Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
НАШЕ ЖИТТЯ-OUR LIFE EMMA С. ФАКС Урядовий Орган Союзу Українок Аме рики виходить 1 кожного місяця. Клявдія Олесницька, головна редактор- Меланія Милянович, кореспондентка в англійській мові. Українські статті й допйсл посилати до редакторки, англійські до кореспондент ки. Оголошення, передплати посилати до Централі, 866 Н. 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата в Злучених Державах $1.50 річно, на пів року 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official Organ of the Ukrainian Na tional Women’s League of America, Inc. — Published on the first of every . month. 866 North 7th Street, Philadel* phia, 23, Pa. Editor Mrs. Claudia Olesnicky, 151 ^ast 81st St., New York City. Staff Correspondent Miss Mildred Mi- anowich, 151 Hopkins Ave., Jersey >City 3, N. J. ______________ ' __________________ __ Send articles in^TTkrainian to the Editor, in English to the Staff Corres pondent. Subscription in the United States $1.50 per year •— 85 cents for 6 months. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Advertising rates furnished upon application; Btisinees cammunica/tioms. sub scriptions, and advertisements are to be sent to the Administration Office, 866 N. 7th St., Philadelphia, 23, Pa. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Без Молоді не Підемо Вперед Доказом, що організація поступає вперід є те, що вона бере на себе щораз-то тяжчі завдання і мав силу їх йиконати. Саме у цьому числі „Н. 'Життя* найдуть чйтачщ звіт з праці Жіночої Федерації Дїтройту, яка почалася з гуртка жінок і від дрібної санітарної праці на терені міста, а розросталася' у органі зацію, яка кермує важними ділянками суспільного життя ціло го'стейту Мішїґен. Шукаючи,- початків організації українського Жіноцтва у Га- личині — ми теж находимо при кінці минулого століття ледви гурток жінок у Львові, який підготовляв товариські забави у мясницях. Чи навіть точніше — робив зиміні перекуски на Ці забави, бо вже така робота, як винайняти салю, замовити му зику, чи розрахувати прихід була тоді для Жінок затрудна! Чверть століття пізніше україневкий рух у Галичині обій мав не лиш усе наше мійське і інтелігентське жіноцтво. "Він на раховував десятки тисяч суспільних робітниць по селах і сягав у кожну закутинку краю, злимо перешкод польської окупаційної влади. Праця галицьких жіночих організацій розтягалася до слівно на усі ділянки народного життя. Жінки вели освітні, кооперативні, і інші курси, вчили селянок модерних способів господарства, закладали станиці народного мистецтва, .вида вали пресу, літературу, організували дошкільне виховання ді твори, вакантні. оселі, порадні матерей та осередки здоровля. Жіночий провід’ вів політичну діяльність, вдержував звязки з міжнародними організаціями та обзнакомлював чужі середови ща зі справами українського народу. Коли хто сумнівався в доцільність праці та поступ цих жіночих організацій — ви- старчило зробити порівнання з діяльністю зперед двох деся ток літ, щоб розвіяти увесь сумнів. Праця жіноцтва була видна на кожному кроці і необхідна для народного життя. Тут у Америці, для оцінки нашизГ організацій — жіночих і загальних — иринялося інше мірило. Це звичайно була збірка гроша на потреби Старого* Краю. Яка організація більше зібрала — ця була сильніша і більш шанована. Ми тут, на свободі збирали гроші, щоб вони там, під чужим заборолом. за ці гроші щось творили. Ми робили лекшу роботу — їм пе редавали тяжчу. Про це аж тепер переконуємося, коли най шлися у такому положенні, що й ми тут мусимо не лиш збира ти, але за зібране творити, будувати. Бо грозить таке, що там, під чужим пястуком загине кожний прояв вільного укра їнського духа, затреться кожний слід української національної культури. І ми та ці, ‘що після нас прийдуть, будуть мусіли її тут зберігати аж до слушної 'хвилі, як теж товчи до сумління світа, щоб не замикав очей на неволю наших братів. Будемо мусіли будувати школи, народні доми, музеї, біб ліотеки; перекладати й видавати літературу, плекати україн ську музику, спів народне мистецтво; шукати нових та успіш ніших способів, як придержати нашу молодь при культурі ії предків. І багато, багато инчих завдань виконати! Тамі будуть завдання на майбутнє кожної українсько- американської організації, а у тому теж організацій нашого жіноцтва. Усі вони до цього часу мали й мають по найбіль шій части товарисько-родинний характер: наїуі люди люблять сходитися разом на гостини, бенкети, ювілеї, щоб у морі ве ликого міста та чужого середовища стрінути приятелів, краян, кревних, з якими можнаб розговоритися на рідній мові. Лю- В Бінґгемптон, Н. й., в 1847 ■році прийшла на світ Емма Стовелл, якій доля призначила відіграти велику ролю в бо ротьбі за самостійність жінки. По укінчевні студій вона поїха ла до Шікаґо і стала учителю вати у 1871 році.. З того часу почаліася її праця На полі “су- фражу” В 1876 роЦІ, Емма о- дружилась й й зажила постій но в Детройті. Для двох 4 пів міліона чле нок зорганізованих у мраєвій організації “Федерація Жіно чих Клюбі'в Америки” слово Емми Факс було законом, осо бливо, коли прийшлось роз- вязувати якісь організаційні проблеми. її книжка “Parliamentary J sage”, для організованого жі ноцтва була наче студія, з якої вони набирали організаційної терпим ости, самоповаги, рівно- сти й єдности. Ця книжка Ем ми Факс (що вийшла вже чет вертим накладом), стала осно вою організаційної моралі, якої членство навчилося як тре ба поступати, що можна, а чог< не слід робити -в організацій нім житті. Пані Факс була третьою го ловою ■Федерації ЖІНочих Клю бів стейту Мишиген. На всена родній конвенції, що мала від бутись з нагоди Волотого Юві лею Федерації Ж. К.- Емма Фак мала дістати особливе відзна чення за свою книжку й пра цю, яку вона продовж свог< життя .поклала для суспільно оті. Місцеве жіноцтво зжите нею, прямо обожало її особ] й якось в особливший спосіб,: прихильністю признавало її ви сокий авторітет. Загально бу ла знана як “парламентарист ка” і. сеніорка жіночого руху в Америці. б л я їь заСіСтїГ р а з о м з а гостинний стіл з у к раїн сь к и м и ст рав ам и , п осл у х ат и д е щ о п о в а ж н о г о , д е щ о ж а р т ів л и в о г о — ск и н ут и р а з о м т р о х и , г р о ш а н а д о б р у ціль т а 'р о з ій т и с я д о м ів з п ри єм н и м п очут т ям . Та така діяльність на майбутнє вже нам не вистарчить. Щораз частіше чу@»о голоси, що це вже не є питання: “’екіль кй Грошей дати”, але „що і кому з цими грішми зробити!” —І насувається сумнів чи навіть тоді, колиб нам, на наші громадян ські ціли й інформативну службу дав хто кілька міліонів доля- рів — чи ми найшлиб між собою людей, які цих грошей не змарнувалиб на непотрібне ^бо маловартісне, а вміли і були зді бні зужити їх з повною користю для,народної справи. Виходить, що наше громадянське життя стоїть на місци і не багато поступило за останну десятку, чи дві літ, бо воно не збагачується новою кровю та ідеями. Усе що робиться — це вже було колись і часто вдавалося навіть краще, як тепер, бо ці самі, люди колись були молоді, єй»ьні, ентузіястичні, а се- годня вже вичерпалися та змучилися. Стає ясним,, що 'П ол іп шити такий стан мож лиш тоді, коли для наших організацій придбається новий членський матеріял — людей молодих, спо- сібних, енергійних та з новими ідеями. Та ми .мусимо погодитися з цим, що коли молодь прийде у наші організації — вона у них буде шукати чогось инчото, як ми. Як я це вже переділе зазначила, діяльність наших організа цій має у переважаючій мірі товариський характер. Молодь по товариське життя між нас не прийде, б
Page load link
Go to Top
