Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
АРТИСТ МАЛЯР ПЕТРО АНДРУС1В До Америки приїхав як ски- таледь відомий добре в Гали чині артист маляр Петро Ан друсів з дружиною, який тепер живе у Филаделфії й має уже доволі мистецької праці. Він народився в селянській сімї в Каменоброді, повіт Го родок біля Львова в 1907 році. Підчас першої світової війни російська армія в 1915 р. ева- кувала населення того села на Волинь, а пізніше хлопчину за брали аж у Рязень на Москов щині. Там хотіли вчити його я- когось ремесла, а врешті відда ли його на практику до фото графа. Одначе Андрусів мав хист до рисуваонЯ й малюван ня, й сам користав з усякої на годи щоб у вільнім часі рису вати й малювати. Та він не бажав жити серед москалів і все плямував верну тись домів. В 1918 році 11-літ- ній хлопець замандрував з польськими полоненими до Варшави. Там взяли його зно ву до ремесла, та він не поки дав рисувати й малювати. В 1922 році приїхав до Вар шави Герберт Гувер, пізніший президент Злучених Держав. Він відвідав одну салю' де бу ла вистава різних виробів. Са лю вдеік'Орували рисунками й деякими малюнками Петра Ан- друсіва. 'Коли на запит Гуївера, відповіли, хто це молодий ар* тист, він та інші гості сказали, що: Петра слід віддати до сере дньої школи, замість вчити иа столмря. Тоді й віддано його до гімназії. Тимчасом його батьки вер нулись домів, а що не мали жа дної вістки про сина, гадали що він помер і вже три раз» дали на Службу Божу за його душу. Коли раз вони дістають від си на листа з Варшави. І Петро в 1923 році приїхав до рідного села.. Радості його і родичів не було ківця. Він ще знав рідну мову, але відвик від неї, бо говорив то по москов ська то по польськи. В ріднім селі побув три місяці, пригадав наново рідну мову, й ще вер нувся до Варшави на науку. В 1927 році здав конкурсовий іспит до Академії Мистецтв. Потім прийшла економічна скрута, але він продовжав сту дії мистецтва. Одержав на до кінченая студій стипендію Мит рополита Андрея Шептицького й закінчив науки в академії, о- державиш дипльо,му в 1936 р. В часі студій він часто* приїз див до Галичини на довшу від пустку, й тоді працював щиро для укращських національних установ. Працював зокрема на мистецькому полі, і був один з основників українського Ми стецького Гурта “Спокій” Брав участь у мистецьких вис- тавах у Львові, у Празі, Берлі ні, Гелсінкі, та міжнародній ви ставі графіки в Шикаго. В 1937 році поїхав ще до Па рижу, щоб ще перестудіювати франц-уське мистецтво. Тоді вже виконував багато замовлень, й його праці є сьо годні в: Галичині, Польщі, Франції, Німеччині, Фінляндії, Англії й дещо в Америці й Ка наді. В Галичині Петро Андрусів і- люструва® багато українських видань, а у Варшаві заклав сту дію, в якій працював для аме риканської фірми Вакуум Ойл. Також учив рисунків у середніх школах. Підчас війни знищено його дім і студію, й вія працював за малу плату в ремісничій школі! Одночасно його дружина На таля, талановита співачка, про- довжала науку співу. В 1944 році німці вивезли йо го й друїжину до Німеччини на примусові роботи. Вчасі насту пу совітської армії обоє Андру- сіви замавдрували до Баварії, й коли прийшли американці, вони дістались до таборів УіНіРРА. В Оффенбаху Андрусів нама лював іконостас для тамошньої таборової української церкви, а в Маїйнц-іКастелі намалював низку портретів американських офіцирів та виконав різні пра ці для табору. Також розмалю вав їце один іконостас для цер кви в Корнбергу. Вкінці завдяки заходам при ятеля Панство Андрусіви діста ли афидевити й у січні, 1947 приїхали до Злучених Держав. Перебув молодий артист дві** світові війни, й врешті дістався сюди, де вже може спокійно працювати. Він уже й працює. Найбільш улюблені теми його рисунків і малюнків це події з історії України. АМЕРИКА ОБМЕЖУЄ ДОПУЩЕННЯ СКИТАЛЬЩВ Декретом, пірез. Парагвайсь кої Републики з дні» 2. січгіяі, іінж. А. Білю польського при значено парагвайським, ковсу- лем в Бельгії. Комендант американської ар мії в Німеччині, генерал Лусіюс Клей, видав приказ щоб від 21 квітня припинити, а радше як найбільш обмежити прийняття до таборів переміщених осіб нових збігців. Він пояснив мотиви цього приказу так: Це зроблено з доручення державного й воєнного депар таменту у Вашингтоні. Ціллю розпорядку € усталити й змен шити число переміщених осіб так, щоб нова установа ІРО ((Міжнародна Організація Збіг ців), якої буджет на перший рік є 160,000,000, а яка зачинає СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ 1 ЛИ'П'ЙЯ, ц. p., змогла ними опікуватись. Бо спершу призначено., для неї 800,000 збіщів, а тимчасом вже тепер є 100,000, збігців які о- держують поміч. Генерал Клей заявив що гра ниці американської зони не бу дуть закриті для втікачів що шукатимуть захисту, тільки що для нових збігців не буде фон дів на допомогу. Ніхто їм не заборонить шукати собі про житку приватно, поза табора ми. У виняткових випадках, до дав він, хворі або безробітні втікачі знайдуть захист у табо рах. Число жидів в американській зоні в Німеччині безупинно зростає. Там вже є тепер 353,- 696 жидів, з яких 124,453 жи вуть у таборіах. Жиди перші підняли протест проти цього розпорядку, тому що їхнє число в американській зоні зростає з дня на день. Це поворотці із Совітів до Польщі які в Польщі не бажають даль ше жити, й утікають до амери канської зони щоб відти діста тись до Палестини або до країн американського континенту. Жиди закидали що цей роз порядок появився під впливом Англії; але їх запевнили, що Англія видала такий наказ про обмеження допущення збігців до своєї зони ще першого лип ня, 1946, а Америка зробила це аж тепер задля недалекої пере дачі таборів під опіку ІРО. Всеж американці кажуть що серед крайних груп жидівських збігців можуть виринути бур ливі вияви протесту проти цьо го /розпорядку. Вони призна ють ЩО серед жидів у Німеччи ні є екстремісти з терористич ної групи Стерна в Палестині, а також інші, які готові до гос тріших протестів. Американська сторожа на границі віже завернула окремий потяг якими приїхали були до американської'зони 190 жидів із зони француської, а які не мали ані дозволів ані віз, а та кож 80 жидів які приїхали бу ли троками з Австрії майже в тімсамім часі. Це були намаган ня передістатись до американ ської зони, заки розпорядок у- війде в життя. У Злучених Державах також підняли протест проти цього нового розпорядку. На це державний підсекре- тар Дін Ачесон дав вияснення пресовим представникам. ■Він сказав що заборона прий няття нових збігців до таборів та осередків в американській зоні не значить, що вже й гра ниці американської зони бу дуть закриті для нових втікачів з інших сторін. Розпорядок доручає, заявив він, що табори осередки в я- ких є 360,000 осіб, а про яких дбає американський уряд, не будуть вже доступні для 166,- 000 збігців які вже є в амери канській зоні але поза табора ми, а таксамо й для нових вті качів що прибудуть до амери канської зони. Американська зона, додав А- чесон, дістає нових втікачів що дня. Це переважно жиди з Полщі, які користаю'ть з того що тепер вже лекше подорожу вати. Він ствердив що приказ видано на жадання воєнного департаменту, й за одобренням державного департаменту, то му що недостача більших фон дів і мешкань унеможливлює піклування новими збігціями. Він теж заперечив, начеб А- мерика зробила це під впливом Англії, або з уваги на події в Палестині. І НА СИБІРІ ГОЛОД З Токіо, СТОЛИЦІ Я'ПОИІЇ, по відомляють що на Сибірі е ве ликий голод. Голодують япон ські бранці, яких совітський у- ряд забрав до праці, політичні й інші вязні, яких повно на Си бірі, а таксамо й місцеве насе лення. Місцеве населення іноді ще гірше живе як бранці, й про сить у бранців хліба. ВОЛЛЕС — “КРИПТО- КОМУНІСТ” Бувший англійський премієр Винстон Черчиял-сказав у Лон доні, що бувший американсь кий віїце президент Генрі Воллес силкується привести до ворож нечі між Америкою й Англією, й замотати Англію в систему комуністичної інтриги. Він назвав Воллеса “крипто- комуністом” (скритим комуніс том), а потім серед сміху пуб- лики так пояснив значення цьо го слова: — „Крипто-комуніст” це та кий, що не має відваги сказати, куди він йде. Петро Андрусів Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top