Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
юшки і ікаші, малий кусник мя- са аібо -риби і грінку хліба. Це все ж був пайок тих, хто вико нали 'норму! Хто не .міг її вико нати, діставав лиш миіцину юш. ки і 300 гр. хліба й тоді звісно, ще більше спадав зі сил. О 7-ій год. треба було бути в бараку, бо- 'починалась провір- ка. Тому, що тюремні нагляда чі не вміли добре читати, то іпровірка тривала щонайменше 'годину. 'Нераз .вони помилились ;і .починали все наново. І коли ’врешті вже можна було лягати спати, тоді заповідали трус. Шукали невідо-мо чого, а заби рали .папір, чорнило, иожі, гол ки, листи, -цвяхи,. Все, що лиш здавалось їм так чи йна'кше пі дозрілим. 1 'вкінці замикали ба рак на ніч. Вже хмали спокій, але бракувало воздуху. У на шому бараку спало около 80 жінок. Обабіч іпроходу у двох -поверхах ішли причі, де кожна з нас мала свої три дошки. По руч себе лежали сінники, де ми спали. Посеред бараку стояв стіл і кілька стільців. З обох сторін були глиняні печі з ма лою плиткою і там можна було зварити собі воду. Оттак проходив наш день у Предшахтній. Суворий клімат, ;важка праця і лихий харч, а до то-го- лайка і докучливі заходи -влади. Ще був „карцер“, що ним грозили на кожному кроці. Це була -мала тюремна кімната без обстановки й печі, де дава ли тільки 300 гр.. хліба денно. Оттакий був наш .побут до 1.952 р. У січні ми дістали впер- ще трохи .грошей, це значить ті,-оцо .виконали норму на 100 віщісоїтків. їх іне виїдали нам на.руку, а тільки бон, за який •можна було в таборовій крам ничці щось купити. Грошей бу ло, мало і не знати було, як їх поділити. Тоді то- я пізнала життєву зарадність українок. Вони не видали тих грошей на харчі, як більшість зробила б, (бо- ж при тій важкій праці, ми все були голодні!) А перше ста рались пошити собі ковдри, і .щоб укритись добре В ПОЛЯрНІ ■но.чі, Одна одній помагала ш и ти.таку ковдру. Мені теж допо- /мог-ли. Потім, коли платня біль шала (останньо я діставала 300 рублів МІСЯЧНО), ТО' ми пошили собі постільне білля, суконки і плащі. Шили ми все разом і це були наймиліші наші години. Але заки це сталося ■— про шумів через Воркуту великий страйк, що потряс нами до ос нов. Про- нього вже писали в пресі, то ж я не буду цьо-го пов торяти. Він коштував крови й людського життя і тільки це захитало основами тюремного •порядку. Щойно рік по страй ку, себто в 1954 р. почались здійснювати домагання вязнів. У червні зняли з нас числа. Ми дістали такі ж права, як цивіль не населення. А головне — 8-го- динний день праці. О, це була велика зміна! Най більша настала для мене, бо' всіх чужинців відпускали до дому. Але цілий 1954 p.. я ще провела в Воркуті. Харч дещо покращав і всі вязні мали пра во раз на місяць писати до до му. (Перед тим багато українок мало від воєнного трибуналу заборону писати.) Нас уже не лаяли на кожному кроці і на віть цивільне населення могло з нами говорити. Але це не було розвязкою. Мої товаришки сподівались більшого і ці дрібні поступки їх пригнітили. Бо основних змін у житті не було'. Висока норма дальше зїдала сили, а з дому приходили невеселі вістки. Траплялось восени 1954 p., що звільнені повертались назад на Воркуту, бо на Україні не було що їсти в колгоспах,. Вкінці грудня 1954 р. я поки нула Пре'дшахтную. Десять мі сяців я провела в Абізі і Поть- мі, всюди перехоїдово. І всюди заставала давній таборовий ре жим (12-годинний день праці, працю без винагороди, лихий харч). Правда, я не ходила до праці, бо ми, ЩО' прибули з Воркути, застрайкували, а піз ніш чужинців до праці не при мушували. Але .показалось, що всюди був давній порядок і всюди треба було виборювати права. Без жертви крови й жит тя не поступалась тюремна вла да. Що тут говорити про ска сування таб ор і в п р и му с о в о ї праці! Від'їжджаючи з Предшахтної, я щиро попрощалась із това ришками недолі. Ще в останній хвилині я мусіла їм обіцяти, що розкажу всім на Заході про їх важке жиотя. Нелегко івоно опи сати все, що переживає жінка- вязень у Совєтському Союзі. Я старалась змалювати тільки один робітний день у моїй бри гаді. Постараюсь доповнити його ще й іншими враженнями. Валлі Шліс Переклад із німецького НОВІ ВИДАННЯ О. Лятуринська: КНЯЖА ЕМАЛЬ. Поезії. Обєднання Українських Пись менників ,,Слово". Ню-Йорк, 1955, То ронто. Видано заходами Громадян ського Інституту Дослідів Волині у Вінніпегу. Обгортка мистця М. Миха- левича. В одному томі зібраний літературний дорібок поетки. Так мало, а так бага то! Бо на невеликому просторі, у ску пих стрічках розгортається велич і си ла почувань, яка потрясає. Оба циклі княжої доби відкривають цей світ, світ „загину або побіди". По- етка „кидає в темінь смолоскип", щоб „осяяти цей шлях великий". І в цих невеличких картинах зарисовуються обрії „дальні і рожеві". У думках і ба жаннях воїнів, у виявах природи, у важкій боротьбі і у заповіті виростає перед нами доба. А знов „Волинська майоліка" і ^Ве селка" вичаровує перед читача ман дрівку сонця. Перекочується чарівна українська весна, літо й осінь через сторінки книжки. У рямках народньо- го вірування, що так щільно оплело всі прояви природи. Але найніжніші струни душі торка ють „Гусла". Тут поетка не боронить „гнатись мислям" навздогін за кораб лем, де „плили, лучились в одно милий, далеч і стерно". Видання Громадського Комітету в цьому невеликому томі немов пода рувало нам ще раз велику нашу по- етку. Л. Б. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
