Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
Ж ІН К И НА К О Н Ф Е РЕ Н Ц ІЇ М ИРУ В П А Р Ш І (Власна кореспонденція ^“Нашого Життя”) ЗА РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЇ ,,Основдю...розвитку кожної організації є прибуток нових членів. Організація росте зо зростам числа членів. Ми знаємо що членки й відділи Союзу Українок Америки працюють, одні більше, другі менче, але всеж без упину працюють, як для ор ганізації так теж і для.загальної національної справи. Але чи. ба* гато вони працюють для зросту організації, через зріст своїх ^відділів у числі членства? --------- Порівнюючи списки: ЧЛЄНОК відділів, хочби за останніх З роки можна сказати, що деякі відділи придбали1 трохи нових членок, інші ділком ні, а у деяких членство змаліло. Колиб у нас було дійсне розуміння й дійсно щире привязан- яя до своєї устаноаш, було б цілком; інакше. Кожний відділ СУА кожного .місяця придавби кілька' нових членок, так що при ікііщі року бувби великий приріст членства, організація рослаб •постійно, ставалаб щораз сильніша й моглаб зробити багата доброго діла. Дехто мігби сказати дцо нема кандидаток на нових членок, що трудно1 їх найти. Але практика тих які вже успішно працю вали, показує що так не <е. У кожній громаді є ще багато укра їнок яких дуже добре знають наші членки, бо вони з ними су сідки й сходяться мало не кожного дня, але які ще досі не є членками СіУА. Чому? Чи: ви коли над цим привадумали-ся.? ■Перша річ, -це тому що- наші членки їх не заінтересували на шою' організацією. А коли й згадали, то так лише “мимоходом”, але серіозно не старались їх зорганізувати. Багато незорганізо- ваних скажуть що “не .мають грошей” так начеб треба бути аж багачкою щоб до СУА належати. Інші “не мають часу”, знову так начеб організація вимагала кожного дня й кожної години від своєї членки. Іноді почуєте словаЯ аалежалаб, але не маю часу! — а за хвилину: Знаєте, часами так скучно й нудно, нема що робити й не знаю що ррбити. Членка яка щиро бажає приєднати нову членку до відділу пояснить лагідно і тактовно що тут діло не в грошах, що час •найде кожна щира патріотка, що коли так скучно й нудно, го товариство найкраще .місце для неї, і т. д.. Туга за товариським життям що' є в кожної людини, вияв ляється більш у жінки в середному віці, коли вона вже дітей підховала, і обтряслась з тих малих турбот які звичайно малі діти приносять. Дітей вона вже видала заміж і поженила, в хаті стало пусто', вона потребує товариства. Ми тут в Америці вже не є молоді, отже тим більш потребуємо зійтися, порадитися, потребуємо товариства й товариського^ життя. Колиб було у нас добре зрозуміння товариського життя, то .певна річ що теперішні членки могдиб дуже скоро знайти й придбати для СУА багато нових членок. А колиб вони взялись до праці зараз, то ще до кінця року СУА таки поважно зріс би у числі нових- членок. Це пишемо до всіх членак СУА, й апелюємо до них щоб прийняли це як свій патріотичний обоеязок і щоб постановили' собі так працювати не один місяць, але кожного місяця. Нехай кожна членка і кожний йідділ СУА викажеться що сповнив своє завдання, й що придбав нових членок. Працюйте, м пишіть про осяги вашої праці до Централі СУА, й до Нашого Життя, так щоб праця активних членок і відділів збудила других, які досі були неактивні. Памятаймо що зріст числа членів це є основна річ для ко жної 'організації, й що це є також велике патріотичне діло, бо коли наша організація буде дійсно велика і сильна, вона зможе багато більше зробити доброго Для української справи їв Аме риці й для українського народу в Європі. ’Центром СУА. збереження цього дому як му- Це вже не перша світова конференція, де жінки прийма ють участь, Каже давно нікого ке дивує приявність жінок на важних, “ділових” нарадах. А ■всеж таки, думаємо, нашим чи тачкам цікаво буде,довідатися, як “слабша”' стать веде себе там, куди звернені очі світу. Сміливо можна сказати, що немає такої ділянки праці на •конференції, де не булоб жін ки. Є жінки-делегатки, що .ма ють право засідати при кругло- му, чи овальному столі нарад, на місці зазначеному великою білою картою з назвою їхньої держави, зараз таки біля “чо тирьох величин”. Є журналіст ки з великих пресових та раді євих агенцій-концернів, що ма ють право сидіти близько сто ла та на спеціяльних трибунах, є фотографки, що можуть пі дійти під самий ніс якоїсь “ве личини” чи “ширини” та “цик нути” її зблизька. Є скромніші журналістки, що сидять з ці лою масою журналістів (а їх три тйсячіки на конференції!) на місцях відгороджених уже, поліцією від делегатів, та пильно записувати те, що чу ють крізь голосники, або “від валювати” те, що, що десять хвилин появляється на таблиці s для преси. Є навіть справжні редакційні “молі”, що зарив шися в кімнаті для преси, пра цюють над статтею, забувши пригладити, розвіяне волосся, та не зауваживши, що папірос- ка вигоряє на попельничці. Є стенотипістки, для яких приз начені найкращі місця, де все видно й чутно та які мають право не тільки сидіти в само му серці, конференції, але на- J віть вияснити з кожним про мовцем якесь темне місце його . промови. Є телефоністки, ма- . шйністки, перекладчиці та різ ного роду бюралістки для пот реб конференції, яких .не вид- ..ко на залі нарад, але праці, я- ких потрібно кожному, що тільки має якесь відношення до.- кО'НференцГСЄ врешті жінки -*-■ прикраси конференції, що їх здебільша видно в кулюарах, барах та сальонах Люксембур гу, що одягнені в моделі пари зьких великих магазинів в то варистві елегантних мужчин, сидять у гарних позах в глибо ких фотелях під старовинними. •Сузан Б.равнелл Антоні була славна американська реформа торка й суфражистка. Перший раз вона виступила -з прилюд ною. промовою в 1847 році, ко ли мала 27 літ. Після того во на стала впливовою лекторкою. Пропагувала тверезість', скасу- гобелєнами та дозволяють по частувати себе папіроскою чи аперітівом та фліртують? Бог їх знає! Може й так, а мо же вони покликані на те, щоб робити “політику” незалежну від залі нарад, офіційних про мов, заслонену таємноїр усмі шкою, що багато обіцює., Є високі, виспортооані -ан глійки, спокійні, костисті. Є ве селі, рбзгукані американки, що почуваються “немов у себе до ма” та — жують гуму. Є ма ленькі китайки, що щебечуть між собою своєю незрозумілою мовою та записують фресками свої нбтеси. Є таємні єгиптян ки з зеленими як води’Нїлю, 0 - чима. Найбільше є завжди ус міхнених, ' пахучих францужа- нок, що кожному готові сказа ти якусь чемність, без надуми. Є .група '“совєток”, що трима ється осторонь усіх та вражає очі браком смаку в одязі. Є польки, чешки, австралійки, Канаді йки перувяїнки та о- дйнока українка під чужою е- ґідою (шильдом). Всі ці жінки, без огляду на те, чи народилися еони над о- кеаном, чи в горах Тибету, чи еон | и . приїхали шумдо репре зентувати свою країну,- чи слу- , жити експортом у тій чи іншій . комісії на конференції — кож- , ний їх крок, жест, слово, пог ляд і вся праця, мають служит-и виключно: їхній державі. А че рез те кожна роля, яку вони грають на конференції вимагає .з них максімум енергії та зу силь, а їхня воля, спрямована „тільки в напрямі виконання цього завдання, яке на себе взяли, /Свідомість ваги цього зав дання, витискає пятно на жін ках з конференції. Після кіль кох днів, затираються різниці націо.нальности, раси, політич них переконань. Характерними, спільними риСама цих жінок стають: ..напружена увага, скри- тість, бажання здобути якнай- більще^цінних вісток, замаско вана ноншалянцією чемна і гладка поведінка, розважна, передумана розмова, поівага. Словом — жінки стають ди пломатами. І яка шкода, що у- країнки не мають нагоди по дання невільництва, добивалась права голосування для. жінок. Довгі роки була головою Не- йіенел Америкен Вуман Соф- фредж Ассосієйшен. 'Вона жила в Рочестер, Н. й., де в 1872 році була арештована за те, що зарегіструвалаїсь до голосування у міських вибо рах. Сузан Б. Антоні померла в 1906 році. Два роки тому в Рочестері заснували товариство “Сузан Б. Антоні Меморіял, Інкорпо ре йтед” який купив дім в якім жила Антоні, при 17 Медисон стріт, на музей її імені. Тепер Керрі Чепман Кетт, я- •ка має 87 літ, й яка є головою ■Нешенел Америкен Вуман Соф- фредж Аесоеіейшен уже 40 ро ків, жертвувала 1,7000 дол. на сплату решти моргеджу на тім домі, й 1,000 дол. на фонд для зею, на памятку боротьби аме риканської' жінки за рівні пра ва. МИХАЙЛО Ф. НАСБВИЧ Перший Український ПОГРЕБНИК на Филаделфію й околицю MICHAEL F. NASEVIGH N.E.Cor. Franklin & Brown PHILADELPHIA, PA. Tel. MARket 1320 Обслуга в день і ночі (бувати в цій справжній' шКолі ди.пламатіїґ Л. К. ВШ АНУВАННЯ Ш Я Ш Ш А Н И Б . АНТОНІ
Page load link
Go to Top
