Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
Безсмертні герої Третій Міжнародний Жіночий Конгрес в Парижі (Власна кореспонденція Нашого Життя) В дніях від 26 квітня до 2 тра вня в салях УіНБС’КО в Парижі .в і дбч ізався 3-ій Міжнародній Жіночній Конгрес під гаслом: „У світі, якиій ц'ре.ба змінити, мати стане мотором людського поступу ” Почесну президію твсриїли .мадам Венсан, Оріоль і «мадам Чіянґ Кай Шек. Велика сала палати ледівіи помістила 800 рігінютдюінал'ьних та фран- - цл 'С ьк И і Х делегаток, журналістів та гостей серед яких було кіль- ксх французьких 'міністрів, ам- басадоріїв .кількох держав, я- кнх делегатки брали участь ;в. конгресі1 а також єпископи й серед них папський нунцій. „Союз Україною у Франції”, я галі (минулого року мусів ро бити заходи, щоб взяти участь у C.K р 0;М.Н ОМ у фр а НЦуЗ'ЬК ом у кс-іл'ресі — цим разО'М дістав офіційне запрошення на цей Міжнародний Конгрес. Коли у- країнська делегація .в особах гіп. Пісгачевської, Дейчак’івсь- кої, Маркшної й Крушельниць-' кої появилися на конгресі' — п.дходили до неї знайомі з ми- нуісго ро.ьзу, пані, виталися с'еодечно та питали, за п*. Ната лею РусоБОю, що рік то‘му о- ч і ;> ; і ю ^а л а ук р аїнськ/у деле г-а - цію. З приходом на салю стріну- українську делегацію нова приємність. ‘В по азбучному по рядку уставлені -були столики для всіх делегацій, серед яких знайшли ми столик з .назвою „Україна” -Наша делегація. за сяла 'біля нього, розкладаючи и*с і пр о піаг андивні, м атер і ял и (французьке видання У.П.С.) та (відповідала на всі запитання, що сипалися з усіх стор'їн. КС'нігре с ро зпоч авс я всту-п - ніш словом Мадмуазель Бют- ІЯО, ГОЛОВИ „ЛІГ феМІНІН сівік е •сссіать” — французького жі ночого т-ва', що заіні'цювало цей конгрес. Піїслія цього се кретарка пі. Дел*єм відчитала список делегацій усіх держав, та привітальну телеграму з па- пськи'М благ ословенняМ'. Три реферати вичерпали 'програму першого дня конгресу. Увечері цього самого дня іб ід буіл ос я пр и в іт альне пр и й - ниття конгресісток в сальонах Мадам Ембер. Другого дня, .в неділю у ве- л і і к ому а мфіте атр і С о р б он и в дбувся імщінг з нагоди кон гресу. До .президії покликано представниці, окремих націй, з якиїх. багато- з явилися в націо нальних .костюмах. Варта під креслити* що два українські костюми були найкращі та сво єю псовою при дефіляді здо були заслужені оплески. Коли наша делегація виявила охоту; зорганізувати виставку україн ських вишивок — організатор ки з захопленням прийняли* цю пропозицію та запропонували для цієї мети малу салю, в од ному кутку іякої була вже роз- ложена грецька виставка. Ко ли в понеділок наша делегація прийшла .з валізками, повними килимів 'і вишивок—.зразу ці ле зацікавлення зібраного жі ноцтва перенеслося до малої салі, та запитам і 'комплімен там .не була кінця. Конгрес відбувався дальше, переплітаний прийняттіями префекта .м,. Парижа в салях Готель де Віл'ь та. Мадам Бгідо — в саліях Міністерства Закор донних Справ. Українська деле гація використовувала, ці наго ди для наївязання знайомств та! інформацій чужинців про Україну. На запрошенкія французької раді'овисшіьій — кожна з де легаток виголосила у спеціяль- н'ій авдиції — приві.т до жі ноцтва свойого краю у своїй рідній мові. Українська деле гатка виголосила й свій привіт в українській і французькій мо вах, та ледви чи слухали лї жін ки України Врешті надійшоів день, в яко му наша делегатка мала виз начений час на промову. Пе ред нею промовляла чешка,- ія- ка в жовтні м.р. була на жіно чому конгресі^- Москві та на магалася довести у свойому ре фераті, що жіїнка в СССР має належну опііку та навіть ордер , ^ма'тй -героїня ” Одна;ч е прияв - НІ: дуже здержано прийняли. її виводи. У країнка ви гол оси л а свою п р о м о в у гарною, плавною фр анцузьк о ю мово ю. С аля з а - вмерла, слухаючи цих різких слів, що падали з трибуни як важке обвинувачення в бік сво- 6ІДНИ.Х народів, що толерують невільництво української жін ки. Коли сходила з естради — оплески супрсваджали її аж до- столика „Україна”, а з пер шого ряду фотелів ’ПІДНІССЯ е- шискоіп Парижа М о н сіньор Курб, яікий подаючи їй руку, прем овиів : „Пани-. пратулюю Вам за ві(двагу, з якою виска- зали Ви своє слово. Я мав на году розмовляти з українсь ким єпископом, який говорив мені те саме” Зараз по -українці промовля ла білорусиїнка, що у своїй про мові навела молитву матері для сина-во'яка, ч и м зворушила до (Продовження на стор. 12-ій) У нашому народі багато ге роїв великої міри. їхнє ціле життя, це бажання добра для нації. Ти дорога читачко, навіть призабула тро,хи, не пригаду єш собі іякіслід , чому наша у- країнська земля така родюча. Чому віками бють'ся навипе редки з нами .наші любі сусі ди. От знай: Вона вся полита —сильно полита кровю інаших героїв, тих безіменних, яким на ім:я: міліони. "Вони йшли, гинули, приходили новіЛЗ їх ньої молодечої крови зроди лись чудові, запашні різноко- лірові цвіти. Чи пригадуєш, читачко, ці пірекрасні луа<и .вкриті п'янким цвітом? Де на світі є ще другі такі? Нема, їх більше ніде нема! Тільки в лю бові дб рідного краю, з герой ських страждань-, створилась така плодюча земля. Зелені Свята в Старому Краю є присЕїячені нашим ге роям . Рік -р і чн о ул аджу ва н о великі процесії, /панахиди, ака демії. Зелені Свята — це геро їв свято. У другий день Зелених Свят в збірному пункті великий рух. Різними дорогами пряму ють гуртки людей з процесія ми й священиками. Інші по- приїзджали поїздами. Все гур тується біля церкви. От зачи нають уставлятися в іпохід. В зразковому порядку йде село за селом. Кожне село має свій -стрій. В'сі жінки моло диці з того самого села ма? ють однакові чоботи, спідни ці, хівартушки, хустки. По військовому, машерують сере диною вулиці. Кожне село йде з хоругвами та вінками. Малий хлопчина й дві дівчинки не суть тризуб з терня. Тут ідуть молоді селяни, здорові, гарні, вдягнуті в чорне убрання, ви шивані сорочки та червоні га- ра'Сівки під бородою. Йдуть має статично, гордо. От дрібо тить маленька 4-літня селян ська дівчинка й несе китицю цвітів. Ми дивимось зі співчут тям й думаємо чи занесуть ма ленькі ніженьки це дівчатко? Дорога далека, ще й спека. Здалека пізнаємо по капе люхах гуцулів. Перед веде ма ленька жінка, вже не молода. Енер гійіно о б ертаєтьш, д аіє знак рукою і в один мент з легінів несеться пісня „со свя тими” Під такт мелодії йдуть ■повільною, рівною ходою. Дивимоіся Й ДИВИМИМОСІЯ. Вже й ноги зболіли стояти. З завз ятісігю рахуємо и івголо - сом. вінки, щоб не заб'ли чи сла. Хочемо знати, чи цього року буде більше. Тепер йдуть міські органі зації. Пані елегантні, в чорно му. Дальше йдуть панове у ві- зитових вбраннях. Сама сме танка. Лікарі, інжініри, докто ри.' Позаду „Боян” Попису ється своїм артизмом. Несеть ся мелоді'л похоронної пісні одна за другою. v3 дива місто аж притихло, камяниці прини- кли й з цікавістю поотвирали свої очі-вікіна. От йде єпископ з жезлом й короною на голові й громада старшого священства: ректор, мітрат, декани. Відтак кілька в по ря дч а к і в та неп р о.гл:я дна маса, народу суне лявіною вперед. На цвинтарі достойники церковні відпраляють .панахи- ду_ в супроводі „Бсіяїна” Ми- стець слова сказав коротку •пат р і оти чін о - р ел і гійну пр о м о - ву. Багато’ не можна говорити. На мурах цвинтаря гранатові мундури іпоукладали машинові карабіни. Так на всякий ви- . падок.. Повно кінної поліції, заспівав ще „Боян” „Журавлі” та „Калину” й поволі зачинає мо розходитись. Почуваємо що якось все не скіін^ено. як слід, не сказали всього що думаємо — бо гра- •натовомундурники нас пиль нують. Хотілося в цілу далечінь, ге-нь у Простір крикнути;: Спіть хлопці, спіть тихим; сном в ауреолі слави невміру- щої, бо геройської. Незадовго знову у нас Зеле ні Свята. Ми таких величавих свят тут кеч святкуєм о. У Краю також ні. Лишився тільки спо мин. Настали там інші часи. Аде герої не перевелись. Во ни є, живуть й гинуть щодня невідомі, далекі. Тому в день нашого невідо мого героя, борця за нашу до рогу Україну, піднімім наші зневірені серця. Загріймо- се бе вірою, що ми ще станем з руїн, будемо ще мати Незале жну Україну. Нова Емігрантка. ВІДБУЛАСЯ НАЦІОНАЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ У квітні, відбулася в Торон то конференція Національної Ради Жінок Канади, в якій взя ли участь різні жіночі націо нальні організації, навіть ті що не є членами НРЖК. П-wi Д. Гуцуляк і Ір. Орищак були репрезентантками Сою зу Українок Канади. Ціль кон ференції була створити органі зацію консументів, яка викону- валаб обовязок контролі про* дуктів та поширювала інфор мативну роботу між консумен- тами. Створено комітет із 20 пере дових в організаціях жінок, між ними теж панну Ганку Ро- манчин, місто-голову Союзу Українок Канади. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
