Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
Безсмертні герої Третій Міжнародний Жіночий Конгрес в Парижі (Власна кореспонденція Нашого Життя) В дніях від 26 квітня до 2 тра вня в салях УіНБС’КО в Парижі .в і дбч ізався 3-ій Міжнародній Жіночній Конгрес під гаслом: „У світі, якиій ц'ре.ба змінити, мати стане мотором людського поступу ” Почесну президію твсриїли .мадам Венсан, Оріоль і «мадам Чіянґ Кай Шек. Велика сала палати ледівіи помістила 800 рігінютдюінал'ьних та фран- - цл 'С ьк И і Х делегаток, журналістів та гостей серед яких було кіль- ксх французьких 'міністрів, ам- басадоріїв .кількох держав, я- кнх делегатки брали участь ;в. конгресі1 а також єпископи й серед них папський нунцій. „Союз Україною у Франції”, я галі (минулого року мусів ро бити заходи, щоб взяти участь у C.K р 0;М.Н ОМ у фр а НЦуЗ'ЬК ом у кс-іл'ресі — цим разО'М дістав офіційне запрошення на цей Міжнародний Конгрес. Коли у- країнська делегація .в особах гіп. Пісгачевської, Дейчак’івсь- кої, Маркшної й Крушельниць-' кої появилися на конгресі' — п.дходили до неї знайомі з ми- нуісго ро.ьзу, пані, виталися с'еодечно та питали, за п*. Ната лею РусоБОю, що рік то‘му о- ч і ;> ; і ю ^а л а ук р аїнськ/у деле г-а - цію. З приходом на салю стріну- українську делегацію нова приємність. ‘В по азбучному по рядку уставлені -були столики для всіх делегацій, серед яких знайшли ми столик з .назвою „Україна” -Наша делегація. за сяла 'біля нього, розкладаючи и*с і пр о піаг андивні, м атер і ял и (французьке видання У.П.С.) та (відповідала на всі запитання, що сипалися з усіх стор'їн. КС'нігре с ро зпоч авс я всту-п - ніш словом Мадмуазель Бют- ІЯО, ГОЛОВИ „ЛІГ феМІНІН сівік е •сссіать” — французького жі ночого т-ва', що заіні'цювало цей конгрес. Піїслія цього се кретарка пі. Дел*єм відчитала список делегацій усіх держав, та привітальну телеграму з па- пськи'М благ ословенняМ'. Три реферати вичерпали 'програму першого дня конгресу. Увечері цього самого дня іб ід буіл ос я пр и в іт альне пр и й - ниття конгресісток в сальонах Мадам Ембер. Другого дня, .в неділю у ве- л і і к ому а мфіте атр і С о р б он и в дбувся імщінг з нагоди кон гресу. До .президії покликано представниці, окремих націй, з якиїх. багато- з явилися в націо нальних .костюмах. Варта під креслити* що два українські костюми були найкращі та сво єю псовою при дефіляді здо були заслужені оплески. Коли наша делегація виявила охоту; зорганізувати виставку україн ських вишивок — організатор ки з захопленням прийняли* цю пропозицію та запропонували для цієї мети малу салю, в од ному кутку іякої була вже роз- ложена грецька виставка. Ко ли в понеділок наша делегація прийшла .з валізками, повними килимів 'і вишивок—.зразу ці ле зацікавлення зібраного жі ноцтва перенеслося до малої салі, та запитам і 'комплімен там .не була кінця. Конгрес відбувався дальше, переплітаний прийняттіями префекта .м,. Парижа в салях Готель де Віл'ь та. Мадам Бгідо — в саліях Міністерства Закор донних Справ. Українська деле гація використовувала, ці наго ди для наївязання знайомств та! інформацій чужинців про Україну. На запрошенкія французької раді'овисшіьій — кожна з де легаток виголосила у спеціяль- н'ій авдиції — приві.т до жі ноцтва свойого краю у своїй рідній мові. Українська деле гатка виголосила й свій привіт в українській і французькій мо вах, та ледви чи слухали лї жін ки України Врешті надійшоів день, в яко му наша делегатка мала виз начений час на промову. Пе ред нею промовляла чешка,- ія- ка в жовтні м.р. була на жіно чому конгресі^- Москві та на магалася довести у свойому ре фераті, що жіїнка в СССР має належну опііку та навіть ордер , ^ма'тй -героїня ” Одна;ч е прияв - НІ: дуже здержано прийняли. її виводи. У країнка ви гол оси л а свою п р о м о в у гарною, плавною фр анцузьк о ю мово ю. С аля з а - вмерла, слухаючи цих різких слів, що падали з трибуни як важке обвинувачення в бік сво- 6ІДНИ.Х народів, що толерують невільництво української жін ки. Коли сходила з естради — оплески супрсваджали її аж до- столика „Україна”, а з пер шого ряду фотелів ’ПІДНІССЯ е- шискоіп Парижа М о н сіньор Курб, яікий подаючи їй руку, прем овиів : „Пани-. пратулюю Вам за ві(двагу, з якою виска- зали Ви своє слово. Я мав на году розмовляти з українсь ким єпископом, який говорив мені те саме” Зараз по -українці промовля ла білорусиїнка, що у своїй про мові навела молитву матері для сина-во'яка, ч и м зворушила до (Продовження на стор. 12-ій) У нашому народі багато ге роїв великої міри. їхнє ціле життя, це бажання добра для нації. Ти дорога читачко, навіть призабула тро,хи, не пригаду єш собі іякіслід , чому наша у- країнська земля така родюча. Чому віками бють'ся навипе редки з нами .наші любі сусі ди. От знай: Вона вся полита —сильно полита кровю інаших героїв, тих безіменних, яким на ім:я: міліони. "Вони йшли, гинули, приходили новіЛЗ їх ньої молодечої крови зроди лись чудові, запашні різноко- лірові цвіти. Чи пригадуєш, читачко, ці пірекрасні луа<и .вкриті п'янким цвітом? Де на світі є ще другі такі? Нема, їх більше ніде нема! Тільки в лю бові дб рідного краю, з герой ських страждань-, створилась така плодюча земля. Зелені Свята в Старому Краю є присЕїячені нашим ге роям . Рік -р і чн о ул аджу ва н о великі процесії, /панахиди, ака демії. Зелені Свята — це геро їв свято. У другий день Зелених Свят в збірному пункті великий рух. Різними дорогами пряму ють гуртки людей з процесія ми й священиками. Інші по- приїзджали поїздами. Все гур тується біля церкви. От зачи нають уставлятися в іпохід. В зразковому порядку йде село за селом. Кожне село має свій -стрій. В'сі жінки моло диці з того самого села ма? ють однакові чоботи, спідни ці, хівартушки, хустки. По військовому, машерують сере диною вулиці. Кожне село йде з хоругвами та вінками. Малий хлопчина й дві дівчинки не суть тризуб з терня. Тут ідуть молоді селяни, здорові, гарні, вдягнуті в чорне убрання, ви шивані сорочки та червоні га- ра'Сівки під бородою. Йдуть має статично, гордо. От дрібо тить маленька 4-літня селян ська дівчинка й несе китицю цвітів. Ми дивимось зі співчут тям й думаємо чи занесуть ма ленькі ніженьки це дівчатко? Дорога далека, ще й спека. Здалека пізнаємо по капе люхах гуцулів. Перед веде ма ленька жінка, вже не молода. Енер гійіно о б ертаєтьш, д аіє знак рукою і в один мент з легінів несеться пісня „со свя тими” Під такт мелодії йдуть ■повільною, рівною ходою. Дивимоіся Й ДИВИМИМОСІЯ. Вже й ноги зболіли стояти. З завз ятісігю рахуємо и івголо - сом. вінки, щоб не заб'ли чи сла. Хочемо знати, чи цього року буде більше. Тепер йдуть міські органі зації. Пані елегантні, в чорно му. Дальше йдуть панове у ві- зитових вбраннях. Сама сме танка. Лікарі, інжініри, докто ри.' Позаду „Боян” Попису ється своїм артизмом. Несеть ся мелоді'л похоронної пісні одна за другою. v3 дива місто аж притихло, камяниці прини- кли й з цікавістю поотвирали свої очі-вікіна. От йде єпископ з жезлом й короною на голові й громада старшого священства: ректор, мітрат, декани. Відтак кілька в по ря дч а к і в та неп р о.гл:я дна маса, народу суне лявіною вперед. На цвинтарі достойники церковні відпраляють .панахи- ду_ в супроводі „Бсіяїна” Ми- стець слова сказав коротку •пат р і оти чін о - р ел і гійну пр о м о - ву. Багато’ не можна говорити. На мурах цвинтаря гранатові мундури іпоукладали машинові карабіни. Так на всякий ви- . падок.. Повно кінної поліції, заспівав ще „Боян” „Журавлі” та „Калину” й поволі зачинає мо розходитись. Почуваємо що якось все не скіін^ено. як слід, не сказали всього що думаємо — бо гра- •натовомундурники нас пиль нують. Хотілося в цілу далечінь, ге-нь у Простір крикнути;: Спіть хлопці, спіть тихим; сном в ауреолі слави невміру- щої, бо геройської. Незадовго знову у нас Зеле ні Свята. Ми таких величавих свят тут кеч святкуєм о. У Краю також ні. Лишився тільки спо мин. Настали там інші часи. Аде герої не перевелись. Во ни є, живуть й гинуть щодня невідомі, далекі. Тому в день нашого невідо мого героя, борця за нашу до рогу Україну, піднімім наші зневірені серця. Загріймо- се бе вірою, що ми ще станем з руїн, будемо ще мати Незале жну Україну. Нова Емігрантка. ВІДБУЛАСЯ НАЦІОНАЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ У квітні, відбулася в Торон то конференція Національної Ради Жінок Канади, в якій взя ли участь різні жіночі націо нальні організації, навіть ті що не є членами НРЖК. П-wi Д. Гуцуляк і Ір. Орищак були репрезентантками Сою зу Українок Канади. Ціль кон ференції була створити органі зацію консументів, яка викону- валаб обовязок контролі про* дуктів та поширювала інфор мативну роботу між консумен- тами. Створено комітет із 20 пере дових в організаціях жінок, між ними теж панну Ганку Ро- манчин, місто-голову Союзу Українок Канади. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top