Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
Клявдія Олесницька Воєнна Допомога Державі і Наше Жіноцтво (Реферат виголошений на Ко нігресі Американців Україн - ського Походження в Филадел- фії дня. 22 січня, 1944 p.). Шановні делегатки, делегати та гості! У рефератах, виголо шених тут до цього часу, ми вислухали вже цілий іряд під сумків і цінних вказівок на те му нашої допомоги Америці як акції, .що від тепер малаб обє- днувати цілий наш загал та бу ла ведена під авторитетом Кон гресу. Коли іде про співучасть на шого жінбцтва у цих акіціяіх — то неіма найменшого сумніву, •що вона «буде видатна та -пере поєна духом кооперації. Судя чи іпісля дотеїперішного стану річи — наше жіноцтво вже у минз’лому треба вважати рів- норядним контрибутором та а- ран-жероїм таких акцій, як бон- дові кампанії, збірки на Аме- рл камський. Черв о ни й Хрест, Нешенел Вор Фонд і інших. Пе реглядаючи зівіт 3 . цих акцій бачимо, що наші жіночі орга нізації, хоч вони майже в ціло- сти є організаціями ідеологіч .ного характеру—у протиставле ні до допомогових, чи фінан сових, з яедх у більшости скла дається наше життя — отже є НОНИ Т$£ИЩ^ІДО(> не^озпоря,- джаїють сталим приїходом^ чи готовиім> майноїм, то всеж вно сять поважну співучасть і гро шеву іп-айку у нашу спільну жертвеніність чи воєнно-держа вну інвестицію. Як при цьому зважимо, що наша жінка — член цих орга нізацій, у більшости у своє ха тнє господарство не вносить індивідуального зарібку, лиш господарить в обмежений спо сіб приходом чоловіка, чи ді тей — то її частка у нашій гро мадянській жертвенности є тим цінніша, бо роздобута ощадні стю, а то’ й нерідко відмовою заспокоєння цілком наглядах особистих іпотреб. Але побіч ЦИХ родів ДОіПОіМО- гової акції, порученої для ви конання цілому гроімадянству є декілька таких,, які організа ція нашого запілля вкладав ви ключно, або у великій мірі на плече саімого .жіноцтва. Соеці- яданий характер цих обовязків велить поділити їх на дві гру пи: ці, що їх жінка має викона ти на терені своєї хати та у раміцях домашного господар ства і другі, для яких треба їй підготівіки і членства у сіпеці- яльних, істнуючих для цих ці лей о рган із аціях. Домашнє господарство тере- ном для допомоги Перша група обовязків зро дилася на тлі всенародної акції ‘‘ощаджування і немаїрнування” що розпочалася у нас враз з війною. Багато річей хатнього віжиїтку, ямі тут жінка шівидко викидала на смітник, бо до цього прямо заохочувало її щедре і багате вирібництво у- сіх промисловик дібр — сего- дня стало іпіредметами яких бе режемо іпечаливо, щоб старчи- ли на цілий час війни, або збе рігаємо з 'призначенням відда ти державі’ для перерібки та вжитку, коли за цим до нас звернеться Прохарчування родини — це жіноча функція, тепер- обмеже на та ускладнена пайковою си стемою, від якої залежить це,' чи вдержиться на час війни по трібний відживчий стандарт у прохарчуванні цілої нації в кіраю, та циїх, що в оборонній лінії. Зі системою пай'кування най тісніше вяжетьоя бправа регу лювання цім на середники по живи і товарі. Усе разом — це охорона державної грошевої системи перед інфляцією, а то варового ринку перед хаосом і визиском, які з правила ідуть в парі з війною. Охорона ця у великій мірі залежна від цього, чи жінка, яка тут, у Америці, є на 90 відсотків покупцем усіх річей — буде кооперувати з державою та .заховуватися так, як цього від неї жадають. Чи буде вона- на кожному місці по борювати т. з>в. “чорну торго вицю” відмовою іплатити за товари вищу ціну, як усталена владою — чи виявить досить детермінації для цього, щоб о- бійтися без річей, яких про дукція іпо причині війни змалі ла, а то й "цілком устала. Ощаджування та колектуван- ня усякого рода мате^іялів та неївіжитків, які можуть прида тися у воєнному вирібництві — це теж одна з функіцій, якою жінка зі скромного терену сво його домашного господарства помагає державі* провадити та вигравати війну дешевшим ко штом. Товщ, металеві відпад- ки, папір, чи що інше, що во єнний промисл може переро бити — усе те незвичайно пот рібний у дану хвилю матеріал, і коли жінка збереже його у# приписаний спосіб та пере дасть для вокитку владі — ви конує потрібний рід допомо- гової іпраці. Нем.а сумніву, що коли іде про наше жіноцтво, то у цій категорії повинностей, вложе- ниїх державою на, американську жіінку — воно по заду не сто їть. Вже сама більша скром ність у засобах, до яких звик ла наша ж і нік а- емігр антк а, чи її донька, яку на цих самих заса дах виховувала, та привезений ще зі Старе го Краю нахил ос- новніще з' ; нати дари Божі, не марную заправляють її ; 1 краще до цього, щоб трудно щі “домашного фронту” стрі- I чати так, як цього хоче добро держави. Та вісеж, хоч ці роди доіпомо- гової праці подумані як такі, що їх жінка-гоаподиняі виконує індивідуально на терені своєї хати — між ними можнаб для ще кращого висліду та пропа ганди виконувати їх зорганізо ваною дорогою по цих грома- дак чи дільницях, де наші лю ди живуть більш скупченою масою. І — очевидно — як рід акції длія цього надається: на пр. падіір, за яким тепер саме є дуже наглядний попит для пе- рерібки на воєнні ціллі, мож наб коректувати разом та від давати на спільний кредит на ших жінок дільниці чи грома ди. Також з цеї причини, що ко жна одиниця сама мусить вия вити ініціятиву і ревність, від якої залежить успіх акції — требаб у нас вести ще додатко ву, незалежну від урядової пропаганду у пресі і через ра діо. Пропаганда, яку влада ро зводить при кожній з циїх на год є велитенсіька. Але ведена- на англійській мові вона тяжче трафліяе до нашого жіноцтва — головно старшої генерації, та не має для цього такої пе реконливої та заохочуючої си ли, яку може мати пропаганда, ведена на добре зрозумілій у- країнській мові. Воєнна допомога з терену з о р ганізованої діяльности Друга група допомогових обовязків, вложених на плече жіноцтва, це праця для Амери канського • Червоного Хреста. Президент Розевелт назвав Червоний Хрест “необхідною, помічною частиною наших збройних сил та млючем в пла нах цивільної оборони”. А на зиваючи таким відповідальним іменем значіння цеї установи — він цим самим почесно від значив вклад жіночої доіпомо- гової праці, з якої діяльність А. Ч. Хреста складається при- найменше на дві третині. Від значив її як таку, що стоїть на першому місці між цим усім, чим- жіноцтво причинюється до успішного ведення війни. Як мається оправа з діяльні стю нашого жіноцтва для А. Ч. X.? Щоб вияснити дотеперіш- ний стан треба нам цофнутися візад, на кілька літ до війни. Для кожного, хто тоді гіри на годі наших свят і маніфестацій оглядав машеруючі відділи на ших жінок і дівчат убілих одно строях, з хрестами на хустин- каж і раменах, та радів, що ось на випадок війни є у нас солід на підстава, з якої повстане су цільна краева організація ці лого українського жіноцтва для співпраці з А. Ч. X. — вій на принесла велике розчару вання. Ці організації, які начи- слювали десятки відділів — з вибухом війни розгубилися цілком на тлі льокальних кон фліктів, несутєвих спорів о першину чи важність, занедбу ючи це, що повинно було стагги їх;негайним кличем: збірна, по ширена на цілий наш жіночий загал праця для А. Ч. X., на кредит і заслугу не одиниць чи груп але цілого жіноціїва укра їнського роду. Це відбилося на цілий доте перішній діяльности і її вислі- ді, коли іде про нашу націо нальну групу, у третьому році війни Америки — ми не маємо своєї центральної жіночої ус- т ан ов и, пр ионаче н о ї викл юч н о для кооперації з А. Ч. X. Ми не маємо ніякого зібраного ста тистичного матеріалу, який да- вавби нам можність-підсумува ти, чи ця праця, яку даіє наша жінка для А.Ч. Х/є вистарчаю ча і гідна нашої національної групи, чи дотеперішний досяг требаб нам побільшити в деся теро. Потреба координації у працях для Амер. Червоного Хреста Без сумінву, що є їв пооди- нокисх місцевостях груїпи на- іі Х гоіго жіноцтва, є цілі відділи товариств чи патріотичні та е- нергійнії одиниці, які ведуть ираїцю для А. Ч. X. з успіхом- та ревно. Але всеж — це усе в су мі за мале, і надто розгублене', щоб записатися якокхсь заміт- нішо-ю пози цією лка зівернулаїб увагу на нашу національну гру пу і стала пропагандою на на шу користь. Це доперва праця і акція, до якої треба нам не гайно забратися використову ючи конгрес, агл. його викона- вчі органи як авторитет, що гііднявбися надати розбитим Льокальним групам, що працю ють без зв'язків зі собою — ха рактер скоординованої акції. Такий комітет, чи секція у ні чому не вме-ншувалаб значіння гуртів чи одиниць, які у праці для А. Ч. X. вже до тепер зас лужились. Вона занялабся перш за все одноцілою, .поши реною на весь наш жіночий за гал пропагандою за участю у працях для А.Ч.Х., підшукуван ням у широкій програмі цеї ус танови цих родів праці, у яких наше жіноцтво може мати кра щі висліди, та біля яких з біль шим успіхом можнаб йогІЬ ор ганізувати. Врешті сгііішилаб з рііжного рода раїдами і віказів-' ками, як у наших питомих об ставинах найкраще повести збіркові акції, уладнування підприємств і т. п. на хосеи А. Ч. X. Між тринацятьма головни ми ділянками активности А. Ч. X. багато є таких, що вимага- (югг'ь від жінки окремої науки, курсів чи спеціяльної практи ки. Але є теж такі як на пр. “продукіційна діяльність” біля якої наші жінки можуть зразу, без підготівіки організуватися
Page load link
Go to Top
