двигун. Не сміє в нас бути дезертирів, не сміє бути хвилювань в один 'чи другий бік. Не сміє бути зневіри — “може так” або “може ні”. Є .тільки одна, дорога, що веде до ясно означеної мети, й тільки цею дорогою ступати -з рішучістю, певністю й смілістю. Так як жиди цілого світу обєдналиіся тим, що вони жиди і підпоряд ковують всю свою акцію до своєї жидівської мети, таксамо й українцям треба ступати сміло одною дорогою, без збочень, до своєї мети. Віра в успіх нашої ідеї вимагає від нас ясної думки, що по кожнім упадку треба наново починати, треба наново зриватись на ноги, і ,далі бігти до своєї ціли. Так як у спортових перего нах по дордзі впавши, знову на ноги і далі вперед до означеної метт Добрим прикладом віри в успіх ідеї можуть послужити мі- сіонарі різних христіянських церков, які на американськім кон тиненті просвіщали первожителів індіян, ведучи боротьбу на життя й смерть. Були такі, що падали, а по них -приходили нові місіонаірі і знову починали не зневірюючись. В них була віра у велику ідею ширення Христової науки. Вони не- визнавали себе поконаними. Мучеництво за ідею формувало в них героїчні ду ші. Вони були певні свого післаннИ'Цтва, своєї місії, й тому вір- НО' служили не лякаючись мук ні смерті. Та віра в успіх їх ідеї стала гартом їх душі. Таку віру в успіх нашої державницької ідеї треба плекати в найширших масах українського народу по всіх закутинах сві та, бо" в ній велика сила. Здорова мораль, сталева твердість ду ші й характеру двигне народ до висот, і поможе остаточно ста ти переможцем. У світі сильні побіджують, а кволих історій на милує. Нехай ці думки послужать за пригадку українському гро мадянству, коли споминають визвольну боротьбу світлих Ли стопадових днів. . Савеля Стечишин. станцям морально й матеріяльно'. Мусять причинйтйіеь до того, щоб демократичний вільний світ вглянув у справи вхідної Ев- ропи за залізною стіною. А коли це станеться, завершиться бот ротьба піднята 29 літ тому, й над вільною Україною замає зно ву жовтО-блакивдий прапор, символ волі й незалежності нашо го народу. «.-«-г Ж 3. м. JVZSO; ... Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
