Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ПРИ ГРОМАДСЬКІЙ РЙ Ш І ДЕТРОЙТ* МІШ. Від Філії СУА. Кілька років тому зорганізо вано в Детройті Філію Союзу Українок Америки для співпра ці усіх шести відділів С.У.А., а саме: 5, І6 ,23, 26, М і 37. За час свого існування філія СУА. відбула ряд різних народніх ім през, між якими найбільше за лишились в памяті ,,Свято' Жін ки” що було в парку і вдалося величаво, про яке згадується часто і тепер іце. І 20 літній ювілей Союзу У- країно к Аме р ик и, пре красно уладжений з багатою програ мою, що без сумніву залишить ся в памяті їих, що бу^и і ба чити ті сценічні ;ки,бі картйхчи нашого мистецтва. Ось яке вра- жіння зробив цей ювіл-ейша о. др. Є. Тиханського. Коли жінки пішли до него радитись, як пристроїти хатину, що побудо вано в літнім огороді нашої па- рохії, то о. ііарох сказав: „Все зроблю і запевняю Вас згори, що успіх буде моральний і їла- теріяльний, тільки ґірошу Вас,, зробіть та украсіть цю хату та кими вишивками, як Ви мали на вашім 20-літнім ювілею Со юзу Українок Америки, бо та кого багатства, такої краси мистецтва, тямте завжди, ніхто на .світі не має” Це слова От ця др. С. Тиханського, який ви ховався і виріс серед американ ської культури та високо люд ської демократії. А тепер ця сама Філія СУА. з своїми відділами приготовляє величаве „Свято Софії Русб- вої” на 27 жовтня 1946, в Двох салях в годині 1.30 пополудні в Українськім Народнім Доуі, при Мартин і Мішіген, а в годи ні 6.30 в Українській Хаті при Ґрейлініґ, в Гемтремк. Вже рс- бл ят ь с я великі підготовлення, п р и г от о вляється п ре краску •сцен/у. За'прошено Дра Юрія і паню Русових, сина і невіст ку пок. Софії Русової, які те пер приїхали до Америки з цеї страшної сучасно ї с к ит а л ьіщи - ,ни, вони виголосять промови, малювання портрету Софії Ру сової. Заряд Філії СУА. вірить в успіх цього свята присвяче ного памяті нашої діячки Со фії Русової. Членки відділів СУА. щиро співпрацюють, кличуть, роска- зують і переказують всім про Свято Софії Русової. Поосгмо всіх Українців і У- країнок, прийдіть на назначе ний день, непроминіть рідкої нагоди, запізнайтесь з працею і думками нашої великої діяч ки. Почуєте теж про життя на ших нещасних скитальців. За уряд Філії СУА: І. Коза ченко, предсідателька! Анаста зія Г. Біловус, секретарка. ФИЛАДЕЛФІЯ, па . З нагоди 25 літнього ювілею подружжя п. Анастазії Мочер- нюк, відділ 46 СУА у Филадел фії уладив гостину 17 червня ц. р. на яку крім членок відділу зійшлися теж рідня й близькі приятелі гані Мочернюк. іЮвілятку обдаровано гарни ми дарунками від товариства, рідних і приятелів. При гарній заібаві приявні зложили; свої жертви, які розділено так: На пресовий фонд “Нашого Жит тя” 7 дол.; на Дім старців Сес тер Служебниць, у Филаделфії 7 дол.; на церкву св:. Николая, у Филаделфії 7 дол. Разом 21 дол. Ш І ш* гіті її * ГОЛОС УкРАМСЬкСИ МОЛО ДІ З МДЯНОЬКОГО СОЮЗУ Остання війна прорвала край чик густої заслони, яка закри вала нам образ життя нашої молоді, іЦо зростала в Радянсь кім Союзі. Оце подаємо опис житТя-буття дітей аж до до рослого віку. Авторка цього листа дівчина, інтелігентка, є сестрою милосердя в Українсь кім Червонім Хресті. Вона опо відає про себе, та. про інших дівчат своїх товаришок. Знахо диться на скитальїщині і пише до' Союзу Українок Канади. З її слів, видно, що, український па тріотизм ,не гзамулила москов ська грязь, бо батьки потайки росказували їм про минуле. Отже батьки зберігли в гли бинах душ своїх діте.й^націо- нальцу гідність і чистоту. Лис та передруковуємо без змін Імені не подаємо, щоб охоро нити їх від ворожого комуніс тичного замаху на їх життя. Не * * Маючи нагоду деколи пита ти Ваші канадійські видання, бачимо, що українську замор ську еміграцію цікавить не лиш положення українців після дру гої світової війни, 'але дуже часто подибуємо спомини та статті, що насвітлюють пере живання у к раї н с ьк о го нар оду під різними займанщинами. Ми, наймолодше українське покоління, що зростало якраз в час після перших Визвольних Змагань на Східних Українсь ких Землях, хочемо в цей спо сіб подати до відома лиршому канадійсько американському загалові наші переживання, о- писати по можності якнайко ротше обставини наТхідних У- країнських Землях, серед яких ми зростали. Ми творимо тут одну групу дівчат, головно з міст Києва, Харкова й Полтави, учениць та студенток вищих шкіл. Вже від самої молодості до ля не щадилф4б^^^а|ий"Щ е - малим дітям родичі оповіда ли нам про Визвольні Змаган ня українськогої народу в pp. . 19І8-21. Дома одержали ми ? батьківське виховання, навчи- : лись молитов; ба навіть буду- ■ чи дітьми, ходили нера-здо іцер- кви на Богослуження. В перших і: часах існування большевицької ; влади на Україні, за часів так ї званого НЕП-у, (Нова Бконо- і мічна Політика), жилось лю- ; дям тяжко, однак не так, як пі- і зніше, після голоду в 1933. р. і Одержавши .домашнє родинне . виховання^..стрінулись^^м-и^ в : Ш^ОЛІ ДЗОВСІМ противними ПО НЯТТЯМИ, що їх нам защіплюва- • ли батьки. В нас вмовляли, що ■ Бога немає, що треба доноси- , ти ,до світс^кої^вл^сті на своїх батьків^ ко$и врнр . щрнебудь говорили проти совєтської вла сті. Коли діти були вповні по лишені державному вихованню* цебто, коли батько й мати му- сіли працювати, щоб заробля- . ти на прожиток родини, а дітей ; віддавали до дїтачих садків* в яких вже провадилась комуніс тична пропаганда, дуже часто тра п. л я л и с ь роди н н і трагедії. Були випадки, що батьків на віть розстрїлїовали на донос власних дітей. іВ той час ми, малі діти бачи ли зажурені обличча батьків і завважували tnxi розмови, од нак нічого з того не розуміли. Першим великим психічним пе реживанням в нашій молодості був рік 1933-, рік жахливого го лоду, коли на Україні, в час гарного урожаю вмерло з го лоду 7 міліонів людей. Щоб за спокоїти розбуджені і анти- большевицько наставлені у- країнські селянські т е й , ство рили були большевйки так зва ний НЕП, (Нова Економічна Політика) який в 1933 р. злі квідували, та 'почали перево дити насильну колективізацію. Українському народові були чужі ті кличі тому в різних сто ронах почали вибухати пов стання. Повстання ті були кри ваво знищені, часом цілі села виселені и ^ ,р 0 ір ,-гчй-г Казах- ст ану, інт е д і г е н ц і ю, з л іквідован о, а обезголовлених селян си лою, під штиками ВКВД, втяг нено до колгоспів. В тому часі- наступає масовий в й х і д у кр аїнськй х се л янськи х мас до міст шукати заробітку, бо умовини праці в колгоспі були гірші, як за панщини. В той час совєтські тюрми були переповнені українськими селя нами, .що не хотіли добровіль но позбуватись власного гос подарства. Коли большевйки побачили, що опір українських мас не дасться знищити тюрма ми, Сибіром, та навіть розстрі лом, постановили примусити у- країнців голодом. Хоч в роки 1932-33 в Україні був можли вий урожай, большевйки вивез л и ^ України в Московщину білБіійтьі^фожа^ю-, решту зни щили/ на місцях, а запаси, що їх робили селяни, вишукували) поодиноко по хатах спеціяльно з о рганіз о ва н і НКЙД бригади. Коли в кого найшли запас збіжжя, то не лиш запас забра ли, але даного- господаря „лі квідували” Ми, особливо, як малі діти* мало відчували голод, бо бать- к|% відійкаючи собі від уст, старались дати .нам бодай мі німум прожитку. Не раз чули розмови батьків, коли вони о- повідалй про голодову смерть своїх братів 4и батьків. Хоч серце рвалось з болю за своїми найближчими, ’помогти була неможливо. Нераз ідучи до іііколи, ма ли «їй нагоду бачити померших з голоду людей, що валялися: по хідникахуЧи під тинами. Ве лике враження робили на нас, хоч і тихі, оповідаиіня батькіїв про людоїдство. Нераз мали; (Продовження на Стороні 8-ій) ВІД ОБЄДНАННЯ УКРАЇНСЬ КИХ ЖІНОК НА ЕМІГРАЦІЇ (Продовження зі Сторони 4-ої) тріюють, чи ні? Дадуть право азилю чи ні? Ваші виступи в нашій оборо ні, щоб нас насильно не репа тріювали і дали нам право ази лю, це наДважніша і найбільша допомога, яку ми від Вас, За-Р океанських Братів і Сестер ді стали. Тому і наша подяка, яку; Вам наще зорганізоване жіноц тво вислало перед кількома днями, це не тільки звичайна товариська форма, але направ- ду вирази правдивого признан ня й вдячности, що Ви зуміли так щиро відчути наше поло ження і* поставили справу як слід. Найбідніший і найбагатший,. вчений професор і малограмо тний робітник скаже Вам одна ково, що* для нас найважніше, щоб нас не видали насильно і щоб. нам дали право посели тись в якійсь країні. Щоб ми вже раз перестали з кута вкут переносити тих пару пакунків, що є рештками нашого майна, і моглиби спокійно спати в но чі. Жити хоч найскрсілні-ше, але спокійно. І хоч ми не раз вже чули за-' яву, що нікого насилу не виш лють, але так воно не є. Голов но наші брати з„ Центральних З'емель вічно і вічно наражені на те, що їх за всяку ціну хо- тять стягнути. І тому просимо Вас, дорогі Сестри, не уставай те в Вашій праці в цьому напря мі і далі не забувайте на нас. Ми постараємося вислати Вам; деякі нові відомости окремим! листом. Для нас справа прав- ного положення і справа ази лю — це і дальше перша і иай- важніша справа. Ірина Павликовська, голова Людмила Івченко, секр.
Page load link
Go to Top
