Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ОРГАН СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ OUR LIFE O F F IC IA L ORGAN OF T H E U K R A IN IA N N A T IO N A L W O M E N ’S LE A G U E OF A M E R IC A РІК I 4. 12 ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА., ГРУДЕНЬ, 1944 ЦІНА 15 ЦЕНТІВ PHILADELPHIA, PA., DECEMBER, VOL. I No. 12 З ЖІНОЧОЇ ВИСТАВИ В НЮ ЙОРКУ П-ні Анна Бодак пише писанки на виставі в Ню йорку ОСТОРОГА! В останних часах почали між цивільним населенням Амери ки ширитися ріжні неправдиві вістки про діяльність Амери канського Червоного Хреста, голоївно звязану з т. зв. “ак цією дару крови”. Це вістки, які походять з ворожих дже рел і мають на меті кожний рід підривної роботи, який шко- дивби Америці та її воєнним зусиллям — голосять, що від ранених жовнірів, для яких ря тування вживають кровної пля- зми, Американський Червони# Хрест побирає за це великі грошеві оплати. Отже, що на крові, яку цивільне населення дарує безкористно цій устано ві — вона робить добрий биз- нес. Президент Розевелт, в дні 16; листопада ц. р. подав до преси окрему заяву, у якій пя- тнує ці поголоски, як Крайно брехливі, розсівані ворогами Америки. Взиває, щоб прізви ща людей, які поширюють та кі вістки в тій ціли, щоб від вести людей від наміру рату- вати своєю кровіо життя на ших героїв — подавати до ві дома влади. Така сама заява вийшла від президента Американського Червоного Хреста, В. 0‘Коно- ра. Не Стало Духового Батька Галицької України Митрополит Кир Андрей Шептицький, Батько і Патріярх народу, з якого ми вийшли — не живе. Дня 4 листопада, у Льво ві, в 79-оМу році перервалася нитка Великого Життя, одного з найбільших в історії України. Життя, що на довгі віки остане провідним дороговказом для страдального народу, якому на вірній службі вислужило більш, як половину століття. Про вели кість дм та життя Митрополита — сучасним не треба говорити. Воїни надто слідні на церковнім та національнім життю галиць кої України нашого століття. Надто виразні на. душі та світогля ді кожного Українця, для якого Митрополит був Батьком і Про відником -без огляду на стан походження, чи партійні ріжнйці. І українська жініка, якій на ці часи духового володарства Митрополита над Західною Україною припало ставити перші кроки освітнього поступу, Організаційної праці та громадянсь кого зрівнання — і вона теж в особі Митрополита находила най більш вирозумілого та поступового Опікуна. Перша жіноча гім назія у Галичині, рмназія ОС. Василіянок у Львові це. ідея, твір та духова дитина Кир Андрея. Серед найтящих обставин, най- важніших обовязків находив Він час, щоб кілька разів у рік відвідати школу загріваючи жіночу молодь до ревіти та праці для Церкви і народу. 'Кожного року, на< кінцевих-іспитах, т. зв. матурі, Митрополит пересиджував по кілька годин денно, тиж день, а то й довше, прислухуючись іспитам, заохочуючи дівчат до університетських студій, научної праці — малював^ образи цих відповідальних ббовязків, перед якими жінки поневоленого народу не може замикатися в самому лиш крузі домашних та родинних справ. Кожна жіноча зорганізована акція української селянки, ро бітниці чи інтелігентки — находила попертя та благословення Митрополита. Від проводу Союзу Українок у Львові, Він часто домагався звітів та опіній про стан україньского жіноцтва, а та кі події, як величавий Зїзд СУ у літі 1933 року — відбувалися за окремим благословенням та ободренням Кир Андрея. Коли у 1938 році польська влада розвязала у Галичині та на Волині Союз Українок провід організації заложив жіночу полі тичну партію “Друїжину Княгині Ольги”, .щоб ратувати україн ське жіноцтво перед цілковитим організаційним занепадом, я- кий загрожував. Хоч серед нашого громадянства у Галичині бу ло багато голосів проти цього вчинку жіночого проводу, то всеж Митрополит Андрей зрозумів негайно-, ’що- хоч мооке над то сміла, як на тодішні обставини організаційна форма політи чної жіночої партії, то всеж — у висліді вона могла принести тільки хосен українському нар’одови, зберігаючи його жіноцтво у активносте та почутті гідносте. На вияв відданосте та пошани Голова Церкви та Народу зі сторони управи “Дружини Княгині Ольги” — Митрополит Шеп- тиіцький відповів таким знаменним письмом: ній нашій політичній організації українського жіноцтва, бажаю "Витаю цілим серцем нову жіночу організацію. Тій одино- найбільшого успіху у праці для Церкви і народу. Щоб Бог поміг Вам єднати розєднаних, а кріпити зневірених. Най Бог у тій праці Вам благословить”. f АНДРЕЙ, Митрополит. * ** ❖ * Терновим, вінком жалоби оплетені серця наших братів та сестер на прадідній землі. З ними спочуваємо, з ними мучимося у безмежному болю по Великій, Невіджалуваній Втраті. ЖІНКА ПРЕЗИДЕНТОМ СТА ЛЕВОЇ ЮНІЇ Останіною конференцією у- рядників сталевої юнії, що від булася в Пітсбур-ґу в другій по ловині листопада у перше як президент іпроводила жінка — п-ні Б. Сімунчіц. Місцева юнія, що складаєтеся з девяти соток: робітників, вибрала її у себе головою, і цею дорогою п-ні Сімунчіц найшлася на конфе ренції, де стрінула її така ве лика почесть. Пані Сімунчіц — чеського чи -словацького походження, ле- діви діва роїки цему стала членкою юнії, коли для допо моги воєнним зусиллям Аме рики -пішла працювати у воєн ну індустрію. Газетним репор терам вона щиро заявила, що не бачить причини, чому вона малаб менче надаватися до своєї нової ролі, як хтонебудь з мущин. ФРАНЦУЗЬКІ ЖІНКИ ХО ЧУТЬ КУРИТИ Діставши виборчі права — француські жінки домагають ся, щоб уряд Де Ґоля призназ їм теж права курців. Бо за ча сів німецької окупації та во лодіння уряду Петена, жінки змушені були обходитися' без курення. Пайкований тютюн мож було продавати лиш му- іцин ам. А жінка, якщо чудом най шлася у посіданні паїпіроски — могла хиба викурити її таїк, як у часах наших бабунь, коли-то- папірска в устах жінки вважа лася чимоісь неіпіристойним і неморальним: на самоті і у се кретному місці, щоб ніхто не бачив і не підозрівав. Хоч Франція освободжена і богато зака'зів з часів окупації знесено — заборона продава ти жінкам тютюн дальше вдер жується. Проти цього фран цуські жінки енергійно протес тують і видається, що «свого права швидко дібються. Хоч може лиш на папері,, бо недо стача тютюну для цивільного населення в Бвроіпі велика. і MAKE EVERY PAY DAY BOND DAY JOIN THE PAYROLL ★ SAVINGS PLAN ★ AMERICAN RED CROSS www.unwla.org
Page load link
Go to Top
