Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ДОПИСИ ДО РЕЧІ У редакційній статті “Неви користані Сили” в жовтні 1946 ір. була слушна заввага що на ше жіноцтво в Америці надто мало цікавиться своєю одино кою газетою “Наше Життя” Думаю що це був тільки хви левий стан, коли наші сими йшли на воєнний фронт, а ма терині серця й думки летіли за ними, тай мало зоставалося хвилин займатися громадськи ми справами, а газетою зокре ма. Але Богу дякувати війна скін чилася, сини щасливо вернули ся домів, і жіноцтво заразже прискорило ходу активної ді яльності в громадах, і організа ціях, та видно вже й у нашій .газеті більше дописів, значить вертаємось до нормального життя. Дай Боже щоб ми так дальше держались, та щоб на ша одинока жіноча трибуна “Наше Життя” зростала чис лом передплатниць і датками на пресовий фонд. Бо тоді вже мсжна буде нам йоставити де які домагання, особливо У тйх ділянках, про які вже згадува ли деякі дописувачки. Я хочу звернути особливу у- вагу на допис з Парижу в якім авторка подає, що першою причиною малого зацівкалення газетою є її зверхній вигляд. Не Ьуду я перечити що булоб воно Ліпше мати журнал на кращо му папері й з коліровою окла- динкою, але думаю що вигляд це тільки перше враження, а постійна передплатниця ди виться радше на зміст часопи су, та чи в ньому знаходить во на те що їй потрібне, в домаш ньому й громадському житті. Булоб куди краще колйб “На ше Життя” виходило частіше і в більшому обємі, бо тоді бу- либ свіжіші новини, більш різ номанітних статтей, булоб теж місце на платні оголошення і т. д. Багато читачок не дивиться на зверхній вигляд, бо ми зви кли казати “'.не те що на голові але що в голові робить люди ну цікавою”. Ділянка виховання молоді в нашім часописі є потрібна. Хоч гут дехто може сказати що на ші діти вже всі дорослі, що ми вже й внуків підховали. Кажуть що “чоловік не вчиться до ста рості а до смерті”, й ще тепер доброї поради матері послухає дочка й невістка. Роля матері ніколи не кінчиться, а свідома своїх завдань мати є родинним вчителем' усе своє життя.. І саме ми матері повинні своїм заці кавленням і постійного піддер жкою нашої газети, помогти їй дати нам можність хоч на схил ку літ навчитися щось доброго для наших дітей. На третю заввагу шановної авторки допису начеб наш ча сопис замало виявляв своє на ціональне становище, скажу ду- же рішуче, що ні “Наше Жит тя” ні його видавець Союз Ук раїнок Америки ^іколи не вели партійної політики, а завжди й дуже ясно стояли й стоять за загально-національні принципи і напрям часопису був загаль но національний. Союз Укра їнок Америки був на такій під валині поставлений, не був і не є речником, ані “Наше Життя” органом одної політичної гру пи. СУА через свій офіційний ор ган причинився багато до то го що' 'українське організоване жіноцтво помагало у воєнних змаганнях Америки працею в Ам. Черв. Хресті, продажі бон- дів, опіки жовнірами, у шпита лях і на фронті, а після війни рзядррч пильно за працю збір ки одежі й грошей та висилкою харчових пакунків для наших екитальців. Однак з жалем завважати му шу, що в українських Допомо- говім і Конгресовім комітеті жінки п о р п о р ці он а льн о до сво єї праці репрезентації не ма ють. Українське громадянство на стільки- чей-же поступило що не повинно робити різниці що до полу, коли людина є праце здатна у громадському житті. Особливо тепер, коли справа екитальців є така пеку4а, а жі ночий гойо-с у світі має вже де яку силу, наші кола повинні да ти й нашим жінкам відповідне заступництво в громадах, комі тетах та різних національних зібраннях. А то жінок тільки тоді й видно, як вони самі щось улаштують, так начеб жіноцтво не було половиною народу g тільки якась робуча сила в за піллі. ‘‘Наше1 Життя'" повинно час- I тіше й більш .рішуче писати на і такі-теми. На кінець не від речі булоб згадати що добре булоб мати в нашім часописі т. зв. “листи до. редакції” Багато жінок ма ють нераз добрі ідеї, але допи су чи довшої статті написати не можуть. Одначе можуть по дати в “листі до редакції” свою опінію про якусь добру, на їх думку справу, в кількох ряд- .ках. Це булаб цікава рубрика в нашім часописі, а жінки при- викалиб поволі Писати, часті ше відзивалисяб, ^ читачки г зацікавленням слідилиб за роз витком “нових журналістичних талантів. Анна Бойко, Филаделфія, Па. ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. З ювілею на сингальців Дня 3 листопада я мала на году бути на несподіваній го стині, яку уладили уряднички й членки Союзу Українок Аме рики, для голови СУА п. Олени Лотоцької з нагоди 25-літньогс подружнього життя з п. Воло димиром Лотоцьким. Гостина відбулася в домі па ні Марії НаееШч7;Вече,ря була знаменито приготована і пода на членками СУА. Це гарне ро динне свято відкрила п. Павли- на Панамареніко, перша місто- голова СУА*сердечними поба жанням для ювілятів, і переда ла провід вечора п. Анні С ту лок, бувшій головній секретар ці СУА яка вивязалася зо сво го завдання надзвичайно гарно. Прамов» гостей підчас вече рі були поважні й Жартівливі, бо багато з приявних знають j i . Лотоцьку від довгих літ, а як співробітниці в організації СУА переживали з нею різні хвилини й так їх переповідали. Вкінці промовили й ювіляти, вдячні за прихильність до них, за коровай і прегарні дарунки в сріблі і квітах. На заклик п-ні Панамаренко, приявні Зложили теж дарунок Для екитальців, в сумі 57.50, які передано до Централі СУА на фонд резерво- вий, бо з того фонду Централя дає підмогу українським жіно чим організаціям на скиталь- щ й н і. Датки зложили : Олена і Володимир Лотоцькі Ї5 дол., панство Дармограй '4 дол.; по 2 дол.: Тед і Оля Добуш, пан ство Джмелйки і Олена СтрЗйт; по 1 дол.: Юрій Добуш, Дарія Добуш-Саттон, Степанія Шу- ховська, Анна Сивуляк, Анна Бодак, Павлина Панамаренко', Олена Марків, Кат. Ярош, Пав- лина Малиновська, Анна Мшци* шин, Пелаґія Романюк, Ева Во вчак, Анна Дубас, Марія Насе- вич, Анна Боднар, Софія Пана- совська, Анна Рудакевдч, Анна Вишиваніок, Марія Головата, Анна Беадзяк, Розалія Кісь, Ан гела Банах, Анна Бойко, Софія Ми'ць, Антоніна Кульчицька, О- лена Журибіда, Катещ. Шман- лена Журибіда, Катер. Шман- Маньовська, Олена Вітисінська, пан Перегавело і пан Бейц, Н. Н. 50 ц. Разом 57.50 дол. А. Б. Phone: POPlar 5190 EMIL КШ Ш СКУ NOTARY p u b l ic REAL ESTATE INSURANCE 2231 Fairmount Ave. PHILADELPHIA 30, PA. ОДИН М1ЛІОН ЗБІГЦІВ (ПрОйОВЖШНН ie стоір. 1-ої) для довершення цеї нової о.рга< -нізадії пані Розевелтової, яка обїхала табори збігців у Німеч. чині й говорила на основі осо бистого пізнання ситуації] Тайме притім зазначує, що усі збігці із західних демократич них держав уже вернулись до' мів; але коли американці виси лали спершу збігців на схід, то їх на місці розстрілювали. То му, каже Тайме, для тих що втіі кали й далі ще є в утечі перед ■ум.овинам'и Східної Европи й тиранією тоталітарних урядів, належиться право захисту, яке їм тепер має дати ІРО. Тайме закінчує, що інші краї повинні тепер прийняти збігців до се бе, а спеціально Злучені Дер жави. ІРО увійде в життя, коли вже 15 держав приймуть на себе 7Е процент буджету'який є визна чений на 1і51,000,000. Злучені Держави приймають на себе 45 процент буджету. Крім того Злучені Держави поносять дальше Тяга,р вижйвлення й о- дягнення збігців у своїх зонах в Німеччині й Австрії. Це буде діло американської армії у тих краях, яка буде давати ту' по міч збігцям та переміщеним о- собам в порозумінні з ІРО. Серед міліона збігців є також величезне число українців і ук раїнок, тому українці раді що ті викинуті неволею з рідних земель неповоротці одержать міжнародну' опіку, а зокрема поміч та опіку Злучених Дер жав. А за. це найбільш вдячні вони пані Розевелтовій що сво їм сміливим словом успішно за вершила героїчну оборону без домних людей. ЛІСНЯ Ой не шуми луже, Дібровою дуже Не розривий серця жалем За родинним красм. Не-завдавай серцю жалю Й Україні ненці, Як я її спогадаю, Сльози ллю дрібненькі. Ой не шуміть дуже, Високі тополі, Україна наша рідна Ще стогне в неволі. А зашуми луже, Й дібровонько дуже, Як Україна воскресне, Свобідною буде. Честер, Па. Марія Передак. ПРИ КОЖНІЙ НАГОДІ ЖЕРТ ВУЙТЕ НА ПРЕСОВИЙ ФОНД Всім нашим покупцям і прихильникам складаємо НАІЙЩИРІШІ БАЖАННЯ ВЕСЕЛИХ СВЯТ І ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ PURITY BOTTLIING WORKS John Panamarenko & Son 603 ^rown St., Phila. 23, Pa. Telephone:. WAlnut 2-1198 ALL KINDS OF SOFT DRINKS Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
