Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
2 e НАШЕ ЖИТТЯ — OUR LIFE ЧЕРВЕНЬ, 1944 НАШЕ Ж И Т Т Я - O U R L I F E Урядовий Орган Союзу Українок Аме рики виходить 1 кожного місяця. Official Organ of the Ukrainian N a tional Women’s League of America, Inc. — Published on the first of every month. 866 North 7th Street, Philadel phia,. 23, Pa. Клявдія Олесницька, головна редактор ка. Вісі статті й дописи посилати до редак торки. Editor Mrs. Claudia Olesnicky, 151 East 81st St., New York City. Оголошення, передплати посилати до Централі, 666 Н. 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Send all articles and news items to the editor. Subscription in the United States $1.50 per year — 85 cents for 6 months. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Передплата в Злучених Державах $1.50 річно, на дів рокя ^85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодижм& число 15 центів. Advertising rates furnished upon application. Business communications. sub scriptions, and advertisements are -to be sent to the Administration Offider 866 N. 7th St., Philadelphia, 23, Pa. Шд Чого Залежить Наше Місце? (під розвагу провідним кругам нашого громадянства) Є у нас в Америції така установа, що зветься Інститут Ґе- лоца. Дає вона про- себе знати улаштовуючи пробні голосуван ня т. зів. Gallup poll, на підставі яких передбачується вислід ви борів, чи инчих подій всенароднього 1 значіння. Побіч цього-, Інститут Ґеліопа займаіється одною дуже спе ціальною працею, .а .саме — оцінює суспільну та цивілізаційну вартість .поодиноких національних груп Америки. Провадить табелю, на якій в порядку від перціото до останнього місця вмі щує пю черзі націюеальні групи Америки, залежно від їх зорга- інізоваїноісти та іщвілізаційного ступення. Після табелі 1 на першому місці стоять аінгльо-еаеькіі. народи, J потім слідуїоть Шведи, Данці та Німці. Ледви пятьдесять лі'т цьому славянськіі народи, а головно Українці, Поляки, Москалі та Словами стояли. у табелі -ва сірому ■кінці-. Були останній ми * народами «білої раси, 'після яких зараз-же наступали мішанці та темношікурі. Неграмотність, економічна! еужда та низький ци- віліза’Ційний рівень країв звідкіля. ці національні групи емігрува ли — усе складалося на це, що між білими народами Америки Словяни стояли на останньому місці. Сьогодні, з«а кілька десяток літ, стан цей видимо піокріащав. Цивілізаційні ріжниці між поодинокими. національними група ми маліють, бо ці з оставних місць підносяться і досягають цих, , що були в торі. Та воеж ріжниці ще є, і кожна національна група зорганізованою дорогою, працюіє у цьому напряіміі, щоб їх у себе викоріїн'ити’. 1 не лиш дорівнати иечим, але зріївнавшись, щоб збагачувати .американську .культуру щораз-то новими здо бутками витвореними, в -крузі своєї національної групи. Так, як шіколяреви у щ ік о л і , Інститут Ґ елоата дає оцінки ді лим національним групам, за ріжні досяти, чи занедбання. За- рібкові професії, освіта, майно-, власні школи, церкви, яарод- . ні доми, бізнеси, організації, видав,вицтва, преса, суспільна жер- твенність ї десятки инчих — це ті десяти, за яіі Інститут Ґело'па дає .національним групам кредит і посдеае їх вдаоде у щ ру на циь вілізаційній драбині Америки. Коли :наш)і люди- приїздили у А- і мерику, вони .не знали -англійської мови, не вміли бізнесу, про мислових фахів :ні инчих професій, -а землю управляли лиш на вайпростійіш-йй лад, при уживанні' домашнього 1 знаряддя. З ча сом; приучуівалися промислових фахів-, бізнесу та вчилися вжи вати рільничих машин і нових способів управи землі. Кінчили вечірні шали, читали газети, купували книжки, будували церк ви, народні доми, школи-, закладали організації. Ці духові: по треби йшли 1 в парі з матеріяльним «поступіоімі, 3 ; кращими заріб- ками, ліпшою' одежю, їдою та мешканням. Такий процес пе реходив кожний емігрант зокрема, а його* національна група ставала більш цивілізованою на тлі американського світу. Велику вагу 'приписує Інститут Ґелоіпіа істнуванвю ріжного роду організацій їв нутрі •націоінльних груп і приналежівоісти до них членів. іКоли на приклад на сто Чехів девятьдесять нале жить до .церковних, о світних, лоліітидаих, допомохових чи ин чих організацій, а на сто Словаків лщи пятьдесять — це є до казом, що Чехам належиться краще місце перед Словаками. І це сфие з жіночими організаціями: коли на сто польських жінок девяпьдесяггь належить .до- жіночих організацій, а на сто наших лиш сорок — польське жіноцтво.' найдеться у табелі Ґелоіпа на кращому місці, чим наше. Чому припиісують таку велику вагу цій обставині? Чому жінка, як'а належить до своїх організацій є ддя американської суспільности ціннішою як та, що цих ор ганізацій вимиває? Відповідь на це питання лежить у демократичній системі нашого краю, яка домагається цього, щоб кожний громадянин і -громадянка в державі вміли; не лиш слухати, але попровади ти та зорганізувати у гроімаді щось, коли для цього зайде по треба. Щоб вони мали свого думку — опінію про громадські справи1, вміли її висловити перед другими та оборонити у ро зумний спосіб1; щоб у організації вчилися карности, солідар носте та вміння. спі:в працю вати з другими. По американських школах від найме-вчих літ підготовляють дітвору до цього, щоб вміла “приводити’та слухати” а доросла людина найкраще /вчиться цього через організації, на зборах, лірилюддах. фісту лах та усюди, де стрічається з другими, щоб вести спільними силаїми якесь громадське діло-. Досвід показав!, що жінка иайскорше набирає цьото демо кратичного знання через приналежність до жіночих організа цій. В правді в Америці, за віинятком кількох дивоглядних клю- бів, усіі організації приймають жінок у члени. Але відомо, що не всюди має жіноцтвої однакову нагоду в доступі до проводу;, досягненні хоседаих для. себе рішень і нагоді “вирабдятися” Досить наприклад поглянути у нас, на наші- дотюмогові: уста нови, де жіідаиі майже на половину .щодо скііількости членів — ледви одиницями є репрезентовані по ви-ділових урядах, чи го ловних управах. Виходить шіглядно- з цього, що жінка мусить мати свою жіноту організацію, щоб могла набирати знання громадянської активносте. Ця обіставина є вже від давна зна- іва 1 і- оцінювана на тліі американськоіго' життя — у нас все ще доводиться жінкам за неї боротися. А терпить на цьому циві- лізаційний стандарт цілої нашої народньої групи,,бо кілька де сяток літ, у яких формується національний характер українсь кої еміграції записався дуже малими досягами у ділянці органі зування наших жіночих товариств. На кілька соток тисяіч Українців в"-3лучених Державах *— наші жіночі самостійні організації начислюють ледви ділька ти сяч членок. Загал нашого жіноцтва, ‘після домагань американ ської демократії все ще є елементом неактивний у громадян,сь- ;кому житті, якіий не дорівнює ні загалови американського жі ноцтва, ні жіноцтву других національних груп. З .цього- бАчимо, що справа розвою наших жіночих органі зацій — це справа, на .якої успішній розвязці-невинно залежа ти цілому нашому громадянству. Бо наша національна група все буде відсталою на тлі американської цивілізації, коли .кож на українська жінка не стане членкою жіночої органіва^Цій-та не пічне приучуватися громадянської праці. Клявдія Олесницька. Козацьке Весілля Видати заміж доньку, або женити сина — це були чи не . най важніші події у житті коза цької старшини, цієї аристо кратії козацької України. Ве сілля, або “акт веселіний”, як ^азал'рся тоді — -це не була диг ще нагода тпоївеселитися і “по- л?щкувати щущїо”, для цілой рідніі і знайомих: воно мало рівночасне поражіне маєткове і соціяільне значіння. Тому й обставлювано весіілля з вели кою урочистістю й пишнотою, тим більше, чим вище суспіль не становище займали учасни ки. Вже заздалегідь розсилали в імя матери молодої старан но виписані запрошення. Пи сав їх звичайно якийсь студент, що живучи при родині, вико нував обовязки „інспектора’’' щ>и синах, а рівночасно буз і секретарем пані до^му. Ось, наприклад, дидає заміж свою небогу гетьманова Апо- столова і пише до Павла Ско- рупи. Згідно з обовязуючими тоді формами звертається во на до нього „мосці пане Ско- рупа, мені велци мосці пане свате і зичливий приятелю” Як читаємо далі у цьому за прошенні це рковніе вінчаніня відбулося ще мілька місяців перед тим, а тепер у гетьман ському домі у Глухові м-ає бу ти „веселний акт” і до участи в ньому запрошує власне геть манова свого „свата” з „все- любезнішою сожитедрицею вашою, а нашою коханою пані сватовою” і очікуючи їх „бла гополучного прибуття” зали - шається „вашей милосте пану все добро же лате л ьні ш а я с ват о - вая Іу ліана Данило ва А по сто лова Гетманова” Буває однак, що і сам молодий від себе за прошує на: в е оі лл я. Ос ь т а.к Петро Корецькіий, що женився з донькою відомого магната- і багатіія тодішньої України п о лкоани ка Ми хай л а Мик л а - ш ЄВ і С ьк ог о, п р о с ит ь Л ист о вно Дам ява Скорупу „знатного о- бивателя Стародубовського ”, аби той „з милою панею вш. м. пана і добродія сполне” той „весел'вий акт” „жичливостю добродій сько-ю приоздобити рачил” Попереджує при тому, ІІ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
