Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЧОМУ НАРОДНА ПРАЦЯ ЗАСПАЛА? Чому так мало американсь ких українців беруть активну участь в народніх справах, я хочу дати коротку відповідь. Перше мушу сказати про се бе. Я не маю високих шкіл, на віть сільської школи не скінчи ла, бо осталась без родичів. Забрали мене до Америки й тут я мусіла взятись до праїці на прожиток. Але що я вірила в науку, то постановила собі у- читись, з практики і переко нань. Від молодих літ належу до організацій українських і а- мериканських. І не тільки щоб своє назвисько записати, але щоб щось навчитись. Органі зації й народню працю все ставмо на перше місце. Є жінки що у свій вільний час ідуть на мувіс, грають в карти, мають сходини по до мах, забави і т. п., а на робо тою, кажуть,, хай гризуться провідники, вони за те беруть платню та. кредит. Ще й з мене сміються, питають мене яку користь я маю з того. Щоб відповісти, яку користь я з того маю, to тільки те що я дуже задоволена що можу по магати тим які потребують по мочі, і дякую Богу що я не му шу сама благати помочі. Я го ворю про себе тільки тому, що я даю на приклад тих які пра цюють так як я. Я маю нагоду сходитися з людьми, а більше з жінками два або три рази на тиждень, й вони приносять вісті від тих що не інтересуються народною працею.. Не сплетні, бо вони на сплетні не мають часу, а кажуть чому їх сусіди й знайомі не хо чуть причинитись до громад ської праці. Мені нераз прихо- дилось це гладити. Я говорила що ми не можемо дивитись на тих що «є іхочуть робити, але за те ми мусимо працювати по двійно, наші провідники нічого не зможуть зробити, як ми їм не’поможемо. Ми сліділи котрі роблять добру роботу, ми з ни ми йдім і їм помагаймо. Я го ворила так тому бо вірю в де мократію. Американські дер жавні провідники роблять ро боту, а ми звичайні люди має мо право сказати їм чи ми лю бимо їх реС чи ні — і вони з нами числяться — бо як ні то всюди гтакч- ибувае. Громадяни зійдуться^ провідники скажуть яку роботу вони роблять, а як хтось зі звичайних людей з чимсь не годиться, чи хоче ска зати свою опінію то на його голос нема часу, бо багато ма ють говорити ті, що справу “краще” розуміють. А звичайні люди е тільки на те щоб дава ли гроші, та чорну роботу ви конували. Тут є одна причина, чому народна праця йде слабо. А друга причина є, що коли хо чуть щоб звичайні люди пра цювали в згоді і в єдності, то треба перше показати ту доро гу. Як ми справді боремось за свободу для українського на роду, то чому наші провідни ки не виберуть одну дорогу і покажуть нам, що цею доро гою нам треба йти, а не кож ний у свій бік — і ніяк не мо жуть погодитись, але хочуть щоб звичайні люди збіглись як один на їх заклик. Як музика грає — так люди танцюють — як наш провід іде, так ми в їх сліди вступаємо. На мою думку то ще не є за пізно. Тепер якраз найгірше пе кучий час. Як наші провідники вискажуть щиру пріавду, що зробили для добра народу, як дадуть нагоду звичайним лю дям висказати свою опінію, як погодяться між собою і-вибе руть одну добру дорогу, пере конають людей а це доказом своєї роботи, то буде демокра тично, і я є певна, що в той спосіб дістануть людей на 90 процент і праця піДе вперед. То є опіні-я звичайних людей. Нюарк,. Н. Дж. Звичайна жінка. ♦ МІННЕАПОЛІС, ІУЦНН. ГІоміч Українським Скитальцям Коли по закінченню 1945 ро ку війни у Европі почули ми про трагічне положення наших скитальців, жіноцтво при укра їнській православній церкві св. Михаїла в Міннеаполіс, з ініція- тиви пань: Марії Прощай, Ірени Ґрановської та Анни Ясенюко- вої почало акцію помочі так: Пп. Марія Продай й Ірена Ґра- новська,, закликавши до помо чі свого пароха о. Андрія Кіс- тя, закупили: товщу, кенового- мяса, сухих овочів,, чоколяди, рижу, сухих цукоркїв, цукру Й' т. д., даючи свої “ їіо й н т и ”, щоб дістати необхідне на десятки пакунків для висилки „окиталь- цям. Опісля дали заклик в гро маді о поміч, наслідком чого створено було наш місцевий До'помоіровий Комітет, до уп рави якого ввійшли: Марія Процай, голова, Анна Ясенюко- ва, касієрка, Федір Луців, рек, секр., й .ндріїй Кість, фін. секр. КоN: закликав парохі- ян і друз; дати жертви на скитальців 'шми, одягом, бі лизною, взуттям й т. Д. для., старших дітей. І сейчас UKRAINIAN DEMOCRATIC CLUB, INC and WOMEN'S AUXILIARY 59 St. Marks Place — New York 3, N. Y. announce their 25th A nniversary Banquet & Ball HOTEL PENNSYLVANIA SUNDAY, NOV. 9, 1947 же за помічю мужчин-парохіян комітет став висилати пакунки з поживою та одягом. Тим ча сом з ініціятиви Петра Гайви відбулося 16 грудня 1945 р. протестаційне віче при нашій громаді, з котрого резолюції були вислані в захист наших скитальців, до президента Аме рики, до секретаря .стейту та до б'ритійської й француської амбасад у Вашингтоні. Між іншим, варто підкресли ти, що старанням українця фармера- з -Белфілд, Н, Д., Іль- ка Паланюка,- ці-резолюції • се натор- Вілліям- Ленґер,.З' Норт Дакоти, вніс до • сенату, у Ва шингтоні, із своєю промовою’ в захист наших збігців, що є за- рекордовано в Конґрешіонал Рекорд. Зібрано грішми на поміч ски тальців від 18 лист. 1945 до 1 березня дня 1947 899.09 дол. Видано в тому часі 887.98. іКрім цього стараннями нашо го парохіянина добр. Василя Мельника бул'О зібрано в Б єлі - філд, Н. Д., 25 д:ол., які відос- лані до Злуч. Ам. Укр. Дбп. Ко мітету в Филаделфії, Па., а ста ранніш дббрї Стайана !Кюцюби 3i6paftoi:ir: ,Ії іорії,! гВісконсин, 31 дол.; йіії вкелаш 'Ло'україн'ської гімназії в Ансбаху, в Німеччи ні :й,.одержані листи, подяки від Заряду . школи _з. розписками студеНті^-учні'в, .що дістали гроші. D ) I З ■] пакунки викрадали, ми мусіли декому післати поміч грішми, а також через КАРЕ. З листі® від скитальців вра жає нас та чесність і точність у користуванні помічю від нас. Майже кожного разу маємо то чний звіт від таборового К-ту, осббливо з Мінхену, а також, що скитальці діляться між со бою, а особливо дякують за 6Ц лізну для дітей і для старших мужчин. 'В .праці нашому місцевому Комітетові допомагали багато парохіян мужчин і жінок. Крім того наша православна ■громада вислала коло 350 фун тів одягу через Амер. Черв. Хрест і маємо листи подяки. Також громадяни дают.ь ще від себе .поміч збігцям, а хто мо же, той висилає афідевіти для спровадженая їх ДО' Америки. До нашого ДотгамоговОго Комітету прислали- медртвн -»а скитальців: Михайло Кіт з Ка ліфорнії — 35 дол,, й до рук п-иі І. Ґраінювської прислав іпроф. Тимофіїв із Щікаґо 15 дол й ланки з добрим, одягом. Оце короткий звіт праці на шого місцевого! Доп. Комітету, Працю ще 'продовжуємо і ви силаємо пакуьжи дальше. Не величаємося своєю пра цею, бо знаєімю, що потреба є дуже велика, треба ратувати нашу живу сиру — українських скитальїців і борців за Україну! Просимо воіїх і. закликаємо да вати дальшу поміч скиталь цям! о. Андрій Кість, фіеає. секр. ПОШУКУВАННЯ Осип Петрович син Данила і Марії з дому Курцеба, шукає: тітки Федусю Джуґлю, Параию Шепеґій і вуйка Луку Курцебу. Обидві тітки й вуйко виїхали перед 30 роками до Америки і двоє з них замешкали у Фила делфії, Па. Шукає теж сусідку Наталю Маґурчак. Адресувати треба: Petrowych Josef—Feuchtwan- gen str. 71 in Ansbach, Germany, Bavaria, U. S. Zone. Хто має мудрість, а з неї Ближним ие хоче відлити, Той має скарб М'ногоїцінеий В іміх шкірянний зашитий. дописи
Page load link
Go to Top