Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
Клявдія Олесницька Воєнна Допомога Державі і Наше Жіноцтво (Реферат виголошений на Ко нігресі Американців Україн - ського Походження в Филадел- фії дня. 22 січня, 1944 p.). Шановні делегатки, делегати та гості! У рефератах, виголо шених тут до цього часу, ми вислухали вже цілий іряд під сумків і цінних вказівок на те му нашої допомоги Америці як акції, .що від тепер малаб обє- днувати цілий наш загал та бу ла ведена під авторитетом Кон гресу. Коли іде про співучасть на шого жінбцтва у цих акіціяіх — то неіма найменшого сумніву, •що вона «буде видатна та -пере поєна духом кооперації. Судя чи іпісля дотеїперішного стану річи — наше жіноцтво вже у минз’лому треба вважати рів- норядним контрибутором та а- ран-жероїм таких акцій, як бон- дові кампанії, збірки на Аме- рл камський. Черв о ни й Хрест, Нешенел Вор Фонд і інших. Пе реглядаючи зівіт 3 . цих акцій бачимо, що наші жіночі орга нізації, хоч вони майже в ціло- сти є організаціями ідеологіч .ного характеру—у протиставле ні до допомогових, чи фінан сових, з яедх у більшости скла дається наше життя — отже є НОНИ Т$£ИЩ^ІДО(> не^озпоря,- джаїють сталим приїходом^ чи готовиім> майноїм, то всеж вно сять поважну співучасть і гро шеву іп-айку у нашу спільну жертвеніність чи воєнно-держа вну інвестицію. Як при цьому зважимо, що наша жінка — член цих орга нізацій, у більшости у своє ха тнє господарство не вносить індивідуального зарібку, лиш господарить в обмежений спо сіб приходом чоловіка, чи ді тей — то її частка у нашій гро мадянській жертвенности є тим цінніша, бо роздобута ощадні стю, а то’ й нерідко відмовою заспокоєння цілком наглядах особистих іпотреб. Але побіч ЦИХ родів ДОіПОіМО- гової акції, порученої для ви конання цілому гроімадянству є декілька таких,, які організа ція нашого запілля вкладав ви ключно, або у великій мірі на плече саімого .жіноцтва. Соеці- яданий характер цих обовязків велить поділити їх на дві гру пи: ці, що їх жінка має викона ти на терені своєї хати та у раміцях домашного господар ства і другі, для яких треба їй підготівіки і членства у сіпеці- яльних, істнуючих для цих ці лей о рган із аціях. Домашнє господарство тере- ном для допомоги Перша група обовязків зро дилася на тлі всенародної акції ‘‘ощаджування і немаїрнування” що розпочалася у нас враз з війною. Багато річей хатнього віжиїтку, ямі тут жінка шівидко викидала на смітник, бо до цього прямо заохочувало її щедре і багате вирібництво у- сіх промисловик дібр — сего- дня стало іпіредметами яких бе режемо іпечаливо, щоб старчи- ли на цілий час війни, або збе рігаємо з 'призначенням відда ти державі’ для перерібки та вжитку, коли за цим до нас звернеться Прохарчування родини — це жіноча функція, тепер- обмеже на та ускладнена пайковою си стемою, від якої залежить це,' чи вдержиться на час війни по трібний відживчий стандарт у прохарчуванні цілої нації в кіраю, та циїх, що в оборонній лінії. Зі системою пай'кування най тісніше вяжетьоя бправа регу лювання цім на середники по живи і товарі. Усе разом — це охорона державної грошевої системи перед інфляцією, а то варового ринку перед хаосом і визиском, які з правила ідуть в парі з війною. Охорона ця у великій мірі залежна від цього, чи жінка, яка тут, у Америці, є на 90 відсотків покупцем усіх річей — буде кооперувати з державою та .заховуватися так, як цього від неї жадають. Чи буде вона- на кожному місці по борювати т. з>в. “чорну торго вицю” відмовою іплатити за товари вищу ціну, як усталена владою — чи виявить досить детермінації для цього, щоб о- бійтися без річей, яких про дукція іпо причині війни змалі ла, а то й "цілком устала. Ощаджування та колектуван- ня усякого рода мате^іялів та неївіжитків, які можуть прида тися у воєнному вирібництві — це теж одна з функіцій, якою жінка зі скромного терену сво його домашного господарства помагає державі* провадити та вигравати війну дешевшим ко штом. Товщ, металеві відпад- ки, папір, чи що інше, що во єнний промисл може переро бити — усе те незвичайно пот рібний у дану хвилю матеріал, і коли жінка збереже його у# приписаний спосіб та пере дасть для вокитку владі — ви конує потрібний рід допомо- гової іпраці. Нем.а сумніву, що коли іде про наше жіноцтво, то у цій категорії повинностей, вложе- ниїх державою на, американську жіінку — воно по заду не сто їть. Вже сама більша скром ність у засобах, до яких звик ла наша ж і нік а- емігр антк а, чи її донька, яку на цих самих заса дах виховувала, та привезений ще зі Старе го Краю нахил ос- новніще з' ; нати дари Божі, не марную заправляють її ; 1 краще до цього, щоб трудно щі “домашного фронту” стрі- I чати так, як цього хоче добро держави. Та вісеж, хоч ці роди доіпомо- гової праці подумані як такі, що їх жінка-гоаподиняі виконує індивідуально на терені своєї хати — між ними можнаб для ще кращого висліду та пропа ганди виконувати їх зорганізо ваною дорогою по цих грома- дак чи дільницях, де наші лю ди живуть більш скупченою масою. І — очевидно — як рід акції длія цього надається: на пр. падіір, за яким тепер саме є дуже наглядний попит для пе- рерібки на воєнні ціллі, мож наб коректувати разом та від давати на спільний кредит на ших жінок дільниці чи грома ди. Також з цеї причини, що ко жна одиниця сама мусить вия вити ініціятиву і ревність, від якої залежить успіх акції — требаб у нас вести ще додатко ву, незалежну від урядової пропаганду у пресі і через ра діо. Пропаганда, яку влада ро зводить при кожній з циїх на год є велитенсіька. Але ведена- на англійській мові вона тяжче трафліяе до нашого жіноцтва — головно старшої генерації, та не має для цього такої пе реконливої та заохочуючої си ли, яку може мати пропаганда, ведена на добре зрозумілій у- країнській мові. Воєнна допомога з терену з о р ганізованої діяльности Друга група допомогових обовязків, вложених на плече жіноцтва, це праця для Амери канського • Червоного Хреста. Президент Розевелт назвав Червоний Хрест “необхідною, помічною частиною наших збройних сил та млючем в пла нах цивільної оборони”. А на зиваючи таким відповідальним іменем значіння цеї установи — він цим самим почесно від значив вклад жіночої доіпомо- гової праці, з якої діяльність А. Ч. Хреста складається при- найменше на дві третині. Від значив її як таку, що стоїть на першому місці між цим усім, чим- жіноцтво причинюється до успішного ведення війни. Як мається оправа з діяльні стю нашого жіноцтва для А. Ч. X.? Щоб вияснити дотеперіш- ний стан треба нам цофнутися візад, на кілька літ до війни. Для кожного, хто тоді гіри на годі наших свят і маніфестацій оглядав машеруючі відділи на ших жінок і дівчат убілих одно строях, з хрестами на хустин- каж і раменах, та радів, що ось на випадок війни є у нас солід на підстава, з якої повстане су цільна краева організація ці лого українського жіноцтва для співпраці з А. Ч. X. — вій на принесла велике розчару вання. Ці організації, які начи- слювали десятки відділів — з вибухом війни розгубилися цілком на тлі льокальних кон фліктів, несутєвих спорів о першину чи важність, занедбу ючи це, що повинно було стагги їх;негайним кличем: збірна, по ширена на цілий наш жіночий загал праця для А. Ч. X., на кредит і заслугу не одиниць чи груп але цілого жіноціїва укра їнського роду. Це відбилося на цілий доте перішній діяльности і її вислі- ді, коли іде про нашу націо нальну групу, у третьому році війни Америки — ми не маємо своєї центральної жіночої ус- т ан ов и, пр ионаче н о ї викл юч н о для кооперації з А. Ч. X. Ми не маємо ніякого зібраного ста тистичного матеріалу, який да- вавби нам можність-підсумува ти, чи ця праця, яку даіє наша жінка для А.Ч. Х/є вистарчаю ча і гідна нашої національної групи, чи дотеперішний досяг требаб нам побільшити в деся теро. Потреба координації у працях для Амер. Червоного Хреста Без сумінву, що є їв пооди- нокисх місцевостях груїпи на- іі Х гоіго жіноцтва, є цілі відділи товариств чи патріотичні та е- нергійнії одиниці, які ведуть ираїцю для А. Ч. X. з успіхом- та ревно. Але всеж — це усе в су мі за мале, і надто розгублене', щоб записатися якокхсь заміт- нішо-ю пози цією лка зівернулаїб увагу на нашу національну гру пу і стала пропагандою на на шу користь. Це доперва праця і акція, до якої треба нам не гайно забратися використову ючи конгрес, агл. його викона- вчі органи як авторитет, що гііднявбися надати розбитим Льокальним групам, що працю ють без зв'язків зі собою — ха рактер скоординованої акції. Такий комітет, чи секція у ні чому не вме-ншувалаб значіння гуртів чи одиниць, які у праці для А. Ч. X. вже до тепер зас лужились. Вона занялабся перш за все одноцілою, .поши реною на весь наш жіночий за гал пропагандою за участю у працях для А.Ч.Х., підшукуван ням у широкій програмі цеї ус танови цих родів праці, у яких наше жіноцтво може мати кра щі висліди, та біля яких з біль шим успіхом можнаб йогІЬ ор ганізувати. Врешті сгііішилаб з рііжного рода раїдами і віказів-' ками, як у наших питомих об ставинах найкраще повести збіркові акції, уладнування підприємств і т. п. на хосеи А. Ч. X. Між тринацятьма головни ми ділянками активности А. Ч. X. багато є таких, що вимага- (югг'ь від жінки окремої науки, курсів чи спеціяльної практи ки. Але є теж такі як на пр. “продукіційна діяльність” біля якої наші жінки можуть зразу, без підготівіки організуватися
Page load link
Go to Top
