Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
В 75 РОКОВИНИ її НАРОДЖЕННЯ * 26 лютсмгб* 187Т IB'серііїні ІЦ. 'р. сповниться 33 роки від смерти Лесі Українки. Л- того часу вийшло вже кіль ка присвячених їй' 'біографіч них та критичних праць, — але &се ще не втратила сеого зна чення и по давньому слушною зостається та загальна харак теристика, .її твоірчости, яку зложив- 'Професор Михайло Прушевський иа жалібних збо рах Київського Наукового То- , вариства, в осені 1913 p.: “Леся Українка почала рано. •Рерщі 10-15, літ поставили її в яередні ряди сучасної поезії, о- стан'ке ж нятиріччя її творчо- сти — усе було, немов якийсь' титанічний хід по велитенських усхудах,.жер.ушЄ»и;х ЛЮ 1 Л 1 Ською «еГгсю., Де кожний крок, кож ний твір ..о'З'йачаїв нову стадію, накривав перед, очима нашого- громадянства все ноіві перспек тиви мислі, все нові обрії об разів. гГ-лиЗоко національна в своїй основі, ВСІМ ЗМІСТОМ СВОЇМ звя- .т:а нарозривно з життям сво го -народу, з иереживаннтш Іга; ІІСЇ людини в теперішню до бу, ця- творчість переводила їх зса грунт вічних вселюдських згаагань, уяігняла а.їх світлі, й ійвязутиа з одвічними пережи ла .ч-іяіми люїдсшоет и. Наше г.рі'мадякств '0 не встигало іти :;а цим захоплюючим, бурним пото'ксім натхнення, цеію блис кучою панорамою образів, що рсзверталййя перед ним; цей «исокий рівень ідей, на який «eSS творчість .ЛОК-ІЙНОЇ; був нейричайний для .його ширших кругів. Омерть перервала цю путь у вселюдські 'просто р и "' От ® основнім зарисі майже # 5 се що можна сказати про • творчість й- літературну долю Jfeci Україніки. іПеред наїми. людина, що сво їм народженням іп о ставлена бу ла в осередку українського життя, але ввесь овій вік му- сіла перебути поза межами краю, -по>- закордонних купеле- вих місцях. Думкою привязана до свого громадянства, його радощів і болів, вона мусіла їОіркатися їх © “загальному ви- т я0т переносячи їх на грунт далеких країн І 'пережитих е- мох. “Поетка незвичайного' у «ж-рс темпераменту, — захоплю вала читача далеко менше ніж менші письменники” і скаржи лась часом на “'мовчання- в пе чаті”, 'потішаючи себе тільки ТИМ,' (ЩО- “'ПОДІЛЯ€ Ц'Ю ДОЛЮ’ З . ШеВ'ЧеНіКО'М’’ Л е с 'я Уїкір-іа їя к а е лі^е-' 4 >атурний псевдо'Н'ім Ляіриси ifo- : *еач, їі 0 і 3 іруже«ніі ‘Квітки1. <Батьк 6 її, відомий :в свої ча си український діяч, Петро Ко сач був - небагатим поміщиком на 'Волині. Мати Лесі Українки — Ольга з Драігоманових Ко сач ширше знана під псевдоні мом Олени Пчілки, з не ослаб ленню енергією служила укра- їнськоміу письменству: перекла дала повісті, -видавала, двотиж невик “Рідний Край” і іпрй ньому журйал для дітей “Мо лоду Україну”, боролася за чи стоту літературної мови, від кривала й підтримувала “моло ді таланти” У власній сімї ви ховання дітей взяла Олена Пчілка в свої"рукй"і, всупереч звичаям великої більшості то дішніх “українофільських” ро дин, повела йоіго цілком по у- країнськи. Під впливом матері у великій мірі зформралася й літерв%рК’а-~ 4 Й ва ЛесҐУкраїн- ки. іНе менчим від матірнього був вплив; дядька її Михайла Драгоманова, шо жив у Болга рії. Родинні перекази й спога ди, ознайомлення з книжками та раннє листування її з дядь ком, мусіли значно ' цей вплив оживити й поглибити. Драго- манів писав Лесі про галицькі віїдносини, свої наукові та пуб- лі'цйстичні плани, рекомендував нові книжкй, з історії культури, -просив перекладі® ;® біблії та новочасни'х поетів. Лесі було 24 роки, коли вона відвідала його в Софії. “Леся вчилася пильно, працюючи над тими речами, які їй вказував дядько, ловлячи відгуки йоіго' палкої душі”. Л: Старицька-Черняхів- ська каже дальше, “пробування '•у Драгомавова ще зміїцнило .Лесину освіту й поширило її світогляд. Зоб овявана дядько- ви багатьма поглядами й розу мовими своїми інтересами, під тримуючи в собі культ його думки, — про те на певну розумову самостій ність і садна: зробила з його ка- уки всі потрібні їй висновки-. Дитячі роки та лідлітства по- етки під вгливом: матері та дядька, ніжна імраса волинсько го села, Волинське Полісся, що ожило потім у “Лісовій пі сні”; пильне й уважне читання, поїздки до Києва й підтриму вання звязкіїв з українським життям, — все те втягає Ле сю вчасно в настрої й життя дорослих. Ще підлітком, — вона .вже знає njpo недержавні народи, про національні; відродження, співчуває націям що не витри мали життєвої боротьби, і .в га рячій суперечці уміє часом •знайти аргументи проти това риша®, вихованців російської ніколи. З найзелеиіших літ во на свідомий член українського громадянства. Перші вірші написала Леся Українка, коли їй було всього 12-13 років. Написала вона їх під великим вражінням: її тіт ку, сестру батька, засилали на Сибір, — і ось перший вірш Лес-ин; “Ні волі, ні долі у мене нема — Лишилася тільки надія сама”. Перші спроби початку- ючої поетки знаходять гаряче підтримання з боку матері. Мріючи про дочку, як про ви датну українську літератку, О- лена Пчілка пильно стежить за кожним її кроком, виправляє їй мову, вирівнює ритм і сама посилає ці твори до галицько го' видання “Зоря”, в 1884 р. їй же належить і лрибрання і- мени, яким ті перші друковані твори підписані. І т-аїк Ляриса .Косач ввійшла до історії укра їнської літератури під своїм раннім, дитячим псевдонімом Лесі Українки. іВже дитиною Леся справляла вражіиня хворобливе. Недуга виявилася пізніше, на М -12 ро ці, і впала зразу на руку; по* тім вона перейшла на ногу, і тим засудила її на нерухомість, на постійне ліжко, на відокре млене життя далеко від сімі й краю. Тільки виїзди до купелевих та кліматичних місць давали. їй полемшу. Тоді Леся верталася до Київа щоб працювати в лі тературних гуртках, Літератур- но-артистичін'ому товаристві. ГЙсля операції в Берліні тубер- кулюзаі перекинулася на легені, й тоді вона лікувалася в Карпа- таїх, в Італії, на Кавказі. Леся верталася до Київа тільки на зиму 1906-6 та 1907. 'Нетрущно сказати, як це му ченицьке життя по курортах та кліматичних стаціях, гнітило її й знесилювало. Вона казала не- раз, що не має вже сили біль ше жити цим життям араиже- рейної рослини, відірваної від рідного 'грунту, а мусіла жити, й живучи там, далеко^ від сво го краю, думкою лишалася в нім”, пише Старицьїка-Черня- хівська у своїх спогадах. До дати до цього, що кожну свою думку можна було виповісти в якомусь творі, тільки величез ним напруженням волі переміг- ши підвищену температуру та фізичні болі, — і' ми матимем змогу зважити Те героїчне все- таки, що ним 'починається най краща з “невільничих пісень”. “І все таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний враю...” Виношена й утворена ® цих обставинах лірика, природня, як «рик болю й туги, непри- крашений, непідроблений го лос серця, по суті є щось біль ше, ніж звичайна “лірична по езія”, є те, що хорошим словом називалося колись “людський документ”. іКоли життя Лесине до 1907 р. видавалося їй чіасом “крива вим змаганням” то її доживан ня опісля було таким ненастан но, без перерви й відпочинку. Змагання йшло тепер межи творчістю, що дійшла свого зеніту, найбільшої своєї дозрі- л-ости, і хворобою що саме в цих роках прибрала найтяж чих форм. Туберкульоза перейшла на .внутрішні органи, і. Леся може жити тільки лід полудневим сонцем Ялти, Кутаїїс, лише піс ків й повітря Бгипту. •На ці роки рвучої боротьби .зі смертю припадають найбіль ші’ твори Лесі Українки: “Ка мінний господар”, “Лісова піс ня”, “Ізольда Білорука”, “Сдер- жима”, “Бозмоіва”, “Бояриня”, “Руфіїн і Прісцілла”, “В лущі”, “Адвокат Мартіян”, “Оргія”. Але хто тоді міг гадати пе речитуючи “Камінного Госпо- даря”, “Адвоката Мартіяна” а- бо “Оргію”, що' це останні да ри ніадломаною', на близьку смерть ро'ко'ван.оіго хисту? А однак це не минуче наста ло. Невдовзі після останньої подорожі до Єгипту та громад ського вітання в Київі, Леся У- країнка померла на Кавказі в Сурамі, 1 - серпня, 1913 року. Через' тиждень її тлінні ос танки поховано в Київі, нг Байковому кладовищі. Зосталися тільки хвилюючі спомини друзів і рідних та ї тривожні, життєві й сильн; твори. М. 3. ПЕРЕПЛАТИ ПРИСЛАЛИ В СІЧНІ 1946 Анна Бодак, Брукдин 44 ' Марія Марте і.вич, Н ю Йорк 24 Антонія Кульчидька, Филаделфія 15 Марія Колісник, Вунсакет __________ 15 Анастазія- Зепко, Акрон 14 Анна Чорній, Болтімор 11 Анна Брудна, Шнкаго 9 Анасі. Королишин, Дітройт 9 Марія Будзяк, Зіенчестер 7 Емілія Слободзян, Филаделфія 6 Марія Баско, Гемтремк 6 Юлія Шустакевич, Дітройт 6 Олена Журибіда, Филаделфія 4 Клявдія Олесвицька, Ню Йорк ______ 4 Ева Дудяк, Ґрейт Медове З Ангела Рій, Шямі, Фла. З Марія Боднар, Олифант 2 Стефанія Ковбаснюк, Ню Йорк 2 о. Ф. Галицький, Шикаю 2 По одній передплаті прислали: Каї, Шпак, Фініксвіл; Н. Федак, Маямі, Фла.; Марія Бабяк, Филаделфія; Емілія Боїей, Филаделфія; Анастааія Лежів, Канада; М. Тарас, Дітройт; Анаст. Чадрансш Брукдин; Жін. Тол., Канада; Стефанії Чапельська, Едизабет; Анна Гнатюк, 2 лизабет; Ольга Семенюк, Канада; Ан| Годяк, Тарвана, Кал.; Анна Паґут, Bpj клин; Марія Ленчук, Ню Йорк. ЗАГАДКА —-В чому проявляються св домість й громадянське вир< блення жінки? •ок -BL'utradsu є З'влкігвє зн иго» ойі ‘Хкої a ajAdffou ‘„ кхіи ; зтвн" зииоовь aX.hwuVad1; вноя оїпі ‘Ак.оо. a amdauojj Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
