Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
Ганна Барвінок Іменням Ганна Барвінок під писувала свої твори визначна наша письменниця Олександра •з Білозерських Кулішева, дру жина славного письменника Панька Куліша. •В липні цього року мицаїє 36 років від. смерти письменниці, з .якою П'оівиїнно близч-е позна- шмитись -наше жіїно'цтво.. В літературі, Ганну Барвінок названо ,, поетом жіночої до лі”, -бо у своїх творах во,на зве ртала найбільшу увагу на долю селянської жінки. А що в житті тодішньої закріпощеної жінки не бачила вона багато .іцастія й радості, й у своїх тво рах вона це описувала, то дех то назвав її теж „поетом жі ночого ГОріЯі”. Олекс андра н ародилас ь в 1828 році, на хуторі Мотронів- ка на Черніитівщиеі:. Батько її БіЛІСІЗеїрСЬІКИЙ 6yiBf ПО'МіІІЩИ К ОМ! та визначною людиною у своїй «Сікрузі, бо славився ВИСОКОЮ оісвітою. Мати ЇЇ походила з ви значного козацького роду, лю била українську мову, пісні й звичаї й строго їх дома. при- держув ала. У країнсьїка мова була в тих часах нехтована у вищих верствах громадянства, але ;в домі Білозерськир зав ж ди говорили по' українськи. Живучи в такім окруженці, мала Олександра -могла летко наблизитись до селянства і приглянутись ЇХ івнутрііішньоіму житті. Вена багато з ними роз мовляла, уміла збудити їхнє ДОВ'Іря й довідатись про- різні життьові ПОДІЇ й ЇХНІ причини. Все те їй пригодилось, коли зачала свою літературну пра цю Коли прийшов час Олексан дрі зачинати науку, імати відве зла її до дівоічого пансіону, я- ♦кий вела стара полковниця Ко- закоіва. Козакова строго забо роняла своїм ученицям гово р и ти „'М уж ицькою ” мовою, хоч ісама, я к ніхто не бачив, за любки читала українські книж ки. В тодішніх пансіонах вчи ли не багато, бо вважали щ о знання французької й німець ко,і мов, співу й танців, для дів чини вистачало. Тому то й О- лекс андра ;не їм ала високої ос віти. На 14-му ро*ці її життя, по мер батько- Олександри :й вона вернулась на хутір Мортоніїв- ку та взіялась вчитися* -госпо дарства. Ціе їй дуже придалось в пізнішому ’часі, коли знай ш лась у ЗЛИДНЯК. На хутір Мотронівку почав загощати, разом з братом О- лекса н дри, молодий укр аїнс ь - кий письменник Панько Куліш. Исіму сподобались тихий ху- т-ір, пройїніяте українським ду хом родиніне ЖИТТЯ1 Білозерсь ких. Там і написав К у л іш свій - . ; ШШГ--: твір „Чорна Рада” Згодоїм по просив дозволу повішатись з Олександрою, але -мати не хо тіла згодитись на те подруж- жія, хоіч знала що Олександра любила Куліш а. В 1847 році Куліш дістав кра щу посаду, уряд висилав йото затраницю для студій славжн- ських мов. Він рішився щераз просити дозволу на вінчання з Олександрою, й цим разом -ма ти дозвіл дала. Тарас Шевчен ко був старшим боярином на весіллі. Куліш а й Олександри. Тоді do молода подарувала «своє дороге намисто-, щоб Шевченко мав з а що виїхати на дальші студії малярства до.І- талії. По весіллі ‘Куліш,і вибралися за границю, але доїхали тільки до Варшави. Московська по ліція арештувала -Кул’іша за приналежність до таїйного Ки- рИіло-Методіївськ о го. Бр ацтіва,. Арештовано тоді, Шевченка і Костомарова за тусаму прови- ну. Коли арештували Куліша, .поліція давала гроші Олексан дрі й радила їй їхати домів. Але вона поїхала за чоловіком до Петербурга, відвідувала йо го в тюрмі, а опісля пішла з ним на заслання до> Тули. Олександра завжди -стави лась з обожанням до своіго: та лановитого ^чоловіка і без на рікань " переживала з ним недолю. На старості літ жили вени обоє на хуторі Мот- ронівка. •Кулішева зачала писати під впливом свого чоловіка. Вона нераз чула, як Куліш хвалив Марка Вовчка, за її оповідан ня', за гарну її мову, й постано вила спробувати своїх сил. Во на помагала теж чоловікові у його літературній праці, а по його смерті (1897) робила всі старання щоб випустити у світ збірне видання свого таланови того чоловіка. Час творчості Ганни Барві нок бачимо вірно змальований ЗАМ1ТНА ПРОМОВА КЛЕР Бїї ЛЮС Відома американська пись менниця й журналістка, буївіша іконгреомен'ка, Клер Бут Люс, промовляла в Ню йорку на зі бранні Т орговельїної Палати стейту Ню йорк. Це була важна й замітна по дія, тому іщо це перший раз промовляла жінка на зібранні цеї установи від її оснування в 1768 році (8 років перед про голошенням незалежності Злу чених Держав). Від о снування аж додепер на 179 річних збо рах досі промовляли тільки му жчини, а що тепер вперше про мовляла жінка, преса звернула спеціальну увагу на цю- подію, й 'більше написала про це зі брання як звичайно. Також і публики зібралось більше іяк минулими роками, яка привіта*- ла промовниіцю грімкими оп лесками. Промова цеї талановитої пи сьменниці й громадської діяч ки -була теж замітна. Як таму вибрала „.‘Комунізм і Торго вельна Палата” їй на нотатку зазначила .що її проблема є го ворити про комунізм так, щоб не помагати комуністам. Лихо € В' тім, казала вона, ЩО' бизнесові лідери не хочуть пр ййм ат и оїс об и-c ту в іідпові- дальність. Вона далі1 говорила: — Генрі Воллес багато ра зів оскаржував американську .націю за помилки й гріїхи. Та кіоли він обвинувачує Америку, віін виправдує Росію за бога- то гірше, власне тим що опи- ісуючи вимовно злочини імпе- *» народний побут, домашні від носини на селі. Вона не сягала до ширших соціальних питань, як наприклад Марко Вовчок, а а. обмежилась до тісно родин ного. життя. Героїні її оповідань звичай но жінки: молоді, веселі діїв- чатіц заведені в мріях молодиці, безталанні жінки 'піяшціь які терплять знущання в.ід чолові ків. Але ВСІ ВОНИ, ХО'Ч ЖІІНКИ без освіти то сильні духом, тверді характером. Вони не заломлю ються, з великою терпеливіс тю переносять свою недолю і сповняють свої обовязки ма тері й господині. Вперто й за взято' ведуть боротьбу з об ставинами й виходять лобідно. Таких жінок дала нам* у сво їх творах Ганна Барвінок і, то му згадка про» неї як-раз на ча сі Бо нам треба жінок витри- віалиїх, (що не 'падали духс^м, навіть коли доводиться пере нести прикрості. Ганна Барвінок прожила 80 ромів, умфла 23 липня 1911 року. В 1901 році українське гр ом ад яінств о с вяткуїв ало 40 - ліття її літературної творчос ті. ріВДСТИЧНИХ л ід ер ів , Віін (ЦІЛКОМ мовчить про кріваві р у к и Ста ліна. — Коли ми чесно1 перевіри ли наші власні злочини, ми маємо кращу змюігу поборюва ти гірші злочини других. Щож це є що нас відражує в особис тім' становищі Воллеса і не по добається у його промовах?— Чи це: що він осуджуючи всіх інших живучих лідерів, голос но проголошує непомильність свого політичного рекорду й чистоту -своїх мотивів, чи те що він не приймає жадної осо бистої відповідальності за по милки в минулому? —І чи не є це якраз та відсутність осо би стої Ісмир- ності, або самокритики, що.ро бить Воллеса при всій його знаменитій критиці, других, дим ітрагічн'иїм символоїм наь шиїх часів, тим1 адвокатам1 чор та, дарма що скаже й деякі ко рисні речі. — В кінцевій аналізі нема ін шої роізвязіки питань, навіть в 1947 роїці, як чесна праця, чес ні рішення, щирі заяви й до брі діла. Кер Бут Лю)с апелювала до бизнесу й ‘індустрії щоб ріша лись на ризико у зборюванні можливої скрути, бо депресія .-може найбільш нісмогти. для поширення комуніаму у свііті. Зробіт те, кінчила вона, щ«о вам сумління наказує —- або збільшіть продукцію, або об нижіть .ціни, або- підвищіть за- рібковй' платні. 50 ЛІТТЯ ПРАЦІ ДРА ЦЕГЕЛЬСЬКОГО Приятелі дра Лонгина Це- гельського у Филаделфії, вша нували 50-ліття його- громадян ської праці передачею ювілято- ві його портрету кисти україн ського артиста маляра Петра Андрусіва, на спеціяльній вече рі на якій було коло 50 запро шених гостей. З цеї нагоди виголошено- ба гато привіт-них промов, у яких приявні висказували своє приз нання для довголітньої праці ювілята. Від 1899 р. д-р Цегеліьськи'й був редактором місячника “Молода Україна”, “Свободи”, й “Діла” у Львові, 1908-18 був послом в парляменті у Відні, а після перевороту в Західній У- країні був секретарем внутріш- них -справ в українськім уряді, і один з тих що- переводили злуку українських земель 22 сі чня 1919 року, в Києві. До Америки приїхав у 1920 році, як голова дипломатичної місії Західно-Української Репу- блики. Тепер живе др. Цегель- ський у Филаделфії, де є спів редактором часопису “Амери ка”
Page load link
Go to Top