Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
РІК І Ч. 7 ФИ Л А Д ЕЛФІЯ, ПА., Л ИП ЕНЬ, 1944 ЦІНА 15 ЦЕНТІВ P H IL A D E L P H IA , PA., JU L Y , 1944 V O L. I No 7 Членки СУА на Гостині з Дружиною Президента Нюйорська Федерація Жіно чих Клюбів, якої членом є Ок ружна Рада СУА в Ню Йорку — гостила обідом дружину президента, Елінор Розевелт. Гостину улаштовано дня 20 червня ц. р. з нагоди кампанії за продажю во-енних бо-нді-в, а серед обмеженого числа пред ставниць жіночих американсь ких організацій, які входять в склад Федерації — запрошено теж три представниці СУА в Ню йоірку: П. Бенцаль, А. Ля- тошевську і К. Олесницьку. Промову дружини Президен та та голови Федерації Кенет С. Стреєр передавано радієм по цілій Америці. Пані Розе велт, закликаючи до набуван ня Воєнних Бонді-в у питомий собі спосіб щирої, безпосеред- ної гутірки — говорила про ве лику службу яіку у цій війні ро блять літаки, віивінувані цілим шпитальним уладжеишімг які можуть осідати на побоєвищах і нести негайну поміч раненим. Федерація Нюйорських Жіно чих Клюбів поставила собі за завдання продати у цій кампа нії бондів на купно таких трьох повітряних шпиталів. Пані Кенет С. Оте єр. взива- лахжінок Америки до* праці у кожній ділянці, яка приспішує побідний кінець війни. Жінок, які сегодня не беруть участи у допомоговій праці шукаючи дальше вигідного життя Рбез- ділля — назвала “одиницями злого смаку” позбавленими почуття горо^анських обовяз ків'. Коли хочете -зробити велику приємність вашому найлюбій- шому, що є у збройних силах Америки, замовте для нього книжку-повість “Захар' Беркут” Івана. Франка, що появилася в англійському перекладі Теодо- зії Борецької. Чимало- жінок каже нам що їх хлопці просять о книжки до читання, а особливо .книжки про Україну, писані по англій- ськи. Захар Беркут є саме така книжка ifpo життя Українців, що вже у 13 ст. ;nea;;;f У другій, менше (jDopMavibHm частині, гостини Елінор Розе велт ділилася вражіннями зі своїх відвідин на воєнних фронтах. Переповідала розмо ви з американськими вояками, які мають вже за собою літа тяжкої воєнної служби. Вони не падають на дусі, а витрева- лість їх гідна подиву. Але у цих людей проявляється жура за післявоєнні відносини у краю, і вони — як сказала дру жина Президента — “не хочуть вертати домів, щоб продавати яблука по вулицях”! Від цих, що остали в краю, вони дома гаються такої господарки, щоб запевнила працю і певні еко номічні відносини по війні. У вояків, змучених життям у “лисячих норах” з великою си лою проявляються туга за'дрі бними .речами щоденного, ком форту. Вигідне крісло, чисте ліжко,, тарілка — це воя-цгькі мрії у часі короткої передиш ки між тяжкими обовяізкамці війскової служби. Гне надіймо ся, щоб вернувши домів наші хлопці негайно проявляли ве лику енергію до цього," щоб брати джаби, політикувати чи хваїтати за іншого- рода актив носте. Спокій та відпочинок — це все, чого схочуть після повороту домів наші во яки, тепер до краю змучені ті лом, а невичерпані силою ду ха. І цей спокій та відпочинок а- мериканська мати, сестра та дружина мусить для них дома зготовити. кратичним ладом, схожим на той що його маїємо в демокра тичній Америці. Оповідання написане дуже гарно і цікаво та буде для ва шого най л;юб і йшого в еликою приємністю й розрадою. Не відкладайте доброї наго ди й ще сьогодні купіть пош товий переказ па 2.75 дол. та вишліть на адресу 390 Фері стріт, Ню Гейвен 13, Конн., або як бажаєте, вишліть це замов лення до Централі СУА подаю чи. адресу свого, вояка, а ми вже подбаємо, щоб ця книжка., пішла до нього1. НАШ Е Ж ІНОЦТВО У СВЯТКУ ВАННІ Ю ВИ Л ЕЮ ВЛАДИКИ На закінчення ювилейних свят Ексцеленції Константина Богачевського з-їхалися до Стемфорд, Конн., на день 10 червня представники українсь кого громадянства з усіх, на віть найдальших сторін Амери ки, Після торжественної Служ би Божої, відправленої Ювиля- том засіло- біля 600 осіб до свя точних столів. Участь жіноц тва цеї днини була дуже чис ленна, навіть переважаюча. В часі обіду та на концерті, салі виглядали, якби відбувався на них жіночий зїзд під духовним проводом. Це явище засвідчи ло, як дуже українська жінка в Америці привяізана до своєї Церкви та обряду. Та як висо ко цінить ту працю, яку Прео- свяіщений Ювилят вложив у це, щоб уможливити нашій моло ді українське релігійне вихо вання. ~ -Настрій свята ^ув-такий рід ний та щирий, що присутні за бували про океани та тисячми- леві простори, і святкували як на святоюрській горі у княжно- му городі Льва. КЛЕР БУТ У ВАЖНІЙ РОЛІ На конвенції републикансь- кої партії в Чікаґо, що відбу лася в днях 26 — 28 червня ц. р. репрезентантці стейту Кон- нетікат, Клер Бут Лю-с припала історична рол я. Вона стала першою жінкою в історії цьої партії, якій доручено виголо сити на конвенції одну з трьох чолових промов про партійну політику Клер Бут тішиться у Амери ці та поза краєм славою зруч ної жінки — політика, а побіч цього визначається писменни- цьким та ораторським таланом, її мовд на конвенції зробила дуже глибоке вражіння проду маним змістом та способом проголошення. Як доносять з краю міліони людей, які через радіо слухали цьої промови плакали під її вражінн-ям. На конвенції вибрано кандидатом на президента Томаса Дюї, я- кого Клер Бут попирала у сво їй кампанії. Нема найменчого сумніву, що колиб републиканська пар тія. побідила при найблищих виборах і ввела до Білого До- АМЕРИ КАНСЬКИ Й ПРАП ОР Дня 14 червня, 1777 року А- мериканський Конгрес ухвалив таку резолюцію: “Праіпор 13 злучених стейтів має бути 13 пасків, червоних й білих на пе реміну, з 13 біліміИ: звіздами на синім полі”. Ця резолюція започаткувала прапор держави, яка з того ча су стала одною з наймогутні- ших держав історії. Історія подає що» перший прапор вшила ручно Елізабет Росс, що мешкала при 239 Арч стріт, у Филаделфії, Па. Цей прапор мав звізди уложені в кОлісци. Француська флота сальоту- вала американський прапор вперше 4 лютня 1778, «коли він повівав з машту “Равджер” під командою Джана Пол Джонса. Підчас війни в 1812 роїці аме риканський прапор мав вже 15 пасків, тому що стейти Вер- монт і Кентаки приступили до юнії стейтів у 1795 році і кон грес дозволив на оцю- зміну. Коли в 1816 році до юнії стейтів приступив ще стейт Ін- діяна, назначено було комітет який мав провірити, чи і які зміни треба зробити в амери канськім прапорі. На пропози цію Ка-пітана С. Ц. Рііда, при- нято, щоб 13 пасків, які були в першім прапорі оставити, а звізди на синьому полі додава ти в міру приступлення нових стейтів. І так 4 квітня, 1818, конгрес затвердив раз на все плян і взір а» м е р и к а н с:ь кого прапора: “Принято', що-починаючи 4 ли пня, прапор Злуч. Держав- бу де мати 13 поперечних пасків, червоних і білих на переміну, що на 'синьому полі буде 20 звізд, що з приняттям кожного нового стейту одна звізда бу де додана на синьому полі, і що такий додаток мд'є відбути ся 4 липня після,піриіняття стей ту” Прапор Злучених Держав те пер має 13 червоно-білих по перечних паскш і 48 звізд, бо« стільки стейтів є в Злучених Державах Америки. % му свойого президента — Клер Бут, як одна з найспосібніщих сучасних жінок у Америці, зай ме в уряді відповідальне місце. Матері, Дружини, Наречені й Сестри www.unwla.org
Page load link
Go to Top
