Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
Урядовий орган Союзу Українок Аме- ргіки, виходить кожного місяця. Редакція й адміністрація, 066 Норт 74М* вул;* Филаделфія 23* Па. Передплата у Злучених Державах. $1.50 річно, на пів року 85 центів. В Канаді $2.Q0 річно. Поодиноке число 15 центів. Official monthly publication of the Ukrainian National Women’s League of America, Inc., 866 North 7th Street, Philadelphia 23, Pa. Subscription in the * United States $l>50 per year — 85 cents for б months. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. За допущення збігців до Америки В палаті послів у Вашингтоні є проект. закона Страттона про допущення поза квотою, протягом .наступних 4 років 400- ,000 збігців і переміщених осіб до Злучених .Держав. В судет ськім субкомітеті назначені у дій справі переслухи. Голова комісії, посол Френк Фелловс із Мейн-, незадоволе- ний з того била (проекту закона,), й сказав що його.піддержуе сильна, добре заплачена “лаббі” (плачені посередники які до бувають “.впливи” в конгресі для різних билів для заінтересо ваних груп), що .вказувалоб на неприхильність до проекту де яких кол в конгресі. .Відома журналістка Анна ОТер МекКормик з цього приво ду написала..довшу оборону проекту 2910 у своїй черговій ко лишні в нюйорськім Таймсі. Вона каже що справа допущення 400,000 збігців. ДО' Америки це не € жадна пропаганда, але тіль ки «'іднова, старої доброї американської традиції, що Злучені Держави відкривають свої брами для захисту бездомних і пе реслідуваних, якими в теперішню пору є власне збігці й пере міщені особи в Європі, а з яких за проектом Страттона малиб перевезти 400,000 до Америки протягом 4 літ. Вона зазначує що половина збігців є жінки й діти, й що пе-; ревезення їх до Америки .о'блекшилоб витрати американської о- •купадійної влади в Німеччині, тому що> тут ним,и займуться оімї, приятелі, церковні й громадянські установи які згодились пок рити всі витрати й забезпечити для них домівку. Також з цього приводу нюйорський Тайме піддержав у сво їй статті справу допущення збігців і переміщених осіб до Аме рики. Тайме пригадує що протягом минулого року прибули до А- мерики .всього 1 %000 збігців, що. репрезентували яких 20 націо нальностей, які поселились у 156 мстах, місточках, селах у 35 стейтах. Для того малого числа, каже часопис, світило світло Статуї Свободи. Але ще для 834,000 лікарів, адвокатів, артистів, тор говців, хліборобських робітників у таборах збігців панує зать- ма на віру в людське заінтересуваяня й пристойності. Яка їхня вина? — питається Тайме, невжеж те що вони бу ли на примусовій невільничій праці в Німеччині підчас війни, а тепер жахаються своїх домашніх урядів, або як балтійські на роди, які кажуть що не мають вже свого краю? Тайме зазначує що від 1940 року допущено^ до Америки у межах квоти всього 161,971 — а 914,7'62 квотових чисел оста лись неужиті. Газета кінчить пригадкою що президент' Труман і багато конгресменів заявлялись за конечність окремих законів про допущення більшого числа збіпців, без зміни теперішніх і-, міграційних законів, а такі проекти власне тепер є перед Кон гресом, проект Страттона про допущення 400,000 поза квотою, і били Айвса і Джавитса про' негайне допущення воєнних сиріт нижче 14 .років. ■Справа допущення значнішого числа збігців до .Америки пова квотою, стало вже національним питанням американського народу! Перший почин до цього дав президентдент Труман. На його гуманітарний апель відгукнулись широкі кола громадян стві. Багато великих установ, церков, товариств апелюють те пер з усіх сторін краю до Конгресу у Вашингтоні про допущен ня-значніш о г.о числа ..збігців та переміщених осіб. Тут не треба пропаганди ані “лаббі”, бо окремі організації висилали своїх речників до таборів збігців у Німеччині, Австрії й Італії, й пере конались на Шсці що це людський обовязок рятувати жертви тоталітарних націстичних і большевицьких катів, що Америка, яка воювала проти тоталітаризму р і його розбою, має обовязок перед історією помогти цим жертвам. Переселити й принятй у Нар дна праця-обовязок усіх " Наперед треба згодитись з тим, що народна праця не пан щина й ніхто нас до неї негайкою з хати виганяти не буде. Хто не глухий і хто не замикає очей на те що кругом нас діється, хто просто відчуває, в якому часі живемо, чого від нас українок те перішній момент вимагає, — не жде аж на принуку, але сама з власної волі зголошується до організаційної народної праці. Не треба думати що вписавшись до організації й заплативши- мі сячну вкладку, ми вже працюємо для народу. Неодна членка ду має що кілька її центів заплачені місячно, вже заступлять її пра цю в організації. Так воно не є. , Спитаєтесь може: Чи це малоб значити що я вже не маю платити вкладки, а тільки працювати й так вже стати членкою? Ні, і так воно не є, бо ми знаємо що кожна організація потре бує грошей для ведення й поширення праці за яку,взялась, от же ваша вкладка потрібна, але ваша активна діяльність ще більш конечна. На питання, що значить бути активною членкою, відповідь дуже проста. Приходити на збори відділу кожного разу як вас по-кличуть, не відмовлятись від ніякої праці яку .вам доручать зробити у відділі. Не вимовляймось: Не вміло, не маю часу, хай хто інший це зробить. Не слід теж думати, що для праці в орга нізації треба особливого хисту. Не лицемірно самі пер:ед собою, та визнаймо собі щиро й відкрито одну правду: Хто йде між народ, той мусить перш за все його любити. Щоб працювати для народу, ми вступаємо в організацію, й свою любов мусимо показати — не словами а ділами* Хоч для українського народу слово “організація” було зав жди ‘особливо важне з уваги на його політичне положення, то тепер, як ніколи передтим ми стоїмо передражним питанням життя й смерті нації. Тому під цю пору слово “організуватися” значить для нас українок — находити дороги порозуміння, на ближатись духово та обєднуватись законом національного спо ріднення, До цього треба мати серце, українське серце, так як мав наш батько Тарас Шевченко, Леся Українкаг-Іван Франко, Сотки тисяч культурних робітників, міліони герої* н-а полі бит ви й тих. що ще сьогодні несуть жовто-блакитний прапор висо ко і чесно. Статут Союзу Українок каже так: “Завдання СУА є органі- зувати.жінок українського походження що живуть- в Америці, з метою спільної громадської праці та взаємної помочі, в ці л лях культурнр-освітних, економічних, пропаганди серед чужих на- рОДІВі допомогової акції й т. п. як буде вирішено' конвенціями СУА”: Союз Українок Америки повстав для, цілей4 які служать на родові українському у його визвольних змаганнях. Програма його широка. Кожна членка має нагоду користуватись хистом я- кий має й працювати як може. Бездільно сидіти не можна, треба бути активною членкою, а так й самі побачите, скільки доброго можете зробити. Коли любите свій народ, йдіть між нього й працюйте щиро. Союз Українок кличе вас до- праці. Павли на Панамаренко, 1-ша місто-іголова СУА. 4 роках 400,000 жертв розбою не є великим пожертвуванням для американської нації. Навпаки, вона скористає з припливу нових фахових сил, загартованих у важких пережиттях, які безсумні- ву зуміють як слід оцінити свободу землі Вашингтона. Тому треба сподіватися що проект Страттона стане зако ном як найекоріше, що переможе стара американська традиція ■гуманності й помочі переслідуваним за віру й демократію. Українських збігців у таборах є велике число, й вони є жер твою катів націстичних і большевицьких. їх треба рятувати, тим більше що загроза з боку тоталітарної Москви'для збігців які щиро стоять за свободу й демократію, не минула й не мине, по ки не минеться та тоталітарна влада. й задля цього українські організації радо приєднались до акції у справі піддержання проекту Страттона в,.Конгресі.. Між ними, й Союз Українок Америки також поспішив з апелем до Конгресу у цій важній справі, висилаючи телеграми до судової еуб'комісії й комісії, а також до окремих послівДз заявою про піддержку проекту. Самі сподівання що добра справа переможе не поможуть, тому треба щоб її допильнували ті ідо вірять..у добру справу fa бажають їй перемоги. А відділи СУА того .бажають й тому теж вишлють телеграми й листи до Конгресу у Вашингтоні. Л-ка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
