Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ПРИВІТ ВІД СОЮЗУ УКРАЇНОК ЕВРОПИ Чудними дорогами дійшов цей вельми ’'•цінний листок до Централі С^А. Хоч спі знився він иа конвенцію, то поспів ще в % час щоб подати його *в цім числі *’На- шого Життя”. (Ред.) Фельдкірх (Австрія) <> 25. 11. 1945. *ДХ> Хвальної Конвенції Союзу Українок Америки. л Дорогі Сестри! В .урочисті дн]і 20-літнього Ю-відею Союзу Українок Аме рики ми єднаємося духом з Вами, Дорогі Сестри, та пере силаємо усім Шановним Деле гаткам, зібраним* т Конвен ції заслуженого^ Товариства СУА, найщирійший привіт та •гарячі почування .сестриної любови, привязання і вдячно- сти. Святкуєте Ви свій Ювілей, Доро/гі Сестри,- у йайтрздічній- ший момент української істо рії, -коли вся наша Мати-Укра- їна, як вона довга і широка, стогне під червоним терором, а сотіні тисяч її найкращих до чок і -сині-в мусіли кинути Рід- чний Край та йти на скиталь- щину. І не з Рідної Землі линуть до Вас сьогодні наші думки і по бажання, не з чепурних україн ських хат, випещених серцем і руками української жінки. А несуться вони до Вас з нуж денних бараків., з холодних, ті сних кватйр у зруйнованих вій ною, негостинних чужих кра їнах, куди ззріала нас тяжка доля. За нами згарища і руїна, море слез і крови, страхіття, яких ще. не переживало люд ство. З'а нами жорстокі пере слідування диктаторськими ре жимами, втеча з Рідного Кра їв, невільнича праця в Німеч чині, злидні і страждання В наших серцях невтишима туга за Батьківщиною, біль за тим усім, що ми втратили, не спокій за рідних і друзів, -які там залишилися, журба за за- втрІншій день А проте, хоч прибиті гсргм, ми, українські жінки, не пада ємо духом, не опускаємо рук ,і не схиляємо чола. Ми свідомі вел и к ої відп о в ідально сти, -яка тяжить -сьогодні на нас. Ми знаємо, що українська емігра ція могтиме перетривати цю лиху годину тільки тоді; коли ми, жінки, -будемо сто'яти на висоті свого завдання. Ми -зда ємо -собі справу, що дзигнути світ з морального і матеріяль- ного хаосу та збудувати на румовищах новий лад і право порядок можна тільки при ак тивній жертв енн ій с піів п р аці свідомої громадянки. У Ваші ювілейні дні ми не можемо, на жаль, обдарувати Вас жадним гостинцем. Як о- динокий дарунок подаємо Вам вістку, про яку ми певі, що вена зустріне радісний відзиз у Ваших серцях. Наша дорога організація, Согсз ./Українок, знищена на Рідній Землі, від- роджіується оце до нового жит тя на еміграції. Ворог .зруйну вав наші організаційні і мате ріальні надбання, але івіін !не міг в-ирвати з нашйх душ ідей, яким -служив Союз Укранок на Різній Землі та які просвічу ють нам у нашій праці на чу- жні. Ці ідеї чинять з нас, без домних і беззахйстних, часто голодних і обідраних вигна нок, горді доньки великого на(роду, в яікого невмірущі си ли і світлу майбутність ми не- ЇЇОХЙТНО віримо. Нашу відновлену організа цію ми назвали 'Союзом Укра- їноік Европи (у скороченні СУЕ), щоб підкреслити самою вже -ціьзвою єдніість з Вами, Дорогі' Сестри, єдність україн ського зорганізованого жїно - цтва, деб воно не жило. Союз Українок Европи вважає себе продовженням довоєнного Со- юізу Українк Західної України та спадкоємцем ідей українсь кого жіночого руху. Як одне з головних черго вих завдань ми поставили со бі відно.вити в порозумінні з Союзом Українок Америки^ і Союзом Українок Канади Сві товий СокУз іУ^раі}нок:г. 'який по ® ийєи обєднати все україн ське зорганізоване жіноцтво поза межамй Батьківщини. Бо тісний звязо(К між новими емі грантами та американськими і каваДійськйМй українками по трібний сьогодні більше ніж колинебудь раніше. Треба нам ламати духові кордони, витворені різними обставина ми нашого життя. Треба у щи рій дружбі шукати розради і спонук до праці. Треба обмі нюватися досвідами, помагати одні одним, щоб успішно слу жити Нан-і опальній Справі. Не будемо перед Вами скри вити, що в нашій організацій ній праці ми натрапляємо иа великі труднощі. Війна розки нула колишній ж-іночий актив у рі'зні сторони світу, у різні закутими Европи. Помалу від шукуємо давні провідні діяч ки,- навязуємо між.собою кон такт, підраховуємо свої сили. Зробити це у відносинах, що панують у сучасну пору в Се редній Европі — річ не легка. Візьмім під ув.агу, що від.дов- гих-довгих місяців живемо без пошти, без телефонів, без 'Пре си, -з дуже обмеженою свобо дою рухів. Додайте до цього брак масеріяльних засобів на організаційну роботу. Візьміть ще під увагу жахливі умовини нашого особистого життя, де майже вся енергія людини йде на -боротьбу з голодом і холо дом, а'злободенні туртури аб сорбують більшість дня. Та не дивлячись на 'неспри ятливі умовини повоєнного . часу, всім перешкодам і про тивникам жіночого руху напе рекір, відбувся в днях ЗО. вере сня й 1. жовтня 1945. Україн ський ЖІНОЧИЙ ЗЇЗД, ЯКИЙ ПО- клав -підвалинй під Союз У- країнок Европи, ухваливши його правні основи. Союзи У- країнок діють уже в усіх трьох окупаційних зонах (в амери канській, в англійській і фран цузькій) Середньої Европи. Повстав уже Союз Українок у Парижі, твориться Сою'з Укра їно к у Римі. Дасть Бог, не бу де незабаром ніодного біль шого скупчення української еміграції деб не було -нашої ор ганізації. Ми певні, що в дих наших зусиллях Ви не відмовите нам своєї підтримки, Дорогі Се стри. У вдячній памяті ми за ховуємо Ваше привязання до Матірного Товариства Союзу Українок, Яікого стільки, дока зів Ви нам давали в минулому, коли ще працювали на Рідній Землі; 1 ми (Знаємо, що Ваші теплі почування до нас, Ваша солідарність з нами в добрій і злій долі, не змінилися й сьо годні. Ми вичитали це на кож ній сторінці і мало не в кож ній -стрічці Вашого прекрас ного .журналу „Наше Життя”, якого одне число (за жовтень 1945.) щасливим випадком по- , пало у наші руки; Як же ми ■радіємо зростом (Ваших сил, ; як гордимося Вашими досяг неннями, як кріпить і підба дьорює нас свідомість, що там. за океаном, діє сестрина жіно- ; ча організація,' така близька нам методами і змістом праці, • практичними завданнями і про відними ідеями. Прийміть за це найщирішу подяку. А осо бливо ми дякуємо Вам за Ва- шу щедру жертвеннисть на фонд до п о мо ги у кр аїнським збітцям, за Ваші заходи перед американськими владами в на- • шій обороні, за всі Ваші бла городні зусилляі зменшити го ре нещасних ^скитальців. Спа- •*сибіг Вам за й-се. У новому 20-літті Вашої діяльности ми бажаємо Вам; від щирої душі найкращих у-^ епіхів, "блискучих осягі.в! Не хай Союз Українок Америки стане передовою організацією українсько-американс ь к о г о громадянства і гордощами всього українського жіноцтва! Нехай живе Союз Українок Америки! Нехай живе Світовий Союз Українок! Нехай живе Український На рід! За Комітет Звязку діючих в Европі Союзів Українок: Мілина Рудницька, голова. І^ина Руснак, секретарка. НОВИНИ З ЕВРОПИ (Продовження л] сторони 3-ої) граційній роботі. У ви-сліаі ди- скусї всі приявні прийшли до одно-згідного висновку, що нестійні умови життя вимага ють в першу чергу наполегли вої праці а не витрати часу на н еп о трібн е по літ и к а»нст в о. Са ме у пр‘аці жінки -пізнають се бе взаїмно й праця дає змо гу затерти всілякі розбіжно- сти, політичного, соціяльного чи територільного хар актеру. Не сміють ділити нас кордони, що темною плямою лягли на п сих і ці у к р а їн ь к о ї с ус піл ьно - •сти. Наш клич: немає наддніп- рянця, галичанина, чи буко винця — є тільки українець! П. Білен&каРак відчитала правильник, що з малими по правками був принятий ОДНО ГОЛОСНО; Тоді — це було вже другого днЯ' нарад, після Служби Бо жої — ЗїзД приступив дб ви бору Управи О-бєдна.ння Укра їнських Жінок на Еміграції. 'Більшістю голосів вибрано таку Управу: Голова: п* Пав- ликовська, заст. гол. п. Біля- кова і п. Чехівська та дальші члени Управи тій.- Рак, Нагір на, (Буревіій, Шпакііівська, Це- левич* Ґар»децьі£а* Д^вченко, Попова і Кордуба. U. Шп аківська подала про ект найближчої праці. Над ці єю справою вивязалася жива дискусія* яку можна4зібрати в таких словах: І) Організація й активіза.ці'Я українського жі ноцтва на еміграції, 2) веден ня широкої виховно-освітньої праці, беручи за вихідну точ ку збереження національної (Продовження на Стороні 8-ій) До „Союзу Українок у Парижі. Перший Зїзд Українського З о*рганіз-о ва но г о Жіноцтва на емітраіуії, що відбувся 15 і 16 грз'дня 1945. в Авгсбургу з ра дістю зустрів Вашу делегатку і- прийняв Ваш дружній при віт. Покладаємо надюі, 'що запо чаткована Ваша робота дасть великі успіхи кори сти для нашого народу. Ваша праця є до каз о м не в и*ч е рп ан о ї єн е р гії українського жіноцтва і його непереможної жйттєвости. Ми. радо поможемо Вам нашими радами, інструкціями й мате- ріялами та бажаємо в будуч- чині піддержувати постійні звязки. Спільним трудом здобудемо кращу долю. За Обеднандя Українських Жінок на еміграції: (45 підписів) „Українським патріотом бути, То не досить иа порозі хати, Як ніхто того не. чує Ук р аїн с ь к у п і с он ь к у співати”. Богдан Лепкий*
Page load link
Go to Top
