Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ОРГАН СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ OFFICIAL PUBLICATION OF THE UKRAINIAN NATIONAL WOMEN’S LEAGUE OF AMERICA РЖ И 4. 7 ФИЛАДЕЛФІЯ, -ПА., ЛИПЕНЬ, 1945 ЦІНА 15 ЦЕНТІВ PHILADELPHIA, PA., JULY 1945 VOL. II No. 7 Н А Д О П О М О Г У Наспів урядовий дозвіл Голова Українського Амери канського Допомогового Ко мітету Др. В. Галан одержав для Комітету урядовий дозвіл з Вашингтону 'вести .грошеві збірки- до суми 300 тисяч до ларі©, а збірки одежі та това рів (медичних, харчів і т. п.) без обмежень. Усе на допомо гу Українцям, нещасним жерт вам теперішньої війни, де лиш наша поміч буде могла їх до сягнути. Цей дозвіл є найкращим до казом, що урядові американсь кі круги з прихильністю та до вірим ставляться до праїці До- помоговріго Комітету, Що те пер скажуть на це наші янича ри та. агенти Москви, , що пра цю Допомогового Комітету прискаржували як “акцію до помоги українським фашистам і нацистам”?! Жіночий провід акції попи сався “Гартфорд Юкрейніен Реліф Коміті” з ранями Павлиною Со- ловецькою, Марією Лукасевич та панною А. Курдина на чолі зібрав на допомотову акцію на шим братам в Европі тисячу сто доляріїв готівкою, та тися чу двіста фунтів одежі. На не велику громаду, якою є Гарт форд — внслід дуже гарний. Зорганізовано Комітет для ви силки одежі З почину Обєднання Україн сько-Американських Організа цій Ню йорку завязався жіно чий комітет, який займається висилкою до Европи одежі, збираної по наших громадах на діли Допомогового Комітету. •В склад комітету війшли па ні: ГІ. Бенцаль — голова, С. Га личим і М. Лехтей — місто-го- лови, М. Блиїзняк — рек. секр., М. Сталена і А. Кур ляк — ко- респонд. секретарки, А. Бодак — касієрка і Е. П'іддубчишин та М. Клячко — пресові референт- ки. Контрольна комісія: Пеле- шок, Марусевич і Мельник. У найблиіщому часі появлять ся у нашій пресі точні інструк ції комітету, яких треба буде придержуватися при висилці одежі до центрального складу в Ню йорку. Є дуже пожада ним, щоб по усіх наших грома дах творилися жіночі коміте ти, які займалибся на місцях збірками одежі та стояли у звязку з жіночим' комітетом в. Ню Йорку. Не відкладайте на завтра! Як слідво з виказів Допомо гового Комітету — ще не усі відділи СУА стали його члена ми, вплачуючи вкладку на ад- міністраційиий фонд, без яко го Комітетоіви неможливо вес ти працю. А хто у доцільність цеї праці ще сумнівається, цему наведе мо уривок з листа, який Аме риканський Червоний Хрест що працює в усіх краях Европи по за Совєтським Союзом, розі слав до наших газет: "Кілька міліонів Українців, -що були на примусових робо- тах в Німеччині* найшлися те пер на територіях занятих А- ліянтами. Ті люди живуть у жахливому фізичному і мо ральному стані. Потреба допо моги для них пекуча — гріш ми чи инчими способами. Ко жний доляр може вратувати життя — зокрема життя дітей, які терплять найбільше. Обовязок людськости зобо- вязує нас поінформувати аме риканських Українців про цю трагічну ситуацію, в якій най шлися мілііони їхніх братів і сестер в Европі. Виповнім і ми цей обовязок ^иодскости так, як воно личить організації українського жі ноцтва в Америці. Хай кожний відділ стане негайно, членом Допомогового Комітету у Фи ладелфії, а кожний заощадже ний та зібраний у організації гріш піде через йото руки на допомогу нашим рідним в Ев ропі. При виборах до парламенту Канади вийшли послами два У- країнці: Антін Глинка і Федір Заіпі^ітни'й. Виб'ір третого, В. Данилейка, ще непевний і за- висить від вояцьких, голосів. З Ж І Н О Ч И Х Д О С Я Г І В УКРАЇНЦІ В КАНАДІЙСЬКИХ ВИБОРАХ Відзначення Українських Сту денток Високу грошеву нагороду, •вартости. 1 ,Ю 0.00 дол. дістала панна Стефанія Борис з Фила делфії, студентка Пенсилвеній- ської Академії (Мистецтв. Ця м о л о д a Ам ер и канка у країно ь - кого роду є одною із семи сту денток, .які- дістали таке цінне признання за ‘мистецькі талани та працю. Панна Борис відзна чилася у різьб арськюму мис тецтві, а в ліризнану нагороду входить оплата дальшого од норічного навчання в академії і 900 доларів готівкою, призна чених на образуючу подорож. .Університет в Виннипеґу від значив золотою медалею пан ну Маргарету Вівчар, канадій- еьку Українку за успіхи в сту діях мистецтва та природничих науках. Фільмова зірка, почесним доктором Айрін Дан, популярна філь мова артистка дістала почесний докторат Музичного Каледжу в Чикаго, у якому колись сту діювала. Згаданий каледж іс/нує вже 78. літ, а Айрін Дан є першою жінкою, яка одержала на ньо му таке високе відзначення-. Американська Мати на 1945. р. Кожного року установа ‘Тол- ден Рул Фаундейішен” з осід ком в Ню йорку, проголошує виїбір Американської Матері на річний протяг часу. Добива ються цього вибору матері з цілої Америки, які- відповіда ють вимогам, ставленим згада ною установою. У цьому ро-ці вибір припав пані Гарпер Сиблеи з Рачестер, Н. Й., .яка.м.іж 48-о.ма матерями, виораними по одній з кожного стейту, добула перше місце. Пані, Сиблей є дружи-ною. бан- кера і матір ю шести дітей. При 1 цьому держить головство' ор ганізації Юнайтед Каунсил оф Черч^Ві'мен, яка начислюс де сять міліонів членок по у>сїй А- мериці, приналежйих до ріжних церков і віроіоповідань. Ідею для щорічного вибору Американської Матері дала Ca pa Дел-яно Роізевелт, мати по- мершого президента. ч Вибилася у летунській індустрії Найбільша у Америці фабри ка летунських моторів Кертіс- Райт Корпюрейшєн іменувала Юлію Скенлен секретаркою корпорації. Це >в летунській ін дустрії перший випадок, * що покликано жінку на таке висо ке і відповідальне становище* Панна Скенлен працює у кор порації від 1928 року. Делегатки на Конференції в Сан-Франциско Між десятками, а може й сот ками жінок, які перевинулися крізь конференційні салі та у- ряди делегацій в ролі секрета- рок, журнал істо к, дорадн иць чи обсерваторок — вісім 1 жінок виступило в Сан Франціско в офіційному характері делега ток на конференцію. Кожна з цих делегаток відома у свойо му краю з научної, політичної чи соціальної праці. Американська делегатка Вір- джінія Ґілдерслів є президент ую Бернард каледжу поклав ши великі заслуги для підне- с енвя 1 освіти а м єрик а не ь кого жіноцтва. До війни вкладала теж багато -праці, у Міжнарод- ню Організацію Жінок з Уні верситетською Освітою, буду чи двократно її головою. Делегатка Великої Британії, Гелен Вілкінсон, заслужилася у робітничому русі, політиці та боротьбі за жіночі права. У цій війн-і придбала назву “короле вої схорониіщ” за те, що з по святою і знанням зорганізувала опіку над лондонським насе ленням у часі летунських нале тів та бомбардувань. Друга бритійська делегатка, Флоренс Г Ь рсбрО 'В , як парла ментарна секретарка мі ні стер- ства здоро'вля, перевела в часі війни евакуацію півтора мілісь (Продовження на Стороні 8-ій) www.unwla.org
Page load link
Go to Top
