Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
He треба багато розписуватись про небувалу нагоду яку тепер можна знайти у вйрібництві Ми хайла Туравського. Кожна розу мна жінка знає ідо тепер доора пора замовляти зимові футра. * Власне тепер у Михайла Тиран ського знаходиться один з най кращих виборів шкірок Persian Lamb у цілім місті. Ви лише ви беріть жмуток шкірок, скажіть, нам яку моду хочете і ми вам ви робимо чудове футро до ваших н а йв и б аігл ив і ш и х. Замовте ф ут ро тепер щоб бу ло готове на зиму. Так як все у Михайла Туранського купується з довірям. 3S0 SEVENTH AVENUE Межи 29 і ЗО ул. на 16 пбверсі N E W Y O R K GITY Замкнено в суботу LAckawanfia Ф-0973 шт і щ е д и ш и пе :й рез у "і'ґ.ина вхолить у езіт, д і:т новий незнаний. Забере*дещо часу, поки ,вона приманиться до нових обставин ,»а чи час цей буде до-вгий чи короткий —- залежати буде у великій мі рі від здоровля дитини. Зале жатиме ‘ВІД цього, чи дитячий організм відпорний на усі не дуги, на які дитина наражена входячи у школу. Якщо у неї організм не забезпечений — дитина зразу пічне занепадати на здоровлі, опускати школу та занедбувати Науку. Тому ро дичі мусять подбати про це, щоб щепленням захоронити дитину перед заразливими .не дугами, як дифтерія, віспа, шкарлятина і т. п. Хоч як популярними та до ступними для* усіх дітей є те пер ЦІ щеплення -— ТО ВСЄЖ, ледви 60 на сто дітей* прихо дять в перше у школу защеп- л.енї проти заразливих недуг. Вина у цьоіму самих родичів, ч бо навіть найбіднїші м^ють нагоду заіцегіити дитину ко- ристаючи з безплатних ста ниць здоровля, які є у КОЖІНІЙ місЦевости. А колиб усі родичі дбали про це — етап здоровля по школах бувби далеко, кра щий, а з ним і поступ дітей у навчаніні,. шкільних предметіїв. Бо нездужаючі діїти перери вають науку, тратять лекції, а вертаючи назад мусять здога няти других спиняючи пра вильний бііг навчання. Але саме ващеплення дитини проти недуг не є вже усім, до чого родичі та школа є зобо- вязані, коли іде про її здоров ля. Родичі та школи мусять ще тісно опівпрацювави зі собою у цьому напрямі, щоб хорони ти зф, слух і инчі змисли ди тини, щоб дати їй чисте та здо рове приміщення у часі науки, здорову воду, молоко та по-* живний полуденок підчас пе рерви. Щоб дитина не писала та читала у темноті, щоб мала де вмити руки перед їдою, не сиділа у глоті іа зле провіт рюваній кімнаті. По великих містах, де школи побудовані після вимог сучасної гиґієни — дитина здебільш а має у школі ці всі зовнішні обста вини, пригожі для її здоровля. Де -цього нема, там родичам треба пильніше доглядати ди- , тину, стрічатися з вчителькою, І слухати її завваг та часто за водити дитину до лікаря. На це, щоб у час помітити, колиб | дитячі змисли чи загальний стан здоровля потребували зміцнення, спочинку, чи по правки. Важним для фізичного роз- •вою та доброго стану здоро вля дитини є це, щоб родичі вчасно вчили її правил гигіє- І ни Щоденного життя. Почина ючи з малого: від необхіднос те чаа.чґо мигґя рук, зубів, купел: до слссоб ::г;хс. ни перед простудою, вмілого вживання зору, слух, здоро вого добору поживи, здерж- ливости перед шкідливими на- пйтками і т. п.ДІрайда* богаго цього знання дістає тепер ди тина у ШКОЛІ, бО tfOHO входить як предмет у шкільне навчан ня. Але воно не богато при дасться дитині, коли роДичі, а в першу чергу мама* не догля не у хаті, чи дитйна справді перестерігає цего, чого у шко лі її учили. Родичі часто роблять цю о- шибку, що винують нездібнос- ти або лінивство дитини за злі поступи у школі, не розслі- дивши, чй причина не лежить у стані здоровля дитини. Мо же дитина тому зле вчиться, що короткозора, добре не чує* або ослаблена. І вистарчать о- куляри, чи відвідини лікаря від вух, чи відповідна дієта, щоб дитина поборола труднощі у науці, набрала до неї охоти та робйла правильні’ поступи. Здоровля фізичне шкільної дітвори має &ЄЛИКЙ вплив на її умовий розвій та поступ у на уці. Тому коли родичі хотять, щоб дйтйна винесла зі школи якнайбільше знання нехай бережусь її здоровля на кож ному кроці. А саму Дитину не хай вчать від найменших літ, як хоронити себе перед неду гами, розвивати силу та від- порнкть. БОЧКА СОЛИ (Продовження Сторони 4-ої) просто на мої коліна. По пред ставленні я віддала згубу пані, що привела тут дівчинку. Вия вилось, що живемо у сусідстві, тож вертаючи спільною доріж кою ми розговорились. Пані була дуже мила, гарна й при вітна, д і в ч иінка не з вич а ин о второпна дитина. На прощання я висловила свій подив. Ваша донечка, пані, прос то полонила мене. На ті слова якась трохи зб е нт ежен а ус м і ш k а пр о м ай - нула по лиці тої молодої, вро дливої жінки, --- Я дуже тішуся, що Ама подобалась* вам — тільки тут приходить мала поправка — це моя внучка. — Ну, я Дуже молодо вийшла заміж до дала вона, бо безкрає оторо- іі'іння відбилось видно на мо- ;му лиці. Я не така старенька бабу- , ня, бо й мая дочка молодень- | кою рішилась вийти заміж. Я назвала її “золотоглавою” бабунею (вона була білявка)', хоч звичайно бабуні є срібно волосі. Ми розійшлись у дру жньому настрою. За декілька днів ми стріну- ! БІЛА Ї>ЕЧНИЦЯ ТЕМНО- ШКУРЙХ (Продовження ЗІ сторони 1-ОЇ) t ще жінки у цьому світі ще се- годня таке, як у найтемніщих часах історії. Жінку-дружину купує тубилець так, як коня на торговиці, також уся найтяща фізична праця, необхідна для вдеріжання хати спочиває на її плечах. А чоловікови можна до схочу вживати безділля, пити, чи грати в кости. І саме ці чоловіки, які звикли дивитись на жінку* як на нище за себе сотворіння, вибрали лись знов. Тим разом пані ве ла ’жвавенького хлопчину. Цей бравий молодчик зо всім не схожий на свою сес тричку, — завважила я, вита- ючись із товариством. — Це не її брат, а вуйко. Це мій синок. І пояснила мені, що повдові ла по кількох літах подружжя, а Що донька рано -залишила її вийшовши заміж, то й вона, щоб самітною не лишитись, о- дружилась вдруге. — Виж самі присудили, що я не така старенька, — додала всміхаючись До мене. ч (Кінець буде) своєю політичною речницею Вайолет Лйвйнґстон Белинґер. Вайолет Белингер не пропо відує рівности рас білої та чор ної, бо така справа там ще пе- редвчасна. Але вона бореться за кращі економічні відносини, освіту та суспільне місце ^ія темношкурих з такою послідо вністю та енергією, що тубиль- ці вважають її прямо своєму ви звольницею. Приїхавши у Полудневу Аф рику малою дівчинкою вона зжилася з населенням та. поча ла спочувати долі темношку рих. Покінчила місцевий ка- ледж та поїхала у Англію, щоб на о к сф о р дс ьк і м у н і ве рситеті добути научний степень. Після цього вернула о п'ять у Полуд неву Африку та обняла там як професор катедру історії на о- дному з університетів. Почала теж за й м ати с я по л ітичною працею і в 1938 році у перше кандидує на посла у виборах темношкурих. Мала проти се бе чотирох противників і ко жний з них давав голову за це, Що її як жінці не вдасться по бороти пересудів тубильців та вийти посол кою. Та Вайолет Белингер вибори виграла, а у цьому році стала ще й голов ною речницею-сгіікеркою ціло го темношкурого населення У- Н'ії, яке числом досягає 24 мі ліонів.
Page load link
Go to Top