Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Чи. кожна членки може причинитися до розвою своєї орга нізації? Так. Кожна членжа не то що може, але є до того обовязана. Може хто" спитає *в:1#ї# спосіб має це робити* Спосіб ду же легкий. Завжди Ьшстж , де лиш стрічаємося з жшкамй що не, £'членка®ш СУА говорйгпро нашу ^р-гшівацію, її завдання, ліра- цю, провід., і говорім дав;|>е, з поватою-з признанням для наших урядничок і членок. Не крй»,куй.ійО своїх ч ж т т і проводу пе ред жінкою, яка не обзйййомлена з ш ш нрадею, бо т т т и порадити не може, а до того до оргамза- ції і нас с я м ц х виминатиме. Про тещ о наприклад говориться иа зборах товариства не треба розказувати поза зборами. Бо хоч там ні я ких тайн нем а, то все таки це дія о чист о організаційне і загалові не цікаве. _ Організаційну .працю треба розуміти так т •своє власне до машнє життя. Що там говориться в родйй^ а давіть коли зайде непорозумінь, ми зараз при стрічі з людьми не розповідаємо про те що було дома. Хто ч т поступає, себе осуджує- Колиб ми при 'Стрічі з другими завели гутірку про свій-від діл, як там гарно йде праця, що маємо нагоду щось доброго по чути й навчитися,нераз~енільяо повеселитися, то не одна жінка впйсалабся до того відділу. Багато вйсе є жінок що діти виго дували й вивінувалй і вони шукають товариства-й громадської праці ‘‘ щоб.-дШа-не скучати” бо привикли до- активного * життя в родині. Вони раділиб колиб ви запросили їх прийти до това риства. Чимало' знов* жінок хоче працювати для свого народу, але вони не сміливі, їх теж треба запросити. -І-так,-куди окош глянь багато, багато- українських жінок не належать до жадної організації, бо ніхто не-потурбувався їх за кликати: Безперечно що 'Є й такі що “принуки” не потребують, бо свідомі свого громадського- обовязку, але ті знов “не мають часу” не хочуть “бадруватися^ для них ця організація “не під ходить” хоч признаються. що про неї нічого не знають. Одним словом недочуть нікуди належати. А таких “самостійних”_у. gac досить, багато. Вони колись побачать свій блуд, і стануть член- кШ^! організації, але їх потрібно до праці тепер, коли українсь кий народ бореться за волю, за незалежність нації. Тепер літам, стрінемо багато жінок з якими не було нагоди пізнатись. Використаймо цю нагоду зробити, добре діло, приєд наймо їх до своєї організації. Кожна щира українка повинна да ти вияв патріотизму, приналежністю- до Союзу Українок Амери ки, який за 22 роки існування віддавав свою працю для україн сько™ народу спільними, обєднаними силами патріотичних чле нок. Друга причина яка повинна нас спонукати до щирої праці в поширенні рядів СУА, є та що тепер одинока Америка має мож ність розвитку народнього життя. Булоб .непрощеним громад ським проступком, колиб ми в таку чорну годину нашої Батьків щини зложилц руки бездільно. Кожна членка СУА може й повинна розвинути як найбільшу активність у розвою нашого рідного Союзу Українок Америки. Павлина Панамаренко, 1-ша місто-голова СУА. МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬ- КИЙ РЯТУВАВ ЖИДІВ Жидівська газета „Іберґанґ” пише: „Богато жидівських дітей окривалося в монастирях і ви ховних заведеннях, які прова дили- монахині,. „Були випадки, коли свяще ники звертались до жидівсь ких: представників з предло- женням, що вони приймуть пе- ївну кількість дітей під свою о- піку. Так у Львові Митропо лит Шецтицький врятував у підземеллях свого монастиря 15 дітей і декілька дорослих жидів” „Одночасно Митрополит Ше- птицький видав у цій справі заклик до других українських З уваги на критику останніх кількох федеральних, робітни чих законів,-й-на часті лндустріяльяі -спірки й страйки, 80-тий КШІр^'?"У"‘Ваіірннгтоні зачав праздо »ад новим робітничим за коном ще від січня цього року. Спершу у проектах сенатора Тефта й посла Гартлі були го стріші обмеження на юнії дао добули ширші права на підставі закону Вагнера з 1935 року. Але з часом пр<Лкт ло^квеш » з*і» HJoeawa, з уваги яа протести юній та ширшого громадянства, так що бил вкінці виглядав уже більш компромісовий. Проте, юнії всеодно були проти нього, бо не хотіли стратити своїх прав. Врешті обі палати Конгресу прийняли проект закону ве ликою більшістю голосів. Колиж бил прийшов до Білого Дому, президент Труман поклав своє вето (спротив), кажучи що бил € небезпечний й замість зарадити проти страйків то іде більш причиниться до поширення ІНДУСТРІАЛЬНИХ спорів. Після того палата послів негайно переголосувала спротив президента. Для переголосування й визнання проекту законом після вета президента, треба двох третин голосів палати, однак палата д ослів дала ще більше, бо аж чотири пяті голосів. Трудніше було у сенаті, де противники проекту Тефта-Гарт- ■ лі зачала обструкцію. Тимчасом громадяни з цілого краю заси пали сенаторів протестами проти била. Всеж таки при голосу ванні 23 червня проект добув 6 голосів ще понад потрібну біль шість двох тфгтад щоб переголосувати спротив президента. 1 так бил став законом краю. Ось найаажніїш постанови нового закону: І.— Він дозволяє урядові добути, судову заборону (інджбн- кшен) проти страйку на SO днів,, який е загрозою для нормаль ного життя нації,, як наприклад вуглевий страйк. Кюлиб заходи не помогли, уряд має передати справу конгресові. 2 — Закон забороняє заключати контракти про “закриту шапу”, (значить що працедавець міг прийняти лише члена юнії до праці). Зате, закон дозволяє “юнійну шапу” (значить що не-юній- ний робітник -вступає до- юнії коли «же працює), але з тим за стереженням, коли юнії у фабриці бажає .більшість робітників і заявить це в голосуванні. 3 — Закон забороняє “юрисдикційні страйки”, значить такі коди страйкарі хотять примусити працедавця щоб піддержав одну юнію проти другої, у спорі за те, котра юнія має виконати певну працю. - Також закон забороняє бойкоти, щоб примусити одну ком панію не працювати з другою. В обоос випадках уряд може до бути судову заборону. 4 -— Закон забороняє юніям контролювати добродійні фон ди, що зачалось від січня, 1946. * 5 — Закон робить юнії відповідальними за неслушні прак тики, за які працедавці вже були відповідальні. Працедавці мо жуть скаржити юнії до суду за зломання контрактів і за відшко дування за “юрисдикційні страйки” та бойкоти. 6 — Працедавці не мусять переговорювати збірно з фор- манами, які наймають і звільняють робітників. 7 — Закон забороняє юніям брати занадто високе вступне ї вкладки від членів. Про це має вирішати Національна Рада Ро бітничих Відносин. 8— Закон гарантує працедавцям свободу слова у взаєми нах з робітниками, наскільки у їхніх заявах про юнії нема силу вання або погроз. Тепер коли проект став законом, опінії про нього не зміни лись. Частина публики його одобрюе, а юнії осуджують. Юнії й далі протестують, а багато незадоволених планують дальшу бо ротьбу щоб як найскоріше цей закон знову змінити. Л-ка. св-яіщеникі'в. Украшнський свя щеник врятував у Львові 12 жидівських дівчат. По відсту пі німецьких військ передано тих дітей жидівському коміте тові у Львові” „Декого з тих священиків, які допомогами рятувати жи дівських дітей, арештовано та .•відіслано до Освєнціма й ін ших кацетів”. До цього звідомленняі до дає від себе часопис „Україн ська Трибуна”: Згадка жидівського журна лу про ролю Митрополита Шептицького у рятуванні жи дівських дітей пригадує нам те незвичайно шлях о тне й відва жне становище, що його зай няв покійний Митрополит під час відомої проти-жидівської акції в! Галичині. Після одного з -перших, уладжених гестапів цями, жидівських погромів у Рогатині, Митрополит Шепти- цькйй написав листа до Гімле- ра з рішучим протестом проти вбивання безборонних і невин них людей. Ширїть “Наше Життя” Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
