Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
НАШЕ ЖИТТЯ Рік ХНІ.______________________________ ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1956 _________________________________ 4 /7 Починаємо вакації Вже близько вакації і хочеть ся нам поділитисіяз вами наши ми1 передвакаційіними думками'. Т аку житті вже є, що скорше чи пізніше приходимо- ідо пере конання, іщо різні інаші пляни і задуми вже належать до ми нулого:, хоч ніколи нездійснені. Так бажалося коїлись щось спе ціального осягнути, та не було змоги чи нагоди, і от вже за пізно. Хто не мріяв собі -поїха ти в таку чи1 іншу країну, яка- особливо- нас чиїмось манила? А тут заскакує наїс дійсність, що ;то івже нова межами наших спроможностей, — і зінову вже запізно-. Літа йдуть і з ними — по переході. певної границі — наші можливості меншають. З тим треба погоідитис - я з філо софічним іспоікоєїм, але теж і треба з тим завчасу числитися. І от, укладаючи (свої іпляни на майбутнє, іп'ліянуйімо' 'розважно, але знову ж не так пересадно, щоб — маючи на о т даїлеку бу. дучіність — переочили ми тепе рішній день. Бо заїки огаяне- моїсь — теперішність невідіклич- НО іПірОМ'ИІНе. Може це занадто' поважний підхід у передівакаіційний час, але ж саме багато з нас відкла дає використання вакацій з ро ку на іріїк, оправдуючи ісебе важ нішими видатками, -конечністю забезіпеки на будуче себе і сво єї родини-. Переочуемо однак ту правілу, що- івакаційний від- п-оч'иінок, де теж забезіпека, і то забезіпека найціннішого — бо здоровія сво'єї рідініі. й власного'. Для тих, що думають дола ровими категоріями, це вклад, що певно й ви’соко опроценту- ється. * * Всім мешканцям міста, зокре ма працюючим і дітям та мо лода, вакації є дуже потрібні. Треба залишити за собою бо дай на короткий час усі ті кло поти й турботи, ту щоденну ру тину, іяка робить -із нас невіль ників ‘обов'язків. Відірватись івід тяіга.ру тих усі<х дрібниць, з <я- ких складається щоденне жит тя, головно у жінок, а які нам дають оті передчасні морщини і посрііб'люють волосся. Кожна ж бо .працююча жінка, що має і родину, — працює по над сили. Перемучена стає нер вовою, нетерпеливою. А п-амія- таймо, щ о ціла домашня атмо сфера є відзеркаленвям духо вого стану жінки. Що більше, від того залежить добро- дітей, їхнє фізичне й духове ЗІДОрОВЯ, їх нерви і самопочуття залежні віід того, що їх мати, може дати з себе. Великий відсоток усяких недоліків, у наших дітей шука ємо- поза нами, складаємо вину на кіно, камікіси й проче, а не шукаємо- суттєвої причини там, де воїна є. Працююча й пере працьована мати, яка ледве кілька гоїдин є зі -своїми дітьми», — от де причина великої части ни зла. Усунути це грунтовно могла б тільки глибока суспіль на й економічна реформа — а втім, скажім собі, що це тільки' утопія. Але частинно тому за радити можемо» самі. От у часі літніх місяців повинні би наші жінки, зрештою за прикладом американок, брати довші від пустки, щоб бути зі своїми дітьми, як вони виходять поза мури школи. Напевно вийде це на користь цілій родині, а за побігти може неодному неща стю, ееоідіному звихненню дитя чої душі, й охоронити неодну жінку перед можливим нерво вим заломаншм наслідком .пе ревтоми. Та незалежно від довшої о д но: чи двомісячної відпустки від праці для жінок, паміятаймо про- конечність виїзду цілої р о дини з міста бодай на короткий час. Бо правдиві вакації є тіль ки тоді-, коли виїдемо з міста, з того задушливого кольоса, що пожирає наші силиуґ заби ває спокій дух-а. Власне вийти з тієї щоденної сіросте-, відсві жити себе, відновити. Черпати оком і серцем з того найцінні шого скарбу, що1 ним є при рода. Сонце, возідух і рух та природа — це те, чого шукай мо, плануючи наш виїзд на ва кації. І не важне, чи ми доїдемо- ту ди своїм а-втом, поїздом чи ав тобусом, чи замешкаємо1 в лю ксусовім готелі чи на фармі у знайомих. Без ваги всі ті змін- ливі дрібниці. Тільки природа та її краса й відвічна гармонія дадуть повне відпруження, від починок іі спокій. Головною ціхою нашого місь кого життя — це ПОСІПІХ, що так нищить нерви мешканців міста. Тому, виїжджаючи з мі ста, залишім поспіх за собою. Не обчисляймо варто'сти вака цій кількістю переїханих миль, але тим запасом спокою й по годи духа, що його придбаємо в тому часі. Ще б тільки додати, що у- опішні вакації не є -рівнозначні з цілковитим безділляїм. І думка наша- і наш.і руки потребують активносте, яка давала би вну трішнє вдоволення. Тому наш основний виріяд — поруч запа су безжурносте- і добрих інтен- цій — на вакації для дорослих і молодших, це: добра книжка, фотографічний апарат, рибаць-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
