Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Наталя Кобринська 1851—1920 Дня 20 січня, в річницю см$р- ти згадаймо Наталю Кобриясь- ч-**у, нашого першого борця за жіночі трава, -галицьку пись менницю й громадську діячку. Згадаймо так як згадувало у- се галицьке жіноцтво присвя чуванням її памяті свої щирі вдячні спомини. І прийде ще багато десяти-^ літь а Наталю Кобринську так *«са>мо будуть згадувати з поша ною й подякою, бо вона не бу ла тільки талановитою пись менницею, яких багато е в ук раїнській літературі, вона була ■їііоніркою жіночого визволен ня в Галичині, а хто покладає «ові шляхи для культурного розвитку громадянства, той -на* завжди вписує своє імя в істо рію того народу, якому він від крив нові обрії у його поступо- «вих змаганнях. Натала Кобринська своєю громадською працею дійсно відкрила нове джерело куль турних скарбів для свого наро ду: вона закликала галицьке жіноцтво скинути з себе .кайда ни темноти, економічної залеж ності,* морального гніту, сміло йти до знання й просвіти, й на цьому шляху виявити усі свої до того часу приспані сили, та -дати їх на добро свого народу. Я* і кожній піонідці, Наталі -Кобринській довелось пережи ти чимало тяжких розчарувань, -*пс долати великі перешкоди, переслідування від тих людей, «на- яких- вона моглаб рахувати як на помічників. Але вона все те перемогла, й наслідки тої пе ремоги всі бачили; українське жіноцтво Галичини можна було визнати одним з найбільш пос тупових по своїх духових скар бах, так і по його громадській організованості. Праця Наталі Кобринської дала певні корис- v4Hі для українського народу ви сліди. ПРЕГАРНА ПРАЦЯ КАНАДІЙОК “Комітет Українок Канади” повідомляє, що протягом 6 ти жнів вори перевели по цілій Ка наді збіркову акцію одежі для скитальців. Ця організація під 'проводом пань О. ВойценкО, імісто-голови й Е. Ситник, сек ретарки, зібрала 35,000 фунтів різної одежі, яку самі жінки •сортували, порядкували, спако вували пресмашиною. Ці па кунки відійшли кораблем 20 листопада до українських табо рів в Німеччині. Ангел пастирям мовив: Христос ся нам народив 2. В Вифлеємі місточку убогім І во роті Давидовім гг і> тт КОЛИСЬ А ТЕПЕР Наші цьогорічні святочні думки Українські матері порядку ють, печуть, варять. Розносить ся пахощі традиційних спече них колачів, бубликів, смажен- них пампушків, ладиться кутя, риба, пироги, голубці, капуста, всяка сушенина... Жебонить і радіє маленька дітвора, та раз у раз вибігає із хати^ зірки ви глядає, щоб як найскоріше до свят-вечері засісти. В хатах привітно і чистенько, словом у- сюди святочний .настрій аж лю бо. Вбігають нараз задихані ді точки та кличуть маму й тата — вже час засідати до: Свят- Вечері, ”я бачив зілку вже зій шла” кричить задиханий ма ленький Івасик. Вносить старий батько діду- х'а із словами “Христос Ражда- ється”. Мати й діточки “Славі- те Й ого” відповідають. Всі за сідають до дванацять .смачно приладжених матірю традицій них страв. Батько проводить молитву, а всі в голос за ним повторяють^ відтак просфорою ділить і спільні бажання вся ро дина собі передає — щоб вся родина, та наша худібка здо- здорова була... Повечеряли, а відтак найлю- біща коляда “Бог предвічний” залуншш^ Повечерявши, сімя і- де колядувати. Старші госпо дарі і газдині на церкву. Моло ді парубки на читальню. Ма ленька дітвора на Рідну Шко лу і т. п. Всі спішать, щоб як найбільше на 'народні цілі за колядувати, а в хаті осталась лишень бабуся старенька, щоб хату від огню хоронити, та ко ляду колядникам дати. Всі гос тять колядників та щедру коля ду уже від/давна призначену складають. Відтак Різдво — другий і тр-етий день свят, люди свят кують з Богом, в церкву моли тись до полудня ідуть — дяку ють Весвишньому, що дав про жити та других Свят діждатись просять. А пополудні ідуть в гостину одні до других. Раділо і весели лось все, що жило, бо всюди панував святочний дух — було всюди весело-, радісно, приємно і мило. * и* * От так було колись на нашій любій Україні — так святкував і так величав Новона роджене Дитя наш український народ гарними звичаями. Так гамірно весело і гарно колись було — а тепер. Ох бо дай і не згадувати. Святосте наша. Веселосте на ша. Вечоре наш Святенький. Радосте наша деж від нас піш ли? А тепер і знов, бодай не зга дувати, бо серце з туги й горя, на згадку де все те поділось, вмліває. Все замовкло — за тихло і заніміло. Довкруги за панував одє ' н сум, жах, неволя і страх. * Земля наша засіялась трупа ми найкращих синів і дочок У- країни, помордованих наїздни- ками, а зро'шенна їх невинною кровю і материнськими, та батьківськими сльозами. На місце народженого Хрис- та, тепер кровопийця Сталіна кажуть їм хвалити. На місце гомону <веселих ко- ляд, ревне ридання, і розпука чорна матерей за помордовани ми, та пропавшими дітьми сво їми. Дружин за мужами,, осї- ротілих дітей за батьками. На місце святочного настрою невимовний страх, та трівожне ож^дання чи в ночі не наско- чуть сталінські опришки і на Сибір не вивезуть — або *в не відомім ростріляють — замісць дванадцяти смачних страв на столах пустка, а в хатах голод і холод, Замісць милозвучних веселих коляд великий сум і мовчанка глибока усіх, все затихло і за німіло. На місце маленької діт вори з вертепами, бродять не щасні безталанні обдерті сиро ти в лахліттях. На місце святочної чистоти, всюди бруд і нехлюйство мос ковське. А4 на місце свят-бажань, які колись від рідніх ми діставали, тепер якщо з тяжким трудом хто дістане вістку ізза цеї за лізної куртини — то не весела вона. Шлють до нас, лиш бла гання безнастанні. По-можіть! Рятуйте нас! Вставтесь за нами., благають .нас наші рідні. Розважавши цю всю траге дію нашого народу — чи веселі свята для нас українців в Аме риці чи Канаді можуть бути? Ні. Із дна сердець наших вири нути мусить питання, “За щож Боже Милостивий нам післав ці муки?”. Так дорогі сестри і брати на ші! Ваше горе, біль і муки ва ші, цілим серцем і душею від чуваємо. Рідне наша, відчуває м о недолю вашу і стаємо в о- бороні вашій скільки можемо і де лише можемо? Кривди ваші відкриваємо перед світом, та просимо у своїх урядів помочі для вас. Тож дорогі сестри! Підчас Сі*ят ще щиріше, та глибше зрозуміймо, війдім в положення нашого безталанно го народу — та приречім і по становім дальше діяти та свої жертви збільшити, щоб помог ти їм нещасним, хоч бодай в части приглушити їх недоста- ки і горе, особливо цих, що по міч до них наша дійти може — цих на скитанні. Тому хай :не засяде ніхто з нас до Святої Вечері, хай не ве селиться підчас свят, поки не зложить жертви своєї на ряту- нок наших рідних. А коли кожна з нас сповнить цей святочний обовязок супро ти наших рідних, та кожна зло жить жертву на яку в неї стати для них, то будьмо певні, що наша спільна поміч певно улек- шить горе їх, та осушить сльо зи їх. Молім і Новонароджене Ди тя Христа щоб допоміг нашому народові визволитись з під ка тівської влади. Хайже спільна наша сильна молитва їх там на Сибірі — н* рідніх землях — на скитані а наша тут на .всій еміграції за морем і наша спільна праця, спільні дії,' спільна оборона, та наші щедрі жертви святочні для них зломлять кляту владу наїздника і виведуть з неволі скатованих, та змучених, братів і сестер наших. В чім допоможи нам Христе Сину Божий. Христос Раждається Сестри! Славім його ! Е. Ситник, Вінніпег, Ман., Канада.* ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ОЛЬГИ БАСАРАБ ВІД. 46 СУА «Я складає ЩИРІ БАЖАННЯ ВЕСЕЛИХ СВЯТ І ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ Всім моїм приятелям і друзям ВЕСЕЛИХ СВЯТ І ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ а Союзові Українок Америки 100 тисяч членок бажає із земського раю Міямі^ Флорида МИКОЛА ФЕДАК. ЗГАДАЙМО! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
