Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Проф. Микола Чубатий Картини Минулого України УКРАЇНА НА РОЗДОРОМ — НА СХІД ЧИ НА ЗАХІД (Картина шеста) При кінці 15-го століття та н а початку 16-го, український «арід ПІД ЧуЖИ!НЄЦЬКИМ польсь- лю-литовським п-р а в л ;і н н я м стратив рештки української державно-сти. Звикли, давні дрі бні князівства, залишки з часів старо-української .київської д е рж аїв;и, у кр аїнс ькі об ласти зачали. тратити рештки своєї автономії, що зберігала старий суто український громадський лад. Н.а українські землі посу нулася шляхоцька польська ко- льонізація, що стала виперати старе українське боярство з у- рядів на українських землях. Селянські маси попадають у щораз то важчу панщину, мі щанство' п«о містах приневоле не зводи™ -важку боротьбу з лаїтиіноі-іпіоільськ им елем ент ом, зокрема. пю Містах За-хідної У- країни. Одним словом політич не зівачшння українського- нароі- ду на ЙОГО' рід.них землях слаб ше з року нафік. Та рівночасно з тиімі приходить занепад осві ти: в Україні спричинений не тільки- Оіслаблення.мі .політично го» значіння умраїнськото- наро ду, але такожводіями в того- ічаснім: сівіггі Осередок культури переносить ся до західної Европи СтаркЗі-украшеька київська держава процдеитала культурно та економічно -в перших сто літтях сво'ґ'о істнування тому, .що вона найшлася, в сусідстві ♦культурного осередку тогочас ного/ світу — Византії.. Західна, латиної- католицька Европа сто яла тодії під культурним та гос подарським оглядом куди ви ще від византійоько-грецького світу. Одначе саме в 15-ім сто літтю осе р е д о к европе Й С ЬК-ОЇ культури П<ерес}!нувся зі сходу m за:хід, Византійське цісарс- тво, сусід .України, це тисяч літ не огнище культури в половині Іб-іго століття зовсім згасло, бої 1453 p-оку сама Вйзаитія або Цар город, яік його звали славя- не, попав в руки варварських турків. Рештки вчених та мист- ців Царгороду перенеслися до Італії та дали .почин до живого культурного руху, так званого Відродження аб о Ренесансу, іц,о став розвиватися в Італії, Франції, Німеччині та в других краія.х західної Европи. Христі- яінський схід під турецьким, чо ботом -сходив на ніщо, латино- католицький світ заходу став буйно* процвитати. Це мало -теж великанський вплив на культуру України, бо згасло джерело культури на сході, з якого століттями черпала У- країна, тому в Україні культура та освіта скоіро зачали занепа дати. Сусідна. Польща, що передше не могла культурно рівнатиея з Україною найшлася в краііц;ім пірложенню, бо як країна римо- катрлицька мала безпосередні звязки зіі західною Европою, тепер обшаром живого куль- турного та господарського ру ху. Той світ західної Европи тепер був замкнений перед У- країнО'Ю через її ріжницю обря ду та віри. Україва стратила авявки зі сходом, а не навяза- ла їх ще зі. заходом. Перед українським народом стояло настирливе -питання або марніти зі своєю старою схід ною культурою, очевидно вже сильно перестарілою, або йти з духом часу та поступом світу •і шукати звязків зі захіним сві- * том. На перший шлях вступила Московщина, що повстала на північних кольоніяльних прос торах старої київської держа ви. Московщина відгородилася від західної Европи, замкнула ся зіі своїм зварвар изованим московським прав ославим та стала творити свій власний світ на'шв європейського-, напіів а- зМськотЬ хрйстііянства. Замкнутися в собі не міг у- ікраїнський нарід хоічби тоїму, що жиючи в ПО ЛЬСЬК 01 - ЛИТОВС'Ь- кій державі на кожному кроці стрічався він з латинсько-като лицькою культурою тай з нею мусів зводити завзяту бороть-' бу в обороні батьківської віри та культури предків. Ця бої- ротьба ставала з кожним роком /важчою, бо наступаючий поль сько-католицький табор розпо- ряджав ініовоічіасіною поступо вою зброєю, західною цивілі зацією відродження, українсь кий табор перестарілою куль тур о ю с ере двобічної церков - ІЦИНИ. Були й такі між українцями, що радили відгородитися від новочаеного світу. Таким був український патріот Іван з Ви шні Вишенеький, атонський мо нах. Одначе люде везамкнені в монастирі вид?ли, що треба щось робити, бо слабі характе ри стали вже масово покидати український табор та переходи ти в латинсько-польський та бор. Сотки старих українських боярських родин, щоб не бути “простаками”, як казали, та для каріїєри в польській держа ві переходили на латинство і польщилися. Князь Константній Острожсь- кий дає почин до культурно го відродження Пр ОВ ІДНИіКО М; укр аїНСЬКИ'Х шляхоцьких родів вірних бать ківщині був український маг нат ківяізь Константин О строж- •ський найбонатший чоловік в цілій польсько-литовській дер жаві. Його, посілости на Поділ лі та Волині рахувалися на по над два тисячі сіл та міст. Ти тулом свого- значіння уважав він себе за провідника україн ського- народу, тому постано вив він дати .почин до. відро дження української культури через осношння вищої школи або академій в- своїм родиннім місті. Острозі (біля 1570). При школі заложив в:ін друкарню, яіка стала» печатати книги тих вчених, що їх згуртував князь при своїй школі. 'Князь Константин Острож- ський рівночасно став шукати ШЛЯХІІВ, щоб кинути 'ПОМІСТ по між західною Европою та У- «країною. Такими посередника ми були професори його ака демії обріазовавіі на заході. Князь Острожський кинув теж перший думку (Ліро* церковну у * ніію української церкви з Ри мом, бо тільки в. той спосіб сподівався він Україні відкрити джерело західної культури та уісціїшро протиставити, натис- КО'ВИ єзуїтів Щ СПИНИТИ ПерСХІД україінсь.кої шляїхти в польсько- латиноькиїй табор. В цій справі переговорював князь Острож- сьїк-ий з кардиналом Поссевіно та з піапою. Церковні брацтва організують українські міщанські маси Князь Константин Острожсь- кий не найшов богато- насліду вачів поміж українською шлях тою, натомість до шляхют.йої риваліізації з князем виступили церковініі брацтва західно-укра їнських міст з львівським брац- твом цри церкві св. Успенія у Львові. У проводі. Львівські М'І- щане, які постіїйно зносили пе реслідування з польсько -като - лицькоіго бр:ку, створили карну організацію -міеданіства, що ви- дяч.и культурний заиепад укра їнського» народу иристушша до оснуванівя • Щіюоли у Львові (1586) та друкарні. За* взором львівських братчикіЬ пішли м:і- щане других українських міст і в той спосіб ціла Україна аж по Київ вкрилася сіткою брацьких ШіКІЛ. Українські консерватисти та поступовці; Берестейська Церковна Унія (1596) Острожська Академія та бра- цькі школи з їх друкарнями о живили деіщо- культурний рух в Україні, одіваче відразу стало рубом питання, звідки черпіати •соки для національного відро дження. Оібразування на пса'л- тирі вже тоді ніяким чином не могло рівнатися з досконалими єзуїтськими каледжами та ла тинською мовою, без я-кої тоді ніякий образованіий чоловік о- бІЙТИСЯ не 'МІГ. Не диво -проте, що навіть консервативнії б.рат- 'чики заївели в своїх школах ла тинську моїву на велике згір- шеигая консервативних старові рів. Хоч Академія Острожська видала кількох світлих людей, як козацького гетьмана Петра Коніашевича Оаігайдачноіго, а брацька львівська школа за сипала Україну вчителями, то М ИМ О' того це не спиняло пере ходу вищих верств в польський /габор, які всю освіту українсь ких шкіл вважали вепостуїпо- вою, зацофаною. Як одинокий спосіб спинити наступ латинського' к'а.толйцтва стали в кругах українського ви щого духовенства вважати цер ковну унію української- право славної церкви з Римом. Думку цю перший підняв князь Кон стантин }строжеький, розривав її його приятель, володимирсь- кий е-писши (Іпатій Потай. Не бавом до тої думки приєднався цілий український єпископат з митрополитом київським Ми хайлом Рагозою. Плян унії по- пирав теж польський король Жигмонт МІ, ревний католик та єзуїти. По .кількаліггних потаємних розмовах: єпископів поміж со бою при кіівці. 1595 року виїха ло двох українських владик I- патій Пютій та Кирило Тер- лецький до Риму та т;ам пе ревели акт злуки української церкви з Римом. Проголошення акту мало відбутися на соборі в Бересті в осени 1696. Одначе Між тим українське громадянство роз ділилося в цій справі на два непримиримі табори — при хильників та противників унії. За уніїєю заявився єпископат та. частина міщанства і шлях ти, проти унії церковні брац тва та шЖце духовенство' та князь Острожський, якому не по д обавс я спо с іб п ерев-о - діже-инія унії. Проголошення акту унії на соборі дало оочин до релігійної боротьби, що 0 - жиівила п(риспаіне українське громадянство та в результаті причинилася до живоіго куль турного руху в Україні. (Продовження на Стороні 8-ій) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
