Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
УКРАЇНСЬКЕ ОПЕРНЕ МИСТЕЦТВО (Докінчешя.) БІЛЯ ХАТИ І КУХНІ Боротьба з молями «По Лисенку зазначились ще як оперні композитори Ярос лав Лопатинський (“Еней у пе клі”, комічна опера на тему “Е- неїди” Котляревського) та Де нис Січинський, котрого геро їчна опера “Роксоляна” € замі- тним твором в новітнім опер нім стилю. Обі опери ставив у- країіінський театр у Галичині. Натоміоць на Великій Україні, а опісля і в Галичині і в Амери ці, замітним успіхом втішалася лірично-драматична опера “Кар тер ина” Миколи Аркаса, б. ад мірала російської чорноморсь кої флоти і -великого земельно го власника (з грецького ро ду). На укр. ацені в Америці вивела її в Ню Иорку зразу п-і Юлія Шустакевичева, опісля п-і Марія Маш-ир* а в р. 1943 Антін Рудницький ( із Марією Сокіл в ролі Катерини). (Великі перевороти на- Укра їні, що зачались революцією з 1917 року, не спрйяли-дальшо- іму правильному розвяткови у- .країнської оперй.” Правда — ігетьман Павло Скоропадський оснував велику "Державну У- крашську Оперу” в -Києві; до ручивши організацію-її люби- телеви укр. мистецтва, бл. п. Петрови Дорошенкоіви, мініс- трози мистецтва. На цю оперу асигновано міліон - карбованців з державного скарбу а другий міліон дав сам* гетьман зі сво го майна. До опери'заангажо- вано найкращі сили, між іншим славного Шаляпийа, якого до буто з большевицьких рук з Москви, а який зобовязався вивчити українську мову і спі вати по українськй. На жаль — оце на великі розміри почате діло зістало перерване' повстан ням проти гетьмана, за чим пі шли літа величезного заколоту і брльшевиїцьких страхіть на У- країні. Самого Петра Доро шенка большевики розстріля ли. Чимало визначних оперних артіистів також загинуло або розбіглися на чужину%(ось як: •Марія Машир, Михайло Швець, іМикола Карлаш та” інші, що о- іпинились в Америці). На чужи ні (в Америці) опинився і виз начний оперний диригент і композитор Петро Печеніта- Углицький. Вони пробували створити у- краннський оперний театр в А- мериці і одного часу (1928 р.) здавалося, що їм це поведеть ся. Молодий менеджер У»кр. Народного Дому в Ню Йорку, .п. Гвай Добрянський, дав їм до розпорядимости оцену і фонди цего До-му і через якого пів року вррставлю&ано’там справді •по мистецьки укр. опери (“За- по ровець”, “ Ноктурн ’;, “Кате рина”) та оперети. На жаль, та рті й ні д р а ки п і дк о п а л и "Нар. Дім” та його театр і ціле підприємство збанкротувало. ■Коли відносини на Україні дещо усталились і в Радянській Україні почався курсчт. зв:'ук раїнізацій (за Ск^иііїнйка- і ШумсьКогб), в Кйєві, Харкові, Одесі і т. д.^йОвсталй^українсь- •кі державнії- о-гіерні театрй ‘та ■ставили 1 всі дав*# ще укр: опе ри Артим ofec ько го, Нііщин’сь- кого, Лисенка, Вахйянин&у *Сь чинського тощо: А#е нові замі- тні опеіри не появилися у цьо му часі'. Дух об£тавий не спри яв тому1. Компонувати в україн ськім дусі (цебто: в дусі укра їнської традиції) було небез печно, щоб Це впасти в підоз ріння “ націоналістичйого ухи-: лу”, а годі знов було'викреса ти мистецьке творче одушей-- лення по “партійній” чи ”мар- ксівській” лінії. Так і о стає 'Ра дянська- Україна бевплоднадо. І в іГ а личині нічого нового, крім Михайла Гайворонського “Лийцарі ЗаМзнсй Остроги” (комічної опе^й з життя Січо вих Стрільців), не ПОЯВИЛОСЬ. Опера “Довбуш” д-ра Анто на Рудницького, диригента о- (пер, писана в модернім стилю ґранд-опери, ще не була став лена. Таксамо не 1 ставлено ще ве ликої драматичної опери'’ “(Ві^ дьма” (або “Зн&хорка”) Пав ла П єчєйігй -У глйіцькот О, б: професора Імператорської А-у кадемії .МйетецтВ 4 в Пеі^ербурзі і оперного диригента, що тем пер проживав в Ню Йорку .1 Су дячи по його ве'лйкій 'орхес- трально-вокальйій симфойії, я- ку проф. Углицький вивій був і Карнегі Голл в Ню йорку ҐІ936 р,), ця опера буде тво ром модерного музичного сти лю на великі розміри. “Метрополитан О’пера” в Ню йорку, готова* виставити її на своїй сцені, а це вжеесамо свід чить про вартість цеї опери. I- де лиш про великі кошти вис тави, бо вистава кожної нової опери все є значно коштовні ша, як стфих оіпер. Американ ці Українці повинні помогти до вистави цеї опери, бо .це не ли шень, що прославить українсь ке імя, але й може дати поча ток до розвитку укр. опери на чужині, коли у Старім Краю о- перна Муза мовчить. Віз ага л і У кр аїніці п о в инні більше цікавитись своїм опер ним мистецтвом, бо маємо в А- мериці визначних оперних ком позиторів та маємо співацькі ^сили для виведення опери (па ні: Сокіл, Лепкова, Машир, Гриневецька, п.п. Голинський, Козакевич, Ординський і др.) — а відповідно виставлені укр. опери можуть звернути увагу чужих на укр. культуру та зис- кати симпатії для України. Не самі лиш радощі прино сять господині весна. Вправді сонце вже добре пригріває, і щораз рідше треба збігати до печі та докидати вугля. Але в місци цього приходить нова праця у хаті: весняні по рядки та переховування вовня них річей на зиму. З порядка ми ми здебільша впоралися до Свят, а тепер лишається бо ротьба з молями до якої треба забиратися швидко, поки вони ще не вспіли зробити багато шкоди. Добре є призначити у хаті одну шафу, така, яка щільно замикається, на усі речі, що- їх переховуємо на зиму. Якщо вона є у соняшній кімнаті — то. тим краще, бо молі не люб лять світла. Шафу треба з ну- три витерти шматкою, намоче ною у “фліті”, або 1 у іншим протимолевім плині. Якщо мо жемо посвятити дещо більше Насу—добре виклеїти цілу ша фу з нутра папером, який ку пуємо до завивання річей про ти молів. Одежу, призначену на п-ере- ховання, треба дуже докладно витріпати та вищіткувати. До бре ці речі дати передше до химічного чищення. Але тому, що тепе^р у війні воно' дороще коштує і часто невиконане, так як треба — шлім до химічного чищення лиш це, що до справ ді годі вичистити дама. Ф)/трянг коміри, футра, яких не даіезйо на перШовок треба’ ізичесйтй рідкиМ-гребене^, вит рясай і вйтріпатй з пороху. А- ле обережно, щоб не рвати во лосків. Тоді покропити плином який можна дістати у даймОвім склепі, призйачейий для цеї ці- ли, та щійьно завинути у про- тимолевгій папір. Светри, в о вняні рукавички, окарпитки і т. п. треба випратй j витріпатй. Вистелити скринку або пуделко куснем ^чистого полотенця (може бутй зі ста рого простирала), складати ре чі плоско ве’рствами пересйпа- іюічи нафталіною. В’середину в рукавиці, скарпитки, також у киіііієйі плащів добре вкладати газетний папір. Молі не люб лять запаху друкарської фарби І не множаться,у її сусідстві: Коли скринка повна річей -— зашиймо- щільно полотно, та вставмо скринку у шафу. Тре ба щоб шафа, у якій перехову ємо річй на зим}^/ щільно засми калася, а втвораймо її серед лі та якнайрідше. Омлети. * - Тепер, коли яйця подешевілк, а заповідають, що менше буде мяса — добреб по- пр акти кувати дещо та навчи тися робити добрий омлет. Ко ли вміло зроблений належить до вибагливих страв. Має теж цю прикмету, що дається щви^кЬ приладити і комбіну вати з яриною, сиром, МіЯС ом, грибами, джемами. На одіну особу беремо два яйіція. :КоЛй прЙм:о з холодільні — то бодай подержім яйця хвйіію-дві у теплій воді; щоб не були 1 надто зимйі, бо омлет не виросте. На одно' яйце до- датй одну лоїкйчіїу молока. Вбити сильнб; але коротко й зараз вилляти на гаряче масло на пательні. Тепер, у часі вій ни; можна мішати масло (або й цілком заступити) з рослиним або курячим товщем. Як омлет починає смажитися — підно сити краї лопаткою або ши роким ножем, щоб рідке звер ху спливало та смажилося. Як ВИДКО; Щ О ПО- С е р е д и н і ОМ- лет стгінаїється — наложити те плої ярини, мяїса, грибів і т. п., закинути одну половину на другу, та ще хвилю подержати на меншім вогни. Тертий сир; горЬшЬк, усма- женітрибй, або- покраяну шин ку можна; зимні додавати до вбйтйіх яєЩь', виміташи і сма- житй. * Морожене тісто Фред Райх, який є кухарем повітряної транспортової. ком панії в Шикаго винайшов спо сіб заморожування тіста, що- його можна держатй в холо- дільні і вживати в міру потре би. Для мороження надається тісто, у якому є багато- товщу -— таке з якого печемо солод кі булки, пляцки і т. п. Тісто можна переховувати аж три мі сяці, вживаючи до печення скільки і коли треба. ПАЙКУВАННЯ НА МАЙ Цукор: Значок ч. ЗО і 31 в книжці 4 важний для купна 5 фунтів цукру на необмежений час. Значок ч. 40 важний для 5 фунтів на домашнє консерву вання овочів. Мяео, товщ: Червоні значки А 8 до М 8 в книжці ч. 4 важні на необмежений ч-ас. Від 23* квітня важні значки N 8 до Q 8 теж на необмежений час. Кож ний червоний значок має вар тість десятьох пойнтів. Зливки товщу: Два мясні пойнти за один фунт. Консервовані харчі: С ийі знагки А 8 до К 8 в книжці ч. 4 важні на необмежений час. Значки L 8 до Q 8 важні почи наючи з днем 1 мая теж на -не обмежений час. Кожний си- ний значок має вартість де сять пойнттів. Черевики: Значок літаковий ч. 1 з книжки ч. З важний на необмежений час. Значок лі таковий ч. 2 важний почина ючи з днем 1 мая. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
