Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Г-а. vJAWb'Tr. С оф ія Парфанович. НА СТУПНЯХ (Авторка цього оповідання — це львів ська лікарка, відома у Зах. Україні зі широкої суспільної та літературної ді яльності!. Була головою протпалькоголь- ного товариства ’•Відродження” та член ною Головного Виділу Союза Українок у "Львові. Перша збірка її літературних нарисів ’‘Ціна життя” — появилася дру ком у 1937 році. Теми нарисів та опо відань цеї збірки зачерпнуті з лікарської практики авторки та шпитальних .пережи вав. Одно з япх передруковуємо).. На шпитальн-ому коридорі •буває тихо. Здається, ціле ве лике, важке життя притаїлося й здрімало. Алеж воно пливе тихим, міцним струмком у ду шах і очах тих, що лежать під білими покривалами. Денеде воно ледви ледви ТЛІЄ, ЯК ІС- к’орка'дЦ поїтелом. Ще хвили на й погасне цей блудний вог ник. Інодіж воно прориває ва жкі окови страждань і гомо нить нестримним пасіонато болю і бравурою міцного, жит- тєдужого крику. Але на коридорі тихо. Там зелене листя хатнього квіття простягає ніжне гілля в тузі- за сонцем. Вииз ведуть камін ні ступні. Задумчиві, сірі, хо лодні. Вони мовчать про жит тєві роки, що пройшли ними У'Вхшік'у стіни, десь над по ловиною сірих, задуманих сту- п-нів камінна постать Богома тері. к/обличчя таке спокійне і розсяйне! Це сяйво від ди тяти, що в Неї на руках. Зда ється: для Неї немає -«нічого поза дитям. Чи "бачить Вона салі повні хорих тіл, чи чує крики хворих душ? Усміхаєть ся Рівна і тиха клянить перед образом жінка. На ступнях різьблені хвилі її сірого, шпи тального одягу — н-аче ковані: в каменю. Уста її шепчуть ти ху, гарячу молитву до Божес-. |Тва. Вони ледви помітно вору шаться «на блідому, хворому обличчі. Чи вона благає життя і здоровля? Чи може молиться за добро діточок залишених самих у малій, сільській хати ні? Блимає лямпадка, пахте квіття, що хтось приніс у жер тві і склав у стіп Матері. Вгору і вниз біжуть камінні ступні. Мовчазні, одні за одними, як дні життя, що пройшло НИМИ і ще мріє десь у майбутньому. Модерев, старий мешканець шпитального саду простягає -ніжнозелене віття та припав ші:: ~з ;нус няшне сяйво і блакить весня ного ранку. По його пнях та гіллю повзе гомін міста, щр переливом своїх бурунів лиже узберіжжя шпитального сад^у. Тихі, прояснілі.в^.неї очі. По вні дитячого довір я, щирі — і погляд їх простий і рівний щ перелоги піль. їхня блакеть за- гуолена, як усміх провесняїно- го неба. Шепоче 'молитву ’Оживлюються ступні! Це на чальний лікар із своїми спів робітниками йде до хворих. Тривожний гомін^ припав до стін, струснув пусткою кори дорів. Не чує його жінка. її моління як плеса вод, що в , них поринає човен, розбитий 0 підводні скелі. Наче помаха ми вітрил — р-аменами хрести рисує. Клониться, руки склав ши на грудях і цілує ступні Суворим криком зігнав" мо литву з її уст. В його словах погорда, студена відраза др її Чистих, .українських, слів. Як штовх у груди, удар чимось тяжким і гидким: Не місце тут на молитви та поклони! Це-ж тільки перепона-в русі, тільки завада на дорозі! Геть! Твердо, чужо" скакали слова 1 підстрибували по камінних ступнях: Будили щось глибо ко приховане. Воно набирало нової, болетворч-ої сили. Так проганяють чужі наше слово- і пісню на далекі, сирітські по ля. Гляділи на. нього ясні,^чисті очі як плеса вод. Такі щиро- здивувані, без гніву і злоби, без вини й гріха..Ці очі пово лі і зі здивуванням перевела з гнівного обличчя на ясний ус міх Мадонни, та повна тихого •сяйва стала зніматися камін ними ступнями вгору. Наче не се з собою красу, віру d усміх — а за нею залишається'пуст- ка. Здається: .зійшла з образу Мадонна і пливким кроком, ступінь за ступнем линула л ю де ь к ому г ор ю на.з уст р іч. Людське дитя залишилось са мо у стінному врубі. Ще хви лина й заплаче за Матірю, що : ЙДЄ ДО .ХВОРИХ, НеіСуЧИ СІВО'Є серце в руках.Іде лине т(а зникає між білими рядами лі жок Мовчать старі, мудрі ступ ні. Проглинули легенду життя і туляться до холодних мурів, біжуть вгору і вниз. Роками, день-у-день входять на них хворі, а з ними надія, або пе редсмертний жах. Виходять на се : іт видужавши, або безнадій но хворі. Матері виносять но- вородженців із словами подя ки на устах. Комуж не верну тися цими ступнями, того зне суть в тісній скриньці з сірої бляхи іншими, задніми, вузь кими сходами, де тихіше, де півсутінки ''Широкі ворота відкривають вступ до шпиталю. Туди вли вається хвиля життя і припав ши до сірих ступнів плеще об їхні боки та ми є/і хн-і старі р^- бра. Не треб a-б агат о розписуватись про небувалу нагоду яку тепер можна- знайти у вирібництві Ми хайла Туринського. Кожна розу мна жінка знає що тепер добра пора замовляти зимові футра. / Власне тепер у*Михайла Тиран ського- знаходиться один з най- кращиїх виборів шкірок Persian Lamb у цілім місті. Ви лише ви беріть жмуток шкір»ок. скажіть нам яку моду хочете і ми вам ви робимо ^чудове футіро до ваших найвибаігли.віш их. Замовте футро тепер щоб бу ло готове на зиму. Так як все у Михайла Туринського купується з довірям. 350 SEVENTH A VEN U E Межи 29 і ЗО ул. на 16 поверсі N E W Y O R K CIT Y Замкнено в суботу LAckawanna 4-0973 D R . SO F IA F. RUSO VA CContinued from Page 4) pleasure to be able, to tell you this. I can do nothing better than repeat her advice to all women, as she gave it at the CongAs at Grenoblefand to ask you to follow this advice. May I add one more thing from my self and which probably has litl-e con nection with the original topic of this letter. You people of Ukrainian ances try here in the United States and Canada do not need to have any 'in feriority complexes „for any reason whatsoever — and many of you do seem to have them. You do not need to explain or excuse your nation. Your forefathers, your leaders, your history and your record to date are second to none. Your nation has borne, and is still bearing the brunt of most foreign invasions down through all history. Your nation has done more than its share to help civil ization and it is* surely doing more than its share right this minute. You can be very proud of your heritage and it stands up with that of any other national group4 here in Дтегіса. Continue to be good Americans but never forgetting your ancestry. You can be loyal to yourselves, to this country and to your heritage too. Make whatever sacrifices that may be necessary now for the United States — the land I know you all love. I would say, make even more sacrifices than any other national group. Fight harder than they do and go out of your way to do more in every way than anyone else does for by doing more than your e share now in this country's hour of need you will have earned the right to ask — even to de mand — help for the land of your forefathers when peace comes once again to the world, as it must. You can help them — the peoples of Uk- aine — and if this help is again de nied them and you in the future as it has been in the past, you will have earned the right to fight — legally* for this help. I* am sure that America will be victorious in this war and I am lalso sure that there will be free and independent Ukraine. So follow the advice of Dr. Ruso va — you' women of America and Canada of Ukrainian birth or ances try — jvQrk and fight for your adopt ed country as you are doing but do not forget the land of your forefathers. Other Nationals do not forget theirs nor are they expected, o. Why should you? And be proud that you are of Ukrainian ancestry. It something to be proud of. For her great lofe and her wonder ful work for Ukraine, Dr. Rusova has my undying admiration, my eternal love, respect and sincere appreciation. She also desses yours. Show it by .followings-her ‘xample and her advice to you all. З Н А РО Д Н И Х ЗАГАДОК Силчж медок, .кістяне горнят ко. •(xido —)
Page load link
Go to Top
