Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Вишивання — не легка штука Українські жінки в Америці, які вживають наших народних вишивок для прикраси укра їнської ноші, мешкання чи о- дягів — мусять дбати про це, щоб ЦІ ВИШИВКИ ВМіІЛИМ добо ром та виконанням справді ро били на чужих гарне, мистець ке вражання. А до цего замало взятй будь- яку колірову нитку та матерію, і завишивати їх “лабатими” хрестами! Щоб вишивку мож назвати мистецькою — вона мусить бути вико'нана з вели кою дбайливістю та після пев них правил. Ці правила твори ла ,і удосконалювала від віків українська селянка, зетід якої спрацьованих пальців виходи ла така краса, що для неї у ді лянці. народньоіго мистецтва на вс£ запевнене почесне місце. Такі правила мистецького вишивання треба вивчити і до бре опіануаати кожний наш-ій жінці, яка тут, у Америці, бе реться відтворювати зразки у- країн-ського вишивкового мис тецтва. Бо в противному ви падку це, .що вийде зпіід її пальців буде лиш звичайною втратою часу та праці. І нікого воно не переконав у цьому, що в української жінки є вродже ний добрий смак і почуття кра си. Беручися за вишивання тре ба тямити перш за все, що нит ка, матерія та взір мусять зі собою згоджуватися. Взір, я- кий вийде гарно на легкій ма терії — на занавісах до вікон, літній блюзці і т. п. — не на дається на тяжку вовну, і на впаки. Коли наприклад у пер шому випадку треба добирати вз.ір к|вітчаісггий, зоряний, чи инічий легкий, або густіший, коли не широкий — взори ши рокі, які, густо закривають по верхню (гуцульські) гарно ви ходять на вовні, чи грубому полотні. Нитка 'мусить бути та кої грубости, щоб накривала цілий хрестик, а не щоб зпід нього пересичувала матерія! Тому поки пічнемо братися щось вишивати — треба добре Зіастаїноівитисяі, 'як теж добре розглянутися за усіми потріб ними д од ат к ам и . Найкраще в и ходить вишивка в и ш и т а прямо на матерії, без к ан в и . Вишити вміло на к ан в і, значить вишити так, щоб хрестики були рівні, накривали матерію та лучили- ся зі собою — далеко тяжче, як прямо на матерії. Тому кра ще пошукати все за такою ма терією, на якій можнаб виши вати без канви — головно т о ді, коли не маємо ще доброї вправи у вишиванні. Очевидно, що хрестики му сять бути дрібні та вишиті в одну сторону, значить, що спі- дна нитка у всіх має бути звер нена в одну сторону, а верхна в другу. Деякі вишивальниці нав-іть вишивають у та кий спосіб, що цілий взір ви- конують насамперед полови - пою хрестика, і аж опісля “на кривають” взір. У цей спосіб лекше виминути помилок ви шиваючи хрестики раз в одну, то в другу сторону. Замість самій видумувати та комбінувати взори, чи доби рати краски — краще нам тут, у Америці відвишивати кож ного разу щось, що прийшло готове зі Старого Краю. Давні, п р и:в е з єні с о р очки, з а паски, взори, які містили старокрабві жіночі журнали — це гаранто вані оригінальні зразки, які ма ють мистецьку вартість та на даються дб цего, щоб ми їх між чужими поширювали. Я не хочу цим сказати, що наші жінки їдучи за море втра тили дар творення нових ви- шивкових взорів, який мали їх мами, чи бабуні на Україні. Знаємо, що так не є, бо напри клад у писанні писанок наші тутешні писальниці створили чимало нових зразків поваж ної * мистецької вартости. Але повторю на цьому місці ще раз те, що сказала на по чатку: вишивати якувебудь річ так, щоб вона мала мистецьку вартість (а лиш на таку опла- чуєдься посвятити час!)) — це мозолиста та довга праця. То му вже краще не комбінувати нічого нового зі взорами, лиш вживати знаних маючи при цьому певність, що нічим не ризикуємо. А навпаки — від- тв о рюєм о опр авжн е нар одне мистецтво, яке ОЦІНИТЬ КОЖ НИЙ, хто на мистецтві визна ється. НАРІКАЮТЬ НА ПРЕЗИДЕНТА •При нагоді обіду, видавано го 'щорічно організацією “Аме- рікен іВіменс Асосієйшен” в го телі 'Комодор в Ню Йорку, на якому було лрисутних звиж т и с яч у п р е дст а ви иц ь р іжн и х жіночих клюбів та організацій, бесідниці виступали з гостри ми закидами зверненими в сто рону президента Трумана та його адміністрації за нехту вання жінками при обсаді провідних урядів. “Після 25 літ суфражу” — говорила одна з бесідниць, По ліна Мендіґо, експерт у пуб- личних звязках організації — “де є сьогодні американська жінка? Нема її ні на одному начальному пості у заграничній службі. Нема її в Найвищім Суді, нема в сенаті, а у Конгре сі є їх ледви десять. І це дієть ся тоді, коли одним почерком пера американський генерал надає рівні горожанські і полі- ЛТ. ЗЕНОН Т. КОЛТОН тичнг права японським жінкам, а вибори у Франції впроваджу ють у законодатне тіло 32 жін ки!” MR. & MRS. MIKE SyWULAK CAFE Beer - Wine - Liquors HOT PLATTERS 301 West Berks Street PHILADELPHIA, PA. REGent 8370 Людмила Волошка КОЛИСЬ БУЛИ У МЕНЕ КРИЛА Син Івана і Ашш Колтон, з Ню й'орк Сита, повернув не давно з Маріям 'Островів, на' Тихому Океані.. Серед вступленням. до війсь кової служіби 3 і пів року то му, .Зенон студіював у Мангат- тан іКаледж, де' був теж чле ном університетської дружини гребців. Пізніше учився в Ко ломийському університеті. ■В 1942 його покликали до летунського відділу армії, де після студій .здав іспит «а ле тунського іпілота на В-29. Як пілот В-29 при 20 повітряній фльоті генерала Ле Мея, ста- ціонованій .на Ґуамі, він успіш но виконав 35 місій на Японію, саме на тиждень перед оголо шенням поібіди. Лютенент Зенон Колтон о- держав летничу медалю і хрест летунського відзначення за йо го прислуги для батьківщини. Родичі .Зенона загально відо мі в Ню ій'орку. його мама п. Анна Колтон, .є членкою 1 від ділу СУА .і 'була через кілька років касієркою в Централі СУА в Ню йорку. Колись були у мене крила, І серце рвалося з грудей, Хотілось жити, працювати, Хотілось вмерти за людей. І мрії пишнії родились В палкій, юнацькій голові Та все зівяло, помарніло В дрібній, щоденній боротьбі. Юнацькі сили, смілі мрії В тій каламутній течії, Що зветься в нас життям бу денним, Десь поховалися в багні. Все більше серце холодіє, Грубіють ясні почуття, І мляво сунеться до смерти, Без змісту, сіреє життя. Ой скрипочки із лип,очки А струни з барвінку, Як заграю буде чути Аж на. Україну; Тепер я собі заграю, Тепер ващебечу, А як пірийде лиха доля. Пташкою відлечу. (народня пісня) А вже я ся не дивую, Чому мила красна. Коло неї вчора рано Впала зоря ясна; Як летіла зоря з неба, Тай розсипалася; Мила зорю позібірала, Тай замаїлася. (наїродня пісня) МИХАЙЛО Ф. НАСЕВИЧ Перший Український ПОГРЕБНИК на Филаделфію й околицю MICHAEL F. NASEVIGH N.E. Cor. Franklin & Brown PHILADELPHIA, PA. Tel. MARket 1320 Обслуга в день і ночі Phone: POPlar 5190 EMIL КІШ УСКУ NOTARY PUBLIC REAL ESTATE INSURANCE 2231 Fairmount Ave. PHILADELPHIA 30, PA. ІВАН ГАШ Наш широко знаний український ПОГРЕБНИК ■Совісна і чесна обслуга здобула для нас ряди нових приятелів Бідним родинам обслуги не відмовляється HASYN FUNERAL HOME ? 2241 N. Broad St. STEvenson 1418 Phila. 32, Pa. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
