Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
НАШЕ Ж И Т Т Я — L I F E Юлія М. Шустакевйч. Військова Служба і її Вплив на Родинне Життя Урядовий Орган Союзу Українок Аме рики виходить 1 кожного місяця. Нляьдія Олесницька, головна редактор ка. Всі статті й дописи посилати до редак торки. Оголошення, передплати посилати до Централі, 866 Н. 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата в Злучених Державах $1.50 річно, на пГв рокя 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official Organ of the Ukrainian N a tional Women’s League of America, Inc. Published on tne lirst of every month. 866 North 7th Street, Philadel phia, 23, Pa. Editor Mrs. Claudia Olesnicky, 151 East 81st St., New York City. Send all articles and news items to the editor. Subscription in the United States $1.50 per year — 85 cents for 6 months. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Очевидно, що писатиму .про службу ЖІНіКИ у війську, бо це є актуальне питання під цю пору. Чимало молодого жіноц тва наділо військовий уніфоірм і записалось на службу для на- шото краю, а між ниіми теж дівчата українського похо дження рішились на військове звання зрозумівши, що край на/ш ‘потребує військової сили. Жіноче військо це новина, 0 о ледви два роки минуло, як почалась організація жіноцтва у військові частини. Оправу створення жіночої армії пред ставлено в Конгресі Злучених Держав ще 194,1 року. Та вона стояла на мертвій точці майже цілий рік, аж поки конґресме.н- ка зі стейту Масачусетс Едіта Роіджерс порушила наново в Конгресі пропозицію створен ня регулярної жіночої армії, 14 мая, 1942 р. По дуже коротких нарадах Конгрес одобрив цю пропозицію, а на другий день, 15 мая7, президент Розевелт І підписав відповідну резолю цію, відчинивши американсь кому .жіноцтву вхід до нового звання, до нової карієри. Першою жіночою ,.;рійсьіко- вою частиною стала “Віменс Арімі Кор.” в скороченню “BAK“j яка повнить службу на суші. Другу частину “ВЕЙВС”, створено ЗО липня, 1942 j є воїна звязана з морсь#ШЬ"фло- тою. Найпізніше повстала тре тя, значно менша частина жі ночої резерви прибережної сторожі, так зана “ОПАРС” Усі ці частини жіночої регу лярної армії начисляють уже понад 200,000 членок і сповня ють вельми важні функції. Жі ночу правильну армію приня- ла прихильно загальна опінія, одобрила держава і що най- важніше — військові провідні '■ круги признали її вельми здіб ною і безперечно потрібною частиною американсько ї обо рони. Та це тепер, в часі війни.. Якже буде коли війна- скін читься? Що станеться з війсь ковими частинами жіночої ар мії? Чи ці нові осяги американ ського жіноцтва добуті поваж ними зусиллями мають осьтак зникнути і піти в забуття? Такі питання насуваються гвже тепер, коли приходить думка про закінчення війни та замирення. Ця сама конгрес мена п-ні Роджерс. побиваєть ся за цим, щоб справа військо вого вишколу для жінок вста ла актуальною і після війни. Вона стоїть на цьому, що Аме рика- вступаючи в теперішню війну, не була до-статочно під готована, а жіноцтво своєю у- частю у військовій службі пр^ чинилось у великій мірі до ус- п іху ~ нашої арм ії, ство рю ю ч и більшу військову силу. П-ні Роджерс говорить, що такі ве ликої ваги краєві події як вій- ца, не цовиїнні набудуче почи натись без участі жіноцтва. То му треба мати регулярну жіно чу армію,, яка постійно вихову- валаб і муштрувала нові жіно чі ряди. Та ця справа не така легка до вирішення, бо проти війсь кової служби для жінки висту пають її обовязки біля зало- ження т вдержання родини. Ніколи перед тим жінка не була так на овиді як тепер. Ні коли ґ(еред тим мабуть незай- мала вона такого одвічально- го становища та виповняла та кі ріжнородні обовязіки, як під цю пору, але рівночасно із тим виринає велике питання — хто сторожитиме родинного огни ща? Жінка над усе повинна о- статиГжінкою і чи тепер чи пі зніше в неї прокинеться при родою її даний інстинкт, який кликатиме її до сповнення цьо го споконвічного обовязку ма теринства. А цей обовязок є найвдаций, бож материнство, родинне- огнище, конечно по трібне для вдержання людсь кого-родуу а з тим у свою чер гу нових поіколінь та нових борців. ...Із створення жіночої армії повстали сумніви а то й зневі ра, особливо у старших віком громадян. Декотрі говорили, що жінка у військовому одно строю ВІДОбЄТБСЯ від родини, не схоче -займатись вихован ням дітей, -виконувати хатньої роботи, тощо. Інш^ зневірено похитували* головами, мовляв:v світг уже кінчиться, бо жінка вояком- стала! Але такі сумніви, такі зневі- ^рюючі по'гляди на жінку-вояч- (Продовженпя на Стороні 8-ій) Advertising rates furnished uppn application. Business communications, sub scriptions, and advertisements are to he' sent to the Administration Offide, 866 N. 7th St., Philadelphia, 23, Pa.. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Думки гід Шкільний Ріп Приходять перші дні вересня, а з ними початок шкільного року. Щоб не діялося тоді у нас, чи по світу — то всеж, ця по дія проникаїється наперід перед усіма іншищі. Наставмо радіо, чи розгорнім часопис: говорять, едіторіяли пишуть, великі люди голос забирають про цю подію, яка так скромно, так неза- мітно виглядає, коли прирівняти її до цих новин, які сегодня стрясають світом від ранку до ночі. Чи справді воно таке важне, що після двох місяців тиші шкільне подвіря опять зароїлося дітворою та молодк>, огорі- лою від сонця та розхоченою вакаційним безділлям? Може то му важне, що "врешті мама відітхне спокійніще свідома, що ди тина сидить у школі, а не ганяється по вулиці. Та вага події лежить у чому іншому. Початок шкільного ро ку, це новий ступінь у'підготівці людей, які мають продовбати це, цо ми почали, добувати це, за чим ми побиваємося, відкри вати це, що нам* може і не снилось. І саме з цеї причини рік шкільний стає великою подією. Бо це рік надій на новий пос туп, нові досяти.якГ чекають нарід коли підросте покоління, що ось знова на цілий шкільний рік поринає у книжки та науку. Та у школі дізнається молодь лиш про це, якими дорога-- ми прямує людський ум та якими законами кермується життя. Усе інше треба буде опісля кожній молодій людині для себе здобувати. Самій треба буде шукати нагоди на успіх та хосен- ну працю для щастя'власного і других. І доперва тоді, коли .у молодої людини шкільна дипльома у руці, вона стає перед усі- ми труднощами, серед яких має виказати свій талан та найти для себе гідне місце у світі. Так воно діється у першу чергу тут, у нашому краю, який по цілому світу звуть “вітчиною необезмежених нагод на успіх” І кожна молода людина,'не дивлячися на це де і у кого вроди лась .— таку нагоду для себе тут має. Не говорім, що це було так колись, що тепер гірше, іцо добрі часи не вернуться. Вихо вуймо нашу молодь так, як радить американський фільософ та 4 письменник Линколн Стефенс. Він пише у одному зі своїх тво рів: ”Я учив дітей і молодь, що ♦нічого у світі не було ще зроб лено так, щоб його не мож було поправити, і нема нічого, про що ми зналиб основно та без найменшого сумніву. Молодь має перед собою„необмежену‘ нагоду, а для заохоти нехай знає вона, що ні тепер, ні в.минулому не було у народів устрою, якого не требаб було у чомусь поправити; що ні тепер, ні в минулому ire було газети, школи, банку, театру, фабрики, склепу, який був- би ідеально зорганізований і що не було і нема бизнесу так за- ложеного, фінансованого та, веденого, як цього треба” — .Але молоді люди можуть цего всего доконати, можуть поправити це, що зле, а злі похибки є усюди. Хоч як хваляться старші своїми, успіхами — то молоді можуть досягнути більше. Бо таке є пра во життя, на якому полягає увесь людський поступ. Коли- говоримо про нашу молодь, молодь українського ро ду, то досі небагато нагод вона між нами шукала, бо — не ба гато їх мали. Привезли зі старого світа погляд, що людині тре ба лисиною світити, щоб з нею числилися і вона щось вміла зробити — ми на нашу молодь мабуть до гробової дошки буде мо глядіти, як на молодиків, яким без упину треба чогось від нас старших учитися. І відпихаємо її уми від себе, або держимо між собою лиш таких, якрх мож було “заголюкати” та застави ти до послуху. Лишаємося з молодими людьми, які нас потре бують, як безпомічні діти. А ці, яких нам потреба, які моглиб багато зробити для нас і української справи ідуть, та дос гають успіхів деінде. Це наш гріх супроти молоді українського роду. Чимало на год для праці скривається між нами. І наша молодь з американ ським світоглядом, трудящістю та енергією моглаб найти у них успіх. Тоді, колиб наше старше покоління кермувалося законом, якому Америка завдячує свій поступ та щасливе життя: дати на году молоді та передати у її руки це все що потребує дальшої розбудови. Клявдія ОлеснйЦька. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
