Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
УКРАЇНСЬКЕ ОПЕРНЕ МИСТЕЦТВО (Докінчешя.) БІЛЯ ХАТИ І КУХНІ Боротьба з молями «По Лисенку зазначились ще як оперні композитори Ярос лав Лопатинський (“Еней у пе клі”, комічна опера на тему “Е- неїди” Котляревського) та Де нис Січинський, котрого геро їчна опера “Роксоляна” € замі- тним твором в новітнім опер нім стилю. Обі опери ставив у- країіінський театр у Галичині. Натоміоць на Великій Україні, а опісля і в Галичині і в Амери ці, замітним успіхом втішалася лірично-драматична опера “Кар тер ина” Миколи Аркаса, б. ад мірала російської чорноморсь кої флоти і -великого земельно го власника (з грецького ро ду). На укр. ацені в Америці вивела її в Ню Иорку зразу п-і Юлія Шустакевичева, опісля п-і Марія Маш-ир* а в р. 1943 Антін Рудницький ( із Марією Сокіл в ролі Катерини). (Великі перевороти на- Укра їні, що зачались революцією з 1917 року, не спрйяли-дальшо- іму правильному розвяткови у- .країнської оперй.” Правда — ігетьман Павло Скоропадський оснував велику "Державну У- крашську Оперу” в -Києві; до ручивши організацію-її люби- телеви укр. мистецтва, бл. п. Петрови Дорошенкоіви, мініс- трози мистецтва. На цю оперу асигновано міліон - карбованців з державного скарбу а другий міліон дав сам* гетьман зі сво го майна. До опери'заангажо- вано найкращі сили, між іншим славного Шаляпийа, якого до буто з большевицьких рук з Москви, а який зобовязався вивчити українську мову і спі вати по українськй. На жаль — оце на великі розміри почате діло зістало перерване' повстан ням проти гетьмана, за чим пі шли літа величезного заколоту і брльшевиїцьких страхіть на У- країні. Самого Петра Доро шенка большевики розстріля ли. Чимало визначних оперних артіистів також загинуло або розбіглися на чужину%(ось як: •Марія Машир, Михайло Швець, іМикола Карлаш та” інші, що о- іпинились в Америці). На чужи ні (в Америці) опинився і виз начний оперний диригент і композитор Петро Печеніта- Углицький. Вони пробували створити у- краннський оперний театр в А- мериці і одного часу (1928 р.) здавалося, що їм це поведеть ся. Молодий менеджер У»кр. Народного Дому в Ню Йорку, .п. Гвай Добрянський, дав їм до розпорядимости оцену і фонди цего До-му і через якого пів року вррставлю&ано’там справді •по мистецьки укр. опери (“За- по ровець”, “ Ноктурн ’;, “Кате рина”) та оперети. На жаль, та рті й ні д р а ки п і дк о п а л и "Нар. Дім” та його театр і ціле підприємство збанкротувало. ■Коли відносини на Україні дещо усталились і в Радянській Україні почався курсчт. зв:'ук раїнізацій (за Ск^иііїнйка- і ШумсьКогб), в Кйєві, Харкові, Одесі і т. д.^йОвсталй^українсь- •кі державнії- о-гіерні театрй ‘та ■ставили 1 всі дав*# ще укр: опе ри Артим ofec ько го, Нііщин’сь- кого, Лисенка, Вахйянин&у *Сь чинського тощо: А#е нові замі- тні опеіри не появилися у цьо му часі'. Дух об£тавий не спри яв тому1. Компонувати в україн ськім дусі (цебто: в дусі укра їнської традиції) було небез печно, щоб Це впасти в підоз ріння “ націоналістичйого ухи-: лу”, а годі знов було'викреса ти мистецьке творче одушей-- лення по “партійній” чи ”мар- ксівській” лінії. Так і о стає 'Ра дянська- Україна бевплоднадо. І в іГ а личині нічого нового, крім Михайла Гайворонського “Лийцарі ЗаМзнсй Остроги” (комічної опе^й з життя Січо вих Стрільців), не ПОЯВИЛОСЬ. Опера “Довбуш” д-ра Анто на Рудницького, диригента о- (пер, писана в модернім стилю ґранд-опери, ще не була став лена. Таксамо не 1 ставлено ще ве ликої драматичної опери'’ “(Ві^ дьма” (або “Зн&хорка”) Пав ла П єчєйігй -У глйіцькот О, б: професора Імператорської А-у кадемії .МйетецтВ 4 в Пеі^ербурзі і оперного диригента, що тем пер проживав в Ню Йорку .1 Су дячи по його ве'лйкій 'орхес- трально-вокальйій симфойії, я- ку проф. Углицький вивій був і Карнегі Голл в Ню йорку ҐІ936 р,), ця опера буде тво ром модерного музичного сти лю на великі розміри. “Метрополитан О’пера” в Ню йорку, готова* виставити її на своїй сцені, а це вжеесамо свід чить про вартість цеї опери. I- де лиш про великі кошти вис тави, бо вистава кожної нової опери все є значно коштовні ша, як стфих оіпер. Американ ці Українці повинні помогти до вистави цеї опери, бо .це не ли шень, що прославить українсь ке імя, але й може дати поча ток до розвитку укр. опери на чужині, коли у Старім Краю о- перна Муза мовчить. Віз ага л і У кр аїніці п о в инні більше цікавитись своїм опер ним мистецтвом, бо маємо в А- мериці визначних оперних ком позиторів та маємо співацькі ^сили для виведення опери (па ні: Сокіл, Лепкова, Машир, Гриневецька, п.п. Голинський, Козакевич, Ординський і др.) — а відповідно виставлені укр. опери можуть звернути увагу чужих на укр. культуру та зис- кати симпатії для України. Не самі лиш радощі прино сять господині весна. Вправді сонце вже добре пригріває, і щораз рідше треба збігати до печі та докидати вугля. Але в місци цього приходить нова праця у хаті: весняні по рядки та переховування вовня них річей на зиму. З порядка ми ми здебільша впоралися до Свят, а тепер лишається бо ротьба з молями до якої треба забиратися швидко, поки вони ще не вспіли зробити багато шкоди. Добре є призначити у хаті одну шафу, така, яка щільно замикається, на усі речі, що- їх переховуємо на зиму. Якщо вона є у соняшній кімнаті — то. тим краще, бо молі не люб лять світла. Шафу треба з ну- три витерти шматкою, намоче ною у “фліті”, або 1 у іншим протимолевім плині. Якщо мо жемо посвятити дещо більше Насу—добре виклеїти цілу ша фу з нутра папером, який ку пуємо до завивання річей про ти молів. Одежу, призначену на п-ере- ховання, треба дуже докладно витріпати та вищіткувати. До бре ці речі дати передше до химічного чищення. Але тому, що тепе^р у війні воно' дороще коштує і часто невиконане, так як треба — шлім до химічного чищення лиш це, що до справ ді годі вичистити дама. Ф)/трянг коміри, футра, яких не даіезйо на перШовок треба’ ізичесйтй рідкиМ-гребене^, вит рясай і вйтріпатй з пороху. А- ле обережно, щоб не рвати во лосків. Тоді покропити плином який можна дістати у даймОвім склепі, призйачейий для цеї ці- ли, та щійьно завинути у про- тимолевгій папір. Светри, в о вняні рукавички, окарпитки і т. п. треба випратй j витріпатй. Вистелити скринку або пуделко куснем ^чистого полотенця (може бутй зі ста рого простирала), складати ре чі плоско ве’рствами пересйпа- іюічи нафталіною. В’середину в рукавиці, скарпитки, також у киіііієйі плащів добре вкладати газетний папір. Молі не люб лять запаху друкарської фарби І не множаться,у її сусідстві: Коли скринка повна річей -— зашиймо- щільно полотно, та вставмо скринку у шафу. Тре ба щоб шафа, у якій перехову ємо річй на зим}^/ щільно засми калася, а втвораймо її серед лі та якнайрідше. Омлети. * - Тепер, коли яйця подешевілк, а заповідають, що менше буде мяса — добреб по- пр акти кувати дещо та навчи тися робити добрий омлет. Ко ли вміло зроблений належить до вибагливих страв. Має теж цю прикмету, що дається щви^кЬ приладити і комбіну вати з яриною, сиром, МіЯС ом, грибами, джемами. На одіну особу беремо два яйіція. :КоЛй прЙм:о з холодільні — то бодай подержім яйця хвйіію-дві у теплій воді; щоб не були 1 надто зимйі, бо омлет не виросте. На одно' яйце до- датй одну лоїкйчіїу молока. Вбити сильнб; але коротко й зараз вилляти на гаряче масло на пательні. Тепер, у часі вій ни; можна мішати масло (або й цілком заступити) з рослиним або курячим товщем. Як омлет починає смажитися — підно сити краї лопаткою або ши роким ножем, щоб рідке звер ху спливало та смажилося. Як ВИДКО; Щ О ПО- С е р е д и н і ОМ- лет стгінаїється — наложити те плої ярини, мяїса, грибів і т. п., закинути одну половину на другу, та ще хвилю подержати на меншім вогни. Тертий сир; горЬшЬк, усма- женітрибй, або- покраяну шин ку можна; зимні додавати до вбйтйіх яєЩь', виміташи і сма- житй. * Морожене тісто Фред Райх, який є кухарем повітряної транспортової. ком панії в Шикаго винайшов спо сіб заморожування тіста, що- його можна держатй в холо- дільні і вживати в міру потре би. Для мороження надається тісто, у якому є багато- товщу -— таке з якого печемо солод кі булки, пляцки і т. п. Тісто можна переховувати аж три мі сяці, вживаючи до печення скільки і коли треба. ПАЙКУВАННЯ НА МАЙ Цукор: Значок ч. ЗО і 31 в книжці 4 важний для купна 5 фунтів цукру на необмежений час. Значок ч. 40 важний для 5 фунтів на домашнє консерву вання овочів. Мяео, товщ: Червоні значки А 8 до М 8 в книжці ч. 4 важні на необмежений ч-ас. Від 23* квітня важні значки N 8 до Q 8 теж на необмежений час. Кож ний червоний значок має вар тість десятьох пойнтів. Зливки товщу: Два мясні пойнти за один фунт. Консервовані харчі: С ийі знагки А 8 до К 8 в книжці ч. 4 важні на необмежений час. Значки L 8 до Q 8 важні почи наючи з днем 1 мая теж на -не обмежений час. Кожний си- ний значок має вартість де сять пойнттів. Черевики: Значок літаковий ч. 1 з книжки ч. З важний на необмежений час. Значок лі таковий ч. 2 важний почина ючи з днем 1 мая. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
