Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
MAY, 1944 H A HI E Ж И Т Т Я — O U R L I F Е 7 Д Р У Ж Б А /' ___________ (ДО'Кіїнчення) ЩРШТЬВАШІФЇЇРА! • Переховайте їх через літо у влас нім FUR STORAGE VAULT Ми хайла Туранського- • Хочете переробити- їх на інакшу моду? Давайте їх до- відомої фір ми Михайла.'Туранського. • Маєте щось до направи? Прине сіть футра до Михайла Туран ського. • Хочете купити нове футр'О? Ку піть його у Михайла Туранського. Чи ви хочете купити футро, чи да<ти його до направи чи переробки, чи переховати його у FUR STOR AGE, це все мржете зробити З ДО- ВІРЯМ.у Елсі Синґмасгер Як вийшов на міст — про шиваючий крик вирвався з йо го грудей. Одять світло у ма миній кухні було невидиме; о- пять простягалася аж до його ніг, широка ясна ,лента, по я- кій спокійно ступали корови. Закликав пса — але цей. не зя би вся, бо чотири , летючі ноги зже понесли його були до мо лодого чоловіка, який стояв на порозі. Перед, ним стояла ДІе- дінСрва, з -ліхтарнею у руці. У другій держала звій грошей. “Я. не хочу їх ...братим — ка зала вона. “Він,був д^ія нас, як людина” Побачила, хдопця що повз краєм .освітленої дороги. “Я дуже вам вдячний” — від казав .молодий чоловік. “Там маєте і для хлопця дещо”. -Зи- дав о стрий приказ і пес кинув ся до а-вта. Зірвався шум, хряс кіт коліс об каміння, і світляна лента почала звиватися, поки уся не зникла. Шелінґова чекала на хлопця на порозі хати. “Ходи, мій маїленіькіий!” — Поклала руку на його рамя і з жахом крикнула: “Алеж ти мо крий!” Хлопець не міг вимовити ні одного слова. Стояв зі,скрив леним лиіцем і дріжав. Мати торкала його руками і порив часто випитувала: “Що сталося? Ти був у во ді? Як з тобою?” В решті хлопець добув голо су. “Я впав у лріяку. Він мене ви тягнув на.беріг. О, мамо, мамо” — і.заш-сря. цлачем. Шелінгова занесла хлопця у хату, .роздягла та .цочала нати-. рати дріжуче тіло. Положила у постіль та трпдо .прикрила. Корови довго чекали на неї^ цього вечора. Та вже у ранці хлопець зно- *ва пішов за ко-ровами. Ледяна -купіль хо ч.; не, пощшдила.йо му, то всеж — рухався вів по волі. Вертаючи вечором плакав нишком, надто прибитий го рем,, щоб завважити грозу ті ней. Одного листопадового вечо ра хлопець вертав з пасовись ка, як вже було зовсім темно. Знечевя почув рін за собою швідкі кроки І СОПІїНіНЯ. У хлоп ця завмер дух, та за хвилю ра дісне “це ти!” -у прошило воз- дух. “(ВІН був коло М£НЄ!” — КЛИ- з Maiv'ii на зустріЧ. — Від провадив мене через міст, а по тім вернувся”. Другого ...вечора хлоцець знова вернув ломів з лискучи ми очима. “Він і сегодня був зі мною, аж до мосту. Він па^я- тає про міст” Рано Шелінгова, питала -мо лочаря, як Ш'дбирав.молоко, чи не можнаб купити цього пса для хлопця. “Він коштує дві сотки доля- рів, а цей молодий Гормоне якби забажав місяця, то теж його мавби!” Пополудни приїхав сам Гор моне, щоб випитати Шелінго-: ву, чи пес до.- них не заходить. “Скажіть, хлопцеви, щоб на гнав пса- до даму, хай кине за ним патиком і не дозволить йо му зближитися до себе” У мо лодого чоловіка понинала на кипати злість. Мама повторила Джеймсови цей приказ, та хлрпець тільки розсміявся: “Він принісби па тик назад до мене!,Але я його відошлю” — продовжав пова жно. “Я не хочу, щоб хтось ду- мав, що ми хотіли вкрасти йо~ ,-му пса!” Наступного вечора Шелінго- ва вийшла з хати та ждала на Джеймса ~коло мосту. “Ти недобрий псисько!” — кричала вона узрівши Робіна біля Джеймса. “Ти ледачо! .Вертай негайно туди звідкіля прийщов!” — ,Але. як погляну ла на.чррну глибінь під мостом —^ годос ЇЇ зласкавів і вона бла гально до дала: “Прошу тебе, вертай домів!” За тиждень молоди й. ч о л о в і к ОПЯТЬ у.:«ИХ ЗЯ'ВИВСЯ. “Ти змарнував мені собаку!” — кричав до Джеймса. “Він зо- * : всім розволочився. Затям собі, . що я буду.«його- бити, коли не; проженешйого від себе!” “Завтра його прожену” — -цостацрвля»в> собі хлопець у ве чорі, І це завтра протягалося з дня на день, через ./шість даівг а хлопець нічого, не міг вдіяти. Семого дня пес прибіг тяжко дихаючи, дігнавши хлопця вже на самому мості. На його шерсти видні були сліди баптога і він в-пав на зем-. лю пройшовши ледви ще кіль ка кроків. Джеймс з острахом закликав маму та вони обоє втягнули собаку у кухню. Хло пець сів на підлозі, гладив йо го побиті плечі і плакав. Хтось застукав у двері. Ше лінгова втворила і автомобіле- ве СВІТЛО ОСВІТИЛО; КуХНЮ. “Хлопець відгонював пса, кидав у него патиком, та во-но нічого не помагає” — борони лася жінка. Чоловік стояв в дверях та розглядався по хаті. У його о- чах видні були сліди боротьби — зі самим собою. Врешті виразно та остро він сказав: “Можете його, задер жати” “Чи на все?” — кликнув хло пець. “Так,” — відооадв. молодий чоловік — “на есе” З Д ІЯЛЬНОСТИ КЛЮБУ В О ЄННИХ М А Т Е Р ІЙ У ФИЛА- Д ЕЛ Ф ІЇ, ПА, Дня 19 вересня, 1942 року, на .зборах Окружної Ради С. У. А. засновано Клюб Воєнних Ма терей і. Жінок. Пані Олена Ло- т$цька тодіїшна голова Окруж- . ної Ради перепровадила збори. Всі присутні згодилися щоб зорганізувати Клюб Воєнних Матерей і висилати дарунки на свята для нарих вояків у збройних силах Америки. До Клюбу вписалося 14 членок. До уряду ввійшли пані: Юлія Бурак, голова; Ольга Фостик, заст.; Оксана Стасюк, секр,; Анна Марич, заст.; Людвіна Пе л е не ь к а, кас ієрка; :Роз ал і я Кісь, заст.; Контрольорки: П&в- лина Пана,маренко, Анна Бут- рин, Пелагія Малиновська. Го ловою- до закупна річей до па кунків вибрано- Марію Бабяк. Дотепер вписалося до Клюбу сто членок. Вже вислано чет вертий раз святочні дарунки, цього разу вислано понад дві- ста пакунків разом зі святоч ними желаннями прекрасними писанками, які писала п-і Со фія Василенько. По кожній ви силці пакунків Клюб дістає ду же гарні листи, від наших воя ків з подякою за дарунки і як глибоко цінять.нашу працю. Велику ^прислугу зробила Окружна Рада СУА бо дала нам позичку 50 дол. на першу висилку цакунків. До кількох місяців позичку звернено Ок ружній Раді. .Богато річей до пакунків комітет закупив в склепі панства Фостиків по гуртових цінах. До тепер ула- джено свячене, кард п^рті, представлення, баліь, пікніік і вчасі Різдвяних Свят членки ходили, по 'КОЛЯДІ. Минулого місяця кілька чле нок Клюбу Воєнних Матерей відвідали ранених вояжів в шпиталях Нейві і Вели Фордж і доручено маленькі дарунки воякам. На кожнім пакунку бу ло зазначено ЩО' дарунки пе редають українські Воєнні Ма тері з Филаделфіїї. Клюб зло жив на А. Ч. Хрест, і Юнайтед Вор Чест, дав допомогу укра їнському хорому воякови, вис лав цвіти для по-мершого вояка Івана Гавриленка, і жертвував 10 дол. на пресовий фонд На шого Життя. До Клюбу вписалося богато жінок які ще не стоять в рядах Союзу. Українок, але маємо- на дію що з часом кожна членка Клюбу. Воєнних Матерей, стане членкою Союзу Українок і пе редплатницею Нашого Життя. Омжна CTfKfOK, секр.
Page load link
Go to Top
