Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
У південній СТОЛИЦІ У дощеівий квітневий деінь Централя готувалась прийняти гостю. Того дня мала відбутись у Филаїделфії доповідь В олоди мира Душника, уповноважено го Католицької Акції Пересе лення, ЩО 'ПО вернувся недавно тоїму з 'Південної Америки. Із ним мала іприбути його дружи- на Марія, яікої ми сподівались. І сіпраївіді — їв означеній годи ні застукотіли в коридорі. дріб ні кірок». У дверях зявилась струнка поістать, яікої милий усміх привабшоїваїв. Молодечим ча|р’ 0 'М війнуло віїд елегантної жінки, що сердечно привіта- лась. Ми швидко перезнайомились. Ніа зустріч -прибули представ ниці — СФУЖО (іп. Амалія Ру- блева), Го'Л. Управи СУА (ті. Софія Стрижак), редакції „Н. Ж .“ (іп. Лідія Буїрачиїнісьїка) і Окр. Ради СУА (п. Аініна Сиву- ляік). По КОрОЖІЙ ВІСТуПНІЙ -розмо ві, під час іяікої пані Марія ста'- ралась пізнати вісіх присутніх та гурти, що воїни репрезенту ють, почалась наша наїраіда. Це н-е «буїл о засідання, ведене з про токолом. А їв дружній розмові ставілено заіпиїти й .міркування, на які інаша гостя обширно від повідала. Вісе торкалоісь недав нього іпоб.уту подружжя Душ ників у Бразилії та оісвіїдомної праїці, 'Яікіу івоіни таїм іперевели. — Перша мо'я зустріч з -орга нізованим життям — це був кілю б матерей їв американській школі. Мій синок іпочаїв ходигги до школи, іяіку іпроваїдиїли мона хині. І тут ія виконувала певну роботу. Ми влаштовували зу стрічі, роїзгриївки, базарі-, яік це заївіжди К'люби матерей ро блять. У квітні 1954 р. я написала дві статті про- українські писан ки, що появились — одна в Brazil Herald, англомовній га зеті, а друга в Correioda Man'ha, португальською мовою. До цієї другої статті була долучена сві тлина з шости писанками' та ко роткий огляд української істо рії. Ці писанки привіз мій чоло вік із ЗДА, коли їздив туди в оправах. Коли вони вже так по служили, тоді ми подарували їх визначним жінкам у Ріо. Одну з них дістала пані Варґас, дру жина тодішнього президента Бразилії. Другу ми подарували п. Кемпер, дружині американ ського амбасадора, а третю п. Шен Хін-тінґ, дружині амбаса дора 'національного Китаю. Па ні були захоплені; тим подарун ком і вістка про це розійшлася серед товариства у Ріо. Слідуючого року мене за просили хмісцеві пластунки, щоб їм розказати про писанки. Я перевела навіть показ писан ня писанок, навчаючи їх трохи упрощеною методою. Того ж року О Glo'bo, поширена газета в Ріо подала сама світлину пи санок із зазначенням, що пи санку створив український на рід. Я зраділа таким вислідом. А коли в цьому році, вже по нашому виїзді О Cruzeiro, най більший тижневик у Бразилії подав мою статтю про писанки з величезною кольоровою сві тлиною та додатковими рисун ками, то я відчула, що моє на магання не було даремне. Прав да, це було тільки частиною нашої праці в Ріо. — Я довідалась, що в Ріо де Жанейро існує англомовний жіночий клюб. Віін згуртував жінок 28 націй, що плекають товариське життя і виконують певні культурницькі й суспільні завдання. На чолі його звичай но отої-ть американка і між чіл еінками зін аіхоїдитьюя б аг ато американок. Я зраіділа цьому товариському звязку, бо ж, не знаючи португальської мови, я була осаімітнена в чужій сто лиці. В клюб і прийняли мене не звичайно Дружньо. Його ядро творили жінки з різних по сольств, що говорили англій ською моївою, але було' також багато бразилійок. Мені було дуже цікаво познайомитись із жіїніками з ірізіниїх (Країн, а до зустрічей і розмов клюб давав баігато нагод. Марія Душник Mrs. Maria Dushnyk returns'to U. S. after a long stay in Brazil — Клюб має різні секції — музичну, драматичну, літера турну, суспільної опіки, що сходяться по домах членок і в клюбі. Я увійшла в члени му зичної, літературної і бриджо- вої секції. У квітні 1954 р. мене обрано головою музичної сек ції і на мене впав обовязок дба ти про музичну програму. Це були пополудневі зустрічі, на яких треба було приготувати доповідь, соліста-, акіомпавіято- ра/, а нераз і танечіниіцю,, коли була вплетена- таїнк'ова точка. Я підготувала кілька таких про грам, наприклад віденської, а»- мерикайської та ^’індонезійської музики. Але найбільше вдово леная приніс мені вечір україн ської музики, щіо> ми перевели його ві червні 1954. Публика явилась напричуд численно- і між ними чільні представниці товариства в Ріо, бо прибула» дружина американського' аімба1- садора п. Кеміпер, дружина ін дійського. амбаїс-адора Рані. Ку- сум Куміар/іі (раїнії — це по* інду ському імніягиініяі), дружина ам- баїсаідораї національного* Киггаю п. Шен-Хіні-Тінґ та багато- ви>- значних бразилійок. Я відкрила, зустріч, привітала приявних і дала доповідь про- украйніську музику, ілюструючи на форте- піш і деякі місця. При ць’ому
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
