Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
НАШЕ ЖИТТЯ— OUR LIFE Савеля Стечишин Франка народній борець Урядовий орган Союзу Українок Аме рики, виходить кожного місяця. іРедакція й адміністрація, 866 Норт 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата у Злучених Державах $1.50 річно, на пів року 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official monthly publication of the Ukrainian National Women's League of America, Inc., 866 North 7th Street, Philadelphia 23, Pa. Subscription in the United States $1.50 per year — 85 cents for 6 months. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Одним з найбільших чинни ків в розвою народу це його ! добрі великі провідники. Провідник п ідін ім аієть*с я п о - над рішень пересічних людей, захоплює маси сильною ідеіею, зроджуючи у них поняття сві- домості. Ріаз національна свідо мість розбуджена в масах, тоді: повстає націія. Брак провідни'- кіів в народі грозить йому роз биттям та повільним занеіпа- д’ом. Провідні нації у світі завдя чують СВОЄ ВИїВ’ИіШеННЯ своїм провідникам. Чи булаїб Амери ка дійшла до такої сватової сла- і ви, якби не Вашингтон, Гамил- тон та Линколн? В кожнім на роді національна свідомість і солідарність скріпляється про відниками. Та крім політичних . про віідник іів ниеьменни ки та кож не менче -важні. Вони да- ють народові національну літе ратуру, яка. охоилюїє цілі ма си, і ще більше скріплж націо нального духа. Україніці булиб 'тшож лиши лись незорганізованою- масою яікби не провідні одиниці, що вириінали в- кожнім поколінні ще ©ід давніх давші. Серед тер- теня й недолі мас, провідні думки наших.. визначних геть- маеі© і письменників' скоро приймались і стали найбільшим стимулом в національній єдно сті1. Тоді коли у славних народів виринали постаті як Шейкспір, Кроімівелл, Вашингтон, у нас у- країніціів явився Хмельницький, Шевченко, Сковорода, Франк о і другі. Одначе у других народів національний розвій ішов глад кою дорогою, без ніяких тру дних перепон, і національна і- дея роїзросталась роскішно. В у кр аіїініціїв, національна свідо мість була прибита, притопта на і приглушена. Через те ми можемо* вважати своїх провід ників більшими геніями. На пі сній землі тяжко виплекати х°- чби найкращу рослину. Українські генії якраз серед та кого середо*виііца виросли. Постать Шевченка своїм ду хом, ідеалами й поетичним сло вом піднімається високо і роз- б уіджу є пір иіс пану н а ц і он а л ь - ність серед широких мас укра їнського народу. Іван Франко є другим генієм українського нарбду. Його іде али піднімаються^ понад буден щину та ще міцніше вяжуть на ціональний дух. Його поезії ВЯі- жуться тісно з душею народу, й ясно зображують • його б!іль та радість. Творчість Франка маїє тривкий наїціональний грунт. Виразом національного пробудження та закликом до борби є його “іКаменярі” і “Віч ний революціонер”. Поетові тільки й ішло про добро наро ду: Все що мав у житті він віддав- Для одної ідеї» І горів і яснів і страждав І трудився для неї. “Трудив'оя, навчав щоб з рабів тих зробити народ”. Іван Франк о був не лише по етом, письменником .але він буїв рівночасно і великим громадсь ким діячем. Те апостольське покликання в “ІКаїмеїняр-ях” він у своїй громадській діяльності вводив у життя. Він справді ро збивав скалу, хоч нераз сипа лись н.а нього переіслідуванея та вязниці. Франко перший в Галичині о- чистив та збагатиів українську літературну мову. Дрз*гі укра їнські письменники .. пішли за ним. Та не у мові і не в громадсь кій діяльності лежить сила й заслуга Франка, а з багатьох здорових, глибоких думках я- кі він передав нам- у-своїх тво рах, У тих думках він лишив заповіт для нас. З кожної бє сильний національний дух, ,і пригадує нам наші національні Ьбовязки. Український народ в Галичи ні багато завдячує Іванові Франкові який .кликав: Лиш борися, не мирися., Радше впадь, а сил не трать, Гордо стій і не корися, Хоч проіпадь, але не зрадь! Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Поклін тобі, жінко! За сівачами й женщями йдуть ті що збірають колоски, що очищують ниву. Сівачі й женіці це чоловіки) що- посіяли- війну й зібрали жниво смерті. Жініки збірачки очищують ниву. Анна: QTер МкіКормик у воєннім звідомленні описала “Жін ку з мітлою'”, б кожній знищеній країні Евроіпи й А зії,-видно* зіг нуту, п'риіголошщену постать яка терпеливо чистить поріг хати ^яікої вже нема. Або в городі доглядає квітки яка все таки якось іперетривала тучу пеікольноіго дощу, але тепер не має вже й ні якого захисту від вітру. З безнадійної руїни кожної країни ця жінка змагає відбудувати відомий їй світ. Ці -старання можуть здаватися трагічно безнадійні серед цього хаосу, але відроджен ня є так інстинктово жіноче. Рани треба очистити й вигоїти, і це жіноче діло треба зро бити тепер. Цеж її власне тіло що воювало у цій війні. Це її сер -4 це вмирало з її сином., її душа терпіла в йоіго терпінні. А всеж та ки вона, жінка, мусить леремоігти смерть і приготовити світ для Нового засіву. Поклонімся перед жінкою що чистить поле. Без неї, не бу- лоб майбутнього. ❖ ❖ ❖ І українська жіика. є серед них, тих жінок світу, — та нема в неї ні порога свого. ні квііточки що. підеодилаб несміливо го ловку на її власнім, городі. В, чужому .краю українська жінка слідить за биттри живчика її мал&сенькоіго сивка що «а вигнанні вродився, й заміраіє коли чує що він щораз то слабший і слабший.. Але вона працює й там, у тім холоднім чужім краю щоб при готовити пале нової надії для засіїву зерна майбутнього вже на. своїй рідній землі. Поклонімоя ДІЙ ЖІНЦІ,, подаймо голос що ми з нбю, тепер і завжди. І там на своїй, рідіній землі закована червоним катом стоїть жінка українка. Але не,зіпнута в неї спина, по невольниіцьки. Бона дивиться на свій поріг, і снує плани якби то. найекоріше обчисти ти його, з язви, якнайраніїше вимести її, й приготовити хату для тих що мають з чужого краю до неї вернутися. Беїз неї також не булоіб майбутнього. І цій українці віддаймо наш поклін, нашу працю* наші серця. Л—ка. Вияв консолідації Воєнна ситуація на Україні спонукала українськиїх амери канців віїдіво'вити з аг аїльно -над іон а л ьну політичну організацію, Український 'Конгресовий Коміггет. В січні, 1944 року, відбувся у Филаделфіл, Па.., другий кон грес, •американців українського' роду. Пршшиі 236. делегатів ви брали уряд і передали: йому мандат вести політичну оборону українських сира® у Злучених Державах, а українське грома дянство мало іпіідчи’нятиоь іцій централі й співіпрацюівати з нею. УИК виконував свої завдання яксліід і оскільки міг. Він міг вробити багато біліше колиб широкі кола нашого громадянства були дали йому видатнішу піддержку. Але, на жаль, показалося ідо різні громадй, чи тоійриства, зачали вести акцію на власну руку яка часто не є згідна з діяль ністю' УїКК, або момсе навіть з нею суперечити. Це творить хаос, а перед війно© ід альтами чинниками у Вашингтоні може викли кати враження що україніці не доросли до одної організованої акції, але мусять мати “отаманію” в кожній місцевдісті. Така ситуація є рішуче не бажана, для української справи шкідлива, й тому пора з цим покінчити: раз на завади. *Оеь 'звоеу буде український конгрес у Вашингтоні 31 травня й 1 червня ц. р. Дїежайясе ція іподія апонукає українські тіромад» покинути всякі самочинні акції, .а праіцюівати тільш^.під прово- ДО'М' і напрямом одної політичної централі. Отже вишліть своїх представників і представниць на кон грес з постановою’ звороту до кращого у нашій загально-націо нальній іпраїці у Злучених Державах. Одна, з найважніших сіправ українського народу в теперіш нім моменті це оборона великої маси українськиїх збігців у За- . х і Дній Евроіпі. Я’К американіоькі українці під проводом своєї центральної політичної організації УМК виконають ще' завдання, такий буде суд історії про нашу велику й стару іміграцію 1 у вільнй демокра тичній републиці. Старий край і сотні тисяч переслідуваних політичних збіг ців живуть надіїяіми на нас, і дожидають цеї помочі, а наш свя тий обовязок не завести їк у цих оподіваннях. Численна участь : українців і українок в конгресі 31 травня й 1 червня буде виявом нашої койсолідації і бажання рятувати наш рідний край. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
