Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
Савеля Стечиїшин. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСАНОК З приходом великого посту ©сюди, де тільки живе україн ський народа, роблять приго тування до Великодня. Най більше заміптне це писання пи санок через ввесь час посту. Писанка е тісню звязана з В>е- ликоднем. Без писанки здаєть ся Великдень не міоже мати по вного значення. Для Українців писанка е важною культурно обрядовою потребою, яка м,ає своє заїкоі'рінення в. далекій ми нувшині. Українські вчені, що дослі джували історію українського народу в далекій давнині, є то го погляду, що писанка є дуже давноіго’ іпохоїдіження. Тисячі ромів перед Христом писаики були уживані .нашими, давни- ми щредка.ми у веснянім свя ті Гагілці. .Українські предки приман дрували на теперішні землі з тих сторін, де тепер є Іран. Че рез 'стичність зо староіірансь- ■киїміи .племенами наші давні лредки ЦІЛКОМ ЛЄВНО' присвої ли собі в далекій давнині не мало зо. старо іранської куль тури і перебрали староірансь- кий релігійний культ. В осно ву старого, релігійного культу ©ходили' різні визначні явиаца природи. (Між тим сонце, яік життєдайна сила, від яко/го за лежав цикль перемін на про тязі року, сгаліО' освовсто всьо го божества в релігійнім куль ті наших предкіїв. Сонцю по кланялися наші лредки як і всі другі тодішні народи і велича ли ЙО'ГОІ великою обрядовістю. Це також була основа старої- ранської .релігії. Через те мо жемо дошукатися своїх давших іггоічатків та неодних свіяіткоюих звичаї® в староіранських дже релах, бо між їхнім даївеим життям! і нашим є багато спіл ь ноти. Український народ віддавна жив хліборобсько-скотарським- життям І ЧЄрЄЗ те в!ід природи залежало його життя. А що життя на землі не можливе без сонця, тому вбаняний поворот сонця приносив для народу велику радістц яку народ ви словлював у великім роковім святі гагаліці. Саме слово га- гілка походить з староірансь- ської мови і означає Пан Бог, Сила Божа. В сонцю народ ба- чи© Бога Творця L віддавав йо му честь кольористою обря довістю. Гагійіка то був культ Боїга Творця. То було найбіль ше рокове свято,-В іранців та кож віра в Бога була звявана з лриродоінх Украднщі мали кілька свят природи в році. Го ловніші з них іце Гагілка, Іва на Купала і Коляда. Ідеологія тих свят подібна до староіран ських. свят. Зима була для наших дав ни х предків карою, таму з не- терпиливістю очікувано весни, .лік великого! свята, до яікоіго роблено приготування зазда легідь. Весиу витали наші пред ки рівними піснями, забавами і танками, якії ще до 'Сьогодні збереглися в форм!і гагілок та різних весняних пісень. В тім ославлюванні сонця крилаїся ціла ідеологія тодішної віри. Народ вірив в Бога Творця, Доброго Духа, в .перемогу до бра над злом', в конечність пра ведного життя, в благословен- ство Боже :й безіомертність ду ші. То була одна з найідеаль- ніших !ві|р старого, світа, яку •сформував Заратустра, славний іранський пророк. В ній крила ся глибока мораль і етика. На основі тої віри й христіянство .пізніше знайшло пригожий грунт і скоро в народі прийня лося. Стрічаючи весну наші давні предки уважали яйце як сим вол відродження, бої яйце зна менито зображує закуту зем?-, Л'Ю ша піри помочі СОНЦЯ! осво- боджується зо своєї шкаралу пи зими і приносить нове жит тя так як і яйце. Для того кра шені яйця стали, нерозривною частиною весняіого свята. З хк> дом часу на яйцях .писали рі зні тяєміНІ значки знані тоді- шним народамі, яким зображу- вали певні ідеї щастя, добра, здороівлія; і подібне, заворожу ючи собі добробут з надходяї- чою весною. Пізніше ті; значки стали повязаіні і'творили деко ративну цілість іписанікоюого в зору. З приходом христіянства, ста ра поганська обрядовість звя- залася з елементами Христової науки. Хоч христіянські еле менти взяли перевагу, то все- таки багатої форм старої обря- довости залишилося, бо куль тури не можна вирвати з корі- нем. Христіянство тільки допо внило ту культуру христіянсь- іким змістом'. З того залишив ся окремий характер наших авягг, відмінний від других на родів. 'Народ вже давно стратив відомість піро походження пи санок. З приходом христіян ства на Україні писанкам на дано нового значення, а то звязано писанку з воскренен- ніяім Христа. Народ навіть ство рив імножіество різних повірок та оповідань про походження .писанок. В деяких сторонах у- важають, що Мати Божа була перша, що написала писанок для Пилата на викуп Сина Бо жого. Інші кажуть., що три Ма рії .принесли писанки до гробу Ісуса для сторожа, щоб впу стив їх до гробу. Від того часу почали всі другі писати писан ки. Між народом1 існують різ ні перекази про- походження писанок. Всі ті .перекази став лять писанку на особливо важ не міісце. З писанками звязано багато різних звичаїв та повірок. На Великдень люди загально об мінюються писанками, бажа ючій собі взаємно щастя й.здо- •ровля. Писанка має в собі та ємну силу., бо може принести загальний добробут, любов, щастя, здороівля, охоронити ■від слабості й нещастя, прине сти добрий врожай і подібне. На писанці можна заворожити любов і подати таку писанку любому хлопцеві. Заворожу ють на писанках здоровляї. Ті писанки кладуть в воду, ві якій миються, щоб булю добре здо ровлю. Закопують писанки в поле, щоб добрий був врожай. Обмінюються! писанками 3і свя щеником. і така писанка від священика має спеціялмну вар тість, бо хоронить від недуги, пожару і тим подібного неща стя. Декуди кидають лисаінки мерцям до. гробу, щоб було чим викуптися і дістатися до неба. Ось так народ надав пи санці великої вартості. Українські етнограф» ка жуть, що писанки є одиноким джерелам, що' представляє нам нашу орнаментику в прав дивій та .тервііісній формі. Пи санкові взіори не підлягли змі нам і задержалися, такими яки ми їх народ створив сотки літ назад. Це можіна пояснити тим., що народ цінив свої предків ські звичаї іі задержав їх без оі- сновних вмііїн. Взори на писанках можна поділити на дві групи, а саме геометричні та рослинні. Гео метричний пиісанковий взіїр є найстарший і визначається рі зними символічними знаками, які разом творять декоратив ний взір. Майже всюди на пи санках виступає свастика, що загально називається полама ним хрестом. Свастика була знана всім. Ісхідним народам нк знак щастя і добробуту та по бажання добра. Колиб доклад но розглянути лисанковий взір, то свастика чаїсто появ ляється в різних відмінних формах, подібно, як і в вишив ках. Дві свастики разам' тво рять звізду або розетку. Звіз да найбільше виїстулаїє на пи санках та вишивках. В тім та кож може бути друге пояснен ня. В східних народів також є знана звізда в орнаментиках. Восьміикіїнчаста звізда була симіволом' асирійсьроої богині сонця. Така сама звізда також •знаходиться в наших .ваєрах. Деколи свастика, має заокру глені кіїнці і виглядає на кри вульку а деколи на вітрячок. На гуцульських писанках, які ще найвірніїше зберегли давний орнамент, можна часто, поди бати безконечну ривуш'ьку, яіку й називають безконечником. Це також відмінна форма ста рого вЗ'Ору уживаного східни ми народами званого меан дром*. Цей безконечник пред ставляє вічність і віру в поза- гробове життя. Смерічка якою писанчарка прикрашує лівії а- бо і фігури символізує моло дість і передає побажанняі здо- ровлія. Звичайно смерічка вис тупає навкола звізда (сонця), що означає, що з весною прий де ЗДОрО'ВЛЯ. Трикутник на писанках а та кож і вишивках зображує »- кусь трійцю як землю, небо й пекло, або чоловіка жінку й дитину і подібне. Звичайно трикутник сам собою не висту пає, але буває скомбінований з другими мотивами, хіба, що в лисаніці знаній як сорокли- неіць представляє сорок дніїв великого' посту. Деколи на писанках висту пають підкови, дубові листки, граблі, серпи, вказуючи на над- х о дачу ©еону і різну щільну ро боту. В гуцульських писанках можна .подибати ще й коні та другі домашні, звірята, якимі писанчарки приворожують до- рібок в господарстві з весною. Загально можна сказати, що ті всі писанкові взори це свого рода писання знаїкчами, симво лами, в яких 'криється певна ідея, певна віра та ворожба. Писанчарка вкладає певні по- бажанк(я в шйнаску різними символами, розмальовуючи їх декоративно. Своїм мистець ким! хистом українська жінка уводила орнаментами символи тодішнього вірування в потре би життя, і в пошані задержа ла предківський звичай до сьо годні. В декотрих сторонах україн ських земель розвинувся рюс- тинний взір, так на вишивках, як і иа .писанках, головню в північній Галичині в околиці Сокаля. та на Великій Україні. Цей прояв уважається пізні шим витвором*, коли на Украї ну проникали взори з західної Еівропи. Туїт баяи|мо (розма льованії вазонки, гвоздики, фі- ялки, «нез'абудьки та різні дріб ні ягоди. В 'Сокальщині голов но розвинулося В іПОСЛІДНИ'Х передвоєнних роках МИСТЄіЦЬКЄ наслідування природи, в писан ках. Писанки з села Городило- вичі це твари, яким годі дорів- нати. Писання писанок ділиться на два головні роди, а це писання воском та шкробання. Шкро- бавйя належить до Старшого способу і мал|оі кому тепер зна не. Шкробану писанку робить ся в той спосіб, що краситься яйце в фарбі, а відтак вишіюро- бується взір на ній голкою або ножиком. Воском записувані (Продовження на Стороні 8-іб)
Page load link
Go to Top
