Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ОЛЬГА БАСАРАБОВА Ольїга з Левиїцьїких Басарабова записала своє імя у виз вольній боротьбі України як геройка й мучениця, бо во«а івика- з'ала велике, завзяття у найчюрніших годинах життя, коли люди ломляться і опадуть, а прийняла. найжахлиівіші муки й. терпіння, не піддаючись ворогові до самої омерти. З того часу минає вже 22 роки. І як в попередніх роках так ,і; сьогодні Українки й Українці по всьсщу світу де лише € сво бода слова, вшановують її память, її геройську 'посвяту життя, її славне ,імя. Уліадіжуемо іпоіминкові свята<, й згадуємо як це в 1924 році Ольга Басарабова, з дитинства сирота, і .вдова в молодому ві ці, сама славна Союзянма, бо заслужилася своїм трудом для Со юзу Українок в Галичині, померла в тюрмі у Львові у 33-тіім ро ці життя від польських тортур. Славимо її сміливість, завзяття* тверду силу волі й (Правдивий український' патріотизм, - і маже мо — йдім її слідами, будьмо такимиж патріотками як була воиа. І тут нам пригадуються'слова. Абраігама Линколна на цвин-~ тарі на крівавім полі бою> в Ґеттисбурґу, в Пежилванії. Він то ді, 19 листопада 1863 в коротенькій промові сказав:' “Ми прий шли сюди посвятити чавтину цього' поля бою як національний цвинтар,.‘для тих іщо віддали своє життя щоб наїці^ жила. ТІ в ширшім розумінні ми не можемо його посвятити, бо ;це висе вчи нили хоробрі наші сини, поляглі й живі, що- тут" боролися. Од наче ми живучі, повинні посвятити себе для- завдання, за яке во ни боролись, .а власне постановити що наші сини не полягли да ремне, але що нація народитися наново-,. й що влада народу, че рез народ, і для народу не згине з цеї землі” Так, ми «шануємо найкраще славну память = Ольги Васара-- бОВОЇ, заслуженої СОЮЗНИКИ, КОЛИ ПОСВ’ЯІТИМО себе для тієї вели кої місії що за неї вона терпіла й віддаліа життя. Правда, ми робимо це словами 1 на поминках і святах. Але зробім же це й ділами, до кінця життя нашого. Кілько то у нас буває нарікань що вже забагато праці й жертв. Одначе коли ми, дійсно* посвятимо себе, ділами, не ска жемо що. забагато працюємо й жертвуємо, але що замало. Осо бливо замало^ ще у «ас організованого життя, бо лише таке життя дасть бажані висліди. Ще мало-нае ,організованих, і ще мало нас ирацівадть з дійснок*посвятою; Тому від сьогодні П'остановш собі служити цій ідеї за яку дала своє життя Ольга Басарабова.^.Зорганізованими лавами, без жрікан%* 6 ез мвяління, даймо свій- •«вві -.pjaKifr ft' • своє иа службу народові, який тепер «арається тяжко по всьому широкому світі. Постановім і ділом докажім, що- Ольга Басарабова терпіла і віддала-життя>не* дар%з*не, але що- з труду # иеевяти всіх Укра їнок і Українців,. Україна народиться наново, й влада народу у- кр’аїнського не згине з цеї зецт. Л—ка. Подаєм© до відома, що па>ні Клявдія Одесдицька зрезиг- нувала як редакторка “Нашого Життя”, 1 з числом нашого ор гану за січень, 1946, перестала його редагувати. Число за лютень зредагувала Олена Лотоцька. Від березня ц. р. “Наше Життя” редагуватиме Редакційна Колегія. Українські дописи, статті^ передплати й оголошення проси лю посилати на адресу: ’‘Our Life,” 8СС North Sth $tr. Pb lelpfata 23, Pa., U.S.A. НОВИНИ З ЕВРШІИ (Власна кореспонденція “Нашого Життя”) ПЕРШИЙ ЗЇЗД УКРАЇНСЬ КИХ ЖІНОК НА ІМІГРАЦІЇ” Загальне бажання під сьоіго- днішіну пору — сконсолідува ти всі наші сили на еміграції, знайшло теж зрозуміння в у- кра міського жіноцтва. Виявом цього був, якраз Перший З'їзд Обеднання Укра їнських Жінок на еміграції, у ■якому взяло участь 47 уман- датованіих делегаток, що за- сггупали 26 Жіночих Відділів Обеднання та 4 інших-жіночих організацій Марійська Дру жина, Секція Студенток, Жін ки з Ліґи Оолітвязнів та Союз Українок. Зокрема на зїзді бу ли теж приявні запрошені го сті — жінки й чоловіки. Таке ■велике число делегаток, мимо величезних труднощів, і пере пон технічного характеру.—- Наради, що трівалй повних два дні 15-16 грудня 1945 р відбулися в гарно зорганізо ваному таборі УНРРА в Авґс- бурзі. Перший Установчий Зїзд ■поставив собі завданням ство рити організацію всього у- крашського жіноцтва на емі грації як автономної секції. Центрального- • Допомогового. Комітету при Центральному Представництві Української Е- міграції, на засадах якнайтісні шої співпраці з існуючими вже загальногромадськвми устано вами та перш за вс е з Упра вами Таборів (де звичайно мають приміщення ЖінгіЧІ Від діли та їх робітні) т Я Коміте тами (яких вони є автоном> ними секціями). Українське жіноцтво в осо бах своїх делегаток виявило на Зїзді свою повну національ но-громадську виробленість та зрілість. Загальною волею З'їз ду було обєднати всі,,жіночі сили при Ц. П. У. Е і вести нрацю для добра українського народу. Зїзд розпочався дня 15 груд ня в суботу словом голови I- ніціятивного Гуртка Ц. Павди,- ковської. іВ коротких;словах зясувала вона висліди дотепе рішньої праці та труднощі, з якими зустрічалися ініціятор- ки. З черги відчитано цілий ряд привітів від: Найвищих До стойників обох українських Церков на терені Німеччини, ■від, Українських Комітетів усіх зон, Управ таборів, Студент ських Громад, Ліґи Українсь ких П олітвязніе / та інших у- країнських організацій, як ви яв живого зацікавлення жіно чою працею. Бурею оплесків зустрічали учасниці Зївду де легатку Головної Управи „Со юзу'Українок у Франції” п. Лі- ду Укарму, яка особисто при вітала Зїзд, заявляючи від і- меиі свого товариства цілко виту ідеологічну єдність, го-. товість тісної співпраці та під порядкування постановам З'ї зду. П. Івченко намітила плян праці Зїзду, після чого вибра но дві комісії 1 ) для вигото влення протесту в справі на сильного вивозу українських скитальців і 2 ) для виготов лення резолюцій Зїзду. { Реферат п. Целевич п. н. „Наші завдання під сучасну пору”, незвичайно' старанно о- праньований, не тільки дав картину повоєнної дійсності, в які;Й найшлася .українська жінка, але також дав. напрямні дальшої праці та засобів бо ротьби у ..важких, невідрадних еміграційних умовах. £лоВа бесідниці, висловлені' гарною, поетичною мовою додали віри в майбутнє усім прйявним. Зо крема дуже' мйле вражіння зробили думки ‘авторки про затертя територіяльнйх, віро- ісповідних та партійних різниць серед українців. Пірелегентка закікчила словами: БГЛепкого: „Має беріг кожне море, а но бурі йде погода” . . . “Хто бор- бу веде — п<тооре!”.' 'На дальшу програму Зїзду зложилися звіти делегаток по одиноких відділів. У . дискусії над звітами делегатки мали змогу . познайомитися -з досяг неннями та методикою праці а також хибами, завваженими в практиці, обмідщ-ися досвідом,., здобутим в довголітній праці в (Краю, будьто в. новій емі-. (Пдедойжвншгзд Стврові 7-Ф) а англійські до редакторки англійської частини нашого часопи су. Адресувати: Miss Mildred Milanowiez, 151 Hopkins Ave., Jersey City 6, N. J. Український Дотюмиговий Комітет повідомляє, що нова посилка одежі для скитальців в Е®ропі ■відійшла 17 січняі Вис лано 14-5 бейл'іь ещеяаі, одну паку футер та 9 пак обуви. Попере- дна посилка одежі {тому місяць) до Белгії й Німеччини.вже ро зділена між наших екитіальдів. Збірка одеисі ще не евшчена. Відділи СУА повинні заняггиіся висилкою до Ню Йорку тієї одежі що вже призбирана в народ нії домах чи цершших еаяях. Ха!й: кожна Соювянюа посвятить мілька годш тижнева', щоб itil речі якнайекорше вислати до го ловного окладу в Ню Йорку.
Page load link
Go to Top
