Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ПРИ ГРОМАДСЬКІЙ РОБОТІ ВІДДІЛ 8 СУА. Бронкс, Н. їй. Дня 17 -березня ц. р. відділ 8 СУА. -в Бронкс уїла див 3 а пуст ішій вечерОіК, на який запроше но .п. Олеїну Лото-цьїку, голову СіУА. на голов-ну бесідницю. Пащ Апюлонія Дзюма, голо ва 8 відділу відкрила свято, а иі - ін ): і )Е(ва Коріпало проводила вемером. Пар'О'Х о. Хи.мій сказав молитву у піром'овйів прихильно •про п-раЦіо жійоЦтва згуїрто-ва- дао-го в СУА. З черги покликано до слова» п-ню Марію Дідоху, юрігаїнізатоіріку З відділу, яка пе реказала' .коротко .про життя ©ідділуїй тяжкі іючатки св його заісінуїваи^і. Промова п-ш Лотоцької була на тему :. “Історія п.р:ац»і україн- сько'го жіеоцт'ва в Рііднім Краю й Америці” Головну увагу зве рнута бесідниця- на працю Со юзу Уікраініоїк в Галичині, який дав почиїн для Союзу Українок © Америці й Канаді, нашій пра ці тут за» оікеаном і завдання, икі ще є перед нами, П-ні Корпало покликала до слова ще кількох гостей та чле нок. Як звичайно у нас водить ся, .переведено збірку, яіку при- званея'О на Ювілейний Дар СУА. Збіркок? з*а.нял.ися пані: Ева Хоім-ів і П. Купчаїк, а зло жили по- 5 дол.: Марія Дідо*ха, н. Маюік, Аіюлові,я Дзюма; пю 2 дол.: іт. Стримі^овська, Андру- іп-иїн, Лучка; п .,0 1 ^ол.: п. Стар- чуік, Турка-, о. Хим.ій, п. Павлкж, Ригель, Еваиіцька, Дулаш,. Са лют, Влох, Заляска, Крігг, Туїр- ко, Гайда., Мазур, Броцлов, Ма- диік, Св«я:к, .Морозович, Краф- чуКу Яйіків, Бобецька, Хоімів-, Е. Корпало, Форґач, Суе, Ґороф, Дуда, КО'Пчаїк, Іванська. Решта дрібними., разо-м $52.25. Вечерою заняли-ся пані1: Бо бе ць-ка і Ков^лишиїн. Аполонія Дзюма, голова 8 від. СУА. АКРОЦ, ОГАЙО. В ‘.першу річницю сміерти бл. ял. Катерини Зепко, дня 25 квіт ня ц. p.,В пір . «о. Іван До.рогович віідправив поминальну Службу ■Божу, в Ук. Кат. Церкві, в Ак-. рон, Огайо, .Помівда Катерина Зепко бу ма аіктивдою членкою 7 відділу СУА., делегатко-ю на конвенцію СУА. в 1:937 році, щирою при хильницею жіночої преси,, до брою й -працьовитою грома дянкою. Після Служби Божої люди зійшлися до церковної салі, щоб добрим СЛОВОМ ПОМ'ЯНУТИ, покійну, а- при мал.і'й гостині зложили, жертви на народні ці- No в сумі $72.50, з яких призна чено $ 10.00 на пресовий фонд "Нашого Життя” Анастазія Зепко, секр. ЙЮ ЙОРК, Н. й. Голова СУА в Жіночій Громаді Дня 23. м-ая ц. р. прибула на збори відділу голова СУА пані О. Лотоцька. Збори, відкрила предс. К. Пелешсж, витаючи па ню Лотодьку короткою промо вою. Опісля секр. О. Кр'афчук ві дч ит ал а пр ото к о л м инул и-х зборів, яікі виказали живу ді яльність товариства, яік теж співпрацю з Оікружною Радою СУА та Об'єднаним Комітетом Злучених товариств. ■Пані- Лотоць-ка забравши го лос зясувдла у своїй промові ціли СУА, поікли'куюічйсь теж на. історичне минуле українсь кого народу, у -якому наша жін ка івиказада свої здібности у громадській праці. Звертала у- ваігу на обовяізок матерей при єднувати своїх доньок для СУА, fob лгі--ііі у цей спосіб мож буде продовжати працю нашої оргйнів!аіції. іПр и су тн і- ч л е н к и Жіїно чю ї Громади з увагою вислухали реферату голови СУА, прйріка- юічи соїбії у цьому ювілейному році, придбати для організації яіккаїйбільше число молоді. R. Пелешак ПЕРЕПЙСКА РЕДАКЦІЇ Mrs. Sue F. Makohin, Nezvton Cen ter, Mass. Many thanks for your kind words of encouragement and subscrip tion tor ‘‘Our Life.” Пані А. Кулебай-Балянт, Ню Йорк. Давно не мали від Вас вістки, а ждемо на матеріял. Останний Ваш вірш іде у цьому числі. Пані б. Журибіда, Филаделфія. Радіє мо разом з Вами, що в особі пані Еви Дудяк придбали членку для свого відділу, і то таку яка взялася за поширювання “Нашого Життя”, між українськими жінками, що живуть далеко на фармах. Це дуже добра ідея шукати до таких жі нок дороги та дати їм нагоду через, ча сопис пізнатися зі Союзом Українок та справами жіночого світа. ■ - - --- - і ЦЕНТРАЛЯ одержала за червень Річна вкладка: Відділ 28 Нюарк, H. Дж., 10 дол. Відділ 80 Клівленд, О., 10 дол. Відділ 38, Ансонія, Конн., 10 дол. Відділ 14 Клівленд, 0., 10 дол. Організаційний фонд: Відділ ЗО Клівленд, 0., 5 дол. Відділ 31 Детройт, Міш., 5 дол. Відділ 38 Ансонія, Конн., 5 дол. Конвекційний Фонд: Відділ 1 Ню Йорк. 10 дол. Відділ ЗО Клівленд 0., 10 дол. Відділ 48 Филаделфія, Па., 10 дол. Пресовий фонд: Відділ 38 Ансонія, Конн., 5 дол. Ювілейний Дар СУА Відділ 29 Вунсакет, Р. Ай., по 1.00 пані: М. Пасєчна, М. Сирота, К. Пурич, К. Вонко, А. Кацюба, М. Глядпк, А. Ка- >кінки в ТВОРАХ ВАСИЛЯ І СТЕФАНИКА (Продовження зі сторони 2-ої). виливалася її душа і потихонь- ки спадала між діти і цілувала їх по головах А ,в оіїсіві'данніі “Катруся”, мати, бачивши, що їй доні вже “виходу не буде”, все таки з останнього стягається, щоб ра- туватй дитину від смерти. Во на просить Бота, щоб позволив .їй хоч половину Катрусиної му ки на себе перебрати. Вона ра до поможе їй терпіти, тільки, щоб Катруся здорова була. Ос танні два леви мати видала та й купила Катрусі цвіти, щоб бодай у цей спосіб улекшити Катруси'ну муку. “Катруся перезирала їх, ли це її слабо усміхалося, а сині, білі, зеленії, червоні блески блу кали гад обличчю” іВ оповіданні- “Виводили з се ла” батьки виряджають сина- одйнака в рекрути. Розпука ма тері не має меж. Вона бє голо вою До рйішр'кіа, бо її одинокий син, іцю йоііго вона “так гірко юстувала, дула на нього, М на .рожу.. покидає ЇЇ і йде дале ко ,в чужі, краї і там десь дале ко, “десь ак -під сонцем впаде на дорогу та буде валятися.”. “—Ще .Діо ніч .пер&іґЬчуй у ме не, синку. Я тебе раїзом з сон- цам варідю і плакати не буду. Переночуй, переночуй, дитин ко!” ■Але коли таки не було ради й сии мусів іти, мати насильно зд&ржуїЄ сина: “— Миколайку, та не йди бо! Та заки ти обернеш си, то по роги в Хат.і мас кривлю Ют си, то вуГли ттоігниють. Мене не за станеш уже і відай сам не прий деш”. А коли tie не помогло, “мама ймилася руками за колесо”. “— Синку, озми мене з со- ■ бов. А ні, то буду полем бічи поправці та й тебе здогоню. Тої ночі сйділа на гіодвірі стара мама та захриплим го лосом заводила: — Відки тебе віїзирати, де те бе шукати?!” Аібо оце: воєнна завірюха, > мати втікає з дітьми, а “куля брі'нькнула ” тай поцілила ма му в .груди. Мати вмирає, але перша й остання її думка про діти. Вона вже не може сама їх запровадити туди, де їм без печніше буде від війни, тому просить старшенького Василь ка : “— Васильку, бери-Настю та веди до вуйка; о, туди, стеж кою попід ліс, ти знаєш Аде тримай за руку легко, не сіпай, вона маленька; тай не неси, бо ти ще негоден” рась, А. Гавришенко. РАЗОМ 8 дол. Відділ 42, Филаделфія, Па., по 1 дол. пані: К. Матковська, Ксеня Прончак, Ева Дудяк. РАЗОМ 3 дол. Павлина Панамаренко,. фін. секр. Марія Бабяк, касіерна. Та найбільше може вражає нас одне з найкращих опові дань Стефаника — “Марія” Скільки душі вложив автор у це оповідання, показує нам власне постать Марії. Автор змалював тут матір так, як мо же ніякий інший письменник. Душа Марії роздвоїлася. Без- ігранична любов до синів пору шує й найбільш закамяніле сер це. З одного боку її материнсь ка любов до дітей, а з другого — любов до батьківщини. Стр,ашеннйй змаг. Коли Марія побачила, що й найменший Дмитро йде на війну за ‘Укра- 'їну, прокинулась у неї на хви лину заздрість, що “та Україна забирає їй усіх трох синів”. Во на “виймила з рукава ніж і ска зала: найменший Дмитро най лишиться, 'а ні, то закопає за раз у себе ніж”. Скоро одначе отямилась, бо, як “сказала це, зараз зрозумі ла, що перетяіа тим ножем світ на двоє: на одній половині ли шилася сама, а на другій — си ни тікають .геть від неї...” Опамйтала'Ся, бо. зрозуміла, що не має права задержувати коло себе своїх дітей тоді, як їх потребує її батьківщина. •Любов ДО' рідного краю пере могла. Поібачи'вши наймолод шого сина біля себе, сказала до цього: —„Бж.ім, синку, за ними, а- бим їх здогонила... Я не знала добре, « невйінна, що моя го лова здуріла, як тота Україна забирає мені діти...” Але вона .зіває, що „тота У- країна ” потребує її дітей, во на, „тота Україна” „плаче й го лосить за воіми своїми дітьми; хоче, щоби були всі- вкупі” І Марія горда, що віддала Україні вісіх трох своїх синів, їй увижається, ацо „напереді її сини і вона з ними йде на тую Україну”. В цьому оповіданні скаїзав Ст£фан.и:к про українську жій- ку-матір усе, що лиш можна було сказати. Здається, ніхто вже до- цього' не зможе нічого додагти. Ніхто вже не зможе краще змалювати постаті у- к раїн ськ О 'ї матері, як це зро бив Стефаник. Він віддав їй, у- крашісьмій жіїнці-матері, най вищу че'сть, яіка. їй належала ся. Але й заразом показав Сте- фаник усім українським мате рям приклад, що й кавища лю бо® до своїх дітей мусить по ступитися перед любовю до батьківщини', ’яка вимагає, •щоіб усі її діти „були вкуіпі” Приклад найкращої жертівенно- ■сти української жіики-матері— це Стефаникюва „Марія” Б. Р. ПРИ КОЖНІЙ НАГОДІ ЖЕРТ ВУЙТЕ НА ПРЕСОВИЙ ФОНД І ЮВІЛЕЙНИЙ ДАР С.У.А. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
