Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ОЛЬГА БАСАРАБОВА Ольїга з Левиїцьїких Басарабова записала своє імя у виз вольній боротьбі України як геройка й мучениця, бо во«а івика- з'ала велике, завзяття у найчюрніших годинах життя, коли люди ломляться і опадуть, а прийняла. найжахлиівіші муки й. терпіння, не піддаючись ворогові до самої омерти. З того часу минає вже 22 роки. І як в попередніх роках так ,і; сьогодні Українки й Українці по всьсщу світу де лише € сво бода слова, вшановують її память, її геройську 'посвяту життя, її славне ,імя. Уліадіжуемо іпоіминкові свята<, й згадуємо як це в 1924 році Ольга Басарабова, з дитинства сирота, і .вдова в молодому ві ці, сама славна Союзянма, бо заслужилася своїм трудом для Со юзу Українок в Галичині, померла в тюрмі у Львові у 33-тіім ро ці життя від польських тортур. Славимо її сміливість, завзяття* тверду силу волі й (Правдивий український' патріотизм, - і маже мо — йдім її слідами, будьмо такимиж патріотками як була воиа. І тут нам пригадуються'слова. Абраігама Линколна на цвин-~ тарі на крівавім полі бою> в Ґеттисбурґу, в Пежилванії. Він то ді, 19 листопада 1863 в коротенькій промові сказав:' “Ми прий шли сюди посвятити чавтину цього' поля бою як національний цвинтар,.‘для тих іщо віддали своє життя щоб наїці^ жила. ТІ в ширшім розумінні ми не можемо його посвятити, бо ;це висе вчи нили хоробрі наші сини, поляглі й живі, що- тут" боролися. Од наче ми живучі, повинні посвятити себе для- завдання, за яке во ни боролись, .а власне постановити що наші сини не полягли да ремне, але що нація народитися наново-,. й що влада народу, че рез народ, і для народу не згине з цеї землі” Так, ми «шануємо найкраще славну память = Ольги Васара-- бОВОЇ, заслуженої СОЮЗНИКИ, КОЛИ ПОСВ’ЯІТИМО себе для тієї вели кої місії що за неї вона терпіла й віддаліа життя. Правда, ми робимо це словами 1 на поминках і святах. Але зробім же це й ділами, до кінця життя нашого. Кілько то у нас буває нарікань що вже забагато праці й жертв. Одначе коли ми, дійсно* посвятимо себе, ділами, не ска жемо що. забагато працюємо й жертвуємо, але що замало. Осо бливо замало^ ще у «ас організованого життя, бо лише таке життя дасть бажані висліди. Ще мало-нае ,організованих, і ще мало нас ирацівадть з дійснок*посвятою; Тому від сьогодні П'остановш собі служити цій ідеї за яку дала своє життя Ольга Басарабова.^.Зорганізованими лавами, без жрікан%* 6 ез мвяління, даймо свій- •«вві -.pjaKifr ft' • своє иа службу народові, який тепер «арається тяжко по всьому широкому світі. Постановім і ділом докажім, що- Ольга Басарабова терпіла і віддала-життя>не* дар%з*не, але що- з труду # иеевяти всіх Укра їнок і Українців,. Україна народиться наново, й влада народу у- кр’аїнського не згине з цеї зецт. Л—ка. Подаєм© до відома, що па>ні Клявдія Одесдицька зрезиг- нувала як редакторка “Нашого Життя”, 1 з числом нашого ор гану за січень, 1946, перестала його редагувати. Число за лютень зредагувала Олена Лотоцька. Від березня ц. р. “Наше Життя” редагуватиме Редакційна Колегія. Українські дописи, статті^ передплати й оголошення проси лю посилати на адресу: ’‘Our Life,” 8СС North Sth $tr. Pb lelpfata 23, Pa., U.S.A. НОВИНИ З ЕВРШІИ (Власна кореспонденція “Нашого Життя”) ПЕРШИЙ ЗЇЗД УКРАЇНСЬ КИХ ЖІНОК НА ІМІГРАЦІЇ” Загальне бажання під сьоіго- днішіну пору — сконсолідува ти всі наші сили на еміграції, знайшло теж зрозуміння в у- кра міського жіноцтва. Виявом цього був, якраз Перший З'їзд Обеднання Укра їнських Жінок на еміграції, у ■якому взяло участь 47 уман- датованіих делегаток, що за- сггупали 26 Жіночих Відділів Обеднання та 4 інших-жіночих організацій Марійська Дру жина, Секція Студенток, Жін ки з Ліґи Оолітвязнів та Союз Українок. Зокрема на зїзді бу ли теж приявні запрошені го сті — жінки й чоловіки. Таке ■велике число делегаток, мимо величезних труднощів, і пере пон технічного характеру.—- Наради, що трівалй повних два дні 15-16 грудня 1945 р відбулися в гарно зорганізо ваному таборі УНРРА в Авґс- бурзі. Перший Установчий Зїзд ■поставив собі завданням ство рити організацію всього у- крашського жіноцтва на емі грації як автономної секції. Центрального- • Допомогового. Комітету при Центральному Представництві Української Е- міграції, на засадах якнайтісні шої співпраці з існуючими вже загальногромадськвми устано вами та перш за вс е з Упра вами Таборів (де звичайно мають приміщення ЖінгіЧІ Від діли та їх робітні) т Я Коміте тами (яких вони є автоном> ними секціями). Українське жіноцтво в осо бах своїх делегаток виявило на Зїзді свою повну національ но-громадську виробленість та зрілість. Загальною волею З'їз ду було обєднати всі,,жіночі сили при Ц. П. У. Е і вести нрацю для добра українського народу. Зїзд розпочався дня 15 груд ня в суботу словом голови I- ніціятивного Гуртка Ц. Павди,- ковської. іВ коротких;словах зясувала вона висліди дотепе рішньої праці та труднощі, з якими зустрічалися ініціятор- ки. З черги відчитано цілий ряд привітів від: Найвищих До стойників обох українських Церков на терені Німеччини, ■від, Українських Комітетів усіх зон, Управ таборів, Студент ських Громад, Ліґи Українсь ких П олітвязніе / та інших у- країнських організацій, як ви яв живого зацікавлення жіно чою працею. Бурею оплесків зустрічали учасниці Зївду де легатку Головної Управи „Со юзу'Українок у Франції” п. Лі- ду Укарму, яка особисто при вітала Зїзд, заявляючи від і- меиі свого товариства цілко виту ідеологічну єдність, го-. товість тісної співпраці та під порядкування постановам З'ї зду. П. Івченко намітила плян праці Зїзду, після чого вибра но дві комісії 1 ) для вигото влення протесту в справі на сильного вивозу українських скитальців і 2 ) для виготов лення резолюцій Зїзду. { Реферат п. Целевич п. н. „Наші завдання під сучасну пору”, незвичайно' старанно о- праньований, не тільки дав картину повоєнної дійсності, в які;Й найшлася .українська жінка, але також дав. напрямні дальшої праці та засобів бо ротьби у ..важких, невідрадних еміграційних умовах. £лоВа бесідниці, висловлені' гарною, поетичною мовою додали віри в майбутнє усім прйявним. Зо крема дуже' мйле вражіння зробили думки ‘авторки про затертя територіяльнйх, віро- ісповідних та партійних різниць серед українців. Пірелегентка закікчила словами: БГЛепкого: „Має беріг кожне море, а но бурі йде погода” . . . “Хто бор- бу веде — п<тооре!”.' 'На дальшу програму Зїзду зложилися звіти делегаток по одиноких відділів. У . дискусії над звітами делегатки мали змогу . познайомитися -з досяг неннями та методикою праці а також хибами, завваженими в практиці, обмідщ-ися досвідом,., здобутим в довголітній праці в (Краю, будьто в. новій емі-. (Пдедойжвншгзд Стврові 7-Ф) а англійські до редакторки англійської частини нашого часопи су. Адресувати: Miss Mildred Milanowiez, 151 Hopkins Ave., Jersey City 6, N. J. Український Дотюмиговий Комітет повідомляє, що нова посилка одежі для скитальців в Е®ропі ■відійшла 17 січняі Вис лано 14-5 бейл'іь ещеяаі, одну паку футер та 9 пак обуви. Попере- дна посилка одежі {тому місяць) до Белгії й Німеччини.вже ро зділена між наших екитіальдів. Збірка одеисі ще не евшчена. Відділи СУА повинні заняггиіся висилкою до Ню Йорку тієї одежі що вже призбирана в народ нії домах чи цершших еаяях. Ха!й: кожна Соювянюа посвятить мілька годш тижнева', щоб itil речі якнайекорше вислати до го ловного окладу в Ню Йорку.
Page load link
Go to Top
