Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
Діти при Церкві ЖІНОЧИЙ ВІДДІЛ ЗЛУЧЕНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДОПОМОГОВОГО КОМІТЕТУ В НЮ ЙОРКУ ПРИ ПРАЦІ Передній ряд з ліва: Марія іМойсей, йосифа Сений і М. Погорілець. Стоять: (Марія Харамбура, Ева Хомів, Катер. Пелешок, Анна Бода<к, Е. Ликтей, Др. Володи мир Галан, голова ЗУАДК у Филаіделфії, Іванна Бен- цаль, предсідателька, Ева Кобзар, Н. Гудима. Коли застановимося поважно над нашим громадським і куль турним життям в Канаді і його •виглядами на будуче, то не можна переочйти того, що при церкві найбільше вдасться зберегти український характер, •нашого життя. Можливо, що в будуччині всяка українська громадська і культурна працй буде .виконуватися при церкві, бо церква це інституція більше сталого і узасадненого харак теру тоді, коли світські органі зації є більше переходові і мо жуть змінитися з приходом но вих людей, зо зміною обста вин, або можуть цілком пере стати існувати. Культурно-гро мадська робота знайде собі ділком природне місце П'ри церкві і буде оправдана в очах тих, що стемрлять до злиття народностей в один котел. ; Та розходиться тут про те, ; щоби було кому ту роботу ; робити. Ходить про те, щоби при учувати дітей вчащати до церкви і приготовити їх для^ п ідде ржу вання >р озп о ч атої п р а - ці. В більшости випадках ка- надійського виховання діти, головно по містах, не знахо- ; дять з церкві такого заінтере- . совання, щоби їх туди тягнуло ; з власної волі. Звичайно діти ‘йдуть до церкви тому, що їх. родиічі до тоїго заставляють. Та . чи не'варта над тим поду мати, щоби діти брали якусь . участь в Богослуженню, щоби мали певний обовязок йти до церкви поза батьківський на: сказ? Чи не було б добре вив чити дітей кілька богослуже- . бнИХ пісень, щоб ВОНИ МОГЛИ їх -самі ■переспівати в часі 6 о- гослуження? От хочбй таке як Антифон „Благослови душе моя Господа”, або „Прийдіть і поклонімось ”, „Святий Боже”, „Достойно”, „Отче наш” і од ну побожну пісню по закінчен ню іБоїгослуження. Діти відчу вають, що вони в церкві по трібні. Навіть хоч би в цервкі буз спеціально вишколений хор, то дітям треба дати місце. Діти важніші ніж хор. Діточі тоненькі, ніжні тони все приє мно вражають. Може навіть більше ніж дорослих співаків : їх голоси щирі і побожні. Це так начеб ангелята співали. Для такого треба дітей піді- вчити співати хоч би ‘.тільки на один голос. І це має велику вартість. Де є зорганізована у- ікраїнська школа, там обовяз- іково повинні діти співати в чцеркгві окремо, як діточий хор. Громада повинна про те пере говорити з учителем україн ської школи, щоби діти мали потрібний вишкіл. На жаль в 'наших церковних громадах ді тям не присвячується уваги. І ми дивуємося, чому в нас нема молоді приї цервкі. Дивуємося, як то чужі церкви з їх ріжни- ми програмами для молоді, ма- : нять до себе наших дітей. Ви глядає, що в нас для дітей не ма місця. А це справа важна і- над нею треба застановитися, коли хочемо., щоби наше на родне життя продовжалося. Діточий спів в церкві має ще ту вартість, що діти на вчаться слідити в своїм моли- твеннику за ходом Богослу- ження, щоби знати, де припа дає їх спів. Це підівчить дітей уживати богослужебний мо- литвенник. Тай слова і зміст їх пісень таки залишиться в їх душах, головно коли ті пісні будуть їм відповідно розгоне ні в часі проб. Про те нема ; найменшого сумніву. Українська Служб;а Біожа прекрасна своїм змістом, але тільки для старших. Діти не розуміють змісту Служби Бо жої і не можуть бачйти ані від чути тої краси. Може деякі 1 родичі розяснюють хід від прави, алб таких родичів є ма ло. Назагал дітьми в наших громадах ніхто не цікавиться, щоби їм дати потрібне пояс нення. Чи йе повинна це бути додаткова точка в програмі навчання: Українських Шкіл? К оли б діти з української шко ли виступали зо співом’ в цер кві, то така наука йде цілком йриродно в парі з піснями. А чомуб діти не могли хо- ; дит.и з тацою в церкві? Мож на отворити окремий діточий і фонд на церковно-освітні по треби дітей. ( Хто ж пожалує кинути „кводра” на діточу та- цу? Для дітей це буде мати вартість, бо привчить їх до о- бовязку, до потрібної участи в часі Ботослуження і до Якоїсь ясної дальшої мети. Краще, щоби діти були ось так'Зорґа- нізовані і мали певні обовязки, : ніж мають йештатися безціль но з церкви на Двір, то знов до церкви і нетерпеливо очікува ти „Нехай буде Імя Господнє”, ; бо все, що діється в церкві, їм ' незрозуміле та неінтересне. Коли вспіємо виховати під- . ростаючі діти при церкві і при готовити їх до громадсьських ■ обовязків, то не буде потреби журитися нашою будуччиною в Канаді. Наступні покоління зможуть гідно заступити опо- рожнені нами місця. Севеля Стечипшн. (Укр. Голос.) Свобода є одинока річ, якої не мож мати так довго, поки не дається її другим. Причиною, чому журба вби ває більше людей, чим праця, є це, що більше людей журить ся, чим працює. МІСТО НЮ ЙОРК Двацять пять-літний ювілей Жіночої Громади Дня 7. жев'тня 1945 р. обхо дила Жіноча Громада, від. Y. Союзу Українок Америки, свій 25-літний ювилей Гарним пред ставленням „Ме/вольник”, же було відогране під орудою її. Іванова в парохіяльній галі при 6 вулиці. Само представлення витгало дуже гарно ї хоч це є знана всім давно драма, то проте саля була майже запо внена, Крім вистави яка у не- . одного глядача викликала сльози в очах, присутні мали нагоду почути короткий зв:т з ' діяльности Жіночої Грома ди за 25 літ її існування. Два- ; цять пять літ — короткі це слова, але дуже довга і тяжка дорога, якою ішли члениці це го товариства, виконуючи свої завдання. Цей короткий звіт з діяльности ’Жіночої Громади здала панна Стефанія Абрага- мовська. ' Крім того панна Абрагамов- ська відчитала телеграму, яку то ,Жіноча Громада” вислала до през. Трумана в справі у- країнськи^ воєнних скитальців в західній Европі. На кінець промовила до присутних голо ва Жіночого Комітету допомо- вової акції п-ні Іванна Бенцал. Пані Бенцал представила до кладно працю жіночого* комі тету, як рівнож і тяжке поло ження наших людей, які "опи нились поза рідкими землями Після промови відбулась збір ка на Український Допомого- вий Комітет, яка принесла 76 долярів. Треба побажати, щоб члениці Жіночої Громади і на дальше так гарно працювали на народній ниві і діждалися ще кращого пядесять-літнього * ювилею. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Розалія Дзаірська, членка 43. відділу СУА Вайтстон, Н. Й., померла дйя 6 . вересня, 1945. в. 56. ро'ці життя. Покійна оста вила в глибокім смутку та жа лобі * муж& Михайла, чотири доньки, двох синів та девятеро вцуків. Походила з Рогатина, Західна Україна. Покійна була примірною та жертвенно*ю членкою СУА, ли шаючи по собі добру память та глибокий жаль. Нехай пе ром буде Тобі земля, Дорога Сестро’! Анастазія Деревляна секр. 43. від. СУА. Марія Ватраль, з роду Лесів, членка 42 відділу СУА. у Фила делфії, Па., упокоїлася по тяж кій і довгій недузі дня 31 жов тня, 1945, в 51 році життя. Ос тавила мужа Івана. Покійна походила з села Ро лева, повіт Дрогобич. До Аме рики приїхала в 1913 році, й жила ввесь час у Филаделфії. Марія Ватраль стала член- кою Тов. Дочки України, 42 відділу СУА., 16 років тому. Покійна була дуже лагідної вдачі, тиха і скромна але щи ра сс'вісна робітниця, та жер- твенна члекка СУА. Членки Дочок України в пов нім смутку і жалю возьмуть участь в похороні, який буде в понеділок 5 листопада. На до мовині зложать вінок цвітів. Нехай память Марії Ватраль остане завжди між нами, а зем ля буде їй пером, Марія Грйгорець, секр. 42. від. СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
