Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
НАШЕ Ж И ТТЯ— OUR L IFE Урядовий орган Союзу Українок Аме рики, виходить кожного місяця. іРедакція й адміністрація, 866 Hop? 7-ма вул., Филаделфія23, Па. Передплата у Злучених Державах-$1.50 річно, на пів року 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official monthly publication of the Ukrainian National Women's League of T Inc., 866 North 7th Street, 23, Pa. Subscription in the ynited States $1*50 per year — 85 cents for 6 months. Subscriptioh in Canadai $2.00 per year. Single co£y 15 cents. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under"the Act of March 3, 1879. и Ще трохи Й СІП'ОІЕїШ'ТЬіСЯ дві тисячі літ від смерті куса Хрис- та. А проте — .ЩО’ року, код» природа воскресає Дю> нового життя, Війн уїміі'рее. Рік річно від соток, тисячі літ умФрає Хрис- тое на те, щоб воскреснути у славі. На те, щоб зио>ву й знову пригадати світові, іправди «е можна задушити камяноіо (пли тою;. Н.а те, іщоб показати всім ^іасл'ііпленим і недовіркам .неличе- Зіну, незбапнуту силу любови й самопосвяти. І хоч ми очима душі бачимо Христа як несе свгй ✓важкий хрест ,на Голіготу, хоч і уявляємо^ собі' те світло' що' засяло коло гробу колій В ін в о сюрес, тої проте — це тільки симаолічна ^мерть. Ніаїш “.Божий Гріб'”ч і радіїсне “Христоїс Воіскрес” цеж сим воли любови, найвищої любови й правди. Тому наші христіянські обювязіки в цей «аіпраівду Великий День, не кінчаються на радіснім 'привітанні Христа в церкві й на йоісвячеінні! паски. Далеко ще не на цім повинні скінчитися вони. Ми повинні, разом з посвяченими плодами землі1 прийняти у свої серщя й Христа. .А прийняти Йоіго у своє серце — це зна- • чиггь еіг либитис Я' В ЙОТО' божесивену -істоту, це вначіить зрозумі ти йоіго, відчути й збуї^ити в собі бажання наслідувати Його. Він Бог, іа ми тільки люди, й’тому зароеумійоїстю булоб з нашої сторони в усьому хотіти наслідувати Йоіго. Та наближатися до Нього- під одним оглядом ми таки мусимо. Мусимо ©ід Нього, Боїга й найбільшого чоловіка на землі, .вчитися жертвувати “за діруїзі своя”, мусимо вчитися від Нього складати найвищу жерт ву зо. своїх, особистих цінностей тоді1, коли треба рятувати за гал. Так, цього мусьмо навчитися від Нього. Болітиме? А ЙОГО' хііб^ж не іпекли рани- на хресті? Не прохав Вія у сильній гарячці .подати Йому краплину води? А чи'подали? За мість води подали Йому, як на глуїм', ігубку, замочену в оцті! Якжеїж ми, люди, моїжемо вимагати спочуття до. себе за свої болючі .пожертви для Ідеї коли не знайшов його. Христос? Знайдуться такі що будуть сумніватися в наших ідейних по. ривах, що' будуть висмівати маті святий запал і віру в перемо гу нашої всенародної ідеї. Хай і т.ак. З нього навіть на хресті> насміхалися. НаіВіть тоді, -коли вла сного кровю дюікаїзав свою віру у своіє воскресемня,.навіть тоді ре вірили й брали на глум. Оніміли тільки тоді зо. страху й по диву, коли знайшли відвалений тяжкий надгробний камінь... Так одного дня оніміють з подиву й страху й червоні гао- бителі нашої Украйни. А покищо ми, всі як одна, робім свО'Є ді ло. Хай .висмівають нас маловірки, яай кидають колоди під воги нам наші' неприхильники;. А ми вірмо. Працюймо! і вірмо, що недалекий вже час нашого. всенароід!ньо.го воскресенн», коли вос кресне наш народ до свобідноіго. державного' життя. Ми в новій добі Закінчення світової війни відкриває нову добу. У цій добі без війни. — нема так'Оїж мира. Америці грозить інфляція, за ні кого іпр’ийшлаїб депресія. В Європі й Азії є анархія^ голод, бай дужність до влади, нероізвязані проблеми, закриті границі Со вітського 'Союзу й країн під йото контролею, без свободи вибо рів, слова, преси, й релігії. УКРАЇНСЬКІ СКИТАЛЬЦ! Про те що діється з уікраїн- сьїки'ми скитальіця'ми, нашими рідними братами і сестрами., читаємо просто неймовірні ві сті. 'Неймовірні, та- проте пра вдиві. Коли прочитаймо вісті за Лондонським „Дейлі- Ге- ралд”, відчуваємо велике обу рення супіроти такої нелюд ськості. „Дейлі Гералд” под^є опис, як комуністи совєтські нападали на наших безборон них китальїців, забіралй- їх наче •скот на> троіки, а тих що проти вились насильному пересилен- ню на совєтську сторону, без розбору вбйвали. Ще -більше обурення зро стає, коли читаєте, що амери канські та бритійські військові старшини-не тільки що дозво- лями але ще .помагали.-в тако му насильстві. І якже це? — Америка пі шла у війну проти насильства, а тут американські офіцири допускаються- такого насиль ства супроти безборонних лю дей, — лкХщей, ЩО' втратили у цій війні*же, кроті свого бід ного життя! Вони- втратили овій край, свій рідний куток, вони потратили родини, війна ця опрабила їх з усього! Там, у їх ріднім, краю, в їх власному домі розсівся тепер дикий большавик. У тім кр-аю який на лежить ш; цим 'Сікитальця'м, на рідній землі, де зростали їх батьки, вони самі і їхні діти, в тім затцшнім кутку топче те пер большевицька сила сво їми чобітьми: А вони , прав- ні власники тієї, української зе млі, правні власники свого до- іму, своїх речей, усього над бання—із иігнан і,, з аиаковані1 на далекий Сибір. Інд4 на друго му кінці Европи тЬмляться у кемпах, бараках і криються, щоб рятувати хоч своє життя. І того завидно стало моска леві і та^г, у ті голодні і хо лодні ке.м!пи посяігаіє больше- вицька довга рука, зависна, що там; ще бється українське £ер- це. Чому, чому ці наші скиталь- ці рятуються? Чому вони уті кають від ТОГО ССЙЗЄТС ЬіК о го „раю”? Чому вони jje схилять -покірно голови і не підда дуться ? Шевченко сказав- такими я- сними і такими простими сло вами: ,,Не скує душі живої” Знать жива, здорова, сильна і терпелива душа цього -укра їнського скитальця! Він в хо лоді і голоді, в пониженні тер пить скитальщину і вірить у ці Я0(НІ і такі прямі слЖа Тараса Шевченка. Він кріпиться віро- ю в Бота, в того Ббг'а-Христа, що за правду був рознятий на хресті і віддав своє життя за неї. ^Христос помер тілом, та дух ЙОІГОІ воскрес Іі ОіХОІПИїВ ці лий світ. Бо чи може пропасти ця івеїлима правда, окроплена кровю? Тисячі літ уже живе Його правда, і' людство вірить в неї, кріпиться нею і' пряімує до неї. А 'вони, наші скиталь- ці, у народній скруті-, вихова ні на правді Христовій, на за садах віри в добро і справед ливість,' ч|и можуть схибнути 1 з правдивої дороги? Маючи у своїм характері за- (Продовження на Стороні 6-ій) Отакий світ сьогодні. До ньоіго приходить атонічна сила. Радар іпроника.'Є тайни землі, моря й повітря. Телевізія вже не є мрією. Швидка, повітряна транспортація окружує земську ку- люї.. Щораз більше людської праці домаї і в промислах виконує електрична сила. Новий світ нові думки, але люди привикли ще думати на старий спосіб. Наприклад, організація Об'єднаних Націй це ціл ком ноіва установа своєю конституцією й своїм складом. Чи ви* зиаієте, ч|оіму норвеїжеіць 'був вибраний іголоівиим секретарем' QOH? Чоіму соівєтська делегаїція перешкодила вибір канадійця? Ш права ідаїє чартер ООН імалиїм народаїм ? Чи воїни можуть їх доібути? Чи .нова ісвітоіва юргіаніїзаїція йде шляїхом женевської Лі ги Надій? Чи Америкаї допустить до цьоігої? Чоіму жінки не є відповідно заступлені в. ООН? Чи не ігадаште що» жінки кріаще працювіалиіб для -іідеї мира й ваіборюїни. війіни ? Матері мають вже доволі воєн якії повторяються! що; 20 років; Вони маїють сумніви про примусову військову службу. Чому неміа жінок у воєнних радах я)К‘і іготують й зачинають війни? За ціни про'дуктаїв є іголоївно' відповідальні консументи, але воїни є незорганізоів'ані», й- тому чинники які рішають про- ціни, не рахуються із імілю.нами жінок, що є головними, покупіцяіми. Жіїнки 'моїглиб рі!шати щоб -ціни без їхньої згоди не йшли вгору, щоб зарадити проти інфляції. Вони моїглиб бути силсю колиб забажали. За останніх 20 років» світ дуже змінився й ставить визов жін ці- новой доби. Органі'зошне жіноцтіво- Аімерики м.аіє велике зав дання щоб"’її зроізуїмі^ти й піти цим Змінам назустріч. Нам здаїється* що великі надії світу є у ,силі жіноцтва. Перевірмо іпротріаму нашої праці й .прикладам старань щоб нова доба не заістала нас неготовними. Йдім вперед, бо- визов до би .наказує нові шляхи й вжавши у організовану ираїц-ю. JI-ка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
