Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
У НАШІЙ ХАТІ Морські купелі для нас здорові ■Вживання морського побе режжя для буїдоіви курортів за початкували аінглійіці у полови ні 18. століття . Елегантні сана торії для хворих, в іцип ОІЧ.ИіНІК ОІВІІ ДОМИ виросли- зідоївж побереж жя Англії іначе гриби по дощі. За ними поспішила Еівроіпа (ісіпеїрш.у в Бельгії), вважаючи морське ІП'ОбереЖЖІЯ не лиш мі сцем ВІД починку ДЛЯ ЗД'ОрОіВИїХ туристів, але й вимріяним мі сцем для видужання після не дуги'. Якщо хочемо якнайкраще ви користати іприіммети М'ОріСЬКОГО побережжя — не вистачає жи ти,в якомусь місці недалеко мо ря чи океану. Щоб оюяпнути найкращий вислід треба жити у віддалі іне більш ніж 50— 100 ЯрІДІВ В'і(д ВОДИ' в п р о д о в ж КІЛЬ- кож тижнів. Це смуга, в якій діють усі кліматичні фактори морського 'побережжя, а це — морське повітря, вода й соїнце. Морське повітря — зовсім різіне івіїд повітря суходолу. В ньому іна 1/5 більше ікиїсня, не звичайно мала кількість поро ху, алергеїніїв, 'пилу, двоокису вугля тощо. Нам таїки прямо легше віддихати. Швидкий та плиїтікий івіддиїх мешканців мі ста глибшає та сповільнюється піід-Оі виливом морської атмо сфери. Доіслііди виказали, що> пііїс-ля 8-'тижневого- 'побуту над морем грудна кліткаї дітей збільшує свій обєм від у 2 —З ІІНЧІВ. Морський ВІТіре'ЦЬ, ЩО' бі жить по» хребта'х хвиль, (підій має дрібні частинки води,, в я- ких находяться мііж іін. хльори- ди, бром та йод. Хоч ця кіль кість йоду В' повітрі 'невелика, проіте відоме явище, ЩО’ меш канці морського побережжя ду же рідко* виказують захіворіння' щитової залози (почнародньо- му ,,воле“, також відоме як Ба- зедова недуга), яких причиною є брак йоду в організмі. Морська вода — має багато р.зіниїх складників (сіль, маґне- зій, вапно, бром, залізоі, йод), що не мають віпливу /на наше тіло під час купелі. Якже ж во ни ломаїгаюїть нашому загаль ному зДоровю? У модерному житіті міста (наша шікіра не при мушена 'хоронити себе перед сіпежою чи холодом. Коли на д/ворі спека, людина легше вдя- гаєтьісія, коли .похолодніє, тоді тепліше. Тому шкіра 'Стаїє, так сказаіти б, „лінива", не реагує на наглі зміни температури, її судини не затискаються у ві)д- поівідь на ці зміни. Коли ж лю дина з таж „зааклімаітизоваіною“ шікірою надягне купелевий ко стюм І! увійде у воду, судини її шкіри видадуть інаїзовіні; теїпло і воїна дрижить н:а цілому тілі. Під час слідуючих купелів шкі ра- вивчає втрачену здібність корчеінінія судин. У цьому допо магають їй морські хвилі, що поб'уіожуюїть її, діяння морської соли, ,повітря та температура воіди. Миіне дрижимо вже, а на впаки — відсвіжені та -повні' енергій після ■ купелі. Соняшне проміння — це важ ливий фактор жиїттія;. Воно не лиш оіпалює та скріплює нашу шкіру, а дає вашим клітинам важливу вітаміну Д, (яка пома гає наїшоміу тіловіі; правильно діяти. Ця віітаміїна також захо вується в ньому на будуче, на зиму, коли ісоініця немає. Та сон це над морем зовсім .інакше, як у саду чи в іншому мііюці. Тому, що повіїтрія морського побе режжя Є чистіше, КІЛЬКІСТЬ СО:- няшіних лучіїв, що вдаряють об землю., не'зімііірніо більша. Кіль- кість проміїніня також помноже на відбиттям від води1 та піску. Оце промінюв'аінінія від води й ліску може опалити нашу шкіру навіть під -час хмарних доів. Відрізняєм о> два роди соняш- них луїчів ■— „гаіряічі“ та „хеміч- ні“. 'Гаріяічі віїдчіуваїємо на нашо му тілііі, бо воїни таки гарячі. Зате „іхеїмі'Чіних" не відчуває мо нетарно, бо вони не виїдають безпосередньої гарячі-. Вони д і ють на шкііру в цей спосіб, що витворюють у ній вітаміїну Д та опалюють її. Вогкість морсько го .повітря абсорбує „ігаря,че“ проміння, майже не торкаючи „хеміч'ного". Тоїму нам не так гаїріяче над мюрем, як іна сухо долі' й там можеім-о перебувати багато довше на- соїнці. Та над морем теж треба бути обережним. Надмір „хемічно- го“ проімінінія теж шкідливий, таїк самої, як і його недостача. Шікіііра спалюється в такому виг падку, а витворена віїтаміна Д розкладається та '.зникає з клі тин. Згідно- з дослідами., описани ми в медичних журналах, мор ські купелі впливають корисно на такії недуги: У дітей: хіронічінііінфеїкції но са та носового; проводу, виду жання після простуди, запален ня ЛЄГЄІН)ІІВ', коклюшу, деякі ро ди туберкульози, загальне -о<- слаблення та недоірозвіїй, „ан глійська^ недуга костей, певні роди анемії, певіні недомагання кормов ог о пр оів оду та ін ерів-ов о ї системи. У дорослих: нервовий роз- стрій, хроінііічіне заіпалеініня від- дихових органів, дихаївиця, а- лергіічний катар, по-оіперативіна туберкульоз а, хіроінічний артре- тизм. У старечому віці: загальна
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
