Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
Діти Сиротинця СС. Василянок у Филаделфії в “молитві дітвори” Савеля Стечишин ШД1ИВА І ЗДОРОВЛЯ Людство безнастанн-о стара ються поліпшувати своє життя і скраплювати здоровля. Найно вішою наукою, що йде в парі з тим всесвітним рухом- Є ВІДЖИ- влювання, тому що- доцільна Е'ідіжива ЛЮДИНИ Є ОСНОВОЮ здоровуля. Хоч ‘наука- про від- жимювавдня € одною' з наймо лодших* бо має свій початок ТІЛЬКИг.перед світовою війною, то до цего часу в такім значнб короткім періоді та наука ли шила замітний слід за собою на людськім, здоровлю. В американських університе тах та різних колегіях запримі чено (на підставі рекордів) що студенти (хлбтщі та дівчата) тих шкіл є значно вищі,-молод ші віком ніж були їх родичі чи інші .попередники, влти;х самих школах трицять літ тому назад. Причин на таку ріізницю нема ініших крім загально більшого усвідомлення у виборі- пожив. Навіть запримічено, щб по ре- ста-вр аіцАях студ е нти з ам ов л я - ють молоко- і с?ндвич, тоді ко- )ли старші віком люди воліють ікаву або чай ^а якесь тяжке пе. чиво. Між українцями є ще багато фаталістів, що вірять в приз начену долю людиіни. З яким кто здоровляїм вродиться таке здоровля буде мати, бо- така Шке доля. Та однак сьогодня ми знаємо, що- хоч одідйчення доброго здоровлю є важне, то через розсудок і добру привич- ку у виборі їжі кожна людина може витворити сприятливі у- мови для ріізних важних життє вих 'Процесів і витворити за гально' добре здоровля. Гап- кін-с, визначний американський вчений в науці підживлювання твердить, що віДОживлювання може ПОМОГТИ «природі в біль шій мірі НІЖ ЛЮДИ Є ТОГО 8а- g гально' свідомі. В Америці за- лримічено в деяких кругах, що діти емігрантів нищого расо вого ПО'ХОДЖеНЙЯ перевищу ють свбї'Х батьків ростом* і до- р і вию Ют ь друг им а м ер и кайсь - жим дітям через американську дієту Із ДОВІЛЬНОЮ1 кількістю овочів, городини і молока. От же ні доля, ані одідйчення не- дають людям потрібного здо ровля, бо здоровля є залежне ВІД ПОЖИВИ'., Наука віджйвлювання прий мається успішно головно В 0- ■свічених- верствах. Та міаси на роду ще не є переконані про вагу доцільної відживи. Між . ними є чимало українців, що не доїцінюють вартісних вказі вок ідеї нової иауїки про віджи ву. Старші віком громадяни іпокли кують ся на рідний край, Іщо м о вдав в краю" ніхто не знав цро' відживу, про. вітамі ни та мінерали, а про те люди &ут здорові.- Ми забуваємо те, що наше життя в на цім американськім .континенті іє богато- відмінне від ж.итт$ь«на р-ідн!их - 0 емлягх. Перш усього, життя* по селах є простіше. Селяни полягають іна свої власні 'Продукти. Ті продукти не є розбавлені від- живнйх" вартостей, але ічмають в с обі;^айже-гв:се;л^ща’; п ри р ода в них-вложила. За прим.ір мо жемо взяти хочбиі саміий разо вий хліб, різні ,каші, бараболя в лупині і т. д. Ми тут в новім 1 краю: відійшли дуже далеко від такої скромної простої ї- ди, а натомість прийняли фа бричну рафіновану поживу, ія- ка є позбавлена відживних вартостей. Навіть здорові мо лочні напитки, як маслянка, квасне молоко, гуслянка, сир- ватка та інше уступили зі сто ла і дали місце каві, чаєві та ріЖіНйм содовим водам. Від мінне життя витворило відмін ні смаки та налоґи відносно ї- жі. А що це відбиваються не корисно на здоровлю, тому треба подумати поважно над вказівками того нового „ руху про відживу. Людство сьотодня знахо диться в новій добі знання від живи), що має на меті поліпши ти життя двома Способами: 1 . Охороінити тіло від слабо- стей та різних недомагань, що повстають з браку певних по жив. 2 . іНлпраяити і підтримати той стан нормального здоров-- ля, що» є в людей. Люди загально більше по чинають розуміти вагу відпо відної відживи. Про це свід чить той факт? що після дер жавної статистики, споживан ня городини, овочів та моло ка збільшилося на протязі ос танніх 15 років. -Кожний поступовий фармер з:ніає, що не є .поплатним пле кати -яку небудь худобу і чим небудь її .годувати. З худоби є тоді зиск, коли худоба є до бре відживлювана. Те саме від носиться до людей. Поживою можна витворити краще ніж звичайне здоровля в , людини. Америка є багатий край і не ма найменшого оправдання на те, щоб люди не були в най кращім стані здоровля. Треба, тільки бути поступовими слі дити, зд, наукою віджделюван- йя та виро'^іятц .c'Q 6 il.W ^.,A 0 пожив, котрі є здорові. Здо ровля -є найбільшим скарбом людини. Треба той сюарб бе регти! Зечірний, дзвіну вечірний дзвін! Багато дум наводить він Про рідіщй! край, де я роацвиі^ І щастя знав, і де любив, і як прощавшись з ним один Б останній раз там слухав дзвін! ВАЖНІ СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ Останні десятиліття внесли в Америці багато подружних ро зводів, однак статистика вика зує, що теперішня війна спри чинила розводи до небувалих розмірів. Різні добродійні ін ституції, як школи,' церкви та провідні визначні одиниці слі дять і студіюють це незвичай не явище серед американського народу та всі ми силами ста-ра^ ються якось зарадити лихові. Психологи твердять, що од н и м з головних винників- є е- мавципаїція жіноцтва. Кажуть, що пересічна жінка не зрозумі- "ла як слід суфражу, і викорис товує його у вІдємШйґ спосіб. Приміром, один лікар психолог др. Рей, говорить, ,що. жінка те пер стала занадто незалежна. Вона заробляє гроші і любить гроші. Багато жінок закутав ши іпраїцю в офісі або у фабри ці, не хочуть вертатись до ро динного огнища. Вона каже: “Діти це морока, я хочу жити”. Оіповідає цей лікар, що один жовнір, який вернувся з війни, жалується на свою ж ін к у “Во на не хоче, покинути роботи, Я сам можу подбати про вдер жання родини, і нащо мені бу ло женитись коли я не можу мати родинного огнища? Я ні коли не женивоя-б з .нею, колиб знав яка вона буде. Я змуче ний війною і хочу домового спокою ”. 1 І так через це .пара хоче-, ро зійтися. Цей лікар строго перестері гає кожного, що говорить собі ось так легко про розвід. Він каже, ,що розвід, це смертель ний крок. “Держись до остан нього, і не кидай одно друго-, то так легко” — говорить цей психолог. Віє вірить теж, .що молодята не повинні дружитись на скору руку, але повинні себе наперед* добре .пізнати. Др. Рей написав щиокку під назвою “Подруж жя де серіозш> оправа”, де він доказує що багато йодруж мо жна врятувати, колиб про це подбати. Так званим шенним подружжям в т дає ось такі поради: 1. Зійдіться знову і пізнай тесь наново. Памятайте, що ви були від себе далеко, і- довгий час.- Ви чуєтесь наче чужі, то му треба на .ново наблизитись до себе. 2 . Не мешкайте з родиною по стороні мужа чи жінки ва ших перших ДНІВ', ТИЖНІВ чи місяців. Ви будете мати досить до говорення і до спростування й без непотрібної іпоради вашої родини. 3. Вірте у те, що ви нормаль ні люди, але жили в не нор мальних обставинах, бо війна це часи не нормальні. 4. *Не думай про себе забага то, не думай тільки ;пр.о свої у- рази і біль. Думай іпро нього — чи про .неї. 5. Усуньте і забудьте дрібні непорозуміння, бо великі, сері- озні непорозуміння з часом’ с- амі направляться!. 6 . Будьте терпеливі і не спо дійтеся, щоб журба і -ці непо розуміння між вами зникли за одну ніч. Такі справи звичайно накопичуються довгий час і то му треба відповідного часу, щоб вони вигладились. 7. Будьте прихильні і доброї думки. 8 . Як ви не можете , ПОГОДИ ТИСЬ самі між собою, вдайтесь до священика, до лікаря, або до травного родинного дорад ника. Врешті, ніколи не спішіться в таких оправах. Дайте собі ча су на роздумання, бо час — великий лікар і загоїть всякі рани. Ось такі .поради дає цей лі кар теперішнім подружжям, я- кі стоять на роздоріжжі. Між нашими українськими родинами процентово дуже ма ло розривів в подружому жит ті, а вже майже нема їх між старшою генерацією. Одначе наші діти саме виховуються в часі тих ненормальностей, і ми повинні стояти наз сторожі, та відповідно застосуватись. Ч. ЧNoШ&?€, /ширіть “Лаше Життя^ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
