Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Вишивання — не легка штука Українські жінки в Америці, які вживають наших народних вишивок для прикраси укра їнської ноші, мешкання чи о- дягів — мусять дбати про це, щоб ЦІ ВИШИВКИ ВМіІЛИМ добо ром та виконанням справді ро били на чужих гарне, мистець ке вражання. А до цего замало взятй будь- яку колірову нитку та матерію, і завишивати їх “лабатими” хрестами! Щоб вишивку мож назвати мистецькою — вона мусить бути вико'нана з вели кою дбайливістю та після пев них правил. Ці правила твори ла ,і удосконалювала від віків українська селянка, зетід якої спрацьованих пальців виходи ла така краса, що для неї у ді лянці. народньоіго мистецтва на вс£ запевнене почесне місце. Такі правила мистецького вишивання треба вивчити і до бре опіануаати кожний наш-ій жінці, яка тут, у Америці, бе реться відтворювати зразки у- країн-ського вишивкового мис тецтва. Бо в противному ви падку це, .що вийде зпіід її пальців буде лиш звичайною втратою часу та праці. І нікого воно не переконав у цьому, що в української жінки є вродже ний добрий смак і почуття кра си. Беручися за вишивання тре ба тямити перш за все, що нит ка, матерія та взір мусять зі собою згоджуватися. Взір, я- кий вийде гарно на легкій ма терії — на занавісах до вікон, літній блюзці і т. п. — не на дається на тяжку вовну, і на впаки. Коли наприклад у пер шому випадку треба добирати вз.ір к|вітчаісггий, зоряний, чи инічий легкий, або густіший, коли не широкий — взори ши рокі, які, густо закривають по верхню (гуцульські) гарно ви ходять на вовні, чи грубому полотні. Нитка 'мусить бути та кої грубости, щоб накривала цілий хрестик, а не щоб зпід нього пересичувала матерія! Тому поки пічнемо братися щось вишивати — треба добре Зіастаїноівитисяі, 'як теж добре розглянутися за усіми потріб ними д од ат к ам и . Найкраще в и ходить вишивка в и ш и т а прямо на матерії, без к ан в и . Вишити вміло на к ан в і, значить вишити так, щоб хрестики були рівні, накривали матерію та лучили- ся зі собою — далеко тяжче, як прямо на матерії. Тому кра ще пошукати все за такою ма терією, на якій можнаб виши вати без канви — головно т о ді, коли не маємо ще доброї вправи у вишиванні. Очевидно, що хрестики му сять бути дрібні та вишиті в одну сторону, значить, що спі- дна нитка у всіх має бути звер нена в одну сторону, а верхна в другу. Деякі вишивальниці нав-іть вишивають у та кий спосіб, що цілий взір ви- конують насамперед полови - пою хрестика, і аж опісля “на кривають” взір. У цей спосіб лекше виминути помилок ви шиваючи хрестики раз в одну, то в другу сторону. Замість самій видумувати та комбінувати взори, чи доби рати краски — краще нам тут, у Америці відвишивати кож ного разу щось, що прийшло готове зі Старого Краю. Давні, п р и:в е з єні с о р очки, з а паски, взори, які містили старокрабві жіночі журнали — це гаранто вані оригінальні зразки, які ма ють мистецьку вартість та на даються дб цего, щоб ми їх між чужими поширювали. Я не хочу цим сказати, що наші жінки їдучи за море втра тили дар творення нових ви- шивкових взорів, який мали їх мами, чи бабуні на Україні. Знаємо, що так не є, бо напри клад у писанні писанок наші тутешні писальниці створили чимало нових зразків поваж ної * мистецької вартости. Але повторю на цьому місці ще раз те, що сказала на по чатку: вишивати якувебудь річ так, щоб вона мала мистецьку вартість (а лиш на таку опла- чуєдься посвятити час!)) — це мозолиста та довга праця. То му вже краще не комбінувати нічого нового зі взорами, лиш вживати знаних маючи при цьому певність, що нічим не ризикуємо. А навпаки — від- тв о рюєм о опр авжн е нар одне мистецтво, яке ОЦІНИТЬ КОЖ НИЙ, хто на мистецтві визна ється. НАРІКАЮТЬ НА ПРЕЗИДЕНТА •При нагоді обіду, видавано го 'щорічно організацією “Аме- рікен іВіменс Асосієйшен” в го телі 'Комодор в Ню Йорку, на якому було лрисутних звиж т и с яч у п р е дст а ви иц ь р іжн и х жіночих клюбів та організацій, бесідниці виступали з гостри ми закидами зверненими в сто рону президента Трумана та його адміністрації за нехту вання жінками при обсаді провідних урядів. “Після 25 літ суфражу” — говорила одна з бесідниць, По ліна Мендіґо, експерт у пуб- личних звязках організації — “де є сьогодні американська жінка? Нема її ні на одному начальному пості у заграничній службі. Нема її в Найвищім Суді, нема в сенаті, а у Конгре сі є їх ледви десять. І це дієть ся тоді, коли одним почерком пера американський генерал надає рівні горожанські і полі- ЛТ. ЗЕНОН Т. КОЛТОН тичнг права японським жінкам, а вибори у Франції впроваджу ють у законодатне тіло 32 жін ки!” MR. & MRS. MIKE SyWULAK CAFE Beer - Wine - Liquors HOT PLATTERS 301 West Berks Street PHILADELPHIA, PA. REGent 8370 Людмила Волошка КОЛИСЬ БУЛИ У МЕНЕ КРИЛА Син Івана і Ашш Колтон, з Ню й'орк Сита, повернув не давно з Маріям 'Островів, на' Тихому Океані.. Серед вступленням. до війсь кової служіби 3 і пів року то му, .Зенон студіював у Мангат- тан іКаледж, де' був теж чле ном університетської дружини гребців. Пізніше учився в Ко ломийському університеті. ■В 1942 його покликали до летунського відділу армії, де після студій .здав іспит «а ле тунського іпілота на В-29. Як пілот В-29 при 20 повітряній фльоті генерала Ле Мея, ста- ціонованій .на Ґуамі, він успіш но виконав 35 місій на Японію, саме на тиждень перед оголо шенням поібіди. Лютенент Зенон Колтон о- держав летничу медалю і хрест летунського відзначення за йо го прислуги для батьківщини. Родичі .Зенона загально відо мі в Ню ій'орку. його мама п. Анна Колтон, .є членкою 1 від ділу СУА .і 'була через кілька років касієркою в Централі СУА в Ню йорку. Колись були у мене крила, І серце рвалося з грудей, Хотілось жити, працювати, Хотілось вмерти за людей. І мрії пишнії родились В палкій, юнацькій голові Та все зівяло, помарніло В дрібній, щоденній боротьбі. Юнацькі сили, смілі мрії В тій каламутній течії, Що зветься в нас життям бу денним, Десь поховалися в багні. Все більше серце холодіє, Грубіють ясні почуття, І мляво сунеться до смерти, Без змісту, сіреє життя. Ой скрипочки із лип,очки А струни з барвінку, Як заграю буде чути Аж на. Україну; Тепер я собі заграю, Тепер ващебечу, А як пірийде лиха доля. Пташкою відлечу. (народня пісня) А вже я ся не дивую, Чому мила красна. Коло неї вчора рано Впала зоря ясна; Як летіла зоря з неба, Тай розсипалася; Мила зорю позібірала, Тай замаїлася. (наїродня пісня) МИХАЙЛО Ф. НАСЕВИЧ Перший Український ПОГРЕБНИК на Филаделфію й околицю MICHAEL F. NASEVIGH N.E. Cor. Franklin & Brown PHILADELPHIA, PA. Tel. MARket 1320 Обслуга в день і ночі Phone: POPlar 5190 EMIL КІШ УСКУ NOTARY PUBLIC REAL ESTATE INSURANCE 2231 Fairmount Ave. PHILADELPHIA 30, PA. ІВАН ГАШ Наш широко знаний український ПОГРЕБНИК ■Совісна і чесна обслуга здобула для нас ряди нових приятелів Бідним родинам обслуги не відмовляється HASYN FUNERAL HOME ? 2241 N. Broad St. STEvenson 1418 Phila. 32, Pa. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
