Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
ОРГАН СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ OFFICIAL PUBLICATION OF THE UKRAINIAN NATIONAL WOMEN’S LEAGUE OF AMERICA РЖ И 4. 7 ФИЛАДЕЛФІЯ, -ПА., ЛИПЕНЬ, 1945 ЦІНА 15 ЦЕНТІВ PHILADELPHIA, PA., JULY 1945 VOL. II No. 7 Н А Д О П О М О Г У Наспів урядовий дозвіл Голова Українського Амери канського Допомогового Ко мітету Др. В. Галан одержав для Комітету урядовий дозвіл з Вашингтону 'вести .грошеві збірки- до суми 300 тисяч до ларі©, а збірки одежі та това рів (медичних, харчів і т. п.) без обмежень. Усе на допомо гу Українцям, нещасним жерт вам теперішньої війни, де лиш наша поміч буде могла їх до сягнути. Цей дозвіл є найкращим до казом, що урядові американсь кі круги з прихильністю та до вірим ставляться до праїці До- помоговріго Комітету, Що те пер скажуть на це наші янича ри та. агенти Москви, , що пра цю Допомогового Комітету прискаржували як “акцію до помоги українським фашистам і нацистам”?! Жіночий провід акції попи сався “Гартфорд Юкрейніен Реліф Коміті” з ранями Павлиною Со- ловецькою, Марією Лукасевич та панною А. Курдина на чолі зібрав на допомотову акцію на шим братам в Европі тисячу сто доляріїв готівкою, та тися чу двіста фунтів одежі. На не велику громаду, якою є Гарт форд — внслід дуже гарний. Зорганізовано Комітет для ви силки одежі З почину Обєднання Україн сько-Американських Організа цій Ню йорку завязався жіно чий комітет, який займається висилкою до Европи одежі, збираної по наших громадах на діли Допомогового Комітету. •В склад комітету війшли па ні: ГІ. Бенцаль — голова, С. Га личим і М. Лехтей — місто-го- лови, М. Блиїзняк — рек. секр., М. Сталена і А. Кур ляк — ко- респонд. секретарки, А. Бодак — касієрка і Е. П'іддубчишин та М. Клячко — пресові референт- ки. Контрольна комісія: Пеле- шок, Марусевич і Мельник. У найблиіщому часі появлять ся у нашій пресі точні інструк ції комітету, яких треба буде придержуватися при висилці одежі до центрального складу в Ню йорку. Є дуже пожада ним, щоб по усіх наших грома дах творилися жіночі коміте ти, які займалибся на місцях збірками одежі та стояли у звязку з жіночим' комітетом в. Ню Йорку. Не відкладайте на завтра! Як слідво з виказів Допомо гового Комітету — ще не усі відділи СУА стали його члена ми, вплачуючи вкладку на ад- міністраційиий фонд, без яко го Комітетоіви неможливо вес ти працю. А хто у доцільність цеї праці ще сумнівається, цему наведе мо уривок з листа, який Аме риканський Червоний Хрест що працює в усіх краях Европи по за Совєтським Союзом, розі слав до наших газет: "Кілька міліонів Українців, -що були на примусових робо- тах в Німеччині* найшлися те пер на територіях занятих А- ліянтами. Ті люди живуть у жахливому фізичному і мо ральному стані. Потреба допо моги для них пекуча — гріш ми чи инчими способами. Ко жний доляр може вратувати життя — зокрема життя дітей, які терплять найбільше. Обовязок людськости зобо- вязує нас поінформувати аме риканських Українців про цю трагічну ситуацію, в якій най шлися мілііони їхніх братів і сестер в Европі. Виповнім і ми цей обовязок ^иодскости так, як воно личить організації українського жі ноцтва в Америці. Хай кожний відділ стане негайно, членом Допомогового Комітету у Фи ладелфії, а кожний заощадже ний та зібраний у організації гріш піде через йото руки на допомогу нашим рідним в Ев ропі. При виборах до парламенту Канади вийшли послами два У- країнці: Антін Глинка і Федір Заіпі^ітни'й. Виб'ір третого, В. Данилейка, ще непевний і за- висить від вояцьких, голосів. З Ж І Н О Ч И Х Д О С Я Г І В УКРАЇНЦІ В КАНАДІЙСЬКИХ ВИБОРАХ Відзначення Українських Сту денток Високу грошеву нагороду, •вартости. 1 ,Ю 0.00 дол. дістала панна Стефанія Борис з Фила делфії, студентка Пенсилвеній- ської Академії (Мистецтв. Ця м о л о д a Ам ер и канка у країно ь - кого роду є одною із семи сту денток, .які- дістали таке цінне признання за ‘мистецькі талани та працю. Панна Борис відзна чилася у різьб арськюму мис тецтві, а в ліризнану нагороду входить оплата дальшого од норічного навчання в академії і 900 доларів готівкою, призна чених на образуючу подорож. .Університет в Виннипеґу від значив золотою медалею пан ну Маргарету Вівчар, канадій- еьку Українку за успіхи в сту діях мистецтва та природничих науках. Фільмова зірка, почесним доктором Айрін Дан, популярна філь мова артистка дістала почесний докторат Музичного Каледжу в Чикаго, у якому колись сту діювала. Згаданий каледж іс/нує вже 78. літ, а Айрін Дан є першою жінкою, яка одержала на ньо му таке високе відзначення-. Американська Мати на 1945. р. Кожного року установа ‘Тол- ден Рул Фаундейішен” з осід ком в Ню йорку, проголошує виїбір Американської Матері на річний протяг часу. Добива ються цього вибору матері з цілої Америки, які- відповіда ють вимогам, ставленим згада ною установою. У цьому ро-ці вибір припав пані Гарпер Сиблеи з Рачестер, Н. Й., .яка.м.іж 48-о.ма матерями, виораними по одній з кожного стейту, добула перше місце. Пані, Сиблей є дружи-ною. бан- кера і матір ю шести дітей. При 1 цьому держить головство' ор ганізації Юнайтед Каунсил оф Черч^Ві'мен, яка начислюс де сять міліонів членок по у>сїй А- мериці, приналежйих до ріжних церков і віроіоповідань. Ідею для щорічного вибору Американської Матері дала Ca pa Дел-яно Роізевелт, мати по- мершого президента. ч Вибилася у летунській індустрії Найбільша у Америці фабри ка летунських моторів Кертіс- Райт Корпюрейшєн іменувала Юлію Скенлен секретаркою корпорації. Це >в летунській ін дустрії перший випадок, * що покликано жінку на таке висо ке і відповідальне становище* Панна Скенлен працює у кор порації від 1928 року. Делегатки на Конференції в Сан-Франциско Між десятками, а може й сот ками жінок, які перевинулися крізь конференційні салі та у- ряди делегацій в ролі секрета- рок, журнал істо к, дорадн иць чи обсерваторок — вісім 1 жінок виступило в Сан Франціско в офіційному характері делега ток на конференцію. Кожна з цих делегаток відома у свойо му краю з научної, політичної чи соціальної праці. Американська делегатка Вір- джінія Ґілдерслів є президент ую Бернард каледжу поклав ши великі заслуги для підне- с енвя 1 освіти а м єрик а не ь кого жіноцтва. До війни вкладала теж багато -праці, у Міжнарод- ню Організацію Жінок з Уні верситетською Освітою, буду чи двократно її головою. Делегатка Великої Британії, Гелен Вілкінсон, заслужилася у робітничому русі, політиці та боротьбі за жіночі права. У цій війн-і придбала назву “короле вої схорониіщ” за те, що з по святою і знанням зорганізувала опіку над лондонським насе ленням у часі летунських нале тів та бомбардувань. Друга бритійська делегатка, Флоренс Г Ь рсбрО 'В , як парла ментарна секретарка мі ні стер- ства здоро'вля, перевела в часі війни евакуацію півтора мілісь (Продовження на Стороні 8-ій) www.unwla.org
Page load link
Go to Top
