Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
"андку,- У Листопадові Роковини Знову золотолистий листопад. А його перший день це ра ковини великої історичної події, роковини проголошення Са мостійної Західно-Укрдїнської Народної Републики у Львові, 29 років тому, раннім ранком «а вежі ратуша й на всіх держав них будівлях гордо замаяв жовто-блаки-ґний прапор — си'мвол укранської влади у. столиці Західних Українських Земель. Камя- ними1 вулицями міста залунали маршові кроки перших відділів українського війська, які зараз же на другий день мусіли зво дити важкі бої з переважаючими силами польського наїзника. Тільки завдяки незвичайному героїзмові тих незначних військо вих сил удалося три тижні удержати Львів при українській вла ді. І хоча все свідоме громадянства, без ніяких різниць, карно підчинилося своїй владі— встоятись не було сили. Одначе тут не час і не місце застановлятись над невдачами. Навіть найбільші народи побіч перемог зазнавали теж невдач. Чин 'Першого Листопада започаткував нову добу у визволь них змаганнях українського народу. Він запалив чергові поко ління до безпгреривної важкої визвольної боротьби. З нього черпали силу славна Українська Галицька Армія й Українська Повстанська Армія, яка до сьогодні продовжає визвольну бо ротьбу. Поволі старілися, а то й відходили творці й учасники пер- шолистопадового чину.. .Але започатковану ними боротьбу пе реймало й продовжало з величезним запалом і жертвенністю молодше покоління. Чим міцніше й дужче затискались окови польського окупанта, тим сильніший спротив ставили борці за права й волю -українського народу. іКращі з них гинули на ши беницях, по тюрмах, .а.деякі від підступної кулі, без суду. Польські вязниці заповнялися все новими й новими україн ськими політичними вязнями: священиками, студентами, робіт никами, селянами. Рік-річно у. роковини Першого Листопада тисяч} українців спішили до ,церкощ на богослужевня, щоб помянути тих-що впа ли у нерівній боротьбі. Рік-річао у Львові на Святоюрській Го рі у цей великий день зявлявся між вірними наш сідоглавий Князь Церкви, Митрополит Андрей, та благословив українсь кий народ на дальші терпіння, на дальші змагання й жертви, аж до остаточної перемоги. В Україні сьогодні, в день великих роковин, мовчать дзво ни, закриті церкви. Зо Святоюрської Гори не спливає цілюще благословення. Ч е р в о н и й окупант саме в одні з листопадових роковин позбавив життя нашого Князя Церкви —- Митрополита графа Андрея Шептицького. Нічим не відмічає сьогодні Львів своїх славних днів. Одначе Листопадовий міт горить ясним вог нем у серцях всіх українців: і тих що мусять мовчати на рідних несвоїх землях, горить у серцях засланих у сніги Сибіру, Со- ловок, Колими та в руді степи Казахстану. Горить у серцях ти- сячів українців прогнаних з прадідніх земель' у піски Прусії й ДІлеську. Горить у зболілих серцях українців, що мусять в го лоді й' холоді скитатись на чужині. Теж не згас він у серцях а- мериканських українців, які більш як коли звертаються всією своєю душею до страждального українського народу. У великі роковини першого листопада 1918, очі всіх україн ців, де вони не булиб, зверйені на рідні землі. Бо там на розло гій Україні продовжується діло започатковане тому 29 літ у Львові. Українська Повстанська Армія під проводом генерала Та раса Чуприки, великого сина Галицької Землі, веде нерівну бо ротьбу з червоним окупантом. Звіти про героїчні бої У'ПА до ходять аж сюди, за океан. Вояки УПА виснажені, без належної зброї, без мундурів борються на життя й смерть, щоб раз на завжди зник із земної кулі червоний прапор — символ насилля над гідністю людини й нації. Американські українці мусять помогти українським пов- Кожний народ, що має вироблену, націона'ірну свідомість, прямує до незалежного державного життя й не піддається у цій боротьбі, поки, не осягне своєї мети, Народ із ^до'ровою мора- лю, зо сталевим гартом громадського світогляду^мусить вийти побідником. Тільки кволі душі падають забутими&іід жорстоке колесо історичних ПОДІЙ. Український народ вже сотки літ змагає до великої ідеї са мостійного державного життя. Довга й кріївава б|йа та бороть ба. Поніс український народ незмірну втрату в чЩ татарщини, зазнав руїну під новим терором російського деспотизму. Ски- тається по світі бездомним. Але не впав давніше ^ртлинах най- чорніших годин, не піддається зневірі й тепер. Царінь україн ського народу лишився здоровим і родючим, хо*£ листя обску бане й гилля поломане. Є: В чім.лежить та велика невичерпана сила життєздатності .українського народу? Передусім у великій ідеї, самостійного державного життя. В тім безнастаннім палаючім вогні могучого бажання, сильного хотіння жити самостійно й управляти своїм .життям'.без чужого наказу. В тій сильній волі бути незалежним .госпо.дарем.-,на своїй власній землі. От це велике хотіння до самостійного життя'проявилося яс ним блеском ще під упадку княжої доби в козацьких подвигах, у вогневих словах Шевченка, Франка й Лесі Українки, й стало невгасаючим маяком, .що освітив рух національйого відроджен ня у деаятаадцятім столітті й став найголовнішим стимулом до визвольної збройної боротьби в першій світовій війні. !Й сього дні блеск того маяка, рефлектора кидає світло по всім світі, де тіль*и живуть українці, просвічуючи їм дорогу; вказуючи всім разом прямувати до світла правди й перемоги над злом. Та велика ідея зроджує незломну волю жити, сталити гарт душі й вірити в її успіх. Така віра у слушність ідеї це найсиль- ніший мотор, що здвигає народ у хвилинах найбільшої зневіри. Під цю пору розпорошеності українців по всіх закутинах світу потрібно свідомо й пляново плекати віру в успіх нашої державницької ідеї. Потрібно вщепити її в як найширших ма сах, бо сила віри у вибрану ідею це найсильніший двигун. Не сміє в нас бути дезертирів, не сміє бути хвилювань в один 'чи другий бік. Не сміє бути зневіри — “може так” або “може ні”. Є .тільки одна, дорога, що веде до ясно означеної мети, й тільки цею дорогою ступати -з рішучістю, певністю й смілістю. Так як жиди цілого світу обєдналиіся тим, що вони жиди і підпоряд ковують всю свою акцію до своєї жидівської мети, таксамо й українцям треба ступати сміло одною дорогою, без збочень, до своєї мети. Віра в успіх нашої ідеї вимагає від нас ясної думки, що по кожнім упадку треба наново починати, треба наново зриватись на ноги, і ,далі бігти до своєї ціли. Так як у спортових перего нах по дордзі впавши, знову на ноги і далі вперед до означеної метт Добрим прикладом віри в успіх ідеї можуть послужити мі- сіонарі різних христіянських церков, які на американськім кон тиненті просвіщали первожителів індіян, ведучи боротьбу на життя й смерть. Були такі, що падали, а по них -приходили нові місіонаірі і знову починали не зневірюючись. В них була віра у велику ідею ширення Христової науки. Вони не- визнавали себе поконаними. Мучеництво за ідею формувало в них героїчні ду ші. Вони були певні свого післаннИ'Цтва, своєї місії, й тому вір- НО' служили не лякаючись мук ні смерті. Та віра в успіх їх ідеї стала гартом їх душі. Таку віру в успіх нашої державницької ідеї треба плекати в найширших масах українського народу по всіх закутинах сві та, бо" в ній велика сила. Здорова мораль, сталева твердість ду ші й характеру двигне народ до висот, і поможе остаточно ста ти переможцем. У світі сильні побіджують, а кволих історій на милує. Нехай ці думки послужать за пригадку українському гро мадянству, коли споминають визвольну боротьбу світлих Ли стопадових днів. . Савеля Стечишин. станцям морально й матеріяльно'. Мусять причинйтйіеь до того, щоб демократичний вільний світ вглянув у справи вхідної Ев- ропи за залізною стіною. А коли це станеться, завершиться бот ротьба піднята 29 літ тому, й над вільною Україною замає зно ву жовтО-блакивдий прапор, символ волі й незалежності нашо го народу. «.-«-г Ж 3. м. JVZSO; ... Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top