Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
He треба багато розписуватись про небувалу нагоду яку тепер можна знайти у вйрібництві Ми хайла Туравського. Кожна розу мна жінка знає ідо тепер доора пора замовляти зимові футра. * Власне тепер у Михайла Тиран ського знаходиться один з най кращих виборів шкірок Persian Lamb у цілім місті. Ви лише ви беріть жмуток шкірок, скажіть, нам яку моду хочете і ми вам ви робимо чудове футро до ваших н а йв и б аігл ив і ш и х. Замовте ф ут ро тепер щоб бу ло готове на зиму. Так як все у Михайла Туранського купується з довірям. 3S0 SEVENTH AVENUE Межи 29 і ЗО ул. на 16 пбверсі N E W Y O R K GITY Замкнено в суботу LAckawanfia Ф-0973 шт і щ е д и ш и пе :й рез у "і'ґ.ина вхолить у езіт, д і:т новий незнаний. Забере*дещо часу, поки ,вона приманиться до нових обставин ,»а чи час цей буде до-вгий чи короткий —- залежати буде у великій мі рі від здоровля дитини. Зале жатиме ‘ВІД цього, чи дитячий організм відпорний на усі не дуги, на які дитина наражена входячи у школу. Якщо у неї організм не забезпечений — дитина зразу пічне занепадати на здоровлі, опускати школу та занедбувати Науку. Тому ро дичі мусять подбати про це, щоб щепленням захоронити дитину перед заразливими .не дугами, як дифтерія, віспа, шкарлятина і т. п. Хоч як популярними та до ступними для* усіх дітей є те пер ЦІ щеплення -— ТО ВСЄЖ, ледви 60 на сто дітей* прихо дять в перше у школу защеп- л.енї проти заразливих недуг. Вина у цьоіму самих родичів, ч бо навіть найбіднїші м^ють нагоду заіцегіити дитину ко- ристаючи з безплатних ста ниць здоровля, які є у КОЖІНІЙ місЦевости. А колиб усі родичі дбали про це — етап здоровля по школах бувби далеко, кра щий, а з ним і поступ дітей у навчаніні,. шкільних предметіїв. Бо нездужаючі діїти перери вають науку, тратять лекції, а вертаючи назад мусять здога няти других спиняючи пра вильний бііг навчання. Але саме ващеплення дитини проти недуг не є вже усім, до чого родичі та школа є зобо- вязані, коли іде про її здоров ля. Родичі та школи мусять ще тісно опівпрацювави зі собою у цьому напрямі, щоб хорони ти зф, слух і инчі змисли ди тини, щоб дати їй чисте та здо рове приміщення у часі науки, здорову воду, молоко та по-* живний полуденок підчас пе рерви. Щоб дитина не писала та читала у темноті, щоб мала де вмити руки перед їдою, не сиділа у глоті іа зле провіт рюваній кімнаті. По великих містах, де школи побудовані після вимог сучасної гиґієни — дитина здебільш а має у школі ці всі зовнішні обста вини, пригожі для її здоровля. Де -цього нема, там родичам треба пильніше доглядати ди- , тину, стрічатися з вчителькою, І слухати її завваг та часто за водити дитину до лікаря. На це, щоб у час помітити, колиб | дитячі змисли чи загальний стан здоровля потребували зміцнення, спочинку, чи по правки. Важним для фізичного роз- •вою та доброго стану здоро вля дитини є це, щоб родичі вчасно вчили її правил гигіє- І ни Щоденного життя. Почина ючи з малого: від необхіднос те чаа.чґо мигґя рук, зубів, купел: до слссоб ::г;хс. ни перед простудою, вмілого вживання зору, слух, здоро вого добору поживи, здерж- ливости перед шкідливими на- пйтками і т. п.ДІрайда* богаго цього знання дістає тепер ди тина у ШКОЛІ, бО tfOHO входить як предмет у шкільне навчан ня. Але воно не богато при дасться дитині, коли роДичі, а в першу чергу мама* не догля не у хаті, чи дитйна справді перестерігає цего, чого у шко лі її учили. Родичі часто роблять цю о- шибку, що винують нездібнос- ти або лінивство дитини за злі поступи у школі, не розслі- дивши, чй причина не лежить у стані здоровля дитини. Мо же дитина тому зле вчиться, що короткозора, добре не чує* або ослаблена. І вистарчать о- куляри, чи відвідини лікаря від вух, чи відповідна дієта, щоб дитина поборола труднощі у науці, набрала до неї охоти та робйла правильні’ поступи. Здоровля фізичне шкільної дітвори має &ЄЛИКЙ вплив на її умовий розвій та поступ у на уці. Тому коли родичі хотять, щоб дйтйна винесла зі школи якнайбільше знання нехай бережусь її здоровля на кож ному кроці. А саму Дитину не хай вчать від найменших літ, як хоронити себе перед неду гами, розвивати силу та від- порнкть. БОЧКА СОЛИ (Продовження Сторони 4-ої) просто на мої коліна. По пред ставленні я віддала згубу пані, що привела тут дівчинку. Вия вилось, що живемо у сусідстві, тож вертаючи спільною доріж кою ми розговорились. Пані була дуже мила, гарна й при вітна, д і в ч иінка не з вич а ин о второпна дитина. На прощання я висловила свій подив. Ваша донечка, пані, прос то полонила мене. На ті слова якась трохи зб е нт ежен а ус м і ш k а пр о м ай - нула по лиці тої молодої, вро дливої жінки, --- Я дуже тішуся, що Ама подобалась* вам — тільки тут приходить мала поправка — це моя внучка. — Ну, я Дуже молодо вийшла заміж до дала вона, бо безкрає оторо- іі'іння відбилось видно на мо- ;му лиці. Я не така старенька бабу- , ня, бо й мая дочка молодень- | кою рішилась вийти заміж. Я назвала її “золотоглавою” бабунею (вона була білявка)', хоч звичайно бабуні є срібно волосі. Ми розійшлись у дру жньому настрою. За декілька днів ми стріну- ! БІЛА Ї>ЕЧНИЦЯ ТЕМНО- ШКУРЙХ (Продовження ЗІ сторони 1-ОЇ) t ще жінки у цьому світі ще се- годня таке, як у найтемніщих часах історії. Жінку-дружину купує тубилець так, як коня на торговиці, також уся найтяща фізична праця, необхідна для вдеріжання хати спочиває на її плечах. А чоловікови можна до схочу вживати безділля, пити, чи грати в кости. І саме ці чоловіки, які звикли дивитись на жінку* як на нище за себе сотворіння, вибрали лись знов. Тим разом пані ве ла ’жвавенького хлопчину. Цей бравий молодчик зо всім не схожий на свою сес тричку, — завважила я, вита- ючись із товариством. — Це не її брат, а вуйко. Це мій синок. І пояснила мені, що повдові ла по кількох літах подружжя, а Що донька рано -залишила її вийшовши заміж, то й вона, щоб самітною не лишитись, о- дружилась вдруге. — Виж самі присудили, що я не така старенька, — додала всміхаючись До мене. ч (Кінець буде) своєю політичною речницею Вайолет Лйвйнґстон Белинґер. Вайолет Белингер не пропо відує рівности рас білої та чор ної, бо така справа там ще пе- редвчасна. Але вона бореться за кращі економічні відносини, освіту та суспільне місце ^ія темношкурих з такою послідо вністю та енергією, що тубиль- ці вважають її прямо своєму ви звольницею. Приїхавши у Полудневу Аф рику малою дівчинкою вона зжилася з населенням та. поча ла спочувати долі темношку рих. Покінчила місцевий ка- ледж та поїхала у Англію, щоб на о к сф о р дс ьк і м у н і ве рситеті добути научний степень. Після цього вернула о п'ять у Полуд неву Африку та обняла там як професор катедру історії на о- дному з університетів. Почала теж за й м ати с я по л ітичною працею і в 1938 році у перше кандидує на посла у виборах темношкурих. Мала проти се бе чотирох противників і ко жний з них давав голову за це, Що її як жінці не вдасться по бороти пересудів тубильців та вийти посол кою. Та Вайолет Белингер вибори виграла, а у цьому році стала ще й голов ною речницею-сгіікеркою ціло го темношкурого населення У- Н'ії, яке числом досягає 24 мі ліонів.
Page load link
Go to Top
