Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
„Ой, у саду вишня...” (Докінчення зі ст. 12) А вона бігає ііш городі з ді'тьми і лиш час до часу впадає, щоб захопити -якусь вишню... 'Кіісітіьсоів аінінія виходить у неї незручно. О в о іч іі розриваються і червоний соїк опливає по .паль цях. Чиїм іцє імама робила? Зда- єтьіаяі, пригадує, що .в іне-ї були ш іп ш іь к и і їв руках. Оттакі жіночі „гарнадлі", що .теїпеїр вийшли з ужитку. Як уїсе, щ о ,минуло... О,, нема що згадувати! Про це ізнає найкращий її друг, отой фортеїпіяїн. Своїми ізівуками до помагає їй забувати івісе те, що МИІН'УЛО. А ‘ЦІ івишні 'ТІЛЬКИ іви- клиіиують спогади. По<гліяід її івпаїв іна годинник. Ох, уже півтори години проми нуло,, а івоіна ще із тією- мисоч- ко'ю іне готова! Що буде? Та ж у інеї П ІД (вечір Д В І лекції. І в кімнаті віже мусить бути чисто! Голо/дний шлуноїк пригадав їй, 'що вона вполудіне нічого не їла. Але де ж 'тут варити? От візьме собі- кусник хліба1 з виш нями та й .замне голод. Не перериваючи роботи, во на похапцем зїла трохи вишєнь. Хліба не було- їв -хаті, то ж ©она закусила кількома прецликами. Чи івони були надто солоні? Н а гло її шлуноїк прошив різкий біль. -Воїна відлоїжилаїмисочку й пірил<яігла :на своєму та/пчані, що прав-иїв їй за ліжко-. Хіба це вишіні? Воїна- -ж їіх завжди та.к радо їла! Але іце їй не помогло. Шлу ноїк буїрчав :і бунітіувавюя. По чався біль голоіви, що їй часто дошкулював. Що буде з лек цією? Вона старалась спокійно лежаїти. Та приходилоісь бігати до івідоіаіібненого мііаця. Ні, іво- на цього- не виггримає! Під час одного ходу воін-а написала на клаптику паперу: „Лекції сьо годні, не буде, бо ;.я інагло пере- шко|джеіна“. І прикріпила це до дверей. Від цього їй наче б то полег шало :. Перед нею «цілий вечір і доівга ніч. Час,, щоб упорядку вати іце вишневе багатство. Мо же й справді варити поівила, а не івареїво? Але іяк його варить ся? Що<сь говорила мати її уч нів, але вона не паміятає. Зреш тою пригадала собі, що в неї зовсім небагато цукру. І вчителька знов сіла, кісткуіва- ти. Але гострий запах вишень та вишневий ісок, що стіїкав по між пальцями будили млість. Зноїв починала боліти їй го лова. Ні, нічого' з того не вийде. Треба знов пришіягти. За хвили ну почувалась краще. Як зав жди. 'у хівилинаїх нерішучости її тягнуло до- фортеіпіяїну. Але ж вона написала на двеїр'жх, що перешікоіджена! Що біуде, коли пірийдуть учні і почують, що воїна -грає? Не іпоівірять їй! Тре ба- теїріпііти! Тричі івоіна вставала до робо ти і знов муїсіла її покидати. Коли іврешті знеможена лягла скоро' ш ати, то> від хвилювання довго не могла заснути. А вран ці не повірила сівоїм очам. Чи це її кімната? Всюди миски, та рілки, склянки, а з-під кошика довга червона доріжіка, що іір ом-оч иівш и г аіз е ти з акр ас ил а новеїньїкиїй хідник. Але вчителька не розначала. Одіягін'увш иіс ь скор о, вх он и л а кошик, :підло<жила його новими газетами і з розмахом застука ла до дверей своєї господин,і, — Добрий ранок, паїні Ви- соцька, сказала оживлено. — Бачите, яка не сподіванка? Учні принесли мені вишень, цілий кошиїк! А я не маю що з ними робити! О, пані Висоіцьіка уміла оці нити таїкий подарунок. Вона не робить варев-а-, бо її чоловік його не любить. Але зате івиш- ніяїніка буде чудова! Мо'же паніі вчителька- хотіла б припис? Але вчителька вже іне слуха ла ЇІЇ. Оживленим !кроіком воїна вже була у своїй кімнаті. Розі- гріівши води на машинці., вона заходилась прати ту частину хідника, що затекла-. Так, це тр е б а .зр Оіб иіти! П ом игги всю п о - суду від червоних плям. А тоді вона сіяіде до фор-тепііяїну і з а грає собі, те, що вчора іне смі ла. І коли врешті, переглядаючи ноти, натрапила на пііісню „Ой, у саду вишня“, усмішка- зіяви лась на її лиці. Первісно- вона не думала грати цього1. А тепер поклала ноти і приїзадумалась. Перед її очима- встало- струнке дереїво, що1 протягнуло віти до заходячого' сонця. На овочах блищали краплинки дощу не мов еамоцівііти. Все дихало- й росікошувало у свіжому воз- дусі. — Таїк, сказала сама до себе. Це треба собі заграти! 1 з-під її пальїців поплили звуки, що закрили собою всі клопітні за ходи вчорашнього днія. Зірка Колос ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ СІЧЕНА ЧИ МЕЛЕНА? Хоч я й мужчина, але переглядаю нераз приписи. Це мені виплачується, бо находжу там нераз „перлини", що їх ніде не найшов би. Наприклад у ч. 4 у приписі „січена ковбаса" сказано, що мясо на неї треба змолоти. Тоді вона вже не буде ,,січена", але „ме лена"! Щ е дивніше звучить назва кишки в тому самому приписі. Там кишка на звана „ковбасницею". Та ж кишка є завжди тільки кишка! Крім того на віть штучно вироблені кишки не звуть ковбасницями, бо слово „ковбасниця" скорше відноситься до особи жіночого роду, що або виробляє ковбаси, або тільки продає їх по аналогії з „риб ницею", що торгує рибою, або „буб лейницею", що пече й продає бубли ки", або „молошницею", яка продає молоко ітд. Інж. Г. Гордієнко Ваша правда, що в українській ков басі мясо повинно бути січене, а не мелене. Але рахуючись із тим, що жін ці тепер так сутужно з часом, то й у приписах стосуємо полегші. Хто ба жає, може мясо й посікти, а не молоти. Щ одо другої Вашої завваги, то йнакша справа. Коли при різанні свині кабанник виймає нутрощі, тоді кормо ві проводи дійсно називає „кишками". Але коли вже почистить їх до вжитку, тоді довгі кишки, призначені для ков бас, звуться „ковбасницями", а корот кі, що їх наповнюють кашею — „киш ками". Можливо, що декуди звуть і про- давницю ковбас ,,ковбасницею". У більшості їх звуть „кабанничками". Але однакові назви для двох різних понять часто трапляються у всіх мо вах. Ред. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top