Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Н«> ИОРК СИТІ, н. и. Тоз, Жіноча Поміч, відділ З СУА. в Ню йорку, на місячних зборах 8 червня, ухвалило да ти з каси $200.00 на спрова- дження одної сироти з Европи. На лісту для скитальців зложи ли членки по $5.00: Анна Ан- друся'К, Текля Дяковим, Марія Гаврилович, Катерина Пнатяк; по $3.00: Пазя Свитак, Анаста- зія Хархан, Марія Павхі Текля Данилик; по $2.00; Магдали- на Слободян, Анна Поснак, Ольга Шуст, Текля «Колодій, Аняа Либа; по $1,00: Юлія Павлусевич, Катерина Крупник, Тереса Дмитрів, Марія Шевчук, Марія Баран, разом $47:00. Дня 29 червня товариство у- лгдило чайний вечір з якого прийшло $15.00. З того уділе но на школу при церкві св.'Ю- рія $5.0J, а $10.00 на скиталь ців. І так до Злуч. Ук,р, Амеїр. Допомогового Комітету у Фи- даделфії вислано $57.00. Ева Кобзар, секретарка. ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. Після .місячних зборів тов. ім. О. Баса,раб, 46 відділу СУА у Филаделфії, членки зійшлися на несподівану гостину, ула- джену деякими членками , в честь еанства Еміля. і Антоніни Кульчицьки'х, з нагоди їх 25- літнього ювілею. ■Пані Кульчицька, від кількох років секретарка 46 відділу СУА є також членк.ою секції звязків, а перед конвенцією бу ла членкою пресової секції при Головній Управі СУА. її щиру працю оцінили членки бо гро мади о зійшлися на це родинне свято п-В'а Кульчицьких. Пан Кульчи'цбкий є щирим прихильником 46 відділу й ці лої організації СУА. <При гарній забаві приявні зложили 37 дол., які розділено: На Сиротинець СС. Василянок у Филадедфії,20,дол.; на цер кву св. Николая 10 дол.; на •Наше Життя” 7 дол. Приявна членка. НІЮ ЙОРК СИТІ, Н. й. Жіноча Секція Українського Демократичного Клюбу, від. 4 СУА в >Ню Щорку, відбула пе- редвакаційиі збори, на яких намічено гілян праці в Новому сезоні, в ділянці організацій ній, льокальній і спрОвадження сиріт з Взропи. На пропозицію п. Корнат, голови Клюбу, 'Щоб зробити ще чайний вечір на якусь ціль, секретарка поставила а п-ні Бенцаль піддержала внесок, щоб дохід з того вечора дати на Пресовий Фонд „Нашого Життя", та обіцяли принести печиво. Ніа іЕ/ечерок прийшло .мало ЛЮДЄЙ, бО' дощ перешкодив, але ті, що були зібрали, між со бою $10.00 які й передано п-ні Бенцаль, щоб завезла до Цен тралі СУА. де вона вибіралась на контролю книжок. Хоч маленький це дар на та ку цінну газету як „Наше Жит тя” але Бо;г поможе нам ще нераз причинитись до так важ ної для нас ціллі. Бажаєм як найкращого розвою нашій га зеті. * Марія Ленчук, писарка Савеля Стечишин t Шануймо свою культуру МШНЕАПОЛІС, МІНН. Голос читачки Часопис “Наше Життя” який я недавно- зачала передплачу вати мені дуже подобається, і 5 ! тільки дуже жалую що вже давніше його не читала. Моя маленька заввага, а са ме, щоб в англійській частині подавати кожний раз хоч один припис української страви чи печива. Багато молодих госпо динь що не мали нагоди за ді вування навчитися варити ук раїнських страв, тепер нераз хотілиб щось прилагодити, але" £іЄ знають як. А по украївськи багато- з них таки не вміє чи тати. Зробите тим" нашим КО ЛОДНІМ господиням велику при слугу. .При нагоді посилаю 3 нові передплати на “Наше Життя”, й бажаю якнайкращого успіху. Марія Процай. ПЕРЕДПЛАТИ ПРИСЛАЛИ ПРИ КОЖНІЙ НАГОДІ ЖЕРТ- ВУИТЕ НА ПРЕСОВИЙ ФОНД За липень, 1946 Іванна Бенцаль, Бронкс, Н. Й. 8 Олена Штогрин, Филаделфія 6 Тетяна Мельничук, Джемеййа, Н. Й. 4 Анна Гнатюк," Елизабет, Н. Дж. 4 Марія Васько, Гемтремк, Міш. З Марія Процай, Міннеаполіс, Мінн. З Анастазія Біловус, Детройт, Міш. 2 Марія Прокопович, Гемтремк, Міш. 2 Анна Бойко, Филаделфія 2 Аннета Л. Кмець, Йонкерс 2 Катерина Чемерис, Филаделфія € По 1 передплаті: Марія Ясінська, Дет ройт, Анас. Рудакевич, Ірина Тарнавська, Ірина Волянська, Анна Снітинська і Со фія Василенко, Филаделфія; Марія Шев чук, Бріджпорт, Анна Каськів, Раксбери, Масс., Олена Мудрик, Анна Шарко, Сте фанія Мортон, Бруклин, Ольга Павлова, Мтерина Джорджія, Марія Ма- русевич і Е. Гришко, Ню Йорк Ситі, Ма рія Бакуменко, Бронкс, П. Кульчицька, Ьічгерст, Н. Й., Клявдія Білонь, Вунса- г.ет, Р. А., Пелягія Х<*ма, Мейпелвуд, Н. Дж., М. Тима, Честер, А. Перзан, Кліф- тон Гайте, Па. Разом 60 передплат. ШЕНТРАЛЯ ОДЕРЖАЛА Пресовий фонд Відділ 4, Ню Йорк Ситі 10ДЮ дол. Відділ 46, Филаделфія, збірка 7 дол. Катерина Дуда, Филаделфія 2 дол. Річна вкладка: Відділ 8, Бронкс 20 дол. Найбільшим чинником, що с^-ЕДнує народ це спільна куль тура. Навіть расове походжен ня не є таким важним, бо є ві домі випадки в історії, що о- дин і той самий народ поділив ся через витворення, двох ок ремих культур. (Культура це є збір всієї духо- еої творчості народу. У зміст культури входить в першій мі рі мова і займає' найважніше У .і оце, тому що мовою вся творчість ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ. Даль ше у зміст культури ВіХОДЯТЬ пі сні, народна словесність та пи сьменство1, що виявляє народ ній світогляд. Культура це. ,е також звіичаї побутові, святоч ні, спільне пережиття^ перека зи й традиції. Релігійний обряд є частиною- культури. До куль тури належать і народне мисте цтво як музика, маляр ство, будівництво, різбарство, вишивки, ткацтво, іписанки та всякі народні ручні вироби. Між тими всіма проявами культури мова стоїть на пер шім. МІСЦИ. Без МОВИ ТфККО со-< бі. уявити, народ, або його ду хову творчість. З мовою близько звязані пі сні та устна словестність. Пер ші висловлюють вражіния й на строї душевні, а то оспівують життя народу, а народна сло- вестність виявляє народну фі лософію й погляд на життя. Письменство взагалі має вели ке культурне значення, бо- по •нім судиться розвій та вартість народу. Культура надає народові пе вну якість і тим самим вона має для.нації першорядне значення. Каже Масарик, що як успіх о- диниді в життю залежить від її якости, так від культури ,і,від ЇЇ аипу та висоти залежить доля нації. 'Культура дає народові одна ковий зміст в духовім житті. Коли народ має одні й ті самі духові та естс' и:чні поняття, коли має ті самі побутові й ев'яточні звичаї, ті самі традиції і .порозумівається одною й тою самою мовою, то це вже дає народові стільки спільних при кмет, що вистарчає, щоб той народ тримався разом. Вся та спільність дає оправдання на о- креме, вільне і самостійне жит тя. Знавіці культур твердять, що українці створили собі цілком самостійну й cv оему б ід своїх сусідів культуру так на матері альному полі, як і на духово му,, та що українська культура є безпорівнання вища від етно- л ьо гічної культури1 москалів, поляків, білор сів та румунів. Вона несвідом відіграла в на шій історії р ю збереження інашої нацї. >Вс а пережила до лю і недолю та вийшла чиста: як сльоза і багата як весна. Був час, коли українська- культура ширилася в Москві, поки московщина не піднесла ся. На українській культурі Мо сква себе будувала, а двигну вшись гірку відплату україн цям за те дала. Був час, що Польща панувала над західни ми землями з перервами- че рез яких 600 літ. По мимо воро жих впливів Москви та Польщі український народ не засимі- люївався лише тому, що мав свою- власну й окрему культу ру, яка. різнилася- від культури» ворогів і чужої культури- до себе не допускала.' Для українців, наша .культу ра була найбільшим обедную- чим чинником. Та й на дальше мусимо змагати, до тбго, щоб вона, стала в нас свідомим на ціональним чинникомГМи му симо поставити справу націо нальної культури на таке ста новища, щоб ми її СВІДОМО" бе регли, своїм нащадкам переда вали і старалися нею зйтювни- ік душі молодого покШІння. Ми мусимо бути СВІДШЦ -ТОГО', що як ми самі цього не зроби мо, то душі нашого молодого покоління заповнить чужа культура, а як таке станеться, то ми в боротьбі за окреме життя пропали. Коли ми так о- свїдомимо собі справу •рідної культури, тоді не будуть стра шні вороги, які покищо над на шими зем'Лями зананували’. Ми можемо з-авсіди числити-.на те, що деб українці не знайшлися то їхня культура їх. збереже. Для своєї власної чести й по ваги ми повинні додати всіх старань, щоб продобжати свою культурну роботу в -цій ново- II р ибр ані й б атькі віщин ігС п о с о - би для плекання рідної культу ри є різні. Та. найв.ажшший з тих способів де домашнє вихо вання. Перше оточення-дитини це дім.* Перині вражіння дитина виносить з дому. ТІ перші вра^ жіння лишаються в дитини під ставою на ціле життя. Коли з ранної молодости дитина буде розвиватися на грунті рідної культури, то в пізнішім житті у такої дитини буде 'певна і трів- ка опора для цілого* народу* Тому що в цілім процесі люд ського життя дитячий вік 6 найважніший, на.дім і' на жін ку припадає та велика м.ісія плекати рідну культуру та сто яти на її сторожі. Ввесь поря док домашного життя є під на глядом жінки. Коли чоловік іде до роботи, то жінка лишаєть ся дома з дітьми. Вона має най більше нагоди виховати діти, так, щоб їх душі були запов нені українським змістом. (Дальше буде.) ПРИ ГРОМАДСЬКІЙ РОБОТІ
Page load link
Go to Top
