Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
НАШЕ ЖИТТЯ— OUR LIFE Урядовий Орган Союзу Українбк Аме рики виходить 1 кожного місяця. Клявдія Олесницька, головна редактор ка. Мгланія Милянович, редакторка в ан глійській мові. Українські статті й дописи посилати до редакторки, англійські до співредакторки. Оголошення, передплати посилати до Централі, 866 Н. 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата в Злучених Державах $1.50 річно, на пів року 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official Organ of the Ukrainian Na tional Women’s League of America, Inc. — Published on the firs£ of every month. 866 North 7th Street, Philadel phia, 23, Pa. * Editor Mrs. Claudia * Olesnicky, 151 East 81st St., New York City. Associate Editor Miss- Mildred Mila- nowich, 151 Hopkins Ave., Jiersey City 6, N. J. ___________ _________ Send (articles in Ukrainian to the Editor, in English to the Associate Edi tor. Subscription in the United States $1.50 per year — 85 cents for 6 months. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Advertising rates furnished upon application. Business communications, sub scriptions, and advertisements ^send to: OUR LIFE, 866 N. 7tb St., Phila. 23, Pa. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Великий Листовад Місяцем Обрахунку Річниця проголошення української самостійної і. демокра тичної держави у 1918 роїці — це для українського народу немов Великий Піст національного сумління, що припадає щорічно на .місяць листопад. Це у тому місяці згадуючи великі події, у яких радість і трагізм народу чергувалися швидко зі собою- — українське громадянство Західної України, живучи до цеї ос- танної війни дещо своібідніше, як їхні брати знад Дніпра, роби ло підсумки успіхів і занедбань у народній роботі. Бо ця вели ка річниця краще надавалася до цеіго, чим другі національні свя та: «богато людей, учасників визвольних змагань жило ще, і ве ни у пресі,» промовах чи рефератах, виголошуваних у цьому мі сяці іпри нагоді листопадових свят — ділилися з громадянством поглядами про це, що ібуло добре, а що зле у будівництві ук раїнської державно-сти. І українське (громадянство, а зокрема молодь, училися на цих помилках оцінювати теж цю громадянську працю, яка у да ну хвилю велася. -Бо коли вину за передчасний упадок українсь кої державносте приписувано між іншими малій національній свідомости “селянства, чи польському характерови міст —=• було ясним, що занедбання цих двох справ, це тяжчий гріх на народ- ньом-у сумлінню. І Листопадові Роковини були найкращою на годою, що-б провірити, чи суспільність працює над цим, щоб цего національного ігріха позбутися. Тому місяць листопад усе був часом критичного обрахунку і стартом до нової праці, як заходила цьоіго потреба. А такий характер требаб йому теж привернути у -тромадяїнськім життю американських Укранців, головно тепер, коли більше, як досі хвиля, домагається від нас цього, щоб провірити наші досяіги чи занедбання, які лежать на сумлінні у нас, звязаних* по крові з українським народом в Европі. Програну української справи на міжнародньому терені по першій світовій війні звязувано між іншими з цим, що україн ський нарід мав мало іприятелів^посеред других народів. Що українська справа була незнана у світі, що'в нас не було звязків з провідними одиницями других держав, ні контактів з міжна родними організаціями. Тому після війни вживано великих зу-' силь, щоб хоч іпід гнетом нової окупації, то всежтаки найти ук раїнському народові дорогу у світ. Українські посли і сенатори, вйхісновуючи для наших національних потреб закон особистої неторкаємости членів .сойму і сенату (їздили часто за границі Польщі та-у цей апосіб навязували звязки з провідними людьми європейських держав, чи організаціями, освідомлюючи одних і других про українську справу та добуваючи для неї прихиль ників. У цьому напрямі працювало теж українське жіноцтво у Га личині. Дивлячися на це, як тяжко нам, вільним горожанам віль ної Америки навязати звязки з американськими, чи міжнарод ними організаціями, або доби’гисяіпослухакня та прихильносги у провідних одиниць — з тим більшим подивом треба глядіти на вислід праці у цьойгу напрямі, яким могло почванитися зор ганізоване жіноцтво Західної України. Союз Українок був у контакті та мав приятелів серед жіночих організацій майже ці лої західної Европи, і*колиб не гітлерівська навала, яка залива ла Европ^руйнуючи усі прояви жіночого зорганізованого ру- 'ху, ЯК небезпечні ДЛЯ СВОЄЇ ІДЄОЛ;ЬОГІ(ї — ЦІ ЗВЯЗКИ булиб ще кра ще закріпилися,, ще поважніші принесли результати. Гітлерівська імперія, збудована на злочині і. неволі розва- Юлія М. Шустакевич ттм проблема в подруіі ЖЙТТЮ ЩЕ НЕ РОЗВШ А її Війна по,кінчена, але остало після неї знищення, яке треба н а прав л яти. Хре ба :в ід будову - вати людські оселі, організува ти нову краєву адміністрацію, наладнати шкільну систему та пустити, в рух цілу державну машину, щоб громадське і ро динне життя спрямувати у нор мальне русло. Це відбудова, а- бо так звана регабілітація. До відбудови Европи з а ан гажовані під цю пору амери канські військові і цивільні си ли, які мають довести до по рядку окуповані краї. Знаємо, що тут в Америці є тисячі мо лодих жінок, яікі з великою не терпеливістю вижидають пово роту своїх мужів з європейсь кого фронту. Але ці не можуть ще вертати, бо вони за.няті в упорядкуванні знищених країв. Ще перед закінченням війни молоді жінки апелювали до а- мериканського уряду, щоб їм дозволено їхати* до Европи, відвідати чоловіків. Недавно час описі широко р о з п и с у ш - лись про одну жінку, я'ка в нер вовій розпуці' заявила, що не може довше жд#ги, що вона старіється і не буде могла ма ти дитини, якої вона прагне ці лим своїм єством, якщо її муж ще довше пробуде на війні. А- ле війна і її право не багато числиться з такими справами як родинні почування, чи при родні пориви,* і не остається, жінкам нічого инчого, лиш тер пеливо ожидатй. Щоб сяк-так влекшити само ту цих молодих жінок, потво рилися ріжні клюби, де вечо рами сходилися жінки вояків та взаїмно при розмові ділили ся своєю тугою. Та це не дава ло вдоволення і жінки дальше раді б птахо.ю злетіти до своїх чоловіків. І не багато помагає, що вояки пишуть своїм жінкам про лихі обставини, в. Европі, про небезпечну подорож, -недо стачу харчів та інші труднощі. Ж ін ки в с еж т а к и д ом ага ютьс я дозволу на виїзд у Европу, і то якнайшвидший. По скінченні війни в Европіі була поголоска, що дадуть до звіл на виїзд до чоловіків цим жінкам, які цього бажають, а- ле ще досі ця справа стоїть на мертвій точці. Жінки сходять ся до клюбів та дебатують, щоб чогось добитись. По цій причині на справу виїзду по творилися ріжні о пінії. Та одно остає незміненим: уїсі ^сінки хо чуть їхати, і не лиш бездітні, але й ці, що мають діти. Вони В'сі однодушно заявили, що їх пакунки готові і вони можуть в ідплисти найближчим іко ра- блем. Та коли по чикають жін- між собою обговорювати в подробицях справу виїзду, ста ють -перед різними питаннями, на я.кі не такто легко найти від повідь. На й г о л овн ій ш о ю про б лем о ю для прибувших у Европу жі нок буде очевидно дах над го- (Продовженню на Стороні 7-ій) лилася. Лишила покищо хаос, але нема сумніву, що з цего ха осу таки витвориться щось кращого, свобіднішого та гідного людської руки, ума і душі. Теж і жіночий рух пічне швидко від роджуватися та забирати належне місце у державі. Признаки цього вже маємо у допущенні до політичного* життя жінак Франції і/Італії. Що відновлення звязків зі зорганізованим жі-' ноцтвом європейських країв буде одною- з українських націо нальних потреб -^це треба нам сегодня зрозуміти і при нагоді листопадового обрахунку національної совісти повзяти пляни, як до цеї праці забралися. На терені Европи окупованої Америкою чи Британією най шлося чимало провідних одиниць жіноцтва Західної України. Таких, що у них вже до війни було багато звязків, особистих знакомств, а то й приязней з визначним жіноцтвом передвоєнт ної демократичної Еврсіпи. І ці жінки моглиб стати в пригоді українським скитальцям в Европі, чи нашій визвольній справі. Іде лиш про це, щоб ми звідтіля помогли такі звязки, знаком- ства, чи приязни зцементувати і закріпити. До цего напевно тре ба буде нашої матеріяльної допомоги — неменшого значіння буде теж наша моральна піддержка, яку мусимо проявити у від шуканні провідних одиниць нашого, жіноцтва між збігцями та вистаранні для них попертя цих американських жіночих орга нізацій, де СУА є членом. Це праця, яка без сумніву буде кош тувати чимало заходу та дбайливости. І це теж щось для нашо го молодого, тут родженого жіноцтва, яке все жаліються на не достачу відповідного завдання у організації. Але це теж праця, яка у висліді принести може великий хо- сен нашому жіночому рухови, національній українській оправі та судьбі наших нещасних скитальців в Европі. Лиш щоб заб ратися нам до неї швидко і з ідейним підходом — а- напевно у наступному листопаді зможемо її записати на рахунку націо нального сумління «по добрій, виконаній стороні. Клявдія Олесницька. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
