Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ПРИВІТ ВІД СОЮЗУ УКРАЇНОК ЕВРОПИ Чудними дорогами дійшов цей вельми ’'•цінний листок до Централі С^А. Хоч спі знився він иа конвенцію, то поспів ще в % час щоб подати його *в цім числі *’На- шого Життя”. (Ред.) Фельдкірх (Австрія) <> 25. 11. 1945. *ДХ> Хвальної Конвенції Союзу Українок Америки. л Дорогі Сестри! В .урочисті дн]і 20-літнього Ю-відею Союзу Українок Аме рики ми єднаємося духом з Вами, Дорогі Сестри, та пере силаємо усім Шановним Деле гаткам, зібраним* т Конвен ції заслуженого^ Товариства СУА, найщирійший привіт та •гарячі почування .сестриної любови, привязання і вдячно- сти. Святкуєте Ви свій Ювілей, Доро/гі Сестри,- у йайтрздічній- ший момент української істо рії, -коли вся наша Мати-Укра- їна, як вона довга і широка, стогне під червоним терором, а сотіні тисяч її найкращих до чок і -сині-в мусіли кинути Рід- чний Край та йти на скиталь- щину. І не з Рідної Землі линуть до Вас сьогодні наші думки і по бажання, не з чепурних україн ських хат, випещених серцем і руками української жінки. А несуться вони до Вас з нуж денних бараків., з холодних, ті сних кватйр у зруйнованих вій ною, негостинних чужих кра їнах, куди ззріала нас тяжка доля. За нами згарища і руїна, море слез і крови, страхіття, яких ще. не переживало люд ство. З'а нами жорстокі пере слідування диктаторськими ре жимами, втеча з Рідного Кра їв, невільнича праця в Німеч чині, злидні і страждання В наших серцях невтишима туга за Батьківщиною, біль за тим усім, що ми втратили, не спокій за рідних і друзів, -які там залишилися, журба за за- втрІншій день А проте, хоч прибиті гсргм, ми, українські жінки, не пада ємо духом, не опускаємо рук ,і не схиляємо чола. Ми свідомі вел и к ої відп о в ідально сти, -яка тяжить -сьогодні на нас. Ми знаємо, що українська емігра ція могтиме перетривати цю лиху годину тільки тоді; коли ми, жінки, -будемо сто'яти на висоті свого завдання. Ми -зда ємо -собі справу, що дзигнути світ з морального і матеріяль- ного хаосу та збудувати на румовищах новий лад і право порядок можна тільки при ак тивній жертв енн ій с піів п р аці свідомої громадянки. У Ваші ювілейні дні ми не можемо, на жаль, обдарувати Вас жадним гостинцем. Як о- динокий дарунок подаємо Вам вістку, про яку ми певі, що вена зустріне радісний відзиз у Ваших серцях. Наша дорога організація, Согсз ./Українок, знищена на Рідній Землі, від- роджіується оце до нового жит тя на еміграції. Ворог .зруйну вав наші організаційні і мате ріальні надбання, але івіін !не міг в-ирвати з нашйх душ ідей, яким -служив Союз Укранок на Різній Землі та які просвічу ють нам у нашій праці на чу- жні. Ці ідеї чинять з нас, без домних і беззахйстних, часто голодних і обідраних вигна нок, горді доньки великого на(роду, в яікого невмірущі си ли і світлу майбутність ми не- ЇЇОХЙТНО віримо. Нашу відновлену організа цію ми назвали 'Союзом Укра- їноік Европи (у скороченні СУЕ), щоб підкреслити самою вже -ціьзвою єдніість з Вами, Дорогі' Сестри, єдність україн ського зорганізованого жїно - цтва, деб воно не жило. Союз Українок Европи вважає себе продовженням довоєнного Со- юізу Українк Західної України та спадкоємцем ідей українсь кого жіночого руху. Як одне з головних черго вих завдань ми поставили со бі відно.вити в порозумінні з Союзом Українок Америки^ і Союзом Українок Канади Сві товий СокУз іУ^раі}нок:г. 'який по ® ийєи обєднати все україн ське зорганізоване жіноцтво поза межамй Батьківщини. Бо тісний звязо(К між новими емі грантами та американськими і каваДійськйМй українками по трібний сьогодні більше ніж колинебудь раніше. Треба нам ламати духові кордони, витворені різними обставина ми нашого життя. Треба у щи рій дружбі шукати розради і спонук до праці. Треба обмі нюватися досвідами, помагати одні одним, щоб успішно слу жити Нан-і опальній Справі. Не будемо перед Вами скри вити, що в нашій організацій ній праці ми натрапляємо иа великі труднощі. Війна розки нула колишній ж-іночий актив у рі'зні сторони світу, у різні закутими Европи. Помалу від шукуємо давні провідні діяч ки,- навязуємо між.собою кон такт, підраховуємо свої сили. Зробити це у відносинах, що панують у сучасну пору в Се редній Европі — річ не легка. Візьмім під ув.агу, що від.дов- гих-довгих місяців живемо без пошти, без телефонів, без 'Пре си, -з дуже обмеженою свобо дою рухів. Додайте до цього брак масеріяльних засобів на організаційну роботу. Візьміть ще під увагу жахливі умовини нашого особистого життя, де майже вся енергія людини йде на -боротьбу з голодом і холо дом, а'злободенні туртури аб сорбують більшість дня. Та не дивлячись на 'неспри ятливі умовини повоєнного . часу, всім перешкодам і про тивникам жіночого руху напе рекір, відбувся в днях ЗО. вере сня й 1. жовтня 1945. Україн ський ЖІНОЧИЙ ЗЇЗД, ЯКИЙ ПО- клав -підвалинй під Союз У- країнок Европи, ухваливши його правні основи. Союзи У- країнок діють уже в усіх трьох окупаційних зонах (в амери канській, в англійській і фран цузькій) Середньої Европи. Повстав уже Союз Українок у Парижі, твориться Сою'з Укра їно к у Римі. Дасть Бог, не бу де незабаром ніодного біль шого скупчення української еміграції деб не було -нашої ор ганізації. Ми певні, що в дих наших зусиллях Ви не відмовите нам своєї підтримки, Дорогі Се стри. У вдячній памяті ми за ховуємо Ваше привязання до Матірного Товариства Союзу Українок, Яікого стільки, дока зів Ви нам давали в минулому, коли ще працювали на Рідній Землі; 1 ми (Знаємо, що Ваші теплі почування до нас, Ваша солідарність з нами в добрій і злій долі, не змінилися й сьо годні. Ми вичитали це на кож ній сторінці і мало не в кож ній -стрічці Вашого прекрас ного .журналу „Наше Життя”, якого одне число (за жовтень 1945.) щасливим випадком по- , пало у наші руки; Як же ми ■радіємо зростом (Ваших сил, ; як гордимося Вашими досяг неннями, як кріпить і підба дьорює нас свідомість, що там. за океаном, діє сестрина жіно- ; ча організація,' така близька нам методами і змістом праці, • практичними завданнями і про відними ідеями. Прийміть за це найщирішу подяку. А осо бливо ми дякуємо Вам за Ва- шу щедру жертвеннисть на фонд до п о мо ги у кр аїнським збітцям, за Ваші заходи перед американськими владами в на- • шій обороні, за всі Ваші бла городні зусилляі зменшити го ре нещасних ^скитальців. Спа- •*сибіг Вам за й-се. У новому 20-літті Вашої діяльности ми бажаємо Вам; від щирої душі найкращих у-^ епіхів, "блискучих осягі.в! Не хай Союз Українок Америки стане передовою організацією українсько-американс ь к о г о громадянства і гордощами всього українського жіноцтва! Нехай живе Союз Українок Америки! Нехай живе Світовий Союз Українок! Нехай живе Український На рід! За Комітет Звязку діючих в Европі Союзів Українок: Мілина Рудницька, голова. І^ина Руснак, секретарка. НОВИНИ З ЕВРОПИ (Продовження л] сторони 3-ої) граційній роботі. У ви-сліаі ди- скусї всі приявні прийшли до одно-згідного висновку, що нестійні умови життя вимага ють в першу чергу наполегли вої праці а не витрати часу на н еп о трібн е по літ и к а»нст в о. Са ме у пр‘аці жінки -пізнають се бе взаїмно й праця дає змо гу затерти всілякі розбіжно- сти, політичного, соціяльного чи територільного хар актеру. Не сміють ділити нас кордони, що темною плямою лягли на п сих і ці у к р а їн ь к о ї с ус піл ьно - •сти. Наш клич: немає наддніп- рянця, галичанина, чи буко винця — є тільки українець! П. Білен&каРак відчитала правильник, що з малими по правками був принятий ОДНО ГОЛОСНО; Тоді — це було вже другого днЯ' нарад, після Служби Бо жої — ЗїзД приступив дб ви бору Управи О-бєдна.ння Укра їнських Жінок на Еміграції. 'Більшістю голосів вибрано таку Управу: Голова: п* Пав- ликовська, заст. гол. п. Біля- кова і п. Чехівська та дальші члени Управи тій.- Рак, Нагір на, (Буревіій, Шпакііівська, Це- левич* Ґар»децьі£а* Д^вченко, Попова і Кордуба. U. Шп аківська подала про ект найближчої праці. Над ці єю справою вивязалася жива дискусія* яку можна4зібрати в таких словах: І) Організація й активіза.ці'Я українського жі ноцтва на еміграції, 2) веден ня широкої виховно-освітньої праці, беручи за вихідну точ ку збереження національної (Продовження на Стороні 8-ій) До „Союзу Українок у Парижі. Перший Зїзд Українського З о*рганіз-о ва но г о Жіноцтва на емітраіуії, що відбувся 15 і 16 грз'дня 1945. в Авгсбургу з ра дістю зустрів Вашу делегатку і- прийняв Ваш дружній при віт. Покладаємо надюі, 'що запо чаткована Ваша робота дасть великі успіхи кори сти для нашого народу. Ваша праця є до каз о м не в и*ч е рп ан о ї єн е р гії українського жіноцтва і його непереможної жйттєвости. Ми. радо поможемо Вам нашими радами, інструкціями й мате- ріялами та бажаємо в будуч- чині піддержувати постійні звязки. Спільним трудом здобудемо кращу долю. За Обеднандя Українських Жінок на еміграції: (45 підписів) „Українським патріотом бути, То не досить иа порозі хати, Як ніхто того не. чує Ук р аїн с ь к у п і с он ь к у співати”. Богдан Лепкий*
Page load link
Go to Top
