Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
РІК І. Ч. 6. Ф И Л А Д ЕЛ Ф ІЯ, ПА., ЧЕ Р В Е Н Ь, 1944 ЦІНА 15 ЦЕНТІВ P H IL A D E L P H IA , PA., JU N E , 1944 V O L . 1 No « Може й Остання Нагода Мати в Обороні Українського Імени Сина-Героя Вже чотири роки американ ське жіноцтво власними рука- іми , довгими годинами праці та обєднаним, згідливим, зу силлям! держить у поготівлі установу АЧХреста. В поготівлі, в справносте, в охоті відгукнутися «а кожний клич терплячих, скільки і де ©оніи не булиб. На морі, суші? та у воздусі, своїм і чужим, цим, що іна фронтах і тим, що в запіллі: усім на поміч АЧ- Хрест витягає свою добро сердну руку. І хоч великим го рем є ця війт, хоч безмежні терпіння і страхіття весе за со бою — та всеж, одно певне: війна булаб в десятеро стра шніша, більш .нелюдська і жор стока, колиб не діяльність АЧХреста. Вже чотири роки працює а- мериканоька* жінка для Черво- й о г о Хреста в -надії, що біль шу частку відробила, бо по- бідний кінець щораз блище. Але рук до праці дальше тре ба. Щоб заступити новими си- ліаіми цих, що вже перемучені, та щоб підготовити іі викона ти цей великий вантаж .праці, -який ще спаде на АЧХрест зі заняттям Бвропи. Чи вже кожна українська мати, сестра та дружина пра цює для АЧХреста? Побоює мося, що ні Розпити у цій справі виказують, що багато наших, навіть людних осеред ків не має українських юни- тів, не може зважитися орга нізувати жці-ї дару крови, або праіцюіє незорганізовано-, роз бито, на дрібний кредит міс цевих груп, одиниць чи уста нов, з чого для українського імени в Америці нема ніякого хісна. Нових юнитів сьогодні АЧ Хрест вже не творить. Цей привілей зад^ржано для цих, які на самому початку ставали до праці і при ній видержали. Але зорганізований гурт укра їнських жінок з отвертими ра менами усюди приймуть до праці для АЧХреста та дадуть кредит, як окремій національ ній група. Тому кличемо: Українські Жінки! Використайте цю, мо же й останню нагоду та ста вайте .до праці АЧХреста. Де- небудь є наша жінка — інтелі гентка, якій лекніе розвідати ся, написати, зорганізувати, чим другим. — нехай негайно скликає біля себе жінок та го- лоситься з ними до праці. Скажете: літо, спека, зголо сяться, а потім не* прийдуть! Цим відповіджте словами о- дної матері, що має синів у війську: “А нашим синам не спека наражати життя? А на шим хлопцям не за гаряче ко нати з ран? Вониж- не відкла дають цього наї осінь, кіоліи холодно d вигідніше!” — Відложім усе инче, ідім та голос іміся до праці. Щоб коли прийде побідний кінець та об рахунок — ми не паленіли зі сорому, що там, де' праці най більше треба було — україн ська жінка завела. “МАКОВА Л Е Й Д Г ПОМЕРЛА Мойна Майкел, жінка, якої ідея продавати червоні квіти маку принесла американським ветеранам .першої світової вій ни 125 міліонів долярів — по мерла в Атенах, стану Джор- джія, у 7*4 році життя. У 1918 році під глибоким вражанням поеми “На полях Ф лянд р ії ” пр исв ЯЧ Є.НОЇ а мер и- каніським героям, що полягли в Европіі — Мойна Майкел са ма одна почала кампанію за На десять міліонів озброє ного війська Америки, що бе ре участь у цій ційні до цьо го часу ледіви вісімдесятьсім герой дістало Конґірессіонал Медал оф Гонор. Між цими нечисленними є Микола Міньо, рядовик українського роду, я- кий згинув в Тунісі 28 березня 1943. року. Старенька мати героя, 73- літня Марія Міньо з Картерет, Ню Джерзі, в березні цього року брала- участь у військо вому торжестві посмертнього наїділення її сина найвищим військовим відзначенням.. Піс ля цього у пресі появилося звідомлекня, у якому на під ставі неточних інформацій вій ськової влади подано, що Па ні Марія Міньо прибула у А- мерику з Чехо-Словаччини, і давати квіти маку, а прихід з продажі- відд ават и інвалідам - ветеранам та їх родинам. •Скромне, започатковане о - диницею діло розрослося у джерело міліонових приходів, а мак став про-памятно'Ю квіт кою герої© першої світової війни по цілій Америці. З вдяч носте за добрий початок ве терани називали Мойну Май кел “Маковою Лейді” син її був з .походження Че хом. “Хоч як прибита втратою сина”, — писала після торжес тва .мати геройської памятиі Миколи Міня до секретаря вій ни Г. Л. Стимсона — “я дякую Богові, що мій син гне був зра дником, а віддав життя за А- мерику, світло надГії для мене і- усіх гноблених народів світу. Я поважаю терплячих Чехів і! Словаків, але -мій син був У- краіїнцем з роду, так як йоре* батько і я”. У відповідь на цього листа мати Миколи Міня дістала но ві до млення з Департаменту Війни у Вашингтоні, що по милку у рекордах справлена пііісля її бажання, і на будучеє усі інформації про нашого ге роя виказувати будуть його українське походження. *ДОВРА книж ка у РУКИ НА Ш ІЙ ШКІЛЬНШ МОЛОДІ Повість “Захар Беркут”, I- вана Франка, що появилася у англійському перекладі. Тео - дозії Борецької — це книжка, яка була обоївязковою лекту рою по усіх українських се- редних школа;х Західної Укра їни. Шкільна молодь читала її з незвичайним зацікавленням, а виховний вплив книжки був при знаний у.с і м и шкі л ьн им и авторитетами. 36лижається кінець шк іль- ното року і час обдаровувати' молодь з цеї нагоди дарункіа- міи . Чи. може бути кращий та треваліщий дарунок, як добра книжка ? Розірве, розрадить та навчить, а цього роду книж ка, як “Захар Беркут” — це для нашої молоді джерело ві домостей, яких нікуди не най де. Бо де у инчому місці дові дається вона так ясно і при- манчиво про це, що українсь кий нарід вже у 13 столітті жив на демократичний лад? Що -вже тоді, коли західна Ев- ропа» ще й не мріяла про* де мократію, наші предки .прави ли краєм законами) схожими на ці, які маємо тут, у демо кратичній Америці. Коли ця книжка, прегарно< видана, у синій полотняній у©- (Продовження на стороні 12 ) цим, щоб у память героїв про- ОЛИФАНТ, ПА. “ДОЧКИ УКРАЇНИ, ВІДДІЛ 10 СУА Сидять з ліва пані: Анна Височанська, голова; Олена Лотоцька, голова СУА; Л. Сембрат, містоголова. Стоять з ліва пані: Любов Сваллов, дорадниця; Анна Боднар, секретарка; Марія Демська, заст. касієрки. Катерина Качмарик, касірка неприязна. www.unwla.org
Page load link
Go to Top
