Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
НАШЕ Ж И Т Т Я - O U R L I F E Урядовий Орган Союзу Українок Аме рики виходить 1 кожного місяця. Клявдія Олесницька, головна редактор ка. Всі статті й дописи посилати до редак торки. Оголошення, передплати посилати до Централі, 866 Н. J -ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата в Злучених Державах $1.50 річно, на пів рокя- 85 центів. В Кайаді $2.00 річно. Поодййоке Ч И С Л О 15 центів. Official Organ of the Ukrainian Na tional Women's League of America, Inc. — Published on the first of every month: 866 North 7th Street, Philadel phia, 23, Pa. Editor Mrs. Claudia Olesnicky, 151 East 81st St., New York City. Send all articles and news items to the editor. Subscription in tlie United States $1.50 per yfear — 85 cents for 6 months. Subscrfptiotf iff Canada $2.00 рй? y&ft.' Single copy 15 cents. Advertising rates furnished upon application. Business communications, sub scriptions, and advertisements are to be sent to the Administration Offide, 866 N. 7tli St., Philadelphia, 23, Pa. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Традиція, щ М у с и м Зберегти Щоб не з<нати, як любили ми міста та ці вигоди, що їх воно нам дає — то всеж принаймешіїе .раз у .році ми напевно заміня- либ його без жалю за село. Це в вавечеря Різдва — на' наш Свя тий Вечір. Поля покриті снігом, задуманий смерековий ліс, осві тлена деревляна церковця. На небі перша зоря — у хаті дідух, кутя ґ родинний, святочний настрій, якого- літами не забудеш. Бо Святий Вечір на- українській землі — це перш за все рО'- динне свято. Хоч без зовнішного батацтва та блеску — то. свя то це дуже тісно лучшю рідню усіми обрядами та звичаями.- Тра диційна ^вечеря при якій мусіли засісти усі члени: родини, желан- ня, з якими батько-голова родйни звертається до- кожного за столом, коляда, спільні відвідини -церкви О ПІВНОЧІ — це обряди,- витворені у крузі родини та зберігані на це, щоб затіенювата родинні звязки. Так було в Староіму Кран>. А як тут у нас? Чи зберігання святовечірнього звичаю може мати і тут такі наслідки, як там? Чи* Свята Вечера і тут може бути- нагодою, яка* членам родини достарчить правдивого різдвяного настрою-,■ родинного тепла такого, що діти не забудуть його ніколи? Без' сумніву, що так, а/доказів" на це маєм 9 вже чимало., і то з уст нашої молоді, яка родилася? і виростала в Америці. Треба* було аж війни, -треба було аж цього: щоб наші хлоїщі пішли у далекі землі та мусіли домів листи- посилати, щоіб вони розкри ли тайну та виявили,' що це було таке, що лу-чило їх з хатою, та своєю родиною 1 та цілою українською збірнотою — а за чим вони, так тужать тепер? Спитайте наших матерей: як у котрої в хаті-святковано Різдвяну Вечерю після українського.- звичаю — син її з тугою повертається у листах до цеї події та не, може з нетерпеливістю діждатися,- коли врешті засяде за стіл до борщу, голубців, куті та цього родинного тепла, яке -гріє кугом свято- вечірного стола. А скільки молоді — у цьому недавно один наш молодий свя щеник — публично пишуть про це, ЯіК у великій мірі' цій старо- краевій традиції Святого Вечера, зберіганій дома родичами, вони завдячують сво€ почування для українського народу та його' долі. Що на американську дитину, українська Свята Вече ря, повна торжественного, релігійного настрою-, поезії, тепла родинного робить таке потрясаюче вражіння, що дитина з ту гою цілий рік вижидає на іце велике свято. І виходить, що вра- жіння та зацікавлення дитини, звязані з цим прадідним образом України стають причиною, що у%еї пізніше являїєть-ся охота та зацікавлення довідатися'теж чогось більше про прадідну землю та держатися свойого середовища. Воно навіть зрозуміле і природне. .Кожна дитина, без огля ду на це де вона родилася та вирастала — з природи є обдарена великою уявою. Серед таких обставин, як тут — головно по- мі стах — дитиняча уява при нагоді Різдва не має багато на чому працювати. Дарунки? Вонаж має їх через рік при ріжіних наго дах. Різдвяний обід? Він не багато ріжниться від багатьох ін ших свяіт у році. Ялинка? Бачить її у кожному склепі, на кожній реклямі вже на місяць до Різдва, і поки вона прийде у хату ця різдвяна прикраса зовсім віже для дитини збуденн-іє. А тут знечевя мати підготовляє український Святий Вечір. Вже від ранку здержуються старші з їдою, бо це піст у память Божого Дитяти, що серед недостатку, голоду і холоду з небес на світ приходить. Накривають стіл, і ось являється на цьому жмінка сіна — а мати розказує про те, як малий Хсусик родився на сіні. Чи не бідне Дитятко?! Не у тепле ліжечко, не у теплу СПРАВА, ЩО ВСІХ НАС ОБ ХОДИТЬ Дня 11. листопада відбулись у Филаделфії збори Українсьг кого Допомогоївого Комітету, скликані на це, щоб прийти до лорозумініня з ріжними Група ми і спинити творення більше .подібних комітетів, що є лиш дробленням сил і доказом на шої духової слабости. -У зборах віз яли участь крім члейів* комітету, представники Запомогових Організацій, Со юзу Українок, ~ Православної Автокефальної Церкви, члени Українського Конгресового Комітету. З обширноіго звіту голови Комітету, д-ра Галана, з доте- перішної піраці виявилось, що всякі перешкоди вже поборені, при цьому виходили вони біль ше від своїх чим від чужих. Те пер все вже на добрій дорозі, йде тільки .про те, щоб наш загал не отятався з виповнен ням свого обовя’зку піддержа ти морально і матеріяльно по чате діло. Над оправою порозуміння і єдности у цій чисто гуманітар ній -працьвелася довш'а киску- --СІЯ, в якій виявилось, що з У- країінським До'їтОмоговйм Ко мітетом кооперують даївнійще створений комітет адв. ГТаїнчу- ка в ДітрОїйагі, Доіпомогові Ор ганізації, .Союз Українок, Ка толицька Діецезія, Автоке фальна Православна Церйва, і Правоісла'вна катедра у Фила делфії, Виходить, що Укр. Д оіп . Ко мітет має за собою поважну силу-і всякЬдані до ведення як найширшої доіпомогової акіції. Рішено • покликати до праці весь жіночий- і чоловічий ак тив, щоб повести працю, яку тМЩ ЕРТ ПРИДАТКЕВИЧА Концерт артиста скрйп'ака Романа Придаткевича, який я чула в Болтімор, Мд.,*"26 ц. м., при нагоді моїх організаційних відвідин 59 відділу СУА, був для мене не тільки душевною посолодою знаменито викона них творів музики, але й при земною неоподгванікоЮ'. Бо це .перший раз я чула його нав чання “слухати” музики й по яснення змісту пісень та причи ни виведення твору в такій чи іншій формі. Публйка що заповнйла салю слухала пояснень з велйкбіЬ у- вагою й ви'Дйб було що- підчас гри слідкувала за кожнім то ном, який, як казав артист “го ворить до вас словами“. В доборі програми Рбйан Лридаткевич мав ясну думку передати слухачам’ його ідею навчання, подаючи зразу твори лекші, відомі- нам пісні україн ські, переходячи то тяжчих і поважних як у темі так і в тех нічному виконані. Програіма була: “Пісня до Богоматері” як її співалй в Ка мінці Струміловій, в Галичині, “Плач Невістки”, аранж. Олек сандром Кошицем, “Танок” Т. Якіменка, “Пісня про Амери ку” В. Барвінського на. лемків- (Продовження на Стороні 7-ій) другі народи' вже дг(з(йо вве дуть. Сподіваємось, що українсь кий загал щедро відгукнеться- назазиви Українського* Амери канського Допомогового Ко мітету, уважаючи цю інститу цію всенародною, створеною не одною ґрупою, але Україн цями і для Українців, щоб ра- ту вати тих, які ратунку потре г бують. Олена Штагрин постіль клала Мати, бо їх не мала для свого Сина. На тверде, холодне сіно положила Icyca! — 3 яким спочуттям, слухає дити на цих вияснень! Сльози напевно закрутяться у її оченятах і віже кожної Святої Вечері зі зворушенням буде глядіти на сіно-на столі, та уявою* доповняти відомости, які придбала від мами. “'Приносить мама на стіл святочні страВй — і це теж; щось нового невиданого через рік. Тато з хлібом у руках складає у- сім бажання' — зворушений торжественнйй, що обставина, яка теж не скриеться перед дитинячим бистрим оком. Сіда-ють за стіл, *аі розмова така інша-, як це до чого дитина звикла прислу хуватись кожної днини. Спомини з далекої української землі — теплі, сердечні зворушливі. А, на кінець коляда — мельодійна, звучна, маєстатична. Ні! Таких переживань не мала нікуди поза рідною- хатою! І память про це вона задержить на довгі, довгі лі та, враз з почуваннями для незнаної, далекої а так близькот сер цю України. А при цьому вдячність для матері та любо-в для цього ро динного крута, у якому дитина мала нагоду переживати ці неза бутні вражіння. У обставинах, у яких живемо тут, жінці-матері так тяжко придержати дітей біля себе, хати та родинного ног- н-йіща. Так вчасно починають рватися до самостійного життя— кругом .них стільки розривок, нагод, втіх, при яких блідне це все, що мати може достарчити дитині своїми руками та в* грани цях родинних звязків. Коли ми, українські жінки, маємо таку нагоду як «Свята Вечера, такий спосіб, що він рідну хату робить дітям дорощою на цей вечір за кожне інше місце на світі — не жалуймо труду. Святкуймо у хаті український Святий Вечір, а діти заплатять нам колись за це привязанням та любовю до нас і цего, що нам дороге. | Клявдія Олеснті,ька. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
